Освоєння об'ємного (тримірного) простору

Мета: розвивати уміння звужувати поле пошуку в об’ємно­му просторі, орієнтуватися в тримірному (об’ємному) просторі, використовуючи різні точки відліку; закріплювати поняття: “центр”, “права - ліва частина кімнати”, “верхня - нижня час­тина кімнати”, “дальня - ближня частина кімнати”, “верхній - нижній кут”, “ближній - дальній кут”, “правий - лівий кут”, “права - ліва сторона”, “задня - передня частина кімнати”, “вище - нижче за рівень ока”.

Ігрова задача: відгадати предмет, що знаходиться в кімнаті, за допомогою алгоритму звуження поля пошуку в просторі.

Приклад проведення гри:

Вихователь загадує будь-який об’єкт у кімнаті (квітка на підвіконні). Діти ставлять питання щодо орієнтування в про­сторі, звужуючи поле пошуку. Зазначимо, що на початковому етапі можна використовувати жести, які дозволяють гравцям зосередитись на тій частині кімнати, в якій ведеться пошук. Ведучий і діти займають однакову позицію по відношенню до загаданого об’єкта.

Питання, на які ведучий відповідає “так”:

- Це в ближній частині кімнати?

- Це в правій ближній частині кімнати?

- Це ближче до правого кута кімнати?

- Це пов’язано з вікном?

- Це в нижній частині вікна?

- Це квітка на підвіконні?

Гравці, поставивши 6 питань, відгадують об’єкт.

Ускладнення гри:

Відбувається зміна позицій гравців і ведучого: ведучий і діти знаходяться навпроти один одного, тобто в “дзеркальному” положенні; ведучий і діти стають боком один до одного. При цьому вводяться правила: діти повинні ставити питання щодо звуження поля пошуку по відношенню до ведучого, використо­вуючи мовні звороти на кшталт: “Загаданий об”єкт знаходить­ся в правій частині кімнати від вас?”, “Цей об”єкт розміщуєть­ся попереду вас?”

Чорний ящик

Мета: розвивати уміння звужувати поле пошуку в об’ємно­му просторі, орієнтуватися в тримірному (об’ємному) просторі, використовуючи різні точки відліку; збагачувати словниковий запас поняттями: “права - ліва частина”, “верхня - нижня час­тина”, “дальня - ближня частина”, “верхній - нижній кут”, “ближній - дальній кут”, “правий - лівий кут”, “права - ліва сторона”, “задня - передня частина”.

Обладнання: Велика коробка, будь-який предмет.

Ігрова задача: відгадати предмет, що прикріплений у пев­ному місці коробки, за допомогою алгоритму звуження поля пошуку в просторі.

Приклад питань, ию приймаються від дітей:

- Це в ближній частині коробки?

- Це у верхній частині коробки?

- Це в ближньому верхньому кутку коробки?

Робот

(Використовується на завершальних етапах освоєння три­мірного простору).

Мета: розвивати уміння орієнтуватися в просторі, плану­вати алгоритм раціонального переміщення в просторі, форму­лювати чіткі команди-прохання, виконувати інструкції щодо переміщення до заданого об’єкта.

Ігрова задача: допомогти “Роботу” добратися до певного об’ єкта, розміщеного в кімнаті.

Приклад проведення гри:

Ведучий обирає “Робота”-дитину і ставить задачу пере­міщення в просторі. Роботу треба пройти в дальню праву части­ну кімнати і сісти на стілець. Гравці повинні “управляти” робо­том за допомогою команд, пов’язаних з орієнтуванням у про­сторі. Даються команди роботу на кшталт: “Зроби п’ять кроків ліворуч від себе!”, “Обернися навкруги” і т.д. Обов’язковою умо­вою гри є те, що гравці повинні дати якомога менше вказівок роботу для виконання поставленої задачі.

Знайди плоску геометричну фігуру
певного кольору

Мета: закріплювати уміння звужувати поле пошуку, виз­начати праву, ліву сторони, середину ряду, учити дітей пра­вильно називати плоскі геометричні фігури, їх колір і місце­знаходження.

Обладнання: геометричні фігури різного кольору, розмі­щені на демонстраційній стрічці - площинні.

Приклад проведення гри:

На столі вряд розміщені: круг жовтий, квадрат червоний, трикутник зелений, трапеція синя, овал оранжевий, круг чер­воний, овал синій. Загаданий зелений трикутник.

Вихователь разом з дітьми шукає об’єкт, що знаходиться у середині лінійного ряду (синя трапеція).

Питання, на які ведучий відповідає “Так”:

- Ця фігура знаходиться зліва від синьої трапеції?

- Ця фігура знаходиться праворуч від червоного квадрата?

- Це зелений трикутник?

Вихователь заохочує дітей, які з якнайменшою кількістю питань вийшли на загадану фігуру.

Надалі в лінійний ряд можна виставляти плоскі і об’ємні геометричні фігури, доступні для сприйняття дітьми даного віку.

 

Вгадай проміжок часу

Мета: учити дітей звужувати поле пошуку в просторі, на­зивати дні тижня і частини доби по порядку і в довільній по­слідовності; активізувати словниковий запас поняттями: “по­передній”, “наступний”.

Обладнання: на демонстраційній стрічці розміщуються картинки зі схематичним зображенням днів тижня або частин доби (схеми у вигляді цифр, букв тощо).

Ігрове завдання: ведучий (вихователь або дитина) загадує одну з картинок і пропонує дітям відгадати її за допомогою пи­тань за знайомим алгоритмом.

Приклад проведення гри:

На демонстративній стрічці виставлені буквені позначен­ня днів тижня - ПН, ВТ, СР, ЧТ, ПТ, СБ, НД. Загадана СР. Вихователь за допомогою дітей шукає середину ряду (ЧТ).

Питання, на які ведучий відповідає “Так”:

- Це попередній день тижня від четверга?

- Це наступний день тижня від вівторка?

- Це середа! - Так, молодець!

У молодшому віці використовуються картинки із зображен- ннм ознак частин доби (або сюжетів), У Середньому віці - кар­тинки Із зображенням днів тижня (колірний варіант). У стар­шому віці використовується зображення днів тижня (буквений варіант).

Як ускладнення лінійний ряд можна наповнювати позна­ченнями, пов’язаними з порами року або назвами місяців.

Вгадай пору року або загаданий місяць

Мета: учити дітей послідовно і в будь-якій послідовності називати пори року і місяці; закріплювати поняття “між”, “за”, “перед”, “попередній”, “наступний”.

Обладнання: демонстраційна стрічка з кишенями, в яких розміщені картинки із зображенням місяців, розташованих урозкид (або їх схематичні зображення).

 

Ігрова ситуація:

Ведучий вкладає (послідовно або врозкид) у демонстрацій­ну стрічку картинки із зображенням пір року, проявлених у різних ситуаціях (у житті людей, рослин, тварин тощо) або із схематично позначеними місяцями року (цифрами, буквами, картинками тощо). Загадує одну з карток і пропонує граючим дітям її відгадати, ставлячи питання по засвоєному алгоритму.

Приклад проведення гри:

Наприклад, виставлені картинки: рання зима, середина літа, пізня осінь, середина зими, золота осінь, початок літа, ран­ня весна, весна в період цвітіння, кінець зими.

Питання, які приймаються від дітей-.

- Це картинка із зображенням золотої осені? - Ні.

- Ця картинка знаходиться між картинками, що зобража­ють ранню зиму і золоту осінь? - Так.

- Це картинка із зображенням пізньої осені? - Ні.

- Це наступна картинка? (Середина зими) - Ні.

- Ця картинка знаходиться перед картинкою із зображен­ням середини літа?

-Так.

- Це картинка, що зображує ранню зимуі - Такі

Вгадай предмет і визнач за величиною

Мета: вчити дітей визначати об’єкт за величиною на ос­нові порівняння з іншими об’єктами, розміщеними поряд; зак­ріпити поняття “між”, “за”, “перед”, “попередній”, “наступ­ний”, “великий - маленький”, “середній за величиною”.

Обладнання: на стіл виставляються в лінію геометричні фігури трьох розмірів і одного кольору.

Приклад організації гри:

В ряд поставлені велика куля, середній куб, середня куля, великий конус, маленький конус, великий куб, маленька куля, маленький куб, середній конус. Гравці і ведучий розміщують­ся по одну сторону столу. Загадується одна з фігур (велика куля).

Питання, на які ведучий відповідає “Так”:

- Це маленький конус? - Ні.

- Це між великою кулею і маленьким конусом? - Так.

- Це середня куля? - Ні.

- Це менше великого куба? - Ні.

- Це велика куля? - Так!

У молодшому віці використовуються фігури одного кольо­ру двох розмірів (5 штук); у середньому віці - різні фігури одно­го кольору трьох розмірів (9-11 штук); у старшому віці викори­стовуються різні фігури одного кольору чотирьох розмірів (до 20 штук).

Вгадай предмет і визнач за висотою

Мета: продовжувати вчити дітей звужувати поле пошуку в просторі, визначати об’єкти за висотою, використовуючи сло­ва: “вище - нижче”, “високий - низький”, “середній по висоті”, “трохи вищій за низького”, “трохи нижчий за високого”.

Обладнання: на стіл виставляються в лінію предмети, різні:іа висотою.

Приклад проведення гри:

На столі виставлені в ряд: дерево середнє за висотою, буди­ночок середній за висотою, піраміда висока, піраміда низька, будиночок низький, дерево високе, будиночок трохи вищий за середнього, дерево низьке, будиночок високий, піраміда серед­ня за висотою, дерево трохи вище за низького. Ведучий загадує один з них (піраміда низька).

Питання, на які ведучий відповідає “Так”:

Це зліва від високого дерева?

І (є праворуч від високої піраміди?

І (е зліва від низького будиночка?

Це низька піраміда?

У молодшому віці використовуються об’єкти двох розмірів но висоті та одного кольору (5 об’єктів). У середньому віці - об’єкти трьох розмірів одного кольору (9-11). У старшому віці використовуються об’єкти чотирьох розмірів одного кольору (до 20).

Зазначимо, що працюючи з поняттями “великий”, “малий”, “високий”, “низький” та ін., необхідно акцентувати увагу дітей на тому, що вони завжди є відносними (так, кіт є великим відносно мурахи і водночас малим відносно слона).

Ускладнення: аналогічно проводяться ігри з предметами різними за довжиною або шириною.

Дзеркальна “Так - ні”

Мета: вчити дітей звужувати поле пошуку в просторі, став­лячи питання з погляду дзеркально розміщеного ведучого.

Хід гри:

Ведучий (дитина) самостійно підбирає об’єкти, розставляє їх лінійно, встає лицем до гравців і загадує предмет. Перед по­чатком гри ведучий і діти уточнюють зміну орієнтирів.

Вгадай картинку, закріплену на дошці

Мета: вчити дітей звужувати поле пошуку в просторі, при цьому виділяти центр, сторону, кут дошки; вправляти дітей в орієнтуванні на вертикальній поверхні; активізувати в мовленні слова “центр”, “вище”, “нижче”, “праворуч”, “ліворуч”, “кут”, “сторона”.

Хід гри:

На вертикальній поверхні дошки розміщуються картинки із зображенням будь-яких об’єктів (їх кількість підбирається відпо­відно до віку та рівня готовності дітей). Загадується одна з них.

Спочатку на вертикальній поверхні працюють з 11-15 кар­тинками із зображенням об’єктів однієї класифікаційної гру­пи. Виділення частин дошки здійснюється за допомогою крей­ди. Згодом, виділення частин дошки відбувається за допомо­гою жесту.

Вгадай, де сховалася іграшка

Мета: вчити дітей ставити питання, що звужують поле по­шуку в тримірному просторі по відношенню до ведучого, який стоїть боком до гравців.

Хід гри:

Вихователь стає боком (зліва або справа) до дітей і пропонує знайти іграшку, заховану в кімнаті. Заздалегідь слід уточни­ти, щодо кого ведеться пошук. Для цього вводяться орієнтири: попереду нас, позаду нас, у правій або лівій частині кімнати, середина кімнати, вище - нижче за рівень ока, верхній - нижній кут кімнати, сторона кімнати, в бічному варіанті.

Отже, використання гри “Так-Ні” в роботі зі старшими до­шкільниками сприяє швидкому засвоєнню змісту математич­ного матеріалу. При цьому дитина з пасивного, бездіяльного спостерігача перетворюється на активного учасника процесу пізнання. В неї з’являється необхідність пояснювати способи дії товаришу. Дитина вчиться ставити питання, сумніватися в правильності власних рішень, слухати і аналізувати відповіді інших. Колективний аналіз вихователя з дітьми шляхів розв’я­зання пошукових задач допомагає краще зрозуміти спосіб дій, підводить до самостійного висновку щодо правила звуження поля пошуку загаданого об’єкта.

 

5. Природничі ігри в роботі з дошкільниками та молодшими школярами

ЕКОЛОГІЗАЦІЯ СВІДОМОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ
У КОНТЕКСТІ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У становленні екологічної свідомості дитини особливе місце відводиться ігровій діяльності. Саме в ній формуються моральні норми і правила поведінки в природі. Будучи моделлю діяль­ності дорослих, гра також сприяє зв’язку між навчанням і пра­цею. Наслідуючи дорослих, їхню працю в природі, вона стиму­лює творчість й уяву дітей, їхні переживання, позитивні емоції та почуття.

Педагогічно правильно організована ігрова діяльність доз­воляє домогтися найповнішого самовираження вихованців, ак­тивності їхніх дій, які погоджуються із загальноусталеними нормами і правилами пізнання навколишньої природи.

Найповніше завданню формування екологічної свідомості відповідає дидактична гра. Навчання, активізація пізнання значною мірою відбуваються в ігровій формі. Дидактичну гру як універсальний засіб використовує вихователь у всіх видах діяльності, формах їх організації в дошкільному закладі. Її ос­новний принцип - автодидактизм - допомагає педагогові сис­тематично поглиблювати й конкретизувати знання дітей в умо­вах їх самонавчання. Екологізації дидактичної гри сприяє її наступний принцип - парності. Реалізація його досягається добором таких завдань, які ведуть дитину шляхом самостійних рішень, пошуку відповідей на запитання, що подаються на ілю­страціях і картинках у прихованому вигляді.У розробці ігор екологічної спрямованості вихователеві та­кож треба вміти максимально використовувати їхні можли­вості. Виховний і пізнавальний ефект досяжний за умови мак­симального наближення сюжету до завдань екологічного вихо­вання, реальних умов існування об’єктів і явищ природи, до тих зразків поведінки, які повинні характеризувати дитину не лише в грі, а й поза нею. Безумовне значення й творчої гри. Воно полягає у тому, що малюки практично оволодівають зраз­ками взаємин між людьми, їхнього гуманного і турботливого ставлення до природи. Вибираючи найпереконливіші факти для сюжету гри, вихователь непрямими прийомами спрямовує роз­повіді дітей як відповіді на запитання чи пояснення фактів, висловлювання власного бачення ситуації, розуміння її сут­ності, причин, механізмів. Для розвитку творчості вкрай по- трібною є висока концентрація уваги. Здатність довго й захоп­лено гратися, долати перешкоди найкраще виявляється в та­ких ситуаціях, коли результат гри дитина оцінює на рівні відкриття, зробленого самостійно. Процес пізнання тоді особ­ливо активний і творчий, а самостійність у грі спонукає малю­ка й до посилення рухової діяльності.Наявні в методиці ознайомлення дошкільників з природою ігри не передбачають особливих зусиль. Відповідно, в екологіч­ному вихованні потрібні ігри нового типу, які, з одного боку, моделювали б саму творчість дитини, а з другого - забезпечува­ли умови для вдосконалення її інтелекту. Такими іграми ново­го типу пропонуємо ігри-ребуси ботанічного і зоологічного змісту. У всій різноманітності вони об’єднані однією назвою й однією метою, тому що виходять зі спільної ідеї - неподільної єдності живої природи з неживою та залежності живої природи від конкретних умов її існування. Такі ігри радимо об’єднати на основі спільних, тільки їм властивих особливостей:

-кожна гра є комплексом завдань, котрі дитина розв’язує за допомогою різних картинок, в основі яких принцип парності;

-завдання подаються в різній формі: у вигляді моделі;

-завдання розташовуються в порядку їхнього ускладнен­ня: назва, зовнішній вигляд, умови існування, засоби і способи живлення (для рослин потреба в екологічних факторах), грама­тичні завдання зі звукоаналізом слова-назви, математичні зав­дання на лічбу голосних і приголосних звуків, складів;

-у завдання входять вправи різної складності - від готових зразків-відповідей до варіантів повної самостійності в пошуках відповідей, посильних старшому дошкільному віку;

-пошук відповідей постає перед ними не в абстрактній формі, а у вигляді малюнка чи написаного слова-назви;

-більшість ігор не вичерпується одним варіантом відповіді, а допускає їхню широку різноманітність у межах основних по­нять, якими оволодівають діти;

-ігри-ребуси дозволяють кожному малюку самостійно шу­кати розв’язування завдань відповідно до можливостей, пос­тійно удосконалюючи їх.

В іграх-ребусах розвивається інтелект дитини, її пам’ять, мислення, увага, уміння шукати залежності та закономірності, що існують у природі приховано й очевидно; класифікувати й систематизувати матеріали, комбінувати й моделювати їх, про­гнозуючи прикінцеві результати. Подаємо приклади-зразки та­ких ігор:

Гра-ребус “Кіт”

Мета. Розвивати вміння класифікувати тварин (дикі, до­машні), давати їм характеристику за схемою, закладеною в сутність гри-ребуса.

Дітям дається картинка з трьома квадратами у верхній час­тині, у кожному з яких по одній літері слова-назви. Пропонуєть­ся конверт, у якому на різних картках набір літер у 2-3 комп­лектах, картини із зовнішнім виглядом тварин, назви яких по­чинаються першими літерами, що входять у назву “к”, “і”, “т”. Вихованцям пропонують також картинки різних біоценозів із зображенням засобів харчування кожної тварини, набір цифр у 2-3 комплектах. Голосні та приголосні звуки позначені літера­ми синього і червоного кольорів, знаки пом’якшення - чорного.

Схема гри “Кіт"

Для позначення особливостей за схемою теж подаються карт­ки, аналогічні номінаціям схеми.

У тому разі, коли з першої літери немає жодної назви, діти зверху докладають приголосну. Наприклад, у назві “верблюд” від літери “є” з додаванням “б” починається назва “бегемот”.

Трохи своєріднішими є умовні позначення в ботанічних ребусах. Так, для визначення потреб рослин у волозі, темпера­турі, світлі дошкільникам даються три варіанти відповіді на запитання: світлолюбна, тіневитривала, пристосована до різних умов існування; термометр із різним рівнем зафарбованого сто­впчика температури, як і лійка з різним рівнем наповнюваності водою - вологолюбивість, як і теплолюбивість.

Позначення потреб в екологічних факторах'.

- тепло - позначення на термометрі червоним кольором;

- світло - позначення сонячного кола з ознаками витрива­лості рослини;

волога позначення лійки синім або блакитним кольором до певного рівня.

Умовні позначення опису

- Потреба в теплі:

- теплолюбива (перелітні птахи, жовтий колір);

- витривала до холоду (осілий спосіб життя, білий колір);

- Світло:

- активність удень (білий колір);

- активність уночі (чорний колір);

- водойми: ріки, озера (блакитний колір);

- на поверхні землі (коричневий колір).

- Біоценоз:

- під землею (чорний колір);

-у повітрі (блакитний колір).

- Чим живиться:

-рослинна їжа (зелений колір);

-тваринна їжа (червоний колір).

- Як класифікуються:

-свійські тварини (червоний колір);

-не хижак (зелений колір);

-дикі тварини (синій колір).

- Умовні позначення:

-птахи (різнокольорове забарвлення);

-тварини (сірий колір).

Схема гри “Береза” Б Е Р Е   А Кількість голосних у словах Кількість приголосних у словах Кількість складів у словах   У Л Я В в Б Бук       і   К О С К І Р   Елодея             д т А р И   Ряст     Е   Л   К         Евкаліпт     Я   І Б О   3 1 5 | 3         п І С Звіробій   3 І 5 1 3         т Й   Абрикос   3 1 4 | 3

 

Схема гри “Стриж" Б с т р и ж Кількість звуків у словах Кількість голосних у словах Кількість приголосних у словах   в и и к и Свиня           и г Б   р   Тигр   н р А   А           я   Л   Ф   Рибалочка       О   А         Бик       ч                   к       Жирафа       А         6 1 з 1 3

 

Хто є хто?

Мета. Закріпити знання про ссавців, управляти у їх кла­сифікації та узагальненні за різними ознаками, розвивати пам’ять, образне й логічне мислення.

Матеріали, Картки з графічними позначеннями та спеці­альними занданнлми різного рівня складності.

Курка	1 уска
Г оробець	Лисинка
Фазан	Тетерук	?

 

- Кого треба вписати в кожен горизонтальний ряд?

- За якими характерними ознаками?

Заувага: відповіді позначені на звороті картки-вправи. Відповіді: індик (свійські птахи); стриж (приміський птах); глухар (лісовий птах).

 

Зоологічна піраміда

Мета. Закріпити вміння класифікувати птахів, узагальню­вати їх за спільністю ознак; вправлятися у визначенні кількості звуків у словах, закріплювати навички усної лічби, розвивати оперативне мислення, швидкість думки.

Матеріали. Графічні піраміди на картках.

Завдання. Заповнити порожні клітинки літерами так, щоб у піраміді були назви птахів.

		С
	__ 2)	сі _ 1 1	гЧ
__ 3)	С	.... І........... '
4) С
с

1. Сич. 2. Сова. 3. Сойка. 4. Сорока. 5. Соловей.

Такі ігри мають глибоку пізнавально-виховну основу. Аналіз увиразнених рис екологічної свідомості вможливлює до­ведення, що діяльність дітей у всій різноманітності її видів і форм організації є тим матеріальним підґрунтям, у якому вони вияв­ляються, поглиблюються, удосконалюються і ведуть особистість до якісно вищого рівня розвитку її екологічної культури.

Настільно-друковані ігри, мають виняткове значення в екологічному вихованні, бо найчастіше є елементом забави для кількох дітей під керівництвом вихователя, котрий теж бере участь. Це карти, доміно, ігри з кольоровими таблицями, більшістю з яких можна гратися за власним бажанням.

Гра з таблицями “Охорона лісу ”

Для гри потрібно вибирати тему, виробити її правила, скла­сти таблицю, кубики.

Правила гри.

У грі можуть брати участь двоє, троє або четверо дітей. Учас­ники почергово кидають кубик. Кому випаде шість очок, той просуває свою фішку на умовну зелену лісову зону, а потім зно­ву, кидаючи кубик по черзі, просуваються лісовою стежкою, залежно від набраних очок. Учасник, котрий зупинятиметься на зеленому кружечку, завжди набуває права додаткового кид­ка або пересувається вперед на визначену кількість кружечків:

- біля рослини, якої не зірвав (3 кружечки);

- біля білки, якої не налякав (2 кружечки);

- поблизу жаби, якої не боявся і не мучив (4 кружечки);

- біля мурашника, якого не знищив, а навпаки, обгородив гілками (на 5 кружечків);

- біля недопаленої цигарки, яку затоптав у землю, рятую­чи таким чином ліс від пожежі (на 8 кружечків).

Учасник, що зупинятиметься на червоному кружечку, зав­жди втрачатиме один хід або змушений буде повернутися на иизначену кількість кружечків назад:

- біля вогню, який розпалив (на 6 кружечків);

- біля знищеного мухомора, якого зірвав і так порушив гар­монію співжиття інших рослин, а сам міг отруїтися (на 5 кру­жечків);

- поблизу дерева і гілки, яку зламав (на 4 кружечки);

- біля конвалії, яку зірвав, бо нищить рослини, які охоро­няються (на 4 кружечки);

- біля необгородженого мурашника, бо не потурбувався про нього (на 5 кружечків).

Елементи гри.

Щоб скласти таблицю, потрібно приготувати картини та ілюстрацію з лісом. Ліс діти можуть намалювати власноручно або вирізати із журнальних малюнків. На ілюстрації з лісу тре- Пп тжлнїти смугу білого паперу таким чином, щоб утворилася стежки-змійки, поділена на кілька десятків кружечків: п’ять - замалювати золеною фарбою, а п’ять - червоною. Біля зелених кружечків на фоні лісу слід наклеїти малюнки з рослинами, білкою, обгородженим мурашником, недопаленою цигаркою, а біля червоних - вогонь, пошкоджений мухомор, дерево зі злама­ною галузкою, зірвану конвалію, необгороджений мурашник. ІСрім того, потрібно підготувати кубик з позначенням очок.

Мета ігрової діяльності полягає в оволодінні дитиною елементарними уявленнями, що становлять основу узагальне­них понять і системи знань про взаємодію об’єктів з явищами 11 рироди та суспільством, місце людини в таких взаєминах, Такі ігри пропонуємо проводити, зазвичай, у чітко визначений час, у конкретному місці території. Основна ціль заходів полягати- ме в передачі дітям інформації про охорону природи чи перетворювальну діяльність з її об’єктами впродовж дня у зв’язку з тим, що, скажімо, тривають “Дні охорони природи”, “Дні лісу”.

На таких святах під час ігор, на лінійках кілька малюків читатимуть вірші, загадуватимуть загадки, співатимуть пісні, водитимуть хороводи, танцюватимуть згідно з темою самої лінійки.

Мозаїка з картону

Виконують мозаїку за власним планом. Вона може бути су­цільною на одній таблиці або складеною з кількох аплікацій (розрізана). У першому випадку відповідно підбирається малю­нок, наприклад, з дітьми біля годівниці, рослини, які охороня­ються, наклеюють його на картон, відтак ділять на кілька рівних частин: 4,6, 8,10,16, відповідно відмірюючи й зазначаючи зви­чайним олівцем лінії-пунктири. Після того, як клей висохне, вирізати малюнки з пунктирними лініями. Так заготовлені ча­стинки можна використати в загальній та індивідуальній на­вчальній грі. Спочатку гравці розкидають малюнки безладно на столі, а потім складають з них картину. Така гра може мати декілька варіантів.

Доміно з малюнками

У такому комплекті повинно бути два аркуши картону з дво­ма однаковими малюнками. Гра полягає в тому, що після вик­ладання першого картону з малюнком слід показати відповід­ний йому з таким самим малюнком. Якщо один із гравців зна­ходить картон, то кладе його біля такого самого. Наступний гра­вець шукає малюнок, який підходить до другої половинки кар­тону (такого або іншого), аж до використання всіх карток.

На початку найкраще, щоб грало двоє дітей, потім троє або й більше. Доміно може бути різноманітної тематики: птахи, які охороняються; ссавці, комахи і плазуни; весняні рослини; тва­рини і рослини з Червоної книги тощо.

Карти

Це поодинокі малюнки, вирізані безпосередньо на картоні прямокутної форми або наклеєні на нього. Вони бувають з на­писами чи без них. Через це такі карти можна використовувати для навчання грамоти і гри, укладання атласу, показу експо­зиції “Рослини, які охороняються”, “Рослини польові” або де­монстрування за допомогою проектора. Дуже часто карти у вигляді мозаїки друкують у дитячих ілюстрованих журналах. Для складання карт використовують ілюстрації з журналів, короб­ки для солодощів, поштові марки.

Ілюстрована енциклопедія природи

Такий навчальний засіб в екологічному вихованні має важ­ливе значення і для дітей, і для батьків. Дорослим це допоможе пояснити малюкам деякі терміни, коли чують запитання: що це, для чого. Енциклопедія може бути у формі книжечки, карт, настінної таблиці, папки-пересувки, ширми.

Наведемо приклади текстів, уміщених в енциклопедії.

-Акваріум - скляна посудина, наповнена водою, на дні якої є пісок та камінці. У воді плавають рибки. Це своєрідне малень-. ке озерце.

- Осінь - одна з пір року. Наступає після літа. Восени дере­ва втрачають листя. Відлітають птахи до теплих країв, а деякі звірі готуються до зимового сну. Після осені настає зима.

-Годівниця - будиночок, до якого діти щодня в один і той самий час насипають птахам корм: овес, мак, коноплю, а також вішають на ниточку солонину для синиць.

-Ліс - територія, де ростуть різноманітні дерева та інші рослини. У лісі живе багато різних звірів. Тут не можна галасу­вати, нічого знищувати, розпалювати вогнища.

-Літо - найтепліша пора року. Діти мають улітку каніку­ли. Хлібороби збирають з полів збіжжя. Після літа настає осінь.

-Тигр - дикий хижий звір. Живе в Азії, найчастіше біля річок у густих хащах. Подібний до кота, але набагато більший, дужчий і витриваліший від нього.

Макет-панорама.

Важливим дидактичним засобом є виготовлення рухомих аплікацій, з яких викладають відповідні тематичні панорами, їх можна виставляти на певний час у “Кутку природи”. Роблять панорами самостійно з кольорового паперу і картону. Виготов­лення їх доцільно поєднувати з розповіддю вихователя або чи­танням відповідного тексту.

Доцільно, щоб у “Кутку природи” були макети городу, сад­ка, дошкільної території, близької місцевості. Для цього, на­самперед, слід виконати план задуманого об’єкта й наклеїти його на тверду основу. Згодом діти поступово вміщуватимуть на цьому плані різні моделі об’єктів. Якщо в садку виросте нове дерево, то на макеті у відповідному місці з’явиться його модель.

Екологічні виставки

Предметами екологічних виставок можуть бути:

- природничі зразки живої і неживої природи;

-дидактичні матеріали, колекції дитячих робіт з природ­ного матеріалу;

-малюнки, фотограми, альбоми, які виготовили вихованці;

-зразково зроблені спільно з батьками моделі годувальниць, напувальниць, загород для мурашників та інших атрибутів се­зонного призначення;

- магнітофонні стрічки із записами голосів птахів;

- різноманітні ігри, природничі доміно, карти, ребуси;

-плоди і насіння рослин з ділянки дошкільного закладу, рідкісні екземпляри або ті, що охороняються;

-мали розташування лікарських рослин у довкіллі, запо­відниках і заказниках, екологічних стежках.

Добір експонатів залежить не лише від пори року, а й мети і завдання виставки. Радимо організовувати одно-політематичні виставки. У кожному сезоні вони визначаються принагідно до “Тижня чистоти вод”, “Дня лісника”, “Дня птахів” тощо.

Складаємо кодекс поведінки у природі

Радимо спільно з дітьми укладати кодекс поведінки з різними екосистемами і на цій основі проводити ігри-віктори- ни для лицарів природи.

Кімнатні рослини

-Рослини в приміщенні люблять брати участь у родинно­му житті. Не можна їх ізолювати, бо чуттєва порожнеча їх пригнічує. Якщо гості привітають квіти хоч одним словом чи жестом, ті відразу почуватимуться краще.

-Рослини люблять лагідне ставлення під час миття їхньо­го листя, підливання, розпушування. Промовляймо до них теп­лим, чуйним голосом, не шкодуймо компліментів. До рослин треба говорити спокійно, врівноважено, бо вони не терплять крику.

-Потрібно говорити про їхню вроду, про радість, яку вони вам дарують. Передусім, не сваріться у присутності квітів - нестача рівноваги згубно впливає на них.

Лікарські рослини

Запам’ятайте правила:

- знати види лікарських рослин, які охороняються;

- залишати на місці збору декілька рослин, щоб насіялися нові;

- збільшувати кількість лікарських рослин, висіваючи їх у тих місцях, де їх мало і в карпитарії дошкільного закладу;

- добре знати вид рослин, які збираємо;

- збирати лише ту частину лікарської рослини, яка має цілющі властивості;

- збирати лікарські рослини лише в певних місцях і за пев­них умов;

- поширювати правила збору серед однолітків,родичів, зна­йомих.

- не нищити жодних рослин і не дозволяти чинити цього іншим;

- не збирати рослин, які охороняються як вид, що зникає, росте в заповіднику, ботанічному саду, народному парку;

- не витоптувати місць із лікарськими рослинами;

- не збирати надмірну кількість рослин;

- не ламати гілок кущів і дерев під час збору лікарської сировини.

Пам’ятка збирачеві грибів

- Збирати слід зрілі, здорові гриби, коли вони мають найви­щу якість;

- гриб слід делікатно викрутити з лона, підважити но­жем і цілком відірвати від грибниці;

- гриб не можна зрізати ножем, недоцільно частинку ніжки залишати в лоні, де вона загниватиме й нищитиме грибницю;

- місце, з якого зірвали гриб, слід прикрити мохом або хвоєю, щоб не висушувалося;

- гриби слід почистити в лісі;

- після збирання й чищення грибів слід ретельно вимити руки й ножі.

Збирач грибів не повинен:

- збирати молодих грибів, оскільки їх важко розпізнати, вони міцно тримаються грибниці й не залишили ще після себе зародків для потомства;

- не збирати старих грибів, бо вони не смачні, а часом бува­ють шкідливі, зате розсіюють багато зародків для нових грибів;

-не знищувати гриби, яких ми не збираємо, оскільки вони корисні для лісу, висіюють зародки, підживлюють ґрунт, є кор­мом для багатьох тварин і своєрідною окрасою довкілля;

- не збирати грибів, котрих не знаєш.

Робота над формуванням екологічної свідомості дошкіль­ника має незавершений характер. Деякі з понять, які лежать в основі почуттів, поглиблюються і стають конкретнішими у пе­ріод шкільного навчання; інші, моделюючись у процесі розвит­ку й удосконалення, переливаються одне в одне, взаємодопов­нюються і взаємозбагачуються з досвідом дитини. Однак саме у дошкільному віці закладаються їх основи, розвиваються суттєві ознаки. Це передбачає копітку методичну роботу вихователя із збирання і впровадження у виховний процес ДНЗ цікавих, вод­ночас інформативних екологічних ігор, які позитивно вплива­тимуть на формування в дітей цілісного образу природи.

ІГРОВІ ФОРМИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ З ПРИРОДОЮ

Гра для дитини - природний вид діяльності. Це вільне від регламенту дійство дозволяє втілити найфантастичніші бажан­ня, мрії, це широкий простір для вияву творчості, активності, кмітливості. Граючись, діти розуміють світ у всій його склад­ності і красі, вчаться жити в ньому за гармонійними законами природи.

Кожна гра має правила, які підпорядковані задуму і змісту гри. Правила -це професійно грамотно визначені вимоги до дітей, які подаються в ігровій формі. Учитель, враховуючи пра­вила гри, визначає спосіб і послідовність дії, бо саме вони нада­ють дидактичній грі оригінальної форми і викликають у дітей інтерес до їх змісту. Пропонуємо такі природничі ігри: