Князювання Володимира великого та Ярослава мудрого запровадження християнства як державної релігії. Спорудження

СОФІЙСЬКОГО СОБОРУ

Наприкінці X — у першій половині XI ст., коли в межах Київської Русі були об'єднані всі східнослов'янські племена, давньоруська держава досягла свого найвищого розквіту.

Князь	Роки	Внутрішньополітична	Зовнішньополітична
	правління	діяльність	діяльність
Володимир	980—1015 рр.	Продовжив формування території	Успішно боровся з печенігами,
Великий		Київської Русі.	створив систему земляних укріп-
		Звільнив із військової служби най-	лень і низки фортець для захисту
		манців — варягів — і замінив їх	південних рубежів Київської Русі.
		дружинниками — слов'янами.	Почав боротьбу з Польщею за
		Позбавив влади місцеву племінну	Червенські міста.
		знать і замінив її своїми синами —	Налагодив відносини з Візанті-
		посадниками.	єю, Чехією, Угорщиною, Німеч-
		Запровадив нове зведення законів	чиною, Болгарією, Римом.
		усного права «Устав земляний».	Започаткував політику «шлюб-
		Запровадив християнство як дер-	ної дипломатії», одружив своїх
		жавну релігію (988 р.).	дітей із представниками коро-
		Розбудовував «місто Володими-	лівських династій європейських
		ра», сприяв зведенню Десятинної	країн (Польщі, Швеції, Угорщи-
		церкви.	ни та ін.).
Ярослав	1019—1054 рр.	Завершив формування території	Остаточно розгромив печенігів
Мудрий		Київської Русі.	під Києвом (1036 р.).
		Остаточно ліквідував місцевий	Завершив боротьбу з Польщею
		сепаратизм, запровадив порядок	за Червенські міста, розширив
		успадкування влади в державі від	кордони Київської Русі на заході.
		найстаршого сина до молодшого.	Підтримував дружні відносини
		Прийняв перший писаний звід зако-	з Візантією, здійснив обмін по-
	•	нів «Руська Правда».	сольствами з Німеччиною.
		Сприяв утвердженню християнства	Продовжив політику «шлюбної
		як державної релігії.	дипломатії», установ династичні
		Розбудовував «місто Ярослава»,	зв'язки з Візантією, Францією,
		сприяв зведенню Софійського со-	Польщею, Угорщиною, Швеці-
		бору та Києво-Печерського мона-	єю, Норвегією та деякими інши-
		стиря.	ми державами, за що його нази-
			вали «тестем Європи».

Успішно відбиваючи напади кочовиків, Київська Русь захищала Візантію та західноєвропейські країни. Політичні, торговельні, культурні зв'язки Русі з країнами Заходу й Сходу сприяли підвищенню її міжнародного авторитету.

СЛОВНИК

Поняття й терміни

Реформа — перетворення, які сприяють розвитку соціально-економічних і політичних відносин. Печеніги — тюркські кочові племена, які в IX ст. розселилися в Північному Причорномор'ї. «Руська Правда» — перший звід писаних норм давньоруського права, складений за Ярослава Мудрого.

ПЕРСОНАЛИ

Історичний портрет

Князь Володимир Великий

(9587—1015)

Після смерті Святослава між його синами почалася жорстока боротьба за право княжити в Києві. Переміг у боротьбі Володимир Святославич.

Одним із головних завдань князя на початку його правління було утри­мання понад двох десятків племен під владою Києва. Упродовж 981—984 рр Володимир приборкав повстання в'ятичів, радимичів, установив для них да­нину. Володимир також приєднав землі Червенської Русі — міста Червень. Бузьк, Белз, Перемишль, що належали полякам, і землі ятвягів між Німаном та Західним Бугом, а потім землі білих хорватів.

Ще одним важливим завданням князя було відвернення печенізької за­грози. Для цього була потрібна сильна армія. Володимир розпочав військову реформу, замінивши племінну організацію війська на феодальну — службу за право володіти земельною власністю. Це зміцнило і владу князя. Окрім цього, була створена система фортець, валів, опорних пунктів тощо на річках Стугні, Сулі, Трубежі.

Адміністративна реформа передбачала ліквідацію племінних княжінь,

поділ усієї країни на 8 округів. Округи ділилися на волості, на чолі яких були поставлені довірені осо­би або князівські сини. Судова реформа запровадила окремий князівський суд, який був світським і відокремленим від єпископського.

Була проведена й релігійна реформа, щоб упорядкувати систему язичницьких вірувань у державі і тим самим сприяти згуртуванню слов'янських племен. Із цією метою Володимир створив язичниць­кий пантеон із шести богів і зробив обов'язковим поклоніння їм. Проте, переконавшись у неможливо­сті таким чином об'єднати державу і запровадити єдину релігію, він ознайомився з іншими релігіями і вирішив прийняти християнство за візантійським обрядом.

Для піднесення авторитету свого роду та значення своєї держави Володимир забажав одружитися з візантійською принцесою Анною, сестрою візантійського імператора. Після того, як дружина Воло­димира захопила в Криму Корсунь (Херсонес), імператор погодився на шлюб своєї сестри з Володими­ром, але за умови, що той прийме християнство. Охрестившись сам, Володимир зробив християнство державною релігією і влітку 988 р. наказав жителям Києва прийняти хрещення. Обряд хрещення було здійснено в усіх містах і селах держави.

Після прийняття християнства в Київській Русі розпочалося будівництво церковних споруд. Найбільшу церкву було зведено в Києві на честь Богородиці та названо Десятинною, оскільки на її утримання князь виділив десяту частину свого майна. Київ став центром поширення християнства та діяльності православної церкви.

Після прийняття християнства в Київській Русі виникли численні монастирі. Першими монасти­рями стали Межигірський, Печерський, Видубицький та ін. На утримання вищого православного ду­ховенства і монастирів київські князі давали великі грошові пожертвування, а також орні землі, ліси, сіножаті та рибні озера. Селяни і міщани для утримання місцевих церков сплачували десятину.

Прийняття християнства на Русі справило величезний вплив на подальший розвиток держави:

• зміцнило центральну владу князя, оскільки християнська релігія наголошує, що влада правителя дана Богом;

• сприяло формуванню єдиного світогляду та єдиної ідеології для різноплемінного населення дер­жави і його згуртуванню в єдину давньоруську народність;

• дало можливість Київській Русі як рівноправній увійти в коло наймогутніших держав Європи;

• сприяло бурхливому розвиткові культури, торгівлі, кам'яного будівництва, а також культурним зв'язкам із християнським світом.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ Робота з історичним джерелом

Із «Повісті минулих літ»

... Володимир віддав Корсунь грекам як віно за царицю, а сам повернувся в Київ. І коли прийшов, по­велів звернути всіх Кумирів: одних порубать, а других попалити.

Перуна ж- повелів прив'язати коневі до хвоста і волочити з гори Боричевим узвозом на Ручай, а дванадцять мужів приставив бити його жезлами. І робили це не тому, що дерево може відчува-л для наруги над бісами, що спокушали цим образом людей, — хай прийме відплату від людей. Великий єси. Господи, і дивні діла твої! Вчора був шановний людьми, а сьогодні зневажений. І коли тягли Перуна Ручаєм, до Дніпра, оплакували його невірнії люди, бо ще не прийняли хрещення. І, при­тягнувши, вкинули його в Дніпро.

1. Про які події іде мова в уривку з історичного джерела?

2. Які правителі Київської Русі робили спроби запровадити християнство?

3. Які зміни в соціально-економічному та політичному житті Київської держави зумовили прийнят­тя християнства?

ПЕРСОНАЛИ Історичний портрет Князь Ярослав Мудрий (983?—1054)

Видатний державний діяч і полководець Київської Русі, великий князь Київський Ярослав Мудрий народився близько 978 р. Він був сином Володимира Святославича і полоцької княжни Рогніди Рогво-лолівни.

Період князювання Ярослава Мудрого позначився новим піднесенням Київ­ської держави. У 1030 р. він заснував над Чудським озером м. Юр'єв (тепер Тар­ту), здійснював енергійні заходи щодо зміцнення південних кордонів держави. У 1036 р. руські війська вщент розгромили печенігів біля Києва. На честь цієї пе­ремоги закладено в 1037 р. Софійський собор.

За князювання Ярослава Мудрого значно розширилися і зміцнилися міжна­родні зв'язки Київської держави. Русь підтримувала тісні відносини з Візантією, Німеччиною, Угорщиною, Францією та скандинавськими країнами. Міжнародне становище держави Ярослав Мудрий закріпив родинними зв'язками з багатьма європейськими правителями.

Ярослав Мудрий приділяв велику увагу організації внутрішнього життя краї­ни. За його правління було укладено збірник законів «Руська правда». За Ярослава Мудрого християн­ство остаточно утвердилося в Київській державі. У 1039 р. було засновано Київську митрополію, яка підпорядковувалася Константинопольському патріарху. У 1051 р. собор руських єпископів обрав ми­трополитом київського церковного діяча і письменника Іларіона. У роки правління Ярослава Мудрого у Київській Русі засновано перші монастирі — св. Юрія, св. Ірини та Києво-Печерський монастир, які стали великими церковними і культурно-освітніми центрами.

Будучи високоосвіченою людиною, Ярослав Мудрий дбав про розвиток освіти в державі. За його розпорядженням створено школу і бібліотеку при Софійському соборі, зібрано перекладачів, які пере­клали на давньоруську мову багато грецьких книг.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ Робота з історичним джерелом Із «Повісті минулих літ»

Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, а Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серця вірних, а ми жнемо, користуючись з кожної науки.

1. Поясніть, як ви розумієте слова літописця про значення діяльності князів Володимира та Яро­слава.

2. Свої міркування проілюструйте прикладами.

ПАМ'ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ ТА ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА Виникнення та розквіт Київської Русі

Робота з картосхемою Київська Русь у IX — XI ст.*

Покажіть на картосхемі:

• територіальні межі Київської Русі наприкінці князювання Олега;

• торговельний шлях «із варягів у греки»;

• напрямки військових походів князів Олега, Ігоря і Святослава;

• території, приєднані до Київської Русі за князювання Святослава;

• напрямки переселення кочових племен печенігів і половців;

• місце прийняття християнства князем Володимиром;

• території, за приєднання яких вели боротьбу князі Володимир і Ярослав;

• територіальні межі Київської Русі наприкінці князювання Ярослава Мудрого.