Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Виховне зна чення психокорекційної казки ⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 9
У житті кожної дитини важливе місце посідає казка. І, напевне, взагалі не існує людини, яка була б байдужою до казки. Обмін історіями, як і життєвим досвідом, є природною формою взаємодії між людьми, тож глибоко помиляються ті, хто називає казку “безплідним витвором уяви”. Казка - це пошук сенсу життя, глибинне пізнання світу та системи взаємостосунків у ньому. Казка - це певною мірою гра, яка супроводжує дитяче сприйняття вимислу і спонукає до моральної дії. Саме в цій формі суспільної свідомості - формі казки - століттями закріплювалися та акумулювалися народом знання: етнічна самосвідомість, історична пам’ять, міфологічні традиції, соціонормативні стереотипи. Казки віддзеркалюють елементи духовної та матеріальної культури різних епох, соціальні суперечності та світоглядні уявлення українців. Через казки від покоління до покоління передавалися морально-етичні, естетичні та правові норми українців, саме у художніх образах українського фольклору розкриваються найкращі риси національного характеру, наприклад - патріотизм, хоробрість, чесність, людяність. Казка є найдревнішим педагогічним і психологічним методом передачі знання про світ, про філософію життя. Українська казка неодноразово ставала об’єктом доскіпливих наукових досліджень, її виховний та дидактичний потенціал в різні часи досліджували К.Ушинський, І.Франко, О.Потебня, С.Ру- сова, О.Олесь та ін. Про роль казки у навчанні та виховання молодших школярів неодноразово зазначав видатний український педагог, вчений В.Сухомлинський, який писав, що без казки - живої, яскравої, яка б заволоділа свідомістю і почуттями дитини, не можна уявити повноцінного розвитку дитини. Завдяки казці дитина пізнає навколишній світ не лише розумом, а й серцем, відгукується на соціальні явища, виявляє своє ставлення до взаємодії добра та зла. Будь-яка казка, чи то народна, чи то авторська, орієнтована на певний соціально-педагогічний ефект: вона навчає, виховує, попереджає, надихає, наповнює вірою у власні сили та можливості, спонукає до діяльності. Та найбільший виховний потенціал, на нашу думку, мають психокорекційні казки, тобто казки, метою яких є опосередкований вплив на поведінку дитини (під корекцією в даному випадку розуміється “заміщення” неефективного стилю поведінки на більш продуктивний, а також створення умов, за яких дитина свідомо замислилася б над деякими аспектами своєї поведінки, зазначає Т.Зінкевич-Євстігнє- єва).
Використання психокорекційних казок певною мірою обмежено віковими рамками (це діти старшого дошкільного та молодшого шкільного віку) та проблематикою (неадекватна поведінка та використання неефективних поведінкових моделей). Що ж можна відкоригувати? Наприклад, як стверджують психологи, страх темряви, надмірну балакучість чи хвастощі, зазнайство, забіякуватість, дитячі примхи та безмірні забаганки, проблему вигнанця в групі тощо. У створенні психокорекційних казок нам, дорослим (вчителям, вихователям та, врешті-решт - батькам) допоможе наш власний життєвий досвід, адже більшість із цих ситуацій ми вже пережили у дитинстві, тож у казковій формі можемо поділитися із дітьми своїми знаннями. Створення таких казок не вимагає особливої психологічної підготовки, тому багато письменників, не усвідомлюючи, створюють їх у достатній кількості. Щоб переконатися в цьому, розглянемо алгоритм побудови психокорекційної казки, що, як зазначає Т.Зінкевич-Євстигнєєва, доволі простий і передбачає такі кроки: - Вибір Героя, що був би близьким до дитини за статтю, віком, характером. - Розповідь про життя Героя в казковій країні таким-чином, щоб дитина знайшла подібність зі своїм життям. - Створення проблемної ситуації, схожої до ситуації, що має місце в реальному житті дитини, та наділення головного Героя почуттями, аналогічними переживанням дитини. - Пошук Героєм можливих варіантів розв’язку проблемної ситуації (нашим завданням є через ускладнення ситуації запропонувати дитині альтернативні моделі поведінки шляхом прикладу інших героїв чи за допомоги “мудрого наставника” тощо). - Усвідомлення Героєм неефективності початкової моделі поведінки і прагнення до змін. Головне - посіяти в душі дитини зерно переосмислення. А для цього необхідно залишити її з питанням всередині. Пропонуємо дві психокорекційні казки, спроектовані не лише на подолання дитячих капризів, а й на усвідомлення себе та свого місця в сім’ї (групі/класі), на розвиток емпатійних та рефлексивних вмінь, на формування в уяві дитини соціально прийнятних моделей поведінки у соціумі.
Перша - “Казка про Слоненя та повітряні кульки” Н.Нікі- тіної - розрахована на роботу із дітьми дошкільного віку, тоді як друга - “Вередлива королева” Г.Смірнової - може бути цікавою як для старших дошкільнят, так і молодших школярів. Наталя Нікітіна Казка про Слоненя та повітряні кульки Жило собі якось разом із мамою та татком маленьке Слоненя. Мама та татко його дуже любили, вони разом гралися, ходили на прогулянки і купалися в річці (скажу тобі по-секре- ту, що наше Слоненя найбільше любило пускати водяні фонтанчики разом з мамою та татком зі своїх довгих хоботів). Одного разу, прогулюючись парком разом з мамою та татом, Слоненя побачило у Мавпочки велику повітряну кульку. Вона настільки сподобалася нашому Слоненяті, що він захотів і собі таку кульку: - Мамо, тату, я теж хочу собі таку кульку, купіть мені, будь-ласка! Мама і татко дуже любили свого сина і вирішили купити йому велику повітряну кульку красивого жовтого кольору. Слоненя було надзвичайно щасливе. Куди б він не йшов - завжди брав із собою жовту кульку, а коли лягав спати - то прив’язував її до свого ліжечка. Наступної прогулянки парком наш Слоник побачив маленького Ведмедика, якому батьки також купили повітряну кульку, але не жовтого, а зеленого кольору. Слоненя захотіло і собі таку ж кульку - тож мама і татко, щоб не засмучувати синочка, купили йому другу кульку. Та незабаром Слоненя захотіло червону кульку. І синю кульку... Люблячі батьки не могли відмовити і купляли щоразу нову кульку. А Слонику все було мало - кожного разу він просив все нову і нову кульку... У батьків вже зовсім не залишилося грошей, тож, щоб не відмовляти Слонику, їм довелося більше працювати. Вони поверталися все пізніше з роботи, і вже не виходили на веселі прогулянки. Слоник все менше й менше бачив своїх батьків і скоро залишився зовсім один серед своїх кульок, яких було так багато, що йому вже було тісно в своїй кімнаті. Тоді Слоненя зібрало всі свої кульки і вирішило піти на вулицю. Але кульок було так багато, що вони почали піднімати Слоненя в небо. Ще одна мить і він полетить далеко-далеко!.. Слоненя злякалося - невже він ніколи більше не побачить своїх маму й тата? Він почав голосно кликати на допомогу - але мама й татко його не чули, адже вони заробляли гроші на нові кульки для Слоненя. На щастя - маленьке Слоненя побачили горобчики - вони сміливо кинулися йому на допомогу і своїми гострими дзьобиками прокололи всі кульки. Слоненя повільно опустилось на зелену траву, сіло і замислилося. Як ти гадаєш, про що думало Слоненя?.. Психологи пропонують кілька варіантів організації психо- корекційної роботи: - слухання - казку можна просто прочитати, не проводячи ніякого обговорення - таким чином, на думку психологів, ми даємо дитині можливість залишитися наодинці із самим собою та поміркувати; - обговорення - обговоріть з дитиною сюжет казки, поведінку головних персонажів, ставлення дитини до тих чи тих подій (не навішуючи жодних ярликів та не даючи моральних коментарів - достатньо щиро висловити своє власне ставлення та бачення розв’язання проблемної ситуації);
- малювання - запропонуйте дитині намалювати найцікавіші фрагменти казки - таким чином Ви отримаєте можливість зафіксувати найцінніші враження і переживання дитини на аркуші паперу та проаналізувати, чому саме ці фрагменти найбільше вразили дитину; - інсценізація - сюжет казки можна розіграти за допомогою іграшок чи інсценізувати. Та, на нашу думку, є кращий засіб актуалізувати процес особистісного та соціального зростання дитини - це залучення її до процесу творення. Пропонуємо сценарій фрагменту психокорекційної казки Г.Смірнової, спрямований на корекцію дитячих капризів. Вередлива королева Голос за кадром - “Шановні покупці, наш магазин зачиняється. Весь персонал іграшкового відділення чекає наступної зустрічі з Вами”. Левеня (потягується) - О-о-ох, всі боки собі відлежав. Усі ляльки та іграшки потягуються. Кетрін (із претензією) - Завжди він чимось не задоволений! Левеня (зістрибуючи з полички?) - Вам, лялькам, цього не зрозуміти. Стоїте собі цілий день, нічого у вас не болить. Всі на вас заглядаються, милуються вами. Кетрін (ображено)-А ось і ні! У мене і ноги, і руки болять! Думаєш, це так легко годинами стояти й не ворушитися? Солдатик дарує Кетрін квітку, але та пихато викидає її геть. Зайчик - Аякже, годинами, вас же постійно беруть, розглядають... Лялька (зітхаючи) - Та на нас вже давно не звертають ува* ги. Відколи її привезли (вказує на Кетрін). Кетрін - Не “її”, а Кетрін! Кетрін моє ім’я! Всі чули? А ще краще, якщо ви будете звертатись до мене “Ваша Величносте”, або ні, краще - “Ваша Королівська Величносте” (чепуриться, дивиться у дзеркальце; Солдатик їй допомагає). Левеня (позіхаючи) - Робити нам більше нічого. Зайчик - Те, що у тебе на голові корона, ще не означає, що ти королева. Лялька (зітхаючи)-3 того часу, як Кетрін з’явилася в нашому магазині, тільки й чути “Яка красива! Яка красива лялька!” Зайчик - Як на мене, то вона сама звичайнісінька лялька, тільки одягнена краще. Кетрін (звертається до Солдатика) - Гей, Солдате, по- дай-но мені Автомобіль, я... я у відділ одягу поїду. Там, здається, нову колекцію від Армані привезли. Автомобіль - Нікуди я тебе не повезу! Кетрін (гнівно тупає ніжкою) - Ні, повезеш! Автомобіль - Не повезу! Кетрін (гнівно) - Солдате! Солдатик (підходить до Автомобіля і просить) - Відвези її, будь-ласка! А я... а я тебе натру до блиску!
Автомобіль - Нізащо! Солдатик - Але ж вона просить... Автомобіль (обурено) - Не просить, а вимагає! Кетрін (обурено) - Це що, бунт?! Я, найкраща та найдорожча за вас всіх, тож ви повинні виконувати все, чого я забажаю! Солдате, а ну забери його геть, або... на металобрухт розбери! Солдатик - Але ж, Ваша Величносте, він не зробив нічого поганого!.. Кетрін (тупає ніжкою) - Мені краще знати! Лялька (занепокоєно) - Що ж це відбувається? Зайчик - Ти цього не зробиш! Його ось-ось мають купити! Левеня - Автомобіль вже майже рік чекає, коли за ним прийдуть діти! Кетрін - Мене це хвилює менш за все. Коли я чогось хочу, нічого неможливого не існує! Чуєш, Солдате, виконуй негайно! Ще й... цього Зайця забери, до якоїсь коробки заховай! Солдатик (опустивши голову) - Пробач, Кетрін, але я не можу... Кетрін (здивовано) - Що?.. Солдатик (опустивши голову) - Пробач, Кетрін, але я не можу! Кетрін (тупоче ніжками) - Ні, не пробачу! Солдатик - Будь-ласка, не кричи. Кетрін (продовжує тупотіти ногами) - Забери! Забери їх!.. Солдатик - Зрозумій, адже вони - мої друзі. Кетрін (продовжує тупотіти ногами) - Забери! Забери їх!.. (падає на підлогу) І сам можеш іти геть!.. Іграшки кілька секунд дивляться, як Кетрін б’ється в істериці. Потім Кетрін повертає голову до іграшок (так, щоб її не бачили глядачі). Лялька (злякано) - Ой!.. Левеня - Ви тільки погляньте, що сталося з нашою “королевою”... Ця казка, звичайно, має продовження. Але давайте зупинимося і уявимо, яким може бути продовження пригод Вередливої Королеви. Повірте, скільки дітей буде в класі, стільки буде і варіантів закінчення, тобто - моделей поведінки. Та основна робота чекає на дітей попереду: мало придумати закінчення, його слід ще й презентувати однокласникам. Індивідуальне виконання роботи у письмовій формі навряд чи буде досить ефективним, тому варто об’єднатися у групи, пропонуючи учням самостійно обрати один, спільний варіант закінчення пригод Вередливої Королеви та визначитися зі способом презентації. Ось декілька варіантів закінчення казки Г.Смірнової “Вередлива королева”, написаних учнями 3 класу однієї із Вінницьких шкіл: 1. “Солдатик не встиг заховати іграшки, бо настав ранок, і в магазин прийшли люди. Одна дівчинка побачила Кетрін. Вона захотіла мати цю ляльку і почала капризувати. Коли мама погодилася купити ляльку, дівчинка сильно схопила її і раптом відірвала ногу. “Я вже не хочу цю ляльку!” - вигукнула вона і кинула Кетрін назад на поличку. Кетрін стало дуже страшно. Тоді вона попросила у всіх іграшок пробачення, а Солдатик справив їй ніжку.” 2. “Кетрін продовжувала плакати і на її лиці почала розтікатися вся фарба. На наступний день в магазині купили всі іграшки, а її заховали, бо стала негарною ця капризна лялька!!! Лише тоді зрозуміла Кетрін, як погано вона себе поводила з іншими іграшками. їй стало дуже-дуже соромно за те, що вона накоїла. А коли в магазин привезли нові іграшки, Кетрін вже сиділа та мовчала".
Способи презентації можуть бути різноманітними, наприклад: - інсценізація - театралізація на класній “сцені”, що потребує виготовлення елементів костюмів, масок та декорацій; - настільний чи пальчиковий театр; - слайд-шоу - виготовлення слайдів чи колажів, що ілюструватимуть розповідь дітей. В якому випадку діти, які полюбляють час від часу (або регулярно) капризувати, швидше опанують адекватні форми поведінки: після прослуховування казки, чи після залучення до активної казкотворчої діяльності з пошуку ефективної моделі поведінки для вередливої ляльки Кетрін? Відповідь очевидна. На жаль, у межах традиційного 45-хв уроку створити оптимальні умови для проживання такої казково-фантастичної реальності доволі складно. Саме тут на допомогу прийдуть інтегровані форми організації навчального процесу (наприклад - на уроці читання чи письма читаємо та придумуємо продовження казки, на уроках художньо-естетичного циклу - художня праця чи малювання - виготовляємо необхідний театральний реквізит та презентуємо результати роботи групи). Ще одна форма організації дитячої спонтанної художньо- театральної творчості (та ще й у контексті Концепції Комплексної Казкотерапії) - театральний гурток. Театральне мистецтво, як жодне інше, здатне найкраще зреалізувати такі психокорекційні цілі, оскільки являє собою нерозривну єдність із музичним, хореографічним, образотворчим та літературним мистецтвом, а також відповідає віковим особливостям психічного розвитку дітей молодшого шкільного віку. Потреба в грі та казці, в активному русі, в реалізації різноманітних соціальних ролей як ніде інше може бути задоволена під час театральної гри. Дитина отримує унікальну можливість знову стати творцем певної казково-фантастичної реальності: починаючи зі створення сюжетної композиції (якщо ми залучаємо до цієї роботи дітей), через виготовлення декорацій, ляльок і костюмів до авторського втілення на сцені, адже так, як вона відчуває цю роль, не відчує і не зіграє ніхто інший. Атмосфера, яка пронизує кожну хвилину перебування дитини на службі у Мельпомени, задіює увесь творчий потенціал дитини і спрямовує її на розв’язання навіть таких питань, як формування соціально-прийнятного поведінкового досвіду людини. Пропонуємо порівняти варіант закінчення казки Г.Смірнової “Вередлива королева” учнями 3-РН класу школи №32 м. Вінниці, створений на одному із занять шкільного театрального гуртка. Автомобіль: Куди поділась її краса? Зайчик: Ой, погляньте, у неї вся фарба з обличчя змилась. Лялька: Хто її таку тепер купить? їй не місце на іграшковій полиці. Кетрін: А що зі мною трапилось? Солдатик (дає їй дзеркальце): Ось, поглянь... Кетрін (дивиться у дзеркальце): Що сталося з моєю королівською вродою? Левеня: Є лише один спосіб повернути твою вроду. Але він тобі не підійде. Кетрін: (тупцяє ніжкою) Розказуй негайно! Левеня (повертається до глядачів): Ось бачите, я ж казав, що він їй не підійде. Солдатик: Левеня, розкажи будь-ласка. Кетрін (дивиться на Солдатика і тихенько повторює): Будь- ласка... Левеня: Ну гаразд, слухай. Колись дуже давно на іграшковій фабриці тобі забули дати серце, в якому знаходяться зернята ввічливості і доброти. Ти повинна віднайти його, щоб відновити свою вроду і повернутись до магазину. Кетрін: А де ж мені його шукати, те серце? Левеня: Іди на фабрику... Кетрін: На... фабрику?.. Солдатик: Кетрін, я піду з тобою! Кетрін (до Солдатика): Дякую, друже (до інших іграшок) - Бувайте, друзі! Іграшки: Прощавай! До зустрічі! Хай тобі щастить! II дія (У другому кутку сцени - фабрика іграшок. За столом у білому халаті - Директор фабрики, щось лагодить. Посеред сцени - Хлопчик з Машинкою (Автомобіль-2), що направляється в бік фабрики іграшок. Виходять Кетрін та Солдатик). Кетрін: Я так втомилася... Вже третій день йдемо без спочинку... Солдатик: Дивись, іграшка! Може, вона знає, де фабрика? (підходять до Хлопчика). Хлопчик (розмовляє по мобілці): Так, мамо, я слухаю... Кетрін (до Автомобіля-2): Вибачте, Ви не знаєте, де знаходиться іграшкова фабрика? Автомобіль 2: Знаю, тато цього хлопчика працює там директором. Ми зараз ідемо до нього. Кетрін: Чи не могли б Ви підвезти мене до нього? Автомобіль 2: Навіщо? Кетрін: Мені... потрібно знайти серце, яке мені забули дати на фабриці. Автомобіль 2: Гаразд, сідайте, я Вас підвезу. Хлопчик (вже на фабриці): Тату, нам потрібна твоя допомога. Тато: 0! Мені знайома ця лялька. Здається, я забув дати їй серце. Давайте виправимо цю помилку. Ось її серце, я зберіг його (Одягає Кетрін на шию сердечко). (Хлопчик приносить Кетрін та Солдатика назад у магазин). Кетрін: Дозвольте... Солдатик: Привіт, друзі! Зайчик: Хто це? Лялька: Вона дуже схожа на нашу Кетрін. Автомобіль: Так дійсно, це Кетрін і Солдатик. Левеня: Погляньте, вона таки знайшла своє серце. Кетрін: Так, я знайшла його. Дякую вам, друзі, що не залишили мене в біді і допомогли мені навчитися ввічливості. Пісня про друзів Вистава за мотивами казки Г.Смірнової “Вередлива королева” була показана гуртківцями своїм однокласникам на “Уроці Ввічливості”. Заслуговує уваги і вибір театрального жанру - учні обрали лялькову виставу, де головними діючими персонажами були... справжні іграшки, що ожили в руках своїй власників. І на певний час, час вистави, глядачі погодилися не помічати цієї умовності, повністю захопившись подіями, що розігрувалися на класній сцені. Серед багатьох казок, що можуть бути використані у навчально-виховному процесі початкової школи, варто обрати “казки із продовженням”. Це може бути серія казок про пригоди одного й того самого казкового персонажа або, наприклад, про іграшковий магазин, куди поступає нова партія іграшок... Основна відмінність казкотерапії від інших методів полягає в тому, що педагогічний і психологічний вплив відбувається на ціннісному рівні. Надто часто про базові життєві цінності - Дружбу, Любов, Доброзичливість, Добропорядність, Добродійство, Віру, Гідність, Співпрацю ми говоримо з дітьми своєю мовою, мовою дорослих. Для нас, вчителів, вихователів, психологів та, врешті-решт, батьків, казка та гра мають стати перш за все мовою, за допомогою якої можна спілкуватися з душею дитини. Спілкуватися про розвиток самосвідомості і духу. Тому можна сміливо стверджувати, що казкотерапія - це дієвий засіб практичної реалізації особистісно орієнтованої системи навчання та виховання у початковій школі. Школярі, серед палітри запропонованих видів діяльності, обов’язково оберуть ті, що найбільше відповідають їхнім природним потребам. Організація взаємодії літературного, образотворчого та театрального мистецтв стимулюватиме здатність особистості до самопізнання та самовдосконалення, навчить вмінню підпорядковувати особистісні потреби соціальним запитам та моральним цінностям. Адже якщо говорити з дитиною про ці найважливіші речі поза казковим контекстом, це буде виглядати надто дидактично. Казкові історії, легенди, міфи ненав’язливо несуть духовну інформацію про цінності у захоплюючих сюжетах, тому зерна розумного, доброго, вічного безперешкодно доходять до дитячої душі. СЦЕНІЧНО-ІГРОВИЙ ПІДХІД ДО ЛІТЕРА ТУРНОЇ Грамотний педагог завжди знаходить необхідні резерви пожвавлення дитячої реакції на книгу та її героїв. Так, надійним засобом активізації роботи як дошкільників, так і молодших школярів над літературним образом можна вважати сценічно-ігрову діяльність. Читач, стежачи за авторською думкою, завжди вибудовує власне ігрове (рольове) самопочуття. Він подумки переноситься в іншій - художній - світ, створений уявою митця. У цьому світі читач займає певну позицію, грає певну роль. Він може услід за автором стати спостерігачем і співчувати героям. Він може також перенести власне “я” на образ героя, що формується в його свідомості кодовими засобами твору або на позицію автора. При цьому позиція читача є змінною - вона може змінюватися залежно від стилю оповідання, від наявності в тексті епічних, драматичних або ліричних компонентів. Одночасно читач завжди залишається самим собою, інтуїтивно або усвідомлено оцінюючи “гру”, що відбувається в його свідомості. Ігрове (рольове) самопочуття, внутрішня потреба юного читача у вияві ставлення до подій, зображених автором; у співчутті та сприянні героям; у заміщенні їх собою вказують на можливий шлях роботи з художнім твором у школі. Це шлях педагогічно доцільної трансформації тексту задля посилення ролі читача на тлі адекватного ігрового самопочуття. Щоб “почути” голос; автора, потрібно допомогти читачеві теж стати “кимсь іншим”, прийняти позицію героя, мовою якого говорить автор. Таке перенесення вимагає трансформації тексту з епічного в драматичний (у форму діалогу чи монологу). В цьому випадку, розповідаючи про події твору від імені героя, учень повинен усвідомлено або інтуїтивно проаналізувати систему цінностей персонажа, його позицію. Таке оперування текстом дозволить яскравіше підкреслити характер героя, виявити ставлення до нього автора, а, значить, і авторську позицію щодо зображеного. Вправи в трансформації тексту, оформлені як сценічна дія, допомагають практично освоїти поняття сценічної мори і сценічної дії. Підготовка навчальних спектаклів або проектів вистав надає додаткові методичні можливості у вивченні художнього твору. На думку митців, літературний твір, утілюючись у виставу, не просто набуває іншої форми, але й певним чином інтерпретується постановниками і виконавцями (К.Станіславський, О.Кнебель, Ю.Мочалов, Ю.Стромов та ін.). Ця теза є важливою не лише для театральної педагогіки, але й може стати методологічно цінною для освітнього процесу. Ми виходимо з того, що сценічно-ігрова діяльність - це дієве вивчення літературного твору через його сценічне втілення з урахуванням вікових можливостей дітей. Це не постановка цілісного спектаклю для його показу на сцені, а лише імітація окремих етапів роботи над можливим (уявним) спектаклем. Сценічно-ігровий підхід до вивчення літературного твору враховує особливості програм для ДНЗ і для початкової школи. Чільне місце у них посідають казки. Насичені дією, вони надають великі можливості для сценічно-ігрових трансформацій. Діти вивчають чимало зразків усної народної творчості, природним для вивчення яких може стати пошук найбільш точної художньої манери виконання твору. Вистави за казками допоможуть підкреслити особливості оповідної манери викладу. Просте читання і навіть читання за ролями не дають можливості дітям глибоко осягнути специфіку літературно-художніх образів. Для розуміння твору необхідно формувати у школярів “театральне бачення”, на розвиток якого спрямовані сценічно-ігрові вправи з драматичними творами. Інсценування п’єс допоможе зробити літературні твори доступнішими і цікавішими і для дошкільників, і для молодших школярів. Сценічно-ігрова діяльність може охоплювати твори різних жанрів, підкреслюючи їхню специфіку в ході виконання ролей, способів обробки тексту для сценічного виконання, оформлення уявної вистави. В основі впливу сценічно-ігрових вправ на сприйняття літературних творів лежить можливість такої діяльності трансформувати епічний текст у драматичний, а також активізувати емоції, переживання, виражати їх у зовнішніх діях, у жестах, рухах, інтонаціях, забарвленні голосу тощо. Отже, сценічно-ігрова діяльність не суперечить читацькій - вона розгортається паралельно з нею, заглиблюючи процеси, що відбуваються в свідомості читача під час сприйняття тексту і створює емпіричну основу розуміння специфіки мистецтва слова. Використовуючи наявні методичні матеріали, в яких схарактеризовані театралізовані форми вивчення літератури, окремі положення театрально-педагогічної системи К.Станіс- лавського, власний педагогічний досвід, нами виокремлені такі види вправ у межах організації сценічно-ігрової діяльності старших дошкільників і молодших школярів на матеріалах казок: - Проба на роль (розповідь про події від імені героя, розповідь героя про місце дії; розповідь-портрет (опис зовнішності одного героя від імені іншого); розповідь-випадок (про подію, конфлікт тощо); розповідь-доля (складання автобіографії героя); - Підготовка до інсценування (створення монологів і мізансцен); - Складання діалогів на основі авторського тексту та інсценування епізодів; - Створення режисерських коментарів (ремарок) до діалогів, до епізодів, до окремих сцен тощо; - Остаточна трансформація казкового тексту в драматичний і створення проекту вистави з його колективним обговоренням; - Виготовлення афіші до вистави. Проілюструємо методику організації сценічно-ігрової діяльності молодших школярів на прикладі опрацювання казки Г.-Х.Андерсена “Снігова королева”. Перераховані вище прийоми роботи потрібно вплітати в певний алгоритм підготовки театральної вистави: ‘ проба на роль (кастинг); - складання та інсценування діалогу (школа партнерства); - внесення ремарок у сцени (режисерська кухня); - створення макету оформлення сцени (сценографічна майстерня); - створення театральних костюмів (костюмерна); - створення ескізу театральної афіші (театральна вітальня). У ході такої роботи діти повинні активно включатись у конкурси, вікторини, захисти проектів. Ігрова основа таких форм роботи допомагає сформувати в учнів неабиякий інтерес до літературного матеріалу, а також творчо інтерпретувати літературно-художні образи, створені генієм великого казкаря. На першому етапі слід провести кастинг з відбору акторів: дітям варто пропонувати завдання на кшталт: - Прочитай виразно уривок казки із розстановкою логічних наголосів; - Визнач, у якій ролі себе бачиш; - Виокреми спільні риси у себе і героя, якого вибрав; - Уяви себе трояндами в кімнаті Герди: створи монолог троянд; - Розкажи про першу зустріч Кая зі Сніговою Королевою; - Намалюй словами портрет Кая, будучи на місці Герди. Об’єднавши другий та третій етапи підготовки, слід скласти та інсценувати діалоги та внести авторські ремарки у сцени. Діти самотужки складають діалоги і намагаються їх творчо презентувати, наприклад: Картина друга. Дія четверта. Надворі мете хурделиця. Кай і Герда сидять біля бабусі. Бабуся: Це білі бджілки рояться! (Спокійно, але голосно) Кай: А у них також є своя Снігова Королева? (Здивовано) Бабуся: Сів них. (Байдужо) Герда: Вона більша від усіх? (3 жахом) Бабуся: Так! Вона ніколи не лишається на землі, а відлітає на чорну хмару. Інколи вона пролітає вулицями міста і заглядає у вікна, от вони від того й вкриваються крижаними візерунками. (Повчально). Герда: Як квітами! (Захоплено) Кай: Егеж, я це бачив! (Гордовито) . Герда: А може Снігова Королеви зайти сюди? (Злякано) Кай: Нехай спробує! Я їі посаджу в теплу піч і вона розтане! (Весело) Бабуся: Давайте я розповім вам про щось інше (Погладила дітей по голові).
Одним з етапів повинно стати виготовлення ескізу театральної афіші і організація захисту дитячих проектів. У підготовці афіші можна творчо використати мультимедійні технології, зокрема графічний редактор (фотошоп) і з допомогою батьків внести власні зміни у професійну ілюстрацію, як-то: Проте афішу можна виготовити й самотужки. Для цього варто утворити групу “театральних художників”, в обов’язки яких увійде: - Створення ескізу афіші; - Створення ескізів костюмів; - Розробка макету оформлення сцени. Звичайно, дітям важко самотужки виконати таку відповідальну роботу. Тому до роботи в групі слід запросити батьків (шефів). Важливим етапом підготовки вистави повинен бути конкурс театральних костюмів, який полягатиме у презентації ескізів костюмів для героїв казки. Найкращі з них визначаються за такими ознаками: - Гармонія костюму з рисами характеру героя; -Втілення найкращих рис героя за допомогою деталей костюму (наприклад, велике і гаряче серце Герди, яке допомогло їй бути відданою і безстрашною) (див. малюнки 2 та 3): Після проведення вистави дітям варто запропонувати намалювати ілюстрації та написати твори (або створити усні оповідання) до казки Г.-Х. Анд ерсена, обравши одну з тем: - Як би ти по-іншому назвав казку? - Справжня дружба творить чудеса. - Хто переміг Снігову Королеву?
Таким чином, сценічно-ігрова діяльність позитивно впливатиме на літературно-творче виховання дітей, яке ми розуміємо як розвиток ціннісно-художнього ставлення дітей до літературних образів на основі етичної та естетичної рефлексії. Така діяльність гранично наближує вихованців до моральної суті мистецьких творів, учить глибоко розуміти красу літературного слова і надає можливість творчо інтерпретувати сприйняте з метою особистісного самотворення. МИСТЕЦЬКІ ІГРИ В ДНЗ ТА ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ Для дитини перебувати у площині мистецтва є природньою формою існування, адже діти взагалі близькі до “художнього” типу, для якого притаманні яскравість сприйняття, образна пам’ять, багатство уяви тощо. Тож педагог повинен доцільно поєднати мистецьку та ігрову діяльність з метою ненав’язливого, вдумливого прилучення особистості дитини до краси, виразності довкілля та мистецтва. Пропонуємо художньо-естетичні (мистецькі) ігри, які можна використовувати у роботі з молодшими школярами та дітьми старшого дошкільного віку. Упізнай листочки одного дерева (старша група ДНЗ). Дидактична спрямованість — закріплення вивчених дітьми віршів та пісень, формування в дошкільників умінь аналізувати мистецькі твори й визначати їх настрій. Розвивальні та виховні цілі — активізація уваги, спостережливості, забезпечення усвідомлення сприйняття мистецьких творів, виховання емоційної культури дітей. Ігровий реквізит - плакати із зображенням дерев, фоторепродукції двох пір року, роздаткові картки у формі листочків, наприклад, берези і дуба. Хід гри: педагог розпочинає гру з цікавої, емоційно насиченої вступної бесіди, як-то: “Сьогодні ми помандруємо до казкового лісу, де всі дерева весело розмовляють і колишуть листочками. “А як сьогодні яскраво світить сонечко!” - промовляє тополя. “І пташки так дзвінко співають!” - говорить клен. “А віте- рець-пустунець так ніжно колише наші листочки!” - сказала вільха. - Подивіться, діти, лише береза і дуб стоять засмученими. Як ви гадаєте, чому їм сумно? Злий чарівник забрав всі листочки берези і дуба. Допоможемо їм?” Педагог об’єднує дітей у дві групи і дає однакову кількість зелених листочків берези та жовтогарячих листочків дуба; над зображенням берези розміщує фоторепродукцію літа, над зображенням дуба - осені. Умови гри: уважно слухати пропоновані фрагменти віршів та музичних творів, продовжити рядки віршів та заспівати фрагмент пісні, розрізнити осінній та літній настрій, причепити відповідний листочок на плакат. Примітка: у грі використовуються вже знайомі дітям літературні та музичні твори.
Допоміжний художній матеріал: Сонце світить, шепче листя, На полянці я один. Під кущем, в траві росистій, Хто дзвенить: дінь-дзінь? (Муз. М.Красєва, Сл. Н.Френкель „Конвалія") Фотографія на пам’ять (старша група ДНЗ) Дидактична спрямованість — формування в дітей умінь визначати головну думку пропонованого мистецького твору й втілювати її у певний графічний образ. Розвивальні та виховні цілі - розвиток художньо-образного мислення дошкільників, поглиблення графічних навиків, виховання зосередженості, колективізму. Ігровий реквізит - малюнки до знайомих дітям творів музичного мистецтва та літератури. Хід гри: Підготовчий етап: Педагог у цікавій формі пропонує дітям зображати вивчені мистецькі твори за допомогою малюнків та логотипів, створювати їх “фотографію”: “Дуже часто, коли люди хочуть пригадати якусь подію у своєму житті, що вони роблять? Так, переглядають відео чи фотографії. Тож ми, щоб пригадати певний вірш чи пісню, будемо малювати їх “фотографії” (педагог демонструє можливі варіанти логотипів), як-то: Задивилось сонечко на маленьку Сонечку: Сонечка умита, Сонечка одіта: Чисті черевички, у косичках - стрічки. Усміхнулось сонечко до малої Сонечки. (Грицько Бойко “Сонечка умита") Потім педагог залучає дітей до ролі “фотографів” та вчить створювати схематичні малюки до пропонованих мистецьких творів.
Основний етап відбувається, коли діти назбирали певний асоціативний багаж “Портфелю фотографів”. Умови гри: педагог пропонує укласти фотоальбом за певними розділами, як-то: “Світ казки”, “Голос води”, “Віночок літа” тощо, тобто обрати малюнки зі створеного “портфелю” відповідно до визначеної теми. Вирости музичну ромашку (старша група ДНЗ) Дидактична спрямованість — набуття дітьми уявлень про висоту звука. Розвивальні та виховні цілі — активізація уваги, спостережливості, розширення музичної, слухової пам’яті, виховання слухацької культури, формування ініціативності, поглиблення вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Ігровий реквізит - плакати із зображенням маленької та великої ромашки, фоторепродукції квіткової галявини, картки у формі краплин дощу. Хід гри: педагог розміщує на планшеті зображення маленької ромашки і розповідає казочку: “На зеленій галявині жила собі маленька ромашка. На стрункій високій ніжці Біля річки, на лужку, У косинці-білосніжці Стрів я квітоньку таку. Ясним оком жовтуватим Посміхалася мені. Я хотів ЇЇ зірвати, А бджола сказала - “Ні!” (Марія Познанська “Ромашка”)
|
||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 407; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.87.17.177 (0.177 с.) |