Художньо-ігровий підхід до розвитку

МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ

Існують надзвичайно цікаві, креативні форми розвитку дитячого мовлення. Зокрема, вельми плід ним може стати ху­дожньо-ігровий підхід, який спирається на адекватні психо­терапевтичні технології.

Пропонуємо для осмислення квіткотерапію - новий ме­тод психотерапевтичного впливу на психіку дітей. Це одночас­но і аромотерапія, і кольоротерапія, і естетотерапія. Не існує на світі жодної людини, яка б була байдужою до квітів, особливо тоді, коли їх дарують на знаменні для неї події. Грандіозний ексцитативний вплив здйснює квіткотерапія саме на дошкіль­ників. Квіти привертають дитячу увагу своєю чарівністю, ви­шуканістю, граційністю; тонким ароматом активізують нюхові центри, даючи радість і насолоду; збуджують естетичні почут­тя, викликають душевне піднесення і оптимізм, вгамовують негативні емоції, страхи, стреси, діючи релаксаційно; надихають на творчість, на вияв добра, турботи про людей на тлі ввічли­вості, чемності, люб’язності, галантності, шанобливості, так­товності.

Подаруйте дитині квітку - і ви побачите яким спектром по­зитивних емоцій вона обдарує вихованця, скільки радості і задо­волення отримає маленька людина, узявши квітку з ваших рук, з побажаннями їй добра, які приємні спогади, насичені тонким ароматом квіткових рослин пронесе через усе життя дитина, які яскраві образи залишаться в її свідомості від зіткнення з витон­ченою формою і гармонійною забарвленістю квітів. Тоді ви зро­зумієте якою живодайною силою, енергією володіє квітка, який животворний і життєдайний вплив вона виявляє на дитину. Це розвиває сенсорику і перцепцію, увагу і мнемоніку, мислення і мовлення, уяву і фантазію, емоції і почуття, формує Людину з усіма її позитивними особистісними виявами.

Квітка с животворчим засобам у психотерапії. Всезростаю- чий Інтерес до кмітісотпрапії обумовлений тим, що квітка здат­на смоли хну ти той творчий потенціал дитини, що досі не про­явлений, тв розкрити його, створювати умови і стимулювати розвиток здібностей, розширити межі творчого сприйняття «'Віту, розвинути символічні уявлення, креативність, надихну­ти на самовиражоння. В роботі з формування мовленнєвої діяль- инеті дошкільників квіткотерапія забезпечує вміння вільно і ясно відтворювати яскраві сприймання і утворені образи в мов- лаині, комунікативні вміння, розвиває емоційно-вольову сфе­ру, гармонізує І стабілізує емоційний стан. Побачену квітку кожний дошкільник захоче потримати в руках, доторкнутися до її пелюстків, відчути на дотик її властивості і якості, насоло­дитися запахом весни-літа-осені, подарувати її одноліткам, ви­хователю, батькам. Після цього кожна дитина обов’язково на- ма июс цю квіточку або зробить аплікацію і, зрозуміло, відтво­рить її вербально, намагаючись вжити найвиразнішу лексику. ДіМ'ИИа буде описувати квітку, продукуючи таким чином опис - НДИН Ія функціонально-смислових типів мовлення, який на­лежить До діяльнісиих, а не поведінкових спонтанних.

Навеидемо приклад заняття, проведеного у контексті квітко-

I ЯрАІІІЇ,

Тема: У СВІТІ КВІТІВ

Мета: розвиток умінь висловлюватися у формі опису.

Завдання:

• розвиток креативності, уваги, образної пам’яті, внутріш­нього мовлення;

• опанування дошкільниками лексикою і граматичними формами, які слугують для побудови описів;

• оволодіння дітьми особистісними якостями, довільністю, навмисністю мовлення, рефлексією над ним;

• створення фантастичної атмосфери;

• стимулювання творчо-мовленнєвого самовираження.

І. Незвичайне привітання

Звучить аудіозалис пісні з мультфільму “Марія Мірабелла”, яка створює атмосферу таємничості, загадковості, фантастичності.

Діти входять у групову кімнату, де на килимі розташовані, як на клумбі, різні паперові квіти, оглядають їх.

Психолог пропонує їм стати в коло.

Психолог: “Подивіться уважно, які гарні, різнобарвні, чарівні квіти. Ви потрапили на планету Чудес, у країну Квітів. На планеті Чудес живуть казкові герої, персонажі з дитячих книжок, мультфільмів, комп’ютерних ігор. Але у країні Квітів живуть тільки квіти. Ось скільки їх тут і кожна квіточка неповторна має свій аромат, свій колір, свою форму. Доглядає за цими квітами прекрасна добра Фея (використовується ляль- ка-маріонетка або звичайна прикрашена лялька, яка знахо­диться серед квітів). На цій планеті Чудес і в цій країні Квітів існує такий звичай: всі гості, які відвідують Планету віта­ються незвичайно. Тому треба, щоб кожний з Вас привітався з нами і квітами по різному, незвичайним способом. Всі ми буде­мо повторювати дії кожної дитини, вітаючись з нею і квітами”.

Діти пригадують різні форми вітання: “Добрий день”, “Доб­рого здоров’я”, віддають привіти, шлють вітання, висловлюють почуття радості і задоволення з приводу перебування на фанта­стичній планеті, виявляють прихильне ставлення до квітів, ра­дісно сприймають їх, схвалюють середовище, в якому опини­лися, пригощають, запрошують до себе. Виражаючи прихиль­не ставлення* доброзичливість, діти використовують уклін, привіт, привітання, жести, здоровкаються.

Після закінчення мовленнєвих вправ, психолог пропонує дітям познайомитися з доброю феєю: “Мене звуть Дмитро”, “Моє ім’я - Галина”. “Дуже приємно познайомитися, рада тебе бачи­ти” - відповідає кожній дитині фея. Для дошкільнят вкрай важ­ливо, що кожний з них у цій фантастичній країні бажаний, любимий, очікуваний. Наприкінці знайомства фея підкреслює: “Я Вас усіх люблю. Мені приємно з Вами говорити”.

В країні Квітів на фантастичній галявині діти відчувають гармонію і свою значимість в усьому, що вони бачать; стають одним цілим зі своїм новим оточенням. Діти ніби “пропуска­ють” через себе усі тонкощі оточення лісової галявини, “вроста­ють” в її гармонійну атмосферу, відчувають відсутність перед- н пса них стандартів і зовнішнього тиску, оскільки перебувають у ситуації. Де відсутні упередження і забобони. Отже, вони відчувають постійну доброту, повагу до себе з боку психолога, а також свою значимість і цінність. їх кожний вчинок і кожне слово безперечно приймається і зустрічається з повагою. Тоді діти, навіть I ті, хто збуджений, схвильований або депресова- ний, починають відчувати комфорт, стан душевної рівноваги, відсутність х нилювань, сумнівів, бо їх оточує атмосфера довіри миролюбності й мовного відпочинку. Поступово це відчування нселяється в суб’єктивний світ дошкільнят. Вони відтепер пе­ребувають не в реальному суєтному світі, а в країні, де спокій і доброзичливість, де вільне, ненапружене, нетривожне самопо­чуття, І навіть тоді, коли діти перебуваючи в країні Квітів, емо­ційно виражають свої почуття, активно і шумно граються, вис­пим цюи іться, їх не покидає відчуття умиротвореності і тиші, взає- модоиіри, внутрішньої психологічної задоволеності.

Дал і ‘Рея пропонує всім гостям загадкової Квіткової країни вибрати квіточку, взяти її в руки і сісти на килим.

//під сплог: тримає в руках Добру Фею і від її імені, голосом»Реі промовляє “Мені дуже приємно бачити всіх вас на планеті Чудес у нашій країні Квітів. А ця квіткова галявина, де ви знахо­диш сен, цс двері в інший для Вас, дивовижний світ, в якому по­вна чуіісс і краси. Цю красу створюю Я, бо Я - квітникарка" (чи­на тьеи фрагмент вірша М.Познанської “Квітникарка”).

Весела, рада квітникарка, -

І мовить так: - Хай люди в парку Відпочивають у красі...

“Увійти у цей фантастичний світ зможуть ті діти, які люблять і оберігають усі рослини і люблять квіти, фантазу­ють, мріють, вміють декламувати вірші, придумувати казки, описувати квіточки, дерева, травичку, а найголовніше - вміють перетворюватися в квіти.

А для цього необхідно уважно подивитися на квітку і вдих­нути її аромат. Відчуваєте який приємний запах? (використо­вуються аромомасла, якщо квіти штучні). Згадали як нази­вається та квіточка, що у вас в руках? Дуже добре. Відтепер, понюхавши і впізнавши її, ви перетворилися у квітки. Тепер Ви - квіти і нам треба познайомитися одна з одною".

• Знайомство “На шо схожа квітка”

Діти в образі квіток, знайомляться один з одним, по колу передаючи кольорову повітряну кульку. Кожний, називаючи квітку, говорить, на що схожий цей запах і колір. Наприклад:

Моя назва-ромашка. Ромашка пахне літом, лугом. Вона схожа на сонечко, але зовсім маленьке. Ті білі пелюсточки — це промінчики сонця, а серединка - саме жовте сонечко.

Моя назва - конвалія. Я схожа на малесеньку вазочку з різьбленими краями. Я біленька, як сніг, ароматна і запашис­та. Я розквітаю у травні.

Діти виконують це завдання в атмосфері гармонії й врівно­важення, спокою і значимості, від чого ця фантастична квітко­ва галявина (але ж насправді звичайна групова кімната, спеці­ально оформлена) стає для дітей особливим місцем; вона дозво­ляє їм відчувати свою адекватність і приналежність до світу.

• Вправа “Асоиіаиії”

Психолог від особи Доброї Феї запитує: “Діти я бачу, що ви всі любите квіти, вмієте ними милуватися, насолоджуватися їх красою. А тепер на хвилинку закрийте очі та уявіть собі, яке слово пригадується вам, коли чуєте назву тієї квітки, в яку Ви перетворилися?”. Наприклад:

“Піонія нагадує слово “день народження”;

“Волошка нагадує мені слово блакитне небо”.

Виконуючи такі мовленнєві вправи, засновані на довільності й навмисності, діти не відчувають перевтоми чи страхів, адже діти перебувають в атмосфері теплоти, комфорту і захищеності, >і ка не визначається тільки антуражем кімнати, іграшками і ди- длктичними засобами. Позитивний емоційний клімат виникає инаслідок комбінації факторів, що передбачають передусім осо­би стісну взаємодію між психологом і дітьми, його установки.

• Рихотерапія

Добра Фея-квітникарка: “Квіточки наші втомилися, хочуть п ти. їх треба нагодувати, підживити корисними речовинами, напоїти водичкою. Йдіть до мене мої ріднесенькі. Я вас водич­кою напою і добрива додам. Ростіть красиві та здоровенькі”.

Психолог кличе до себе дітей; вони залишають квіточки на імпровізованій галявині, сідають на стільчики і продовжують слухати Фею:

“Ви всі гарно перетворювалися в квіточки, а тепер вам всім треба перетворитися в добродіїв, помічників квітів, щоб допо­могти їм, попіклуватися про них, випестити їх. А ви знаєте, що означає слово випестити? І (о значить з любов’ю виростити, ви­кохати, ниплекати, дбайливо доглядати, підживлювати, вири­нати бур'яни, щоб кращі* росли, були красивими і ароматними. Ии хочете подбати про квіти? Так. Зараз я махну чарівною па­вичкою і ви всі перетворитесь відтепер у добрих і турботливих ИМІтнимнріп. Фея здійснює магічні дії паличкою. Ось тепер ви добродії, справжні квітникарі. Спочатку напоїмо квіточки Індичкою, в для цього попросимо дощика”.

Фен митне вірші К.Перелісної “Теплий дощик” і “Дощик”.

Теплії її дощик Дощику дрібненький Дощику тепленький, Просять тебе діти, Поливай їм квіти, Щоб було в садочку Гарно, як в віночку.

Росли здоровенькі!

Потім разом з Феєю всі діти вимовляють ці заклички, суп­роводжуючи мовлення рухами рук (піднімають трохи розведені

 

в боки руки до неба і просять: “Іди, іди, дощику”; потім при­сідають і руками, витягнутими вперед, показують “на сади”, присідають нижче і показують “на квіти” і, присівши, показу­ють “на городи”, “на траву”, а потім піднімаються поступово і знову рухами рук супроводжують рядки вірша, “щоб травичка підросла”, “щоб квіточка розцвіла”. Далі відповідно до фрази “щоб дітки маленькі” присідають, а відповідно до фрази “росли здоровенькі” - піднімаються. З фрагментом вірша “Просять тебе дітки, поливай їм квітки” діти кілька разів піднімають і опус­кають руки, показують напрям руху дощу.

Добра Фея читає вірш М. Познанської “Мій квітник” і імітує рухи з уявною лопатою й граблями:

А скраєчку - нагідки.

Пройде теплий дощ весняний, Буду квіти поливати,

Гляне сонце золоте, Щоб скоріш цвіли в саду!

Діти наслідують її рухи, вільно пересуваючись по території уявної фантастичної галявини нібито сапками обробляючи квітки, а Фея у цей час супроводжує дії дітей читанням уривка з вірша М.Познанської “Стережіться, бур’яни!”

Не врятуєтесь однак!

А внизу, під лободою, Хто забрався в холодок, Трав’ яною бородою Застелив увесь рядок? Упізнали? Це ж пирій, Коренастий лиходій. Ми його як обступили Та за бороду вхопили, Підрубали корінець, - Пирію прийшов

5. Релаксація

Квітникарка - Добра Фея під звучання спокійної, лагідної мелодії в повільному темпі вимовляє: “Дітки, ви славно попра­цювали, допомогли мені та зробили корисну справу для квіто­чок і для країни Квітів. Ви напевно втомилися. Давайте відпо­чинемо. Лягайте на килим, закривайте оченята і уявіть собі клумбу з чарівними квітками, з прекрасним ароматом і полю­буйтесь нею. Прислухайтесь як гудуть над квітками бджоли. Як тепло і лагідно голубить квіточки сонечко, шумлять дерева, в траві стрибають коники, з квітки на квітку перелітають бджо­ли. Ви відпочиваєте, вам легко і зручно, ви насолоджуєтеся кра­сою і запахом квітів. Вам приємно і затишно”.

Потім психолог (в образі Феї) просить дітей поступово про­кидатися, відкривати очі, не встаючи, потягнутися, змінити позу і повільно підніматися.

4. Мовленнєво-художня вправа “ Діти приходять на допомоги”

Добра Фея пропонує дітям допомогти квітам прокинутися, оскільки вони сплять дуже міцно: “Для того, щоб квіти почали просинатися, необхідна магічна дія, адже це незвичайні квіти. Нони просипаються тільки після віршів про них. Давайте, любі діти, допоможемо їм”.

Діти із задоволенням читають авторські вірші про різні н піти, вивчені напам’ять заздалегідь, або власностворені:

Дві квіточки

Дві квіточки розквітли

У нашому садку

Свіженькі і привітні

У мокрому сніжку

То пролісок синенький

І білий первоцвіт

Шепочуть веселенько:

«Весняний вам привіт»

(К.Перелісна)

 

 

Весна

Що з весною настає?

-- Сніг у полі розтає.

А чому то так буває?

-Сонце його приіріває.

Що ж синіє на землі?

-Ніжні проліски малі.

(К.Перелісна)

Стокротки

У траві густій, зеленій

Квіточки біленькі,

Дуже схожі на ромени,

Тільки що дрібненькі.

І листочків мало мають,

Ніжки в них короткі...

Ну, та всі напевно знають

Це малі стокротки

(К.Перелісна)

Зима і весна

У куточку під парканом

Сніг біліє - там зима!

А де сонечко дістане,

Снігу й крапельки нема.

Там вже травка зеленіє

Й сині проліски цвітуть,

Черв'ячок вже землю риє,

А пташки гніздечка в’ють.

(К.Перелісна)

Крокус

Гарно, тепло у садку,

Снігу вже немає...

Із-під листя у кутку Крокус виглядає.

Наче золотом горять Пелюстки жовтенькі,

І листочки мерехтять,

Ніжні, зелененькі.

(К.Перелісна)

 

Конвалії

Дрібнесенькі дзвіночки, Неначе воскові,

Нанизано рядочком На довгому стеблі.

1 ніжно запашненькі, Найкращі із квіток,

Конвалії біленькі Зовуть нас у лісок.

(К.Перелісна)

Бузок

Один бузок ось під вікном,

А другий біля ганку.

Один синенький, а отой Біленький, як сметанка. Обидва ніжні, запашні,

Аж дух вам забиває,

І кожна гілка, як букет,

Із листя виглядав.

(К.Перелісна)

Жоржини

Уже і вересню кінець,

Настали дні холодні.

До нас, я чула, морозець Прийде вночі сьогодні.

Впаде на луки, на гаї,

Побілить лист на вишні... Погасить сонечка мої - В саду жоржини пишні.

Та я морозцеві тому Не дам жоржин стошати:

На руки ніжно їх візьму І понесу до хати!

(М.Познанська)

Квіти

Під віконцями на сонці У весняному саду У земельку, як в постельку,

Я насіннячко кладу.

Сонце, смійся! Дощик, лийся! Линьте, краплі, до землі.

Щоб на грядах у зернятах Кріпли паростки малі.

Прийде літо, будуть квіти. Будуть в мене восени У віночку на голівці Чорнобривці запашні.

(Н.Забіла)

Дзвіночки

Ми дзвіночками звемося,

Хоч ніхто не чув ніколи,

Щоб хоч раз ми подзвонили Тими дзвониками в полі.

Бо ми квіти - ніжно-сині,

В полі нас гойдає вітер,

І беруть медок з нас бджоли І мохнатий джміль сердитий.

(К.Перелісна)

Волошки

Ми - волошки, наші квіти Голубіють на полях:

При дорозі, в просі, в житі,

У пшениці, в ячменях.

Нас не люблять хлібороби. Бур'янами нас зовуть,

А діткам ми до вподоби - З нас вінки вони плетуть.

(К.Перелісна)

 

Будяк

А я собі іду...

Травичка пестить ніжки,

Будяк ось, на біду,

Наставив гострі ріжки;

Мене він поколов Та плакати не буду,

До мами побіжу.

Про будяка забуду.

(ІІ.Мудрик-Мриц)

Нагідка

Що ромашки - білявенькі, Чорнобривці - чорнявенькі.

А в нагідки така біда,

Така біда - коса руда.

Стоїть вона, сиротина, Одним-одна коло тину.

А ромашки дивуються. Чорнобривці чудуються: Звідкіля ти, гарнесенька.

Як сонечко, яснесенька?

(Т.Коломігць)

Не забудь

Незабудки голубенькі,

Дуже ніжні і малі,

На лужку при самій річці Між травою розцвіли, і такі вони несмілі,

Налякав їх хтось, мабуть.

Що усім шепочуть тихо:

“Любий друже! Не забудь!?”

(К.Перелісна)

Конвалії

Із зеленої сорочки,

Що зіткав весною гай,

Білі дивляться дзвіночки.

Як зовуть їх - угадай?

Це конвалії у гаї На галявині цвітуть І ніде, ніде немає Кращих квіточок, мабуть.

В них так пахощів багато,

Цвіту свіжого, роси.

Хай ростуть, - не буду рвати, - Шкода їхньої краси!

(М.Познанська)

Ромашка

На стрункій, високій ніжці,

Біля річки, на лужку,

У косинці-білосніжці Стрів я квітоньку таку.

Ясним оком жовтуватим Уеміхшшся мені...

Я хот і» її зірвати,

А бджола сказала: - Ні!

(М.Познанська)

 

Добра Фея: “Спасибі вам, діти, що ви допомогли пробудити наш квітник. Бачите? Всі квіточки випрямилися, виструнчи­лися, розпустилися, одарюють нас запашним ароматом. Я обо­в’язково запишу ваші вірші в свою Квіткову чарівну книгу і буду декламувати їх для своїх квіточок. А сьогодні - у квітів шито!”

Добра Фея читає вірш М.І Іоянанської “У квітів сьогодні свя­то” (звучить щиткова муаикп):

Добра Фен: “У квітів сьогодні свято ще й тому, що у нашій КнІтіиінІЙ країні па квітковій галявині перебувають дорогі для наг і Це ііи. діти. Квітки дуже потребують уваги, піклування про них, любові до них. А все це сьогодні виявили ви і словом, і ділом, і допомогою. Квітки дякують вам” (Фея робить уклін).

7.Сміхотерапія. Аидіювання. “Квіткове весілля”

Звучить весела музика (український гопак). Фея звертається до дітей: “Діти, а ви знаєте, чому ще у квітів сьогодні свято? По­слухайте уважно, що я вам прочитаю і ви все зрозумієте” - Фея читає вірш Л.Глібова (алегоричний жарт) “Квіткове весілля”:

Така гривуазна, гротескна форма сміхотерапії справляє на дітей позитивне враження. Комічний, такий, що виходить за межі правдоподібності художній твір, актуалізує процеси ауді- ювання і засвоєння різноманітних образних засобів рідної мови. Грайливий, кокетливий, легковажний стиль викликає в дітей природній інтерес, зацікавленість і сміх. Свою радість від по­чутого дошкільнята виказують підскакуванням з місця, плес­канням у долоні, викриками, дуже голосним сміхом, тупотін­ням ніжками тощо.

Добра Фея: “Діти, тепер, я впевнена, що, ви, абсолютно всі зрозуміли, чому ще у квітів свято. Так чому ж?” Таким спосо­бом Фея стимулює побудову дошкільниками мовлення за ти­пом міркування, розмірковування, що має мовленнєво-діяль- нісну спрямованість.

Наприклад: “У квітів свято не тільки тому, що до них у гості приїхали діти. У них свято ще іі тому, що у квітів весіл­ля; у квітів свято, бо Барвінок одружується з Фіалкою”.

Фея: “В день нашої зустрічі я дарую Вам ось цю чарівну квітку на щастя і добро. Відвезіть її в ваш дитсадок і нехай вона вам постійно нагадує про наше знайомство, про чудовий світ квітів. До побачення, діти! До зустрічі! Я вас обов’язково чека­тиму!”

Добра Фея покидає групову кімнату, діти їй відверто дяку­ють, а психолог виносить ляльку за межі уявної галявини і всту­пає у комунікацію з дітьми.

8.Рефлексія мовлення

Психолог пропонує дітям передавати по коло чарівну квітку, яку подарувала фея, і розповісти про те, що в країні Квітів для них було найцікавішим, чиї вірші, описи, розповіді й мірку­вання були виразними, змістовними, образними, доречно офор­мленими у мовному відношенні.

 

9.Ритуал прощання

Психолог: “Наше перебування на планеті Чудес, у країні Квітів закінчується. Щоб потрапити додому, нам усім треба ви­конати магічні дії. Ми станемо в коло, візьмемося за руки і ска­жемо чарівні слова-заклинання, які говорять усі мандрівники, залишаючи планету Чудес”:

Діти за психологом повторюють: “У цьому квітковому світі все цікаво і дивовижно. Я люблю себе, я люблю світ, в якому живу, і це дозволяє мені розкрити мої мовленнєві здібності. Мені по­добається мріяти, творити казки, складати і декламувати вірші, розповідати і це приносить мені радість і задоволення. В моєму світі все прекрасно. Я - щаслива дитина!”

Діти прощаються з країною Квітів, говорять їй “До поба­чення”, дякують і, повернувшись у реальне життя, усі разом, узявшись за руки читають напам’ять “Дитячу Молитву” К.Пе- релісної:

Пошли нам, Боже, маленьким дітям,

Щастя, здоров ’ я на довгі літа!

Щоб виростали розумні й сильні,

Душею чисті і серцем вільні!

Щоб нам світила зіронька волі,

Щоб ми не знали лиха ніколи.

Наведений конспект заняття з квіткотерапії презентує до­ці лі.не поєднання в одному психотерапевтичному процесі різних методів і форм впливу на психічні процеси дітей на фоні потужного їх мовленнєвого розвитку.

ФОРМУВАННЯ ЗВУКОВОЇ КУЛЬТУРИ ДИТЯЧОГО МОВЛЕННЯ ЗАСОБАМИ ГРИ

Свідоме оволодіння основними видами мовленнєвої діяль­ності молодших школярів можливе за умови належної сформованості звукової культури мовлення у дошкільний період дитинства. Так, формування умінь читати і писати за звуковим аналітико-синтетичним методом навчання грамоти потребує розвитку фонематичного слуху. Лише у дитини, що здатна сприймати на слух і точно диференціювати усі звуки мови (фонеми), визначати кількість звуків у слові та їх послідовність, може бути сформована навичка орфоепічно правильного читан­ня та орфографічно правильного письма.

Важливою передумовою засвоєння ряду граматичних по­нять у молодшому шкільному віці є усвідомлення інтонаційної виразності мовлення. Так, інтонація завершеності/незаверше- ності висловлювань, темброві зміни висоти тону, мелодики мов­лення сприймаються школярами як комунікативне спрямуван­ня розповіді, запитання, спонукання. А тому розрізнення типів речення за функціональним призначенням та емоційно-інто­наційною характеристикою потребує належного виховання зву­кової культури мовлення.

Відомо, що діти дошкільного віку мають недостатню сфор- мованість слухового та мовленнєво-рухового аналізаторів. Оп­тимальні умови для формування фізичних, артикуляційних, інтонаційних, загальноінтелектуальних навичок дошкільнят створює гра. Пропонуємо добірку дидактичних ігор та вправ, спрямовану на удосконалення усіх компонентів звукової вираз­ності мовлення дошкільників та молодших школярів.

Мовленнєва гімнастика

Мета: закріплювати знання дітей про будову мовного апа­рату, актуалізувати поняття: губи, зуби, язик, піднебіння; роз­вивати м’язи мовного апарату, формувати базові артикуляційні уміння.

Інструкція до виконання. З якою метою проводиться ран­кова гімнастика? Органи нашого мовлення також потребують розминки, аби вправно працювати упродовж дня. Виконаймо вправи для наших губ, язика.

1.“Усмішка”: утримуй кілька секунд губи в усмішці, не показуючи зуби.

Рожеві губки усміхаються,

Біленькі зубки заховаються.

2.“Хоботок”: зімкни губи і витягни їх уперед.

Витягни губи, зроби хоботок,

Будеш як бджілка шукати медок.

3.“Покарання язичка”: щоб язик був спокійний, поплям- кай його губами 5 разів, вимовляючи пя-пя-пя, а потім потри­май широкий язик спокійно.

Неслухняний язичок - плямкаю губами.

- Ляж у роті і мовчок, не балакай з нами.

4.“Хованка”: висунь широкий язик між зубами, а потім заховай його за нижні зуби.

Я - широкий язичок, в хованку пограюсь -

ліг за зуби і мовчокі Краще всіх ховаюсь!

5. “Трубочка”: відкрий рот. Бічні краї язика загни догори.

Бічні краєчка язика піднімеш догори -

рожева трубочка така побуде до пори.

6. “Смачне варення”: обведи широким кінчиком язика вер­хню та нижню губи (наче злизуєш варення).

Губи язиком я ніжно оближу.

Ну й смачне варення, я тобі скажу!

7. “Грибок”: відкрий рот, язик присмокчи до піднебіння.

До піднебіння свій язик я тихенько присмоктав.

Він уже до всього звик: тепер грибочком став.

8. “Маляр”: відкрий рот, погладь широким кінчиком язика піднебіння, роблячи рухи вперед - назад, як маляр білить щіткою стелю.

Вперед-назад, це твій язик так піднебіння гладить.

Як маляр, він білити звик, це стінам не завадить!

9. “Лоша”: відкрий рот, поцмокай за верхніми зубами. Спо­чатку цмокай повільно, а потім дедалі швидше.

За верхніми зубами поцмокав язичок.

Біжить лоша за вами: Чок-чок, чок-чок.

10. “Схопнна цукерка”: напружений язик у закритому роті натискує то на одну, то на другу щоку.

Натискує на щоки напружений язик,

Як хом’ячок, у боки ховать цукерки звик.

Аналіз вправи - Чи завжди мовні органи слухаються твоїх команд?

Яка вправа мовленнєвої розминки тобі подобається най- пілине? Чому?

Пташенята

Менш: удосконалювати уміння правильної вимови пом’як­шеного африката /ц’/ шляхом звуконаслідування, формувати уміння концентрувати увагу, зосереджено слухати. Виховува­ти дбайливе ставлення до живої природи.

Інструкція до виконання. Чи бачили ви коли-небудь ма­леньких пташенят, які випали з гнізда чи іншим чином загу­били зв’язок з матір’ю? Як вони тоді себе поводять? Які звуки видають? Як люди можуть їм допомогти у такій ситуації? Да­вайте пограємося у таку гру, де матір-пташка зможе знайти своїх діток по звуку їх голосу.

Правила гри. Діти сидять у колі або на своїх місцях. Оби­рається пташка-мама, яка відходить до дверей, щоб не чути до­мовленості групи про обраних кількох пташенят. Усі діти опус­кають голови на руки і пташка-мама знову запрошується до гру­пи. Одне з обраних пташенят тонким голосом пищить: ці - ці - ці. Інші діти зберігають тишу. Пташка-мама йде вздовж кола (між рядами) і намагається знайти своє пташеня. Коли ж вона почула, хто вимовляв звук, вона кладе руку йому на плече і каже “Ось ти і знайшовся”. Знайдене пташа може підіймати голову. Гра продовжується, допоки не будуть розшукані усі птахи згідно з домовленістю на початку гри.

Аналіз вправи. - Чи вважаєте ви себе хорошою пташкою- матір’ю?

- Що допомогло швидко і безпомилково знайти пташат?

Методичний коментар. Звук /ц’/ є складним у артикулю­ванні - злиттям звуків /т’/ і /с’/. Звук закінчується щілинним елементом, який звучить довго та м’яко. Вимова пом’якшеного африката /ц’/ успішно формується у сполученні зі звуком /і/, на що і спрямований матеріал гри “Пташенята”. Цю гру можна пропонувати тоді, коли діти вже навчилися вимовляти всі свис­тячі звуки.

Хто співає найголосніше?

Мета: формувати уміння свідомо користуватися силою го­лосу, розвивати м’язи мовного апарату, удосконалювати “слу­хову” увагу дітей, дбати про гігієну мовних органів та органів слуху, виховувати шанобливе ставлення до оточення.

Матеріали гри: пов’язка на очі.

Інструкція до виконання. Чи хочеш ти перевірити своє уміння добре слухати? Для цього усі діти стануть у велике коло і будуть співати одну і ту ж пісню соєю, притаманною лише йому силою голосу. Але один із учасників гри співатиме найголосні­ше. Ведучий гри буде стояти у центрі кола із зав’язаними очи­ ма і намагатися відгадати ім’я найголоснішого співака, спробу­вати підійти до нього і торкнутися.

Правила гри. На початку гри вихователь з’ясовує з малюка­ми сутність понять “пошепки, тихо, голосно, крикливо”. Діти практичним шляхом визначають силу свого голосу у процесі співу пісні. Обирають ведучого гри, який буде із зав’язаними очима визначати найголовнішого співака. Ведучий виходить за двері для того, щоб група обрала пісню для виконання та домо­вилася про роль соліста - найголоснішого співака. Після цього ведучий заходить до групи і гра розпочинається. Добре, якщо ведучими гри почергово будуть кілька дітей.

Аналіз вправи - Як ти зазвичай говориш: тихо, голосно чи напівголосно?

- Чи вмієш ти керувати силою свого голосу?

- Чи легко тобі сприймати надто гучне мовлення?

-Що треба робити кожному з нас, щоб берегти слух та орга­ни мовлення від надмірного напруження, втоми?

Бджоли, змїі, поросята

Мета: вчити уважно слухати, удосконалювати уміння чітко і правильно вимовляти сонорні, шиплячі та свистячі зву­ки, розвивати правильне мовленнєве дихання, виховувати по­чуття товаристськості.

Інструкція до виконання. Будь ласка, станьте у широке коло. Я підійду до кожного з вас і пошепки скажу на вушко назву якоїсь тварини. Запам’ятайте добре це слово, бо потім вам потрібно буде зобразити цю істоту. Піймавши голоси один одного, будете об’єдну­ватися у групи. Бджоли будуть гудіти: “Дж-дж-дж”, змії сича­ти: “С-с-с”, а поросята хрюкати: “Хро-хро-хро”.

Правила гри. Гра є рухливою. Діти, одержавши індивіду­альні завдання, із заплющеними очима повільно рухаються по кімнаті, промовляють звуки тієї тварини, чию роль вони одер­жали. Водночас вихованці прислухаються до “мови” інших і намагаються за спільністю звукових сигналів відшукати собі подібних та об’єднатися у групи. Гра вважається завершеною, якщо рухаючись парами, трійками і т.д., діти об’єднаються у гри великих групи: бджоли, змії, поросята.

Аналіз вправи. - Чи вдалося за час гри зібрати усіх своїх товаришів?

- Що заважало вам швидко виконати завдання?

- Якою була тривалість видихуваного повітря при промов­лянні заданих звуків?

Методичний коментар. У процесі артикуляції африката /дж/ необхідно стежити за плавним переходом від зімкненого /д/ до щілинного /ж/, не утворюючи вибуху, характерного для звука /д/. Не можна допускати роздільної вимови звука /дж/.

Важливо стежити за мовленнєвим диханням дітей у про­цесі гри:

- дихати спокійно, не піднімаючи плечей;

-грудна клітка розгорнута, плечі відведені назад, голова дещо піднята;

- поєднувати початок видиху з початком мовлення.

Подорож машиною часу

Мета: розвивати темброву виразність мовлення, уміння усвідомлювати емоційну характеристику звукового забарвлен­ня голосу.

Інструкція до виконання. Уявіть собі, що вся наша група перенеслася на машині часу на іншу планету, де усі розмовля­ють лише довгими голосними звуками. Наприклад: Ааа, Бее, Ііі. Інопланетяни, розмовляючи своєю мовою, можуть називати цим звукам різних відтінків звучання і висловлювати таким чином свої почуття. Спробуймо на мові інопланетян показати радісне “Ааааа”, допитливе “Ооо”, гнівне “Ууу” тощо. Спробуй­те висловити інші почуття: хвилювання, страху, любові, гор­дості, суму.

Чи змінюється ваша постава, коли висловлюєте нове почут­тя? А вираз обличчя? Як ви дихаєте під час вияву різних емоцій? Якою є довжина звучання кожного звука?

Правила гри. Познайомивши дітей з особливою мовою пред­ставників інших планет, вихователь організовує парну роботу в групах. Вихованці почергово демонструють один одному різні почуття, використовуючи темброве забарвлення голосу при про­мовлянні голосних звуків. Допоміжними засобами у роботі є міміка, жести, особливості постави у виявленні почуттів. Гра вважається завершеною, якщо діти навчилися безпомилково називати емоції, представлені мовою інопланетян.

Аналіз вправи.

11. Що було найважче зрозуміти у чужому мовленні?

12. Які почуття висловити мовою інопланетян найлегше?

13. Чи допомагала інтонація співбесідника зрозуміти його почуття?

14. Як звучить ваш голос, коли ви радієте? А як звучить, коли страшно? А коли ласкаві?

Змії та бджоли

Мета: вчити диференціювати на слух парні звуки /ж - ш/, удосконалювати навички свідомого використання сили голосу, виховувати відчуття групової згуртованості.

Матеріали гри: олівець та губка.

Інструкція до виконання. Групова гра-змагання “Змії та бджоли” потребує вашого уміння дружно співпрацювати. Для цього розподілимося на дві групи. Кожна група - “Змії” та “Бджоли” має обрати свого короля. Обидва королі виходять за межі кімнати, щоб не бачити, у які місця ми сховаємо певні предмети. Пізніше зміїний король шукатиме ящірку - ось цей олівець, а король бджіл буде розшукувати мед - ось цю губку. “Змії” та “Бджоли” будуть допомагати своїм королям, підказу­ючи силою голосу наближення до заданих предметів. Так, змії будуть шипіти: ш ш ш ш, а бджоли гудіти: ж ж ж ж. Чим ближ­че королі підходять до предмета, тим голоснішими мають бути голоси членів певної команди.

Правила гри. Діти розподіляються на дві, рівні за кількістю учасників гри, команди. Стають у різних кінцях кімнати. Усі учасники змагання, крім королів, мають чітко знати, де захо­вано предмет пошуку. У ході гри уважно слідкують за віддале­ністю королів від своєї мети, підвищуючи силу шипіння чи гу­діння при наближенні до місця схованки. Під час гри не можна говорити, утворювати інші звуки. Перемагає та команда, чий король першим віднайде схований предмет. Гра може набувати варіативного характеру при відпрацюванні парних /з - с/ (“Гуси та комарі”) тощо.

Аналіз вправи - Чи дружно працювали команди?

- Яка сила звука допомогла королю?

-Чим різнилися звуки кожної команди, а що в їх звучанні було спільним?

- Чи однаково легко було шукати олівець і губку?

Ланцюжок слів

Мета: вчити визначати на слух місце звука у слові (пер­ший, останній), добирати слова із заданим звуком, розвивати фонематичний слух, мислення, пам’ять, збагачувати словни­ковий запас вихованців.

Матеріали гри. Предметне зображення ланцюжка, смуж­ки паперу однакової довжини, але різного кольору, клей.

Інструкція до виконання. Діти, чи бачили ви коли-небудь ланцюжок? Зверніть увагу, що він складається з окремих кілець, з’єднаних між собою почергово. А чи бачили ви у при­роді предмети, схожі на ланцюжок? (Поїзд, гусениця). Сьогодні ми з вами спробуємо скласти незвичайний ланцюжок - ланцю­жок зі слів. Слова будемо з’єднувати однаковими звуками на початку слова та у кінці. Наприклад: озеро - океан - нора і т.д.

Правила гри. Група ділиться на дві команди. Кожній ко­манді пропонується перше слово, а далі діти почергово добира­ють слова так, щоб останній звук почутого слова співпадав із першим звуком самостійно дібраного слова. Кожне правильно дібране слово вихователь фіксує склеюванням смужок паперу у кільце. Помилка або значна пауза свідчить про право переходу ходу до іншої команди. Перемагає та команда, якій вдасться зібрати ланцюжок із більшою кількістю сегментів.

Гра може набувати варіативного характеру і мати на меті удос­коналення умінь ділити слово на склади. Тоді слова з’єднуються однаковими складами, наприклад: слива - ваза - залізо тощо.