Кафедра економічної кібернетики та інформаційної діяльності

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

 

 

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ

ТА ТЕХНОЛОГІЇ В ОБЛІКУ

 

для студентів дистанційної форми навчання

спеціальності 6.030509 “Облік і аудит”

 

Кафедра економічної кібернетики та інформаційної діяльності

 

 

Розробник:

викладач

Наконечна О.А.

 

 

М. Черкаси, 2011 р.

ЗМІСТ

 

ТЕМА 1. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ТА ЇХ РОЛЬ В УПРАВЛІННІ ЕКОНОМІКОЮ... 4

1.1. Предмет і зміст курсу, методологічні особливості та зв'язок з іншими дисциплінами. 4

1.2. Поняття та мета створення інформаційних систем обліку (ІСО), їх роль в управлінні економічним об'єктом.. 4

1.3. Методологічні основи та організація бухгалтерського обліку в умовах автоматизованого оброблення даних. 6

1.4. Форми автоматизованого бухгалтерського обліку. 8

1.5. Загальна характеристика та класифікація інформаційних систем обліку. 10

Контрольні питання. 13

ТЕМА 2 ЕКОНОМІЧНА ІНФОРМАЦІЯ ТА ЗАСОБИ ЇЇ ФОРМАЛІЗОВАНОГО ОПИСАННЯ 13

2.1. Економічна інформація, її види та властивості 13

2.2. Структура, форми подання та відображення економічної інформації 15

2.3. Система класифікації та кодування економічної інформації 15

2.4. Єдина система класифікації та кодування. Категорії класифікаторів. 17

2.5. Штрихове кодування інформації 18

Контрольні питання. 19

ТЕМА 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БАЗИ СИСТЕМ ОБРОБЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ. 20

3.1. Поняття та зміст інформаційного забезпечення (ІЗ) ІС обліку. 20

3.2. Характеристика позамашинної інформаційної бази. 21

3.3. Уніфікація та стандартизація документації 22

3.4. Машинна інформаційна база обліку. Особливості розміщення інформації на машинних носіях 23

3.5. Організація баз і банків даних автоматизованої інформаційної системи. Ресурси баз даних 24

Контрольні питання. 25

ТЕМА 4. ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОБРОБЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ 25

4.1. Поняття інформаційних технології та їх класифікації 26

4.2. Обчислювальні системи та мережі 27

4.3. Автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера: призначення, функції та його рівні 28

4.4. Комп'ютерні системи бухгалтерського обліку (КСБО) 30

4.5. Інструментальні комп'ютерні системи бухгалтерського обліку. 32

Контрольні запитання. 34

ТЕМА 5. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ОБЛІКУ.. 35

5.1. Принципи створення та функціонування ІСО.. 35

5.2. Організація робіт зі створення інформаційних систем обліку. Стадії та етапи робіт зі створення та впровадження ІСО.. 38

5.3. Характеристика та типи облікових задач що підлягають автоматизації 41

5.4. Постановка задач, розроблення алгоритмів, одержання вихідної інформації 43

5.5. Організація діяльності облікового апарата в умовах функціонування автоматизованого оброблення даних. 45

5.6. Основні види ризику, пов'язані з автоматизацією обліку. 48

Контрольні запитання. 52

ТЕМА 6. АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАДАЧ З ОБЛІКУ ФІНАНСОВО-РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ.. 53

6.1. Облік фінансово-розрахункових операцій. 53

6.2. Організація автоматизованого обліку фінансово-розрахункових операцій. 60

6.3. Автоматизація обліку фінансово-розрахункових операцій засобами універсального програмного продукту. 63

Контрольні запитання. 65

ТЕМА 7. АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАДАЧ З ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ.. 66

7.1. Особливості обліку виробничих запасів. 66

7.2. Організація автоматизованого обліку виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметів. 69

7.3. Автоматизація обліку виробничих запасів та МШП засобами універсального програмного продукту 71

Контрольні запитання. 75

ТЕМА 8. АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАДАЧ З ОБЛІКУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ. 75

8.1. Облік готової продукції та її реалізації 75

8.2. Організація автоматизованого обліку готової продукції та її реалізації 78

8.3. Автоматизація обліку готової продукції та її реалізації засобами універсального програмного продукту 80

Контрольні запитання. 82

ТЕМА 9. АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАДАЧ З ОБЛІКУ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ 82

9.1. Облік праці та її оплати. 82

9.2. Організація автоматизованого обліку праці та її оплати. 84

9.3. Автоматизація обліку праці та її оплати засобами універсального програмного продукту 88

Контрольні запитання. 89

ТЕМА 10. АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАДАЧ З ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ.. 90

10.1. Облік основних засобів і нематеріальних активів. 90

10.2. Організація автоматизованого обліку основних засобів. 91

10.3. Автоматизація розв'язання задачі «Облік основних засобів та необоротних матеріальних активів» із використанням програмного продукту «Галактика». 92

Контрольні питання. 96

ТЕМА 11. АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАДАЧ З ОБЛІКУ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО.. 96

11.1. Облік витрат на виробництво. 96

11.2. Організація автоматизованого обліку витрат на виробництво. 114

11.3. Автоматизація обліку витрат на виробництво засобами універсального програмного продукту 117

Контрольні запитання. 118

ТЕМА 12. АВТОМАТИЗАЦІЯ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ЗАДАЧ ЗВЕДЕНОГО ОБЛІКУ ТА СКЛАДАННЯ ЗВІТНОСТІ. 118

12.1. Організація автоматизованого зведеного обліку та складання звітності 118

12.2. Автоматизація зведеного обліку та складання звітності засобами універсального програмного продукту. 124

Контрольні запитання. 126

 

30.10.13

Кодування – процес присвоєння умовного позначення різним позиціям номенклатури.

Код – це знак чи сукупність знаків, прийнятих для позначення класифікаційного угруповання чи об'єкта класифікації.

Для кодування інформації в інформаційних системах застосовують порядковий, серійно-порядковий, послідовний та паралельний методи кодування.

Порядковий метод кодування – найпростіший і найпоширеніший. Побудова кодів виконується в міру зростання або спадання ознак без пропуску номерів.

Серійно-порядковий метод кодування на кожну групу ознак має серію порядкових номерів із резервом номерів.

Послідовний метод кодування передбачає виокремлення певних розрядів коду під певні ознаки.

Паралельний метод кодування теж передбачає виокремлення розрядів, але значення ознаки, записаної на будь-якому розряді соду, не залежить від значення ознак, записаних на інших розрядах.

Вибір методів класифікації та кодування об'єктів передбачає:

§ можливість розширення кодової множини об'єктів і внесення відповідних змін;

§ однозначність ідентифікованих об'єктів;

§ мінімальну довжину коду;

§ можливість оброблення інформації за допомогою ЕОМ;

§ простоту методу кодування;

§ застосування загальноприйнятих позначень.

КМБ-01

§ за призначенням (розпорядні, виконавчі, комбіновані);

§ за об'ємом операцій, які відображаються (одноразові та звітні);

§ за способом використання (разові й нагромаджувальні);

§ за способом заповнення (вручну або за допомогою засобів автоматизації обліку).

Вхідні документи у свою чергу діляться на оперативні та нормативно-довідкові. Оперативні відображають факти фінансово-господарської діяльності підприємства. Ця інформація змінюється за кожної фіксації. До оперативних документів належать накладні платіжні документи, прибуткові документи, видаткові тощо.

Вхідні інформаційні повідомлення (документи) та розміщена в них інформація класифікуються:

за строками подання:

§ регламентні документи, для яких визначено термін виконання й подання;

§ нерегламентовані документи, які виконуються за запитом;

за функціональними напрямами діяльності:

§ правові та нормативно-довідкові документи (закони, укази, постанови органів державної влади та управління), організаційно-методичні документи (накази, директиви, інструкції, методики, рішення колегій тощо);

§ документи з обчислення та обліку;

§ документи з контрольної роботи.

Групування документів за функціональними напрямами за особливостями та призначенням розміщеної в них інформації визначає основні потоки інформації в структурі функціонування.

Вихідні документи формуються у процесі автоматизованого оброблення та видаються як результат. Вихідні документи також мають свою класифікацію. Вони діляться на:

§ призначені кінцевому користувачеві;

§ які використовуються інформаційною системою для розв'язання інших задач (транзити);

§ які використовуються для розв'язання задач на наступному стані.

Вихідна інформація охоплює звітно-згруповані дані, одержані в результаті автоматизованого оброблення, головним чином, на друкованому пристрої ЕОМ.

До вихідних зведень висуваються такі вимоги. Склад показників, які в них містяться, повинен бути достатнім для управлінських цілей. Особлива увага зосереджується на достовірності даних, які відображаються, їх логічному розміщенні. Звіти повинні видаватися в зазначені терміни, в регламентному режимі, відповідаючи на запит. Усе це дає можливість одержати на ЕОМ готову вихідну форму, яка має юридичну силу та придатна для використання на будь-якому рівні управління.

Розроблення форм первинних і зведених документів виконується на стадії складання робочого проекту автоматизованого оброблення економічної інформації та знаходить відображення у проектній документації, пов'язаній із розробленням інформаційного забезпечення.

У бухгалтерському обліку прийняті форми документації регулюються чинними єдиними нормативними актами, правилами та інструкціями. Уся документована інформація забезпечує приведення безлічі економічних показників у певну систему з метою встановлення термінологічної єдності, однозначності опису, зв'язку між показниками. Наприклад, структура системи показників у бухгалтерському обліку розподіляється по різних ділянках обліку: праці й заробітної плати, матеріалів, основних засобів тощо.

Нормативно-довідкові документи належать до умовно-сталої інформації та містять матеріальні, трудові, технологічні й інші норми та нормативи, ціни, а також усі довідкові дані (П.І.Б., найменування тощо). На основі цих документів здійснюється первинне формування файлів нормативно-довідкової інформації (НДІ), що утворюють нормативно-довідкову базу інформаційної системи. До нормативно-довідкових документів належать довідники, класифікатори, номенклатури-цінники тощо.

Розглянемо технологію використання електронного документообігу.

Велике значення у вивченні інформаційних потоків надається правильній організації документообігу, тобто послідовності проходження документу від моменту виконання першого запису до передачі його в архів. Документообіг з'являється на стадії обстеження економічного об'єкту.

Будь-яка економічна задача обробляється на основі певної кількості первинних документів, що проходять різні стадії оброблення: рух документів до оброблення, у процесі оброблення та після нього.

Критеріями вибору системи автоматизації документообігу можуть бути масштаби організації. Вибираючи системи, потрібна враховувати такі критерії: інтеграції з іншими автоматизованими системами й базами даних, легкість освоєння, зручність роботи, забезпеченість роботи в мережах, надійність системи та захист від несанкціонованого доступу.

Удосконалення документообігу проходить на основі систем електронної пошти та електронного підпису, що значно підвищує ефективність банківських операцій.

Зведений синтетичний облік.

Призначення комплексу задач: рознесення за рахунками, субрахунками господарських операцій, складання зведених звітних документів, «Головної книги», «Сальдово-обігової відомості», бухгалтерського балансу.

Вихідна інформація: баланс, сальдо за рахунками на кінець звітного періоду, обороти за дебетом і кредитом рахунків.

Вхідна інформація: сальдо за рахунками на початок звітного періоду, рух засобів на рахунках.

Детально автоматизацію розв'язання облікових задач ми розглянемо в наступних темах.

МБ-91

§ порушенням контрольного ліміту (порушення ліміту на повноваження окремих виконавців підприємства або на обсяг операцій);

§ порушенням (втратою) записів (втрата інформації до введення в ЕОМ, під час оброблення або після їх виклику з системи Для коригування);

§ зробленими помилками під час виведення даних (дані у звіті помилкові, інформація запізнилася та втратила свою цінність, користувач не зрозумів представлених даних, звіт надійшов не за призначенням);

§ зробленими помилками під час оброблення даних (обробляться хибні вхідні дані);

§ розбіжністю підсумків (невідповідність окремої інформації контрольним сумам через помилки в програмуванні, брак стандартних програм для перевірки збалансованості даних, неповні або неточні дані, що вводяться до системи, проміжок у часі міг ручним та автоматизованим обробленням даних);

§ недоречним способом контролю (спосіб контролю не дає можливості відтворити процес оброблення даних);

§ ланцюжком помилок (невиявлена помилка на одній ділянці обліку дає хибні результати на іншій ділянці, яка використовує неякісні дані);

§ неповними обліковими записами (інформація, яка вводиться до ЕОМ, містить неповні облікові записи);

§ повторенням помилок (під час постійного оброблення да них помилки можуть повторюватися через неякісне розроблення програми, через багаторазовий запис однієї й тієї самої операції, через введення хибної змінної інформації або хибної постійної інформації, через недостатність технічних засобів у прикладному програмному забезпеченні);

§ хибним розподілом на періоди (інформацію віднесено не до того облікового періоду);

§ підтасуванням даних (програма уможливлює крадіжку коштів підприємства);

§ невідповідністю нормативним актам (порядок уведення даних не відповідає вимогам нормативних актів);

§ неузгодженістю з політикою адміністрації (політику та методи керівництва неузгоджено з системою оброблення даних на ЕОМ);

§ невідповідністю якості послуг вимогам користувачів (користувачі не отримують вчасно потрібних результатів через: недостатню потужність ЕОМ, споживання окремими користувачами більшої частки послуг, ніж їм належить, неефективність автоматизованих систем і методів, неточне визначення першочергових робіт, застаріла техніка або програмне забезпечення, брак взаєморозуміння між користувачами та персоналом, який обслуговує ЕОМ);

§ хибним обліком (облікова інформація обробляється не з діючою методикою обліку).

Для зменшення ризику автоматизованого оброблення даних потрібно:

§ покласти відповідальність на працівників за використовувані ресурси (фізичні засоби, інформаційні масиви, лінії зв'язку, документацію тощо);

§ забезпечувати постійну перевірку якості заходів захисту даних;

§ використовувати криптографію;

§ користувачам відповідати за застосування за призначенням наданої їм інформації;

§ внести до файлу «запис-живця» (назву неіснуючого підприємства, зайву літеру у прізвищі покупця тощо) для виявлення протизаконного використання інформації;

§ контролювати знищення непотрібної інформації;

§ забезпечити правову охорону заходів захисту даних (переслідування порушників порядку користування інформацією, установленого підприємством);

§ класифікувати інформацію за її значенням (наприклад, секретні дані про комерційну діяльність, секретні дані про виробничу діяльність, секретна інформація про персонал, секретна бухгалтерська інформація тощо);

§ ознайомити персонал підприємства з проблемами захисту даних та з потребою виконувати заходи захисту інформації; і фізично захистити важливі форми та бланки.

Контрольні запитання

1. Розкрити зміст важливих методичних і організаційно-технологічних принципів створення інформаційних систем.

2. Локальний, глобальний та системний підходи до створення інформаційних систем.

3. Якими принципами належить керуватися під час створення інформаційних систем. Основні стадії життєвого циклу АІС і АІТ.

4. Що таке стадія створення інформаційних систем?

5. Що таке етапи створення інформаційних систем?

6. Що передбачає передпроектне обстеження?

7. Що передбачає стадія проектування?

8. Дайте характеристику стадії «введення системи в дію».

9. Що таке промислова експлуатація?

10. Дайте перелік та характеристику комплексу задач з усіх розділів обліку та синтетичних рахунків?

11. Із яких розділів складається опис постановки задач?

12. Що таке алгоритм розв'язання задач?

13. Що передбачають організаційно-методичні функції бухгалтерського обліку в умовах автоматизованого оброблення облікових даних?

14. Базові принципи безпеки, їх завдання?

15. Види захисту інформації?

16. Що таке ризик автоматизованих систем бухгалтерського обліку?

17. Із чим пов'язані основні види ризику автоматизованого оброблення облікових даних?

18. Із чим пов'язані основні види ризику автоматизованого оброблення облікових даних?

19. Що потрібно зробити для зменшення ризику автоматизованого оброблення даних?

 

Облік праці та її оплати

Облік праці та її оплати — це важлива та складна ділянка обліку, оскільки потребує точних і оперативних даних, у яких відображаються зміни в кількості працівників, затратах робочого часу, категоріях працівників, кодах виробничих витрат і здійснюється контроль використання трудових ресурсів.

Облік витрат на виробництво

У сучасних економічних умовах особливе значення має своєчасне, повне й достовірне визначення фактичних витрат на виробництво та збут продукції, а також контроль за використанням ресурсів і грошових засобів.

В обліку витрати на виробництво розрізняються:

§ за місцем виникнення витрат;

§ за видами продукції, робіт, послуг;

§ за видами витрат;

§ за способом перенесення вартості на продукцію;

§ за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат;

§ за календарними періодами.

Виокремлюють також:

§ витрати виробництва, цеху, дільниці, служби;

§ витрати на виріб, типові види виробів, групи однорідних виробів, разові замовлення; валову, товарну, реалізовану продукцію;

§ витрати за економічними елементами, витрати за статтями калькуляції;

§ витрати прямі, непрямі, умовно-змінні, умовно-постійні;

§ витрати поточні, одноразові;

§ витрати виробничі та невиробничі.

Усі витрати підприємства на виробництво й реалізацію продукції у грошовій формі утворюють собівартість продукції — основний показник виробничо-господарської діяльності підприємства. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яку було реалізовано протягом звітного періоду, нерозподілених постійних витрат і наднормативних виробничих витрат.

За Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Затрати» до складу виробничої собівартості продукції входять:

§ прямі матеріальні витрати;

§ прямі витрати на оплату праці;

§ інші прямі витрати;

§ загальновиробничі витрати.

Облік витрат на виробництво здійснюють за допомогою методів, які відповідають вимогам і специфіці окремих виробництв, забезпечують складання достовірних калькуляцій собівартості продукції та організацію дійового контролю за зниженням витрат на виробництво.

Основні методи обліку витрат такі:

§ стосовно технологічного процесу (нормативний, стандартний, позаказний, попередній);

§ за об'єктами калькуляції (облік за деталями, вузлами, виробами, процесами, переділами, виробництвами, замовленнями);

§ за способом збору інформації, який забезпечує контроль за витратами (метод попереднього контролю та нормативний метод).

Розрахунок собівартості одиниці окремих видів продукції або робіт і всієї товарної продукції називається калькуляцією. На практиці застосовують планову, кошторисну, нормативну та фактичну калькуляції.

На підприємствах для обліку витрат на виробництво продукції використовують рахунок 23 «Виробництво». Він призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг), а також для обліку на окремих субрахунках витрат.

За дебетом цього рахунка відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та витрати від браку продукції (робіт, послуг), за кредитом — суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції, виконаних робіт і послуг.

Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що випускається. На великих підприємствах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Рахунок 23 «Виробництво» кореспондує:

Рахунок 23 «Виробництво»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
13 «Знос необоротних активів»	11 «Інші необоротні матеріальні активи»
20 «Виробничі запаси»
21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»	15 «Капітальні інвестиції»
21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»
22 «МШП»
23 «Виробництво»	22 «МШП»
24 «Брак у виробництві»	23 «Виробництво»
25 «Напівфабрикати»	24 «Брак у виробництві»
26 «Готова продукція»	25 «Напівфабрикати»
27 «Продукція с.г.виробництва»	26 «Готова продукція»
28 «Товари»	27 «Продукція с.г.виробництва»
37 «Розрахунки з різними дебіторами»	37 «Розрахунки з різними дебіторами»
39 «Витрати майбутніх періодів»	79 «Фінансові результати»
47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»	80 «Матеріальні витрати»
84 «Інші операційні витрати»
63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»	85 «Інші затрати»
90 «Собівартість реалізації»
64 «Розрахунки за податками й платежами»	94 «Інші витрати операційної діяльності»
65 «Розрахунки за страхуванням»	99 «Надзвичайні витрати»
66 «Розрахунки з оплати праці»
68 «Розрахунки за іншими операціями»
71 «Інший операційний дохід»
80 «Матеріальні витрати»
82 «Витрати на оплату праці»
83 «Відрахування на соціальні заходи»
84 «Амортизація»
84 «Інші операційні витрати»
91 «Загальновиробничі витрати»

У бухгалтерському обліку витрати групують за економічними елементами (рис. 23) та узагальнюють інформацію на відповідних рахунках.

Для узагальнення інформації про матеріальні витрати за звітний період використовують рахунок 80 «Матеріальні витрати» та відповідні субрахунки (табл. 11.1). За дебетом рахунка 80 «Матеріальні витрати» відображаються суми визнаних матеріальних витрат, за кредитом — списання на рахунок 23 «Виробництво» прямих матеріальних витрат, що входять до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 матеріальних витрат, що належать до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не використовує рахунки класу 9.

Рис. 21. Групування витрат за економічними елементами

Таблиця 17

СТРУКТУРА РАХУНКА 80 «МАТЕРІАЛЬНІ ВИТРАТИ»

Номер рахунка	Назва рахунка	Код субрахунки	Назва субрахунки
	Матеріальні витрати
			Витрати сировини й матеріалів
			Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів
			Витрати палива й енергії
			Витрати тари й тарних матеріалів
			Витрати будівельних матеріалів
			Витрати запчастин
			Витрати матеріалів сільгосп. призначення
			Витрати товарів
			Інші матеріальні витрати

Рахунок 80 «Матеріальні витрати» кореспондує:

Рахунок 80 «Матеріальні витрати»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
20 «Виробничі запаси»	23 «Виробництво»
21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»	79 «Фінансові результати»
91 «Загальновиробничі витрати»
22 «МШП»	92 «Адміністративні витрати»
23 «Виробництво»	93 «Витрати на збут»
24 «Брак у виробництві»	94 «Інші витрати операційної діяльності»
25 «Напівфабрикати»
26 «Готова продукція»
27 «Продукція с. г. виробництва»
28 «Товари»
37 «Розрахунки з різними дебіторами»
68 «Розрахунки за іншими операціями»

Для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період у бухгалтерському обліку введено рахунок 81 «Витрати на оплату праці» з відповідними субрахунками (табл. 18).

Таблиця 18

СТРУКТУРА РАХУНКА 81 «ВИТРАТИ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ»

Номер рахунка	Назва рахунка	Код субрахунка	Назва субрахунка
	Витрати на оплату праці
			Виплати за окладами й тарифами
			Премії та заохочення
			Компенсаційні витрати
			Оплата відпусток
			Оплата іншого невідпрацьованого часу
			Інші витрати на оплату праці

Він кореспондує:

Рахунок 81 «Витрати на оплату праці»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
47 «Забезпечення наступних витрат і платежів»	23 «Виробництво»
79 «Фінансові результати»
66 «Розрахунки з оплати праці»	91 «Загальновиробничі витрати»
92 «Адміністративні витрати»
93 «Витрати на збут»
94 «Інші витрати операційної діяльність»

Рахунок 82 «Відрахування на соціальні заходи» призначено для узагальнення інформації про витрати та відрахування на соціальні заходи. В обліку використовують такі його субрахунки (табл. 19).

Таблиця 19

СТРУКТУРА РАХУНКА 82 «ВІДРАХУВАННЯ НА СОЦІАЛЬНІ ЗАХОДИ»

Помер рахунка	Назва рахунка	Код субрахунку	Назва субрахунку
	Відрахування на соціальні заходи
			Відрахування на пенсійне забезпечення
			Відрахування на соціальне страхування
			Страхування на випадок безробіття
			Відрахування на індивідуальне страхування

За дебетом рахунка 82 «Відрахування на соціальні заходи» відображається належна сума відрахувань на соціальні заходи, за кредитом — списання на рахунок 23 «Виробництво» суми відрахувань, які прямо входять до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 — суми відрахувань, що належать до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не користується рахунками класу 9.

Рахунок 82 «Відрахування на соціальні заходи» кореспондує:

Рахунок 82 «Відрахування на соціальні заходи»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»	23 «Виробництво»
79 «Фінансові результати»
65 «Розрахунки за страхуванням»	91 «Загальновиробничі витрати»
92 «Адміністративні витрати»
93 «Витрати на збут»
94 «Інші витрати операційної діяльності»

Рахунок 83 «Амортизація» призначено для узагальнення інформації про суму нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів (табл. 20).

Таблиця 20

СТРУКТУРА РАХУНКА 83 «АМОРТИЗАЦІЯ»

Номер рахунка	Назва рахунка	Код субрахунки	Назва субрахунку
	Амортизація
			Амортизація основних засобів
			Автоматизація інших необоротних матеріальних активів
			Амортизація нематеріальних активів

За дебетом цього рахунка відображається сума нарахованих амортизаційних відрахувань, за кредитом — списання на рахунок 23 «Виробництво» суми амортизаційних відрахувань, які прямо входять до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 — суми амортизаційних відрахувань, що належать до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

Рахунок 83 «Амортизація»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
13 «Зношування необоротних активів»	23 «Виробництво»
79 «Фінансові результати»
91 «Загальновиробничі витрати»
92 «Адміністративні витрати»
93 «Витрати на збут»
94 «Інші витрати операційної діяльності»

Рахунок 84 «Інші операційні витрати» використовується для обліку операційних витрат, що не відображаються на інших рахунках класу 8. Ці витрати є витратами звітного періоду, якщо не входять до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг). Зокрема до інших операційних витрат входять вартість робіт, послуг сторонніх підприємств, сума податків, зборів (обов'язкових платежів), крім податків на прибуток, утрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, списання та уцінення активів, сума фінансових санкцій тощо.

За дебетом рахунка 84 «Інші операційні витрати» відображається сума визнаних витрат, за кредитом — списання на рахунок 23 «Виробництво» витрат, які прямо входять до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 — виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не користується рахунками класу 9.

Рахунок 84 «Інші операційні витрати» кореспондує:

Рахунок 84 «Інші операційні витрати»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
10 «Основні засоби»	23 «Виробництво»
11 «Інші необоротні матеріальні активи»	79 «Фінансові результати»
12 «Нематеріальні активи»	91 «Загальновиробничі витрати»
15 «Капітальні інвестиції»	92 «Адміністративні витрати»
16 «Довгострокова дебіторська заборгованість»	93 «Витрати на збут»
94 «Інші витрати операційної діяльності»
20 «Виробничі запаси»
21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»
22 «МШП»
23«Виробництво»
24 «Брак у виробництві»
25 «Напівфабрикати» 26 «Готова продукція» 27 «Продукція с.г.виробництва» 28 «Товари» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 33 «Інші кошти» 34 «Короткострокові векселі одержані» 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 38 «Резерв сумнівних боргів» 39 «Витрати майбутніх періодів» 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» 50 «Довгострокові позики» 51 «Довгострокові векселі видані» 60 «Короткострокові позики» 62 «Короткострокові векселі видані» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 64 «Розрахунки за податками й платежами» 65 «Розрахунки за страхуванням» 68 «Розрахунки за іншими операціями»

Рахунок 85 «Інші затрати» забезпечує облік витрат на інвестиційну та фінансову діяльність підприємства, а також витрат від надзвичайних подій. На цьому рахунку також узагальнюється інформація про суму податків на прибуток.

За дебетом рахунка 85 «Інші затрати» відображається сума визнаних витрат, за кредитом — списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

Рахунок 85 «Інші затрати» кореспондує:

Рахунок 85 «Інші затрати»
за дебетом із кредитом рахунків	за кредитом із дебетом рахунків
10 «Основні засоби» 11 «Інші необоротні матеріальні активи» 12 «Нематеріальні активи» 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» 15 «Капітальні інвестиції» 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість» 17 «Відстрочені податкові активи»	79 «Фінансові результати»
18 «Інші необоротні активи» 20 «Виробничі запаси» 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» 22 «МШП» 23 «Виробництво» 24 «Брак у виробництві» 25 «Напівфабрикати» 26 «Готова продукція» 27 «Продукція с. г. виробництва» 28 «Товари» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 33 «Інші кошти» 34 «Короткострокові векселі одержані» 35 «Поточні фінансові інвестиції» 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 39 «Витрати майбутніх періодів» 54 «Відстрочені податкові зобов'язання» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 64 «Розрахунки за податками й платежами» 65 «Розрахунки за страхуванням» 66 «Розрахунки з оплати праці» 68 «Розрахунки за іншими операціями»

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) утворюється з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), реалізованої протягом звітного періоду, нерозподілених постійних витрат і наднормативних виробничих витрат. Для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг використовують рахунок 90 «Собівартість реалізації» (табл. 21).

Таблиця 21

СТРУКТУРА РАХУНКА 90 «СОБІВАРТІСТЬ РЕАЛІЗАЦІЇ»