Із «Галицько-Волинського літопису»

По смерті ж великого князя Романа, вікопомного самодержавця всеїРусі, який одолівусі поганські народи, мудрістю ума додержуючи заповідей Божих, велика смута постала в землі Руській...

Він бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитіш же був, як та рись, і губив (їх), як той кро­кодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур. бо він ревно наслідував прео-ка свого Мономаха, що погубив поганих ізмаїльтян, тобто половців, вигнав (хана їхнього/ Отрока в Обези на Залізні ворота, а (хан) Сирчан зостався коло Дону, рибою живлячись...

Отож: Роман-князь ревно наслідував [Володимира] в цім і старався погубити іноплемінників.

1. Чому літописець порівнює Романа з тваринами? Які якості Романа асоціюються з характером тва­рин, названих в уривку?

2. У чому князь Роман наслідував Володимира Мономаха?

3. У чому полягало історичне значення його діяльності?

ФАКТИ

Стислий довідник МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА НА ПІВДЕННО-ЗАХІДНІ ЗЕМЛІ РУСІ

На початку XIII ст. монгольські племена об'єдналися під владою Темучина (Чінгісхана) і завою­вали Північний Китай, Центральну й Середню Азію, Закавказзя. У 1223 р. монголи завдали поразки об'єднаному війську русичів і половців у битві а&р. Калці.

У 1238 — 1239 рр. монголи під проводом хана Батия розгромили Переяславське й Чернігівське кня­зівства. У 1240р. монголи захопили Київське князівство і зруйнували Київ. У 1241 р. монголи спусто­шили Галицько-Волинське князівство.

Руські князівства потрапили в залежність від Золотої Орди. На завойованих землях було встановлено золотоординське ярмо (панування). Підкорене населення сплачувало данину — ясак ханським наміс­никам — баскакам. Руські князі були змушені одержувати від хана грамоти на управління — ярлики й направляти воїнів до монгольського війська.

Поняття й терміни

Баскак — намісник хана Золотої Орди на завойованих землях, який проводив облік населення та збирав данину.

Орда — військо монголів, а також місце, де перебувала ставка хана.

Улус — володіння монгольського хана на території Центральної Азії та Східної Європи.

Ясак — данина, яку сплачувало підкорене населення ханським намісникам — баскакам. Ярлик — грамота на управління окремими удільними князівствами, підлеглими Орді, яку руські князі одержували від хана.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ Робота з історичним джерелом

Із «Книги про татарів» Плано Карпіні, посла Витикану до Золотої Орди

Вони [татари] пішли проти Русі і багатьох вибили в землі Русі, зруйнували міста і фортеці і за­били людей, обложили Київ, який був столицею Русі, і після тривалої облоги здобули його і повбивані жителів міста: тому, коли ми їхали через їх землю, ми знаходили силу голів і кісток мертвих людей, що лежали на полі, бо це місто було дуже багатолюдне, а тепер зведене майже нінащо: чи є там двісті будинків, а людей тих тримають у найтяжчому рабстві. Просуваючись звідси, вони битвами спустошили усю Русь.

1. Про яке явище в історії України йдеться в уривку?

2. Хто такі монголо-татари?

3. Яким чином описані події вплинули на загальний розвиток українських земель?

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Робота з історичним джерелом

Із «Літопису руського»

У той же рік прийшов Батий до Києва з великою силою,...і окружив город... 1 не було чути [нічого] од звуків скрипіння теліг його, ревіння безлічі верблюдів його, і од звуків іржання стад коней його, і сповнена була земля Руська ворогами.

...І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських,... і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і роз-колюваіися щити, [а] стріли затьмарили світ переможеним, і Дмитро поранений був...

А назавтра прийшли [монголи] на них, і була битва.межи ними велика. Люди тим часом вибігли і на церкву, і на склепіння церковне з пожитками своїми, [і] од тягаря повалилися з ними стіни цер­ковні, і так укріплення було взяте [монгольськими] воями. Дмитра ж вивели [до Батия], пораненого, але вони не вбили його через мужність його.

1. У якому році відбулася описана в історичному джерелі подія?

2. Які факти свідчать про героїчну боротьбу захисників Києва?

3. Чому монгольському війську вдалося захопити Київ?

ФАКТИ

Стислий довідник КНЯЗЮВАННЯ ДАНИЛА РОМАНОВИЧА

У 1238 р. Данило Романович подолав угрупування бояр і знов об'єднав землі Галицько-Волинської держави, а в 1239 р. поширив свою владу на Київ. Його діяльність була спрямована на розбудову дер­жави й боротьбу із зовнішніми ворогами. У 1238 р. Данило Галицький розгромив німецьких рицарів-хрестоносців біля м. Дорогичина. У 1245 р. зупинив агресію Угорського королівства, одержавши пере­могу під м. Ярославом на р. Сяні.

У 1245 р. Данило Галицький формально визнав залежність від Золотої Орди, добившись від хана Батия підтвердження своїх прав на Волинь і Галичину. У 1253 р. був коронований Папою Римським у м. Дорогичині, сподіваючись на допомогу Риму в боротьбі проти монголів. За правління Данила Рома­новича Галицько-Волинська держава досягла найвищого розвитку.

СЛОВНИК

Поняття й терміни

Золота Орда — держава монголів, яка виникла внаслідок походів хана Батия на території Централь­ної Азії і Східної Європи (столиця Сарай-Бату) та існувала у ХШ—XV ст.

Німецькі рииарі-хрестоносці — рицарі католицького Тевтонського ордену, заснованого під час хрестових походів.

ПЕРСОНАЛИ

Історичний портрет

Данило Романович

(1201—1264)

Спадкоємцями Романа були два малолітні сини, Данило і Василько; їх опікун­кою і регенткою була Романова вдова — жінка енергійна, з політичним хистом, що всіма силами намагалася утримати для синів їх батьківщину. Але недавно створена держава не могла існувати без сильного володаря.

Опорою Романовичів були тільки волинські бояри, прив'язані до своєї динас­тії, що розуміли значення великої держави і бажали утримати її в цілості й силі. Іншу політику повели галицькі бояри: вони вважали зв'язок із Волинню неви­гідним для себе, вирішили розірвати його і самим узяти владу в свої руки. Вони намагалися позбутися Романовичів, а на їх місце шукали собі слабких князів. що в усьому корилися б боярській волі. У справи Галицько-Волинської держави почали втручатися сусідні держави, Угорщина й Польща, і так настав період со­рокарічної громадянської війни (1205—1245 рр.).

 

У 1211 р. галицькі бояри під час однієї з усобиць виганяють княгиню Анну Романову із синами з Га­лича, а самі правлять від імені малолітнього князя Данила Романовича. Княгиня Анна Романова разом із синами Данилом і Васильком перебували у вигнанні в Угорщині.

У 1223 р. князь Данило Галицький збудував місто Холм. нову столицю держави, і перевів туди єпис­копат. Разом із іншими руськими князями Данило Галицький бере участь у битві з монголами на Кал ці. У 1238 році Данило здобув галицький престол.

Відновивши єдність, Галицько-Волинське князівство набирає сили та відвойовує втрачені позиції. Навесні 1238 р. Данило розгромив тевтонських рицарів Добжинського ордену під Дорогичином. Неза­баром він знову поширює свій вплив на Київ, у якому залишає управляти свого воєводу Дмитра.

Відчуваючи реальність постійної загрози із заходу і сходу, Данило зводить низку міст-замків (Дани­лів, Кременець, Угровеськ та ін.).

У 1239 р. Данило Галицький оволодів Волинню, Києвом, посадив у Києві свого намісника — воєводу Дмитра, став великим князем Київським. Проте поширити свою владу на всю Галичину він зміг після перемоги в битві під Ярославом у 1245 р. над об'єднаним військом чернігівського князя Ростислава, угорського короля та його союзників.

Тим часом на Україну вдруге напали татари. Данило, який у 1223 р. сам брав участь у бою над Кал-кою, розумів добре татарську небезпеку і для оборони Києва вислав своє військо під проводом воєводи Дмитра. Здобувши Київ, татари пішли на Волинь і Галичину (1241 р.).

Данило в той час був на Угорщині і повернувся звідти, як тільки пройшла татарська буря. Відразу він узявся відбудовувати державу. Татарська руїна спіткала тільки найбільші міста і оселі при тих шляхах, якими проходили татари, — зрештою, край доволі скоро приходив до ладу. Але небезпека нового нападу тривала. Хан закликав усіх князів до себе. Данило також мусив поїхати до ханського двору і був там досить прихильно прийнятий, але остаточно мусив визнати себе васалом хана.

«О, лиха та честь татарська! — зазначає літописець. — Данило Романович, великий князь, що воло­дів з своїм братом Києвом, Володимиром, Галичем і іншими країнами, тепер сидить на колінах, зветься холопом, данини від нього домагаються, життя він не надіється, погрози мусить слухати...» Сам Дани­ло свою залежність від хана вважав політичною хитрістю, вимушеним компромісом, що давав йому мир, — але вживав усіх заходів, щоб визволитися з татарського ярма. Отже, почав він укріплювати і будувати нові міста.

У 1249—1252 рр. відбулися походи князів Данила та Василька проти литовського князя Міндовга. Князь Данило бере участь у війні за герцогський престол.

Одночасно Данило вступив у близькі зв'язки з Угорщиною і Польщею, що також зазнали татарської загрози, і почав переговори з папою Інокентієм IV про хрестовий похід на татар. Щоб приєднати собі папу, який мав великі впливи в європейській політиці, Данило погодився на церковну унію з Римом. Папа прислав Данилові «вінець королівства», королівську корону. Коронація відбулася в Дорогичині над Бугом у 1253 р.

Але ці зв'язки із Заходом не принесли реальних успіхів: ні папа, ні князі не спромоглися на воєнну допомогу для поневоленої Східної Європи. Данило міг розраховувати тільки на власні сили.

Наприкінці 1254 р. Данило Галицький перейшов у наступ проти військ Куремси, який намагався окупувати Галицьке пониззя. Внаслідок вдалих та рішучих дій князю вдалося відвоювати в кочівників землі вздовж Південного Бугу, Случі та Тетерева. До його планів входило визволення Києва, але саме в цей час литовський князь Міндовг розриває укладений 1254 р. військовий союз, який було скріплено

заручинами сина Данила — Шварна та дочки Міндовга. Це різко змінює ситуацію — протягом 1255— 1256 рр. безперервно триває протистояння з Литвою.

Замінивши слабкого Куремсу на досвідченого Бурундая, якого літописець називає «безбожним, лк хим, окаянним», у 1258 р. Орда розпочала новий масований наступ. Не маючи сил для протидії, Данил Галицький під тиском вимог Бурундая був змушений віддати наказ про знищення укріплень Володи мира, Луцька, Львова, Кременця, Данилова та інших міст. Збереглися лише оборонні споруди неприступного Холму.

У 1264 році після тяжкої хвороби Данило Галицький помер. У Галичині князем став Лев, син Данил Галицького.

Історик І. Крип'якевич так оцінював діяльність першого українського короля: «Данило — це най більша постать в історії Галицько-Волинської держави. Він вів свою діяльність серед незвичайно важ

КИХ Обставин. З веЛИКИМИ ЗУСИЛЛЯМИ ВІН ВІДНОВИВ розбиту Державу, Ведучи боротьбу 3 ПоЛЬЩЄЮ Ті

Угорщиною і з анархічним боярством. Нічого не втратив з батьківських земель, забезпечив кордоі у Карпатах і від Вісли, поширив державну територію на півночі. Привернув авторитет княжої влади наново зорганізував державний апарат. Не дав знищити своєї держави татарам, особистими жертвамі здобув мир і підготував свою країну до відсічі орді. Супроти наступу Азії ввійшов у зв'язки з Західнон Європою, шукаючи там політичної і культурної допомоги. Трудом свого життя він відбудував держав; свого батька Романа і поклав основи під її дальший розвиток».

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ Робота з історичним джерелом Із «Галицько-Волинського літопису»

«Сей же король Данило був князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церк­ви, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився із братом своїм, Василь­ком. Сей же Данило був другим по Соломоні».

1. Якими діями заслужив князь Данило таку оцінку літописця?

2. Чому Данилові Галицькому не вдалося визволити Русь від золотоординського панування?

3. У чому полягає історичне значення діяльності короля Данила?

ФАКТИ

Стислий довідник ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА ЗА НАЩАДКІВ ДАНИЛА РОМАНОВИЧА

Наступниками Данила Галицького були Лев І (1264—1301 рр.), Юрій І (1301—1308 рр.), Андрій та Лев II (1308—1323 рр.), Юрій II Болеслав (1325—1340 рр.). Після смерті останнього представни­ка династії Романовичів Юрія II Болеслава розпочалася тривала війна Польщі, Угорщини й Литви за галицько-волинські землі, у результаті якої Польща захопила Галичину, а Литва — Волинь. У середині XIV ст. Галицько-Волинське князівство припинило своє існування.

СЛОВНИК Поняття й терміни

Галицько-Волинська держава — давньоукраїнська держава на території Правобережної України, що існувала в 1199—1340 рр.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Додаткова інформація