Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від ступеня ураження об'єкта господарської діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

Площа об'єкта в км^2	Протяжність комунікацій в м/км^2	Ступінь руйнування об'єкта господарської діяльності
середній	сильний	повний
	5000/10000	2/3	3/5	5/9
	3/4	4/6	6/12
	3/5	5/7	7/14
	4/6	7/13	10/20
	5/8	10/19	13/27
	8/16	19/37	27/55

Примітка. Структура аварій: водозабезпечення — 20%; каналізація — 20%; газоза-безпечення — 25%; теплозабезпечення — 15%; електрозабезпечення — 20%.

Залежно від ступенів ураження об'єкта визначається склад сил і засобів для проведення інженерних робіт. Тривалість виконання робіт одного виду в го­динах (Т) визначається за формулою:

Т = в_х-в₂-1УІП, (4.30)

де в, — коефіцієнт, що враховує погіршеня умов роботи на задимленій, загазованій території та при дії інших факторів, який становить 1,4—2,0;

в₂ — коефіцієнт, що враховує роботу в нічний час і який дорівнює 1,3—1,4;

У7 — вірогідний обсяг виду роботи;

П — продуктивність формування при виконанні роботи.

. __.. __

ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Кількість формувань (ЛЛ) для виконання певної роботи визначаємо за формулою:

Щ.*£ч (4.31)

де і — тривалість роботи за зміну (орієнтовно 10 годин).

Ступені руйнування різних об'єктів господарської діяльності, будинків, споруд і комунікацій від величини надлишкового тиску у фронті ударної хвилі повітря, які характеризують в результаті вибухів наведені в додатку 21.

При визначенні інженерної обстановки на об'єкті господарської діяльності до уваги необхідно брати копмлексний підхід, який враховує всі елементи можливої дії на об'єкт як первинних, так і вторинних факторів ураження.

Одним із видів аварії на вибухонебезпечних об'єктах є вибух газоповітряної суміші. При такому вибухові визначають три зони у вигляді кола.

Зона І (зона детонаційної хвилі) знаходиться в межах хмари вибуху. Радіус цієї зони (К^ приблизно визначається згідно з формулою

Д/ = 8,5^/е 'Кп, (4.32)

де (2 — кількість скрапленого вуглеводневого газу, т.

Кп — коефіцієнт переходу скрапленого повітря у газоповітряну суміш, який дорівнює 0,6 або визначаємо за табл. 4.19.

Таблиця 4.19 Визначення початкового радіуса /?₀ хмари газоповітряної суміші, м

 

Кількість продукту, т.	0,05	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9
Радіус Кц, м	3,1	4,6	6,5	8,0	9,2	10,2	11,1	12,1	12,9	13,5	14,4	20,2
Кількість продукту, т.
Радіус К^,, м	24,8	28,7	32,0	35,2	38,0	40,7	42,5	45,3	48,1	50,0	51,8	53,6
Кількість продукту, т.								ЗО
Радіус Ко, м	55,5	57,4	59,2	61,0	62,9	64,8,
Кількість продукту, т.
Радіус Ко, м
Кількість продукту, т.
Радіус К,,, м

Зона II (зона дії прдуктів вибуху) охоплює всю площу розлітання продуктів вибуху внаслідок детонації. Радіус цієї зони

К_ІІ=1,7Я_І. (4.33)

Надлишковий тиск у межах зони дорівнює 1,35—0,3 кг/см², та може бути знайдено за формулою

/а \³
_&Р_п =і,зр +0,5- (4.34)

\ ^к І де /? — відстань до місця вибуху, м за формулою або з табл. 4.20.

Таблиця 4.20 Визначення величини надмірного тиску залежно від радіуса К_о

 

Тиск, кгс/см^2	1,7	1,63	0,82	0,5	0,38	0,28	0,22	0,20	0,17	0,15
								ЗО
Тиск, кгс/см^2	0,13	ОДО	0,09	0,08	0,07	0,05	0.04	0.03	0,02	0,01

Зона III (зона дії повітряної ударної хвилі), що розповсюджується вздовж поверхні землі. Надлишковий тиск в цій зоні можна визначити за рис. 4.2. або розрахувати за формулами.

Ш 02031$ 1 2 1 5 Ю 2030 3! ЮО Ш 300 ЮОО №0 ІПОвв

Рис 4.2. Залежність радіуса зовнішньої межі зони дії надлишкового тиску від кількості вибухо небезпечної газоповітряної суміші

Для цього спочатку визначають відносну величину ^=0,24 —

де /? — відстань до місця вибуху, м; /?//— радіус другої зони, м.

(4.35)

191

ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Потім розраховують надлишковий тиск (дР_;//), користуючись формулами:
^ПРИЧ/*^{2 АР///=} 3^/1 + 29,8.^-1)'

при ч* > 2 &Р„, _/ і _у (4.37)

Ч» (^ + 0,58]

Прикладі. Треба визначити надлишковий тиск при вибуху скрапленого пропану (100 т), відстань до цеху 300 м.

1. Знаходимо радіус зони І

К, = 8,5у]0-Кп = 8,57100-0,6 - 70 м

2. Радіус зони II

К_и =1,7-80 = 119м

3. Визначаємо надлишковий тиск у районі вибуху, для чого спершу знаходимо:

■'-0,24—= 0,24—-1,03
К, 70

Тепер знаходимо:

дР_;// -, ■;■.-.--;,, -..._._. \ --?, ■--= \

З^Д + 29,8-4'³-і] 3^1 + 29,8-1,03³-і|

Ступінь руйнування внаслідок вибуху газоповітряної суміші визначаємо за додатком 22, а характер руйнувань — за додатком 21 (при умові, що (3 ^ 100 т).