Принципи захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій

Забезпечення захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій є одним з найважливіших завдань держави.

Актуальність проблеми забезпечення природно-техногенної безпеки населення і територій зумовлена тенденціями зростання втрат людей і шкоди територіям, що спричиняються небезпечними природними явищами, промисловими аваріями і катастрофами. Ризик надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру невпинно зростає.

Забезпечення безпеки та захисту населення, об'єктів економіки і націо­нального надбання держави від негативних наслідків надзвичайних ситуапі"¹ повинно розглядатися як невід'ємна частина державної політики національної безпеки і державного будівництва, як одна з найважливіших функцій центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.

Захист населення і територій є системою загальнодержавних заходів, які реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад, органами управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту, підпорядкованими їм силами та засобами підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, добровільними формуваннями, що забезпечують виконання організаційних, інженерно-технічних,, ^гарно-гігієнічних, проти­епідемічних та інших заходів у сфері запобігання та ліквідації наслідків над­звичайних ситуацій.

Загрози життєво важливих інтересів громадян, держави, суспільства поді­ляються на зовнішні та внутрішні і виникають під час надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та воєнних конфліктів.

Зовнішні загрози безпосередньо пов'язані з безпекою життєдіяльності насе­лення і держави у разі розв'язання сучасної війни або локальних збройних конфліктів, виникнення глобальних техногенних екологічних катастроф за межами України (на землі, в навколоземному просторі), які можуть спричинити негативний вплив на населення та територію держави.

Внутрішні загрози пов'язані з надзвичайними ситуаціями техногенного і при­родного характеру або можуть бути спровоковані терористичними діями.

Принципи захисту випливають з основних положень Женевської конвенції щодо захисту жертв війни та додаткових протоколів до неї, можливого характеру

7цо 97

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

воєнних дій, реальних можливостей держави щодо створення матеріальної бази захисту. До них належать:

—принцип безумовного примату безпеки, відповідно до якого концепція
прогресу поступається місцем концепції безпеки;

—принцип ненульового (прийнятного) ризику, який полягає в намаганні
досягти такого рівня ризику на підприємствах, який можна було б розглядати як
прийнятний. Його параметри мають бути обгрунтовані;

—принцип плати за ризик. Розмір плати залежить від потенційної небезпеки
техногенних об'єктів і є пропорційним величині можливого збитку. Ця плата
може бути розумним самообмеженням споживання суспільства. Ці кошти
спрямовуються на створення системи попередньої безпеки та підвищення оплати
на виробництвах, де не забезпечується безпека (наприклад, вугільні шахти) та на
певні виплати за ризик, що мають стимулювати проведення заходів, спрямованих
на забезпечення безпеки;

—принцип добровільності, згідно з яким ніхто не має права наражати людину
на ризик без її згоди;

—принцип невід'ємного права кожного на здорове довкілля. Це право має
бути гарантоване і захищене законом. Даний принцип передбачає обов'язки
фізичних і юридичних осіб забезпечувати таке право і проводити свою діяльність
так, щоб не завдавати шкоди довкіллю;

 

—принцип правової забезпеченості передбачає, що всі аспекти функціо­
нування системи захисту населення і територій регламентуються відповідними
законами та іншими нормативно-правовими актами;

—принцип свободи інформації щодо безпеки людини полягає в урахуванні
громадської думки під час вирішення питань щодо будівництва небезпечних
підприємств;

—принцип раціональної безпеки передбачає максимально можливе еко­
номічно обгрунтоване зниження ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій
і пом'якшення їх наслідків;

—принцип превентивної безпеки — максимально можливе значення ймовір­
ності виникнення надзвичайних ситуацій;

—принцип необхідної достатності і максимально можливого використання
наявних сил і засобів визначає обсяг заходів щодо захисту населення і територій
у разі загрози надзвичайних ситуацій.

Головною метою захисту населення і територій під час надзвичайних ситу­ацій є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і ліквідації їх наслідків, зменшення руйнівних наслідків терористичних актів та воєнних дій.

Основними завданнями захисту населення і територій під час НС є:

—розроблення і реалізація нормативно-правових актів, додержання дер­
жавних технічних норм та стандартів з питань забезпечення захисту населення
і територій від наслідків надзвичайних ситуацій;

—забезпечення готовності органів управління, сил і засобів до дій, при­
значених для запобігання надзвичайних ситуацій та реагування на них;

98

Розділ З

— розроблення та забезпечення заходів щодо запобігання виникненню
надзвичайних ситуацій;

—збирання та аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації;

—прогнозування та оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних
ситуацій, визначення на основі прогнозу потреби в силах, матеріально-технічних
і фінансових ресурсах;

—створення, раціональне збереження і використання резервів фінансових
і матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайних ситуацій та
реагування на них;

—здійснення державної експертизи, нагляду і контролю в галузі захисту
населення і територій від надзвичайних ситуацій;

—оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичайної ситуації
і своєчасне та достовірне інформування його про наявну обстановку і вжиті заходи;

 

—організація захисту населення (персоналу) та надання безкоштовної
медичної допомоги;

—проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації
наслідків надзвичайних ситуацій та організація життєзабезпечення постраждалого
населення;

—здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення;

—розроблення та забезпечення цільових і науково-технічних програм,
спрямованих на запобігання надзвичайних ситуацій та забезпечення сталого функ­
ціонування підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та
підпорядкування, а також підвідомчих їм об'єктів виробничого і соціального
призначення;

—реалізація визначених законодавством прав населення в галузі захисту
від наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі осіб (чи їхніх сімей), які брали
безпосередню участь в їх ліквідації;

—навчання та тренування населення способів захисту в разі виникнення
надзвичайних ситуацій;

—міжнародне співробітництво у галузі захисту населення від наслідків
надзвичайних ситуацій.

З метою захисту населення, зменшення втрат та шкоди економіці в разі виникнення надзвичайних ситуацій має проводитися спеціальний комплекс заходів.

Оповіщення та інформування, яке досягається завчасним створенням і під­тримкою в постійній готовності загальнодержавної, територіальних та об'єктових систем оповіщення населення.

Спостереження і контроль за довкіллям, продуктами харчування і водою забезпечується створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодер­жавної і територіальних систем спостереження і контролю з включенням до них існуючих сил та засобів контролю незалежно від підпорядкованості.

Укриття в захисних спорудах, якому підлягає усе населення відповідно до
приналежності (працююча зміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах,
тощо), досягається створенням фонду захисних споруд.
_ _

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ

Евакуаційні заходи, які проводяться в містах та інших населених пунктах,. які мають об'єкти підвищеної небезпеки, а також у воєнний час, основним способом захисту населення є евакуація і розміщення його у позаміській зоні.

Інженерний захист проводиться з метою виконання вимог ІТЗ із питань забудови міст, розміщення ПНО, будівлі будинків, інженерних споруд та інше.

Медичний захист проводиться для зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання допомоги постраждалим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій.

Біологічний захист включає своєчасне виявлення чинників біологічного зараження, їх характеру і масштабів, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів;

Радіаційний і хімічний захист включає заходи щодо виявлення і оцінки радіа­ційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного та хіміч­ного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального захисту, організацію і проведення спеціальної обробки.