Споруди на зрошувальних та осушувальних системах

 

4.1 Гідротехнічні споруди на каналах слід проектувати у відповідності з СНіП 2.06.01

та цього розділу.

Споруди повинні забезпечувати:

• регулювання об'ємів подачі або відведення води при заданих рівнях, необхідний ре­жим водорозподілу та водовідведення (володільники, водовипуски, водомірні споруди, пере­городжуючі споруди);

• безпечне сполучення б'єфів (швидкотоки, перепади);

• перетин каналами (лотками) доріг, колекторів, водотоків, ярів (трубчасті переїзди, дюкери, акведуки);

• регулювання якості води (відстійники, пісколовки, басейни-змішувачі);

ДБН В.2.4-1-99 С. 63

• недопущення переповнення каналів, спорожнення трубопроводів (скидні споруди);

• захист водоводів, внутрішньосистемних резервуарів та водосховищ від замулюван­ня, розмиву та інших шкідливих впливів;

• рибозахист.

 

4.2 Місцеположення, компоновку та тип споруд слід вибирати залежно від їх призна­чення, природних умов будівництва, наявності будівельних матеріалів, умов та способів ви­конання робіт та експлуатації.

Як правило, слід використовувати типові проекти споруд. У разі відсутності типових про­ектів допускається застосовувати економічні або розробляти індивідуальні проекти з максималь­ним використанням типових рішень окремих вузлів споруд.

4.3 При проектуванні споруд повинні бути забезпечені:

 

• задані гідравлічні умови як у межах самої споруди, так і на всій меліоративній ме­режі;

• стійкість та міцність споруди в цілому та окремих її частин;

• фільтраційна міцність грунтів основи;

• надійність та зручність в експлуатації, можливість огляду та ремонту споруди;

• виконання вимог щодо охорони навколишнього середовища;

• високий рівень індустріалізації будівництва;

• ощадливе витрачання дефіцитних будівельних матеріалів;

• широке застосування місцевих будівельних матеріалів.

 

4.4 При розподілі води по кількох каналах слід влаштовувати вузли регуляторів для обслуговування кількох водовипусків по довжині каналу або зосереджених в одному місці.

При проектуванні типових споруд слід об'єднувати споруди різного призначення (ре- гулювальні, водомірні, дорожні тощо) в єдиний комплекс із суміщенням їх функцій.

4.5 При проектуванні споруд для пропускання талих, дощових вод та селевих потоків під (над) зрошувальними каналами розрахункову забезпеченість витрат води і селевих пото- ків необхідно приймати відповідно до класу зрошувальних каналів, які потрібно захистити.

4.6 Розрахунок споруд на осушувальних каналах слід виконувати на витрату води, що пропускається каналом при повному його заповненні у створі споруди, але не більше витрати води розрахункової забезпеченості, яка визначається залежно від класу споруди за СНіП 2.06.01 (основний розрахунковий випадок).

4.7 Розрахункову забезпеченість максимальних витрат води при проектуванні мостів та трубчастих переїздів при перетині осушувальних каналів з залізницями та автомобільними дорогами слід визначати згідно з СНіП 11-39 і СНІП 2.05.02.

4.8 Перевищення верху стін та укосів споруд над рівнем води в каналі при пропусканні через споруду розрахункової витрати води слід приймати за таблицею 2.5, як для ка­налів з облицюванням.

4.9 При аерації потоку та наявності збійної течії перевищення стін та укосів споруди над розрахунковим рівнем води слід приймати за таблицею 4.1.

ДБН В.2.4-1-99 С. 64

Таблиця 4.1 - Перевищення стін та укосів споруди над рівнем води

Назва показника	Значення
Розрахункова витрата води, м^3/с	до 1	1-10	10-30	30-50	50-100
Перевищення верху стін та укосів, см
Примітка.У швидкотоках трапецеїдального періоду та закладанням укосів понад 1:1,5 наведені дані збільшуються на 15%.

4.10 Для споруд, що влаштовуються у захисних дамбах, а також при витратах води у каналах понад 100 м³ /с перевищення верху стін та укосів над розрахунковим рівнем води необхідно встановлювати за 4.8 з додатковим урахуванням вітрового нагону води та висоти накату вітрових хвиль у верхньому б'єфі згідно з СНіП 2.06.05.

4.11 Перевищення низу проектної будови акведука та відкритих шлюзів-регуляторів з переїздами над максимальним розрахунковим рівнем води у водотоці, визначеним залежно від класу цих споруд, повинно бути не менше ніж 0,5 м.

4.12 Опори акведука, який перетинає водотік, слід захищати від дії льоду. Глибину закладання опор акведука слід визначати з урахуванням можливого максимального розми­вання русла.

4.13 Гідравлічний розрахунок дюкера слід провадити виходячи із забезпечення швид­кості води у трубопроводі не менше, ніж у каналі, при пропусканні розрахункової витрати, Остаточно параметри поперечного перерізу дюкера слід вибирати з урахуванням технології його очищення.

4.14 Водоскидні споруди на зрошувальних каналах, як правило, слід проектувати ав­томатичної дії.

4.15 Конструкцію та габарити переїздів через канали (суміщених та несуміщених з гідро­технічними спорудами) слід приймати у відповідності з СНіП 2.05.02, СНіП 2.05.03,

СНіП 2.05-11.

4.16 При проектуванні споруд на закритій зрошувальній мережі повинні враховува­тись вимоги СНіП 2.04.02.

4.17 Водозабірні споруди, що подають воду у трубчасту мережу, повинні бути облад­нані засобами водообліку або стабілізаторами витрати. Компонування цих споруд та їх кон­струкція повинні виключати надходження у трубопровід плаваючих предметів, донних на­носів та повітря.

4.18 Гідранти та водовипуски з трубопроводів у поливні та дощувальні пристрої, у разі необхідності, повинні бути обладнані арматурою, яка забезпечує можливість регулюван­ня напору та витрати.

4.19 Водовипуски для спорожнення та промивання трубопроводів слід установлювати в знижених місцях та в кінці траси трубопроводів і узгоджувати з планом зрошувальної та водоскидної мережі.

ДБН В.2.4-1-99 С. 65

 

4.20 Ширину берм та горизонтальних майданчиків біля споруд необхідно встановлю­вати залежно від їх загального компонування, умов зручності експлуатації, але не менше ніж 3,0 м.

4.21 Висота засипки грунту над трубами у місцях переїзду визначається розрахунком у проекті.