Автоматизація водорозподілу на зрошувальних системах

2.180 В проекті зрошувальної системи з метою своєчасної подачі води для поливу сільськогосподарських культур та запобігання скидання води з мережі водоводів, які обслу­говують зрошувані площі, слід передбачати автоматизацію водорозподілу.

2.181 Для запобігання технологічним та аварійним скидам води з мережі водоводів слід передбачати акумулюючі ємкості.

2.182 У складі проекту автоматизації повинна бути розроблена функціонально-структурна схема водорозподілу, яка містить:

• технологічний об'єкт керування - мережу водоводів, що обслуговують зрошувані

площі;

• споруди водорозподілу - водозабірні, підпірно-регулювальні, водомірні та скидні,

 

які обслуговують технологічний об'єкт керування в автоматизованому режимі за допомогою

 

(технічних засобів контролю, регулювання та керування;

• систему збирання інформації та реалізації керування;

 

• комплект технологічних задач водорозподілу на основі економіко-математичних риоделей;

• комплект технологічних задач автоматизації керування об'єктами водорозподілу;

• схему диспетчеризації водорозподілу.

 

2.183 При виборі схеми водорегулювання залежно від конструктивних особливостей зрошувальної системи та способу поливу слід керуватися принциповими схемами, наведени-

ми в додатку У.

2.184 При розробці системи централізованого контролю і керування та каскадного ре-гулювання слід використовувати прилади автоматизації гідравлічної та електричної дії.

2.185 Гідравлічні регулятори потрібно використовувати на спорудах з пропускною здатністю до 10 м³/с. Електричні прилади автоматичного регулювання повинні базуватися на мыкроконтролерах, що програмуються.

2.186 Головні водозабірні вузли, водовиділи в господарстві та канали скидної мережі повинні бути обладнані приладами водообліку.

2.187 Прилади обліку води повинні відповідати таким технічним вимогам:

ДБН В.2.4-1-99 С. 36

• забезпечувати автоматизований облік витрат і скидання води;

 

• конструкції водомірних пристроїв повинні прийматися типовими, універсальними;

 

• забезпечувати надійність експлуатації в різних умовах і режимах роботи водоводів, достатність діапазону використання, незалежність роботи водомірних пристроїв від характе­ру витоку потоку в нижній б'єф.

 

Дренаж на зрошуваних землях

2.188 Дренаж на зрошуваних землях повинен забезпечувати відведення надлишку со­лей з кореневмісного шару грунтів, а також підтримувати рівень підземних вод, що виключає можливість вторинного засолення і заболочення грунтів.

Умови скидання дренажних вод у водні об'єкти визначаються державними органами охорони навколишнього середовища відповідно до вимог статті 73 Водного кодексу України.

2.189 Необхідність улаштування дренажу слід установлювати на основі аналізу водно-сольового режиму грунтів об'єкта меліорації і прилеглої території в існуючих та проектних умовах з урахуванням біологічних особливостей сільськогосподарських культур та вимог охорони навколишнього середовища.

2.190 При складанні прогнозів водно-сольового режиму слід використовувати аналі­тичні методи розрахунку, аналогове та математичне моделювання, а також дані служби експ­луатації про водно-сольовий режим зрошуваних земель.

Вміст рухомих солей у кореневмісному шарі засолених грунтів не повинен перевищу­вати гранично допустимі значення, що наведені в додатку Т.

2.191 Прогноз режиму ґрунтових вод слід установлювати на основі гідрогеологічних вишукувань та досліджень на стадії розробки проекту зрошувальної системи у відповідності з рекомендаціями Посібника до ВСН 33-2.1.05.

На основі виконаних гідрогеологічних прогнозів установлюються:

 

• рівні залягання ґрунтових вод при різних способах поливу сільськогосподарських культур;

• строки підйому рівня ґрунтових вод до критичних глибин, допустима (критична) глибина залягання ґрунтових вод;

• можливий ступінь мінералізації ґрунтових вод;

• терміни будівництва дренажу.

 

2.192 Сільськогосподарське освоєння зрошувальних земель передбачається тільки після будівництва постійного дренажу, якщо за прогнозом водно-сольового режиму потреба в дренажі виникає у період до 10 років від початку їх освоєння. При строках підйому ґрунтових вод понад 10 років сільськогосподарське освоєння земель повинно випереджати будівництво дренажу.

2.193 При проектуванні дренажу необхідно передбачати використання дренажних вод на зрошення, промивання та інші потреби.

ДБН В.2.4-1-99 С. 37

Неможливість або недоцільність використання дренажних вод повинна бути обгрун­тована.

Якість дренажних вод, які використовуються для зрошення сільськогосподарських культур, повинна відповідати ГОСТ 17.1.2.03.

2.194 Залежно від природних умов території, на якій планується будівництво дренажу, слід передбачати такі типи дренажу:

• систематичний - дрени або свердловини вертикального дренажу розміщені рівномірно на зрошуваних землях;

• вибірковий - дрени або свердловини приурочені до окремих ділянок зрошуваних зе­мель з незадовільним меліоративним станом;

• лінійний - дрени або свердловини розміщені по фронту живлення підземних ґрунтових вод.

Тип дренажу на зрошуваних землях (горизонтальний, вертикальний або комбінований) вибирається виходячи з природних та господарських умов на основі техніко-економічного порівняння варіантів.

2.195 Основним типом дренажу є горизонтальний.

 

Вертикальний дренаж слід застосовувати при дренуванні грунтів провідністю понад 100 м²/дoбy та у випадку, коли слабопроникні грунти підстилаються пластами з напірними водами.

2.196 Комбінований дренаж слід передбачати, як правило, при двошаровій або бага­тошаровій будові водоносного пласта, коли верхній слабопроникний шар потужністю до 15 м підстилається водонапірним пластом, потужність якого не перевищує 15 м.

2.197 Дренаж на зрошуваних землях на весь період експлуатації слід проектувати постійним (горизонтальним, вертикальним або комбінованим).

2.198 Для проведення капітальних промивань постійний дренаж у разі необхідності може доповнюватися тимчасовим відкритим або передбачається глибоке розпушування з внесенням хімічних меліорантів.

2.199 При проектуванні дренажу на засолених землях або тих, що можуть засолюва-

тись, необхідно передбачати промивний режим зрошення.

2.200 Інтенсивність живлення підземних вод слід визначати на основі прогнозу водно-

сольового режиму грунтів території, що меліорується, і використання досвіду експлуатації

діючих дренажних систем на об'єктах-аналогах.

2.201 Розрахунок водно-сольового балансу зрошуваних земель слід виконувати за ме-тодикою, викладеною у ВСН 33-2.2.03.