Основні напрямки і методи морально-психологічної підготовки

В сучасних умовах у зв'язку з підвищенням ролі ЦО в захисті населення і об'єктів господарської діяльності від наслідків НС, значно зросла необхідність активізувати роботу з пропаганди ЦО, способів і засобів, дій особового складу НФ і населення в НС, формуванні в них високої морально-психологічної стійкості, мужності, відваги, професійної майстерності, практичних навиків при виконанні завдань ЦО в екстремальних умовах. Цією роботою покликані займатися органи державної виконавчої влади, начальники ЦО всіх ступенів, керівний і командно-начальницький склад ЦО та громадсько-політичні організації.

Успішне вирішення завдань ЦО, особливо в умовах надзвичайних ситуацій залежить не тільки від професійної підготовки особового складу формувань та населення, але і від моральної і психологічної підготовки.

Моральна підготовка — це цілеспрямоване теоретичне і практичне виховання людей в дусі патріотизму, почуття любові до своєї Батьківщини, її культури, традицій, святинь, духовної та психологічної готовності виконувати свої обов'язки, формування у них моральних принципів поведінки в умовах НС.

Психологічна підготовка — це формування у людей психологічної стійкості, тобто якостей, які посилюють здатність людей виконувати завдання в умовах стихійного лиха, аварії та катастрофи, успішно переносити найсуворіші випробо­вування, будь-які моральні і фізичні навантаження, у критичні моменти не втрачати самовладання, проявляти стійкість, мужність і відвагу, діяти в складній обстановці вміло і активно.

276

Моральна і психологічна підготовка — єдиний нерозривний процес виховання в особового складу ЦО і населення політичних, моральних і психологічних якостей, які забезпечують успішне переборювання труднощів при виконанні завдань Цивільної оборони в різних умовах обстановки.

Єдність моральної і психологічної підготовки обумовлена:

—по-перше, тим, що у них один об'єкт — людина, в діяльності якої проявля­
ються не тільки моральні, але й психологічні якості;

—по-друге, єдність у загальній меті — активно впливати на розум і психіку,
виховувати високосвідомих, рішучих і ініціативних бійців ЦО, захисників
Батьківщини.

Основні напрямки морально-психологічної підготовки:

—формування наукового світогляду;

—впевненість (віра) -у можливості захисту від стихій, катастроф, сучасної
зброї;

—розвиток у людей здатності протистояти страху, готовності перебороти
значні труднощі, здійснювати самовіддані вчинки;

—вдосконалення навичок надання само- і взаємодопомоги;

—військово-патріотиче виховання;

—формування в особового складу ЦО і населення наукового світогляду.

1. Особистість, світогляд якої не склався, є безпорадною у складних умовах,
що проявляється не тільки ідейно, але й психологічно — до життя, праці, боротьби.

І навпаки, людина з науково стійким світоглядом впевнено визначає життєву позицію, чітко усвідомлює своє місце і призначення у будь-якому складному водовороті подій. Саме такий світогляд найбільш активно впливає на формування моралі, а моральність — безпосередньо на поведінку людини.

На жаль, світогляд, політична свідомість, мораль, відіграючи першочергову роль у духовних силах людей, не повністю вирішує усі проблеми поведінки людини, особливо у надзвичайних ситуаціях. В екстремальних ситуаціях велике значення мають психологічні якості людини, колективу.

2. Необхідною умовою вмілих і безстрашних дій людей в екстремальних
умовах є впевненість (віра) у можливості захисту від стихії, катастроф, сучасної
зброї, правильне конкретне уявлення щодо дії урагану, землетрусу, повені, уража­
ючих факторів зброї масового знищення. Щоб вистояти проти страху і паніки,
люди повинні чітко уявляти собі з чим вони зіткнуться у надзвичайних ситуаціях,
як практично діяти в цих умовах.

Бійці формувань ЦО та населення повинні знати, що стихія (землетрус, повінь тощо), зброя масового ураження володіють значною руйнівною силою, тому безпечність у питаннях захисту від них може призвести до важких наслідків. Однаково шкідливою є як переоцінка, так і недооцінка впливу стихії та уражаючих факторів сучасної зброї. Не треба залякувати людей страхами війни, а, навпаки, вселяти в них віру про можливість реального захисту від будь-якого виду зброї, і їх уражаючих факторів, від дії стихії і виховувати у них впевненість у способах і засобах захисту.

277

ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ТА ПІДГОТОВКА НАСЕЛЕННЯ ПО ЦИВІЛЬНІЙ ОБОРОНІ

Через зміст морально-психологічної підготовки людей першочерговою повинна бути думка про те, що якими страшними і руйнівними не були б окремі види стихії, аварій і сучасні засоби зброї масового знищення, завчасною підготовкою та про­веденням відповідних заходів ЦО можна:

—істотно знизити ефективність дії стихії, аварій, зброї масового знищення;

—значно скоротити людські втрати;

—забезпечити стійку роботу об'єктів господарської діяльності у НС.

3. Одним із головних напрямків морально-психологічної підготовки є роз­виток у людей здатності протистояти страхові і неорганізованим діям у надзви­чайних ситуаціях, готовності перебороти значні труднощі, здійснювати самовіддані вчинки у НС, перш за все, важлива перемога над власною невпевненістю і нері­шучістю. Тільки після цього приходить перемога над стихією (противником).

Гостроту психологічних потрясінь різного характеру можна знизити, якщо завчасно навчати людей як діяти у тій обстановці, яка може скластися в екстре­мальних ситуаціях.

В основі психологічної підготовки людей лежать принципи внесення у нав­чальний процес елементів напруження, несподіваності, які властиві реальній обста­новці в районі лиха, аварії, в осередку ураження, практичне навчання їх способів захисту, багаторазові тренування у виконанні прийомів і практичних дій в умовах можливих надзвичайних ситуацій.

Для морально-психологічної підготовки людей велике значення має участь у комплексних навчаннях ЦО, в ході яких створюються умови, найбільш близькі до тих, які можуть виникнути у НС. Головне полягає в тому, щоб створити на навчаннях умови для активної практичної діяльності студентів, які потребують високого напруження сил, як фізичних так і моральних. У процесі практичних занять у людей виробляється автоматизм, навички і звички, які позитивно впли­вають на стійкість їх психіки, виховується сміливість, самовладання, готовність до виконання ними своїх обов'язків у дуже складній обстановці.

Особливу психологічну нестійкість, розгубленість проявляють люди, непроін-формовані (необізнані) про дію радіації на людей. Радіоактивне зараження безпо­середньо не сприймається органами відчуття і люди схильні перебільшувати небез­пеку. Люди, які мають знання і навички проведення рятувальних робіт, у всіх випад­ках реальної небезпеки виявляються більш стійкими у психологічному відношенні.

Найефективніше сприяє розвитку у людей здатність протистояти страху — практичне виконання нормативів, прийомів і способів захисту у надзвичайних ситуаціях. Тренування, практичне виконання прийомів і способів захисту допома­гають людям пристосуватися до різних умов життя обстановки, тобто адаптуватися.

Позитивно впливає на психіку людей тренування щодо заповнення захисних споруд і перебування в них, завчасна підготовка і проведення евакозаходів з вико­ристанням різних муляжів і інших засобів, з допомогою яких створюється фон надзвичайних ситуацій. Такі тренування значно зменшують хвилювання і розгуб­леність людей в той період,.коли питання захисту населення стане практичною необхідністю.

278

Н о з б і л /

Багато цінних якостей, як відсутність страху, холоднокровність, спритність, фізична витривалість і інші необхідні для ведення РіНР, можна набути в ході занять на психологічній смузі перешкод, яка є складовим елементом навчального містечка цивільної оборони.

Добрі результати у виробленні психологічної стійкості людей дає використання у навчальному процесі кінофільмів (відеофільмів, діафільмів) з ЦО, де відображено дії населення у надзвичайних (ситуаціях) умовах.

При виконанні завдань у складних умовах на настрій людей, їх морально-психологічну стійкість буде впливати чітка і правдива інформація. Ніщо так пригнічено не діє на психіку людей, як невідомість. Тому інформація про обстановку, прийняті рішення, порядок поведінки і дій населення, наступні завдання і способи їх виконання повинна бути оперативною, правдивою і своєчасною.

Багатий досвід інформаційної роботи серед населення, бійців формувань накопичено в ході ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, де використовувались різноманітні форми і методи: виступи учасників ліквідації; узагальнення і розпов­сюдження передового досвіду дій і таке інше. Для інформування населення використовували радіо, телебачення, пресу (нариси, репортажі, звернення, листівки і інші форми). Все це сприяло формуванню високих морально-психологічних якостей, організованим і злагодженим діям людей у складній обстановці.

4. Одним із напрямків морально-психологічної підготовки є вдосконалення
навичок надання само- і взаємодопомоги потерпілим при опіках, пораненнях,
зараженні, опроміненні, користування індивідуальною аптечкою, знання дозиметричних
приладів і приладів хімічної розвідки, практики роботи з ними.

Вміння вести боротьбу з вогнем, переконаність у надійності прийомів і засобів гасіння пожеж сприяє ліквідації "вогнебоязні", виховує та розвиває сміливість і впевненість при діях в осередках масових пожеж.

Велику роль у мобілізації бійців формувань, воїнів частин ЦО, на виконання ними завдань у надзвичайних ситуаціях і у вихованні та розвитку психологічної стійкості відіграє особистий приклад командирів і начальників.

5. Дуже важливим напрямком морально-психологічної підготовки є військово-
патріотичне виховання воїнів частин ЦО, особового складу формувань і населення.
Активна пропаганда бойових і трудових традицій нашого народу, сил ЦО допомагає
виховувати у наших бійців, всього населення гордість за свій народ, готовність
наслідувати приклад кращих його представників.

Так було у роки війни, так було у Чорнобилі, коли бійці протипожежної служби на чолі з лейтенантами В. Правиком і В. Кибенком, підполковником Л. Телятниковим, незважаючи на смертельну небезпеку, зуміли відвернути найбільш катастрофічні наслідки аварії. Тридцять бійців віддали своє життя в Чорнобильській трагедії в ім'я Батьківщини, нас з вами.

Таким чином, ідейна і морально-психологічна підготовка — важливий компонент готовності ЦО, оскільки остання повинна сприяти:

—формуванню стійкої психіки людини як основи успішної діяльності;

—створенню психологічної готовності до дій в екстремальних ситуаціях;

_

ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ТА ПІДГОТОВКА НАСЕЛЕННЯ ПО ЦИВІЛЬНІЙ ОБОРОНІ

— налагодженому функціонуванню психіки людини в ході проведення РІНР;

—створенню морально-психологічного настрою на активну діяльність;

—згуртуванню колективу рятувальників на успішне виконання заходів ЦО
Всі ці морально-психологічні якості особового складу ЦО і населення формуються

у процесі повсякденного життя, занять з ЦО, практичного відпрацювання нормативів, прийомів і способів захисту від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха і в осе­редках ураження.

Форми і методи пропаганди ЦО. Складні соціально-економічні умови, в яких опинилась наша держава, зростання техногенногнапруги, кількості НС вима­гають від органів влади як в центрі так і на місцях, органів управління ЦО опанування новими формами діяльності, визначених законодавчими і нормативними актами щодо реорганізації захисту населення від наслідків НС і удосконалення Цивільної оборони.

Керівному складу необхідно позбавитись байдужого ставлення до питань ЦО і усвідомити, що від безпеки населення з урахуванням ризику виникнення НС, значною мірою залежатиме безпека нашої держави, її економічна і політична незалежність.

Вихованню серед особового складу ЦО високої відповідальності за виконання завдань ЦО, готовність до виконання своїх обов'язків щодо забезпечення захисту населення, запобігання виникненню НС і покликана пропаганда ЦО.

Пропаганда ЦО — це розповсюдження знань і іншої інформації з ЦО, способів і засобів захисту населення, вміння застосовувати 313 і діяти у надзвичайних ситуаціях, формування у людей віри в ефективність заходів ЦО. Перед пропаган­дою ЦО стоять дві групи завдань: загальні і спеціальні.

Загальним завданням — є завдання добитися свідомого виконання кожним громадянином свого конституційного обов'язку і дій щодо захисту себе і інших людей в екстремальних умовах.

До спеціальних завдань пропаганди ЦО відносяться:

—глибоке розкриття ролі і місця МНС в захисті населення і ліквідації
наслідків НС;

—підвищення активності громадян України в опануванні і засвоєнні
способів і засобів захисту;

—формування психологічної готовності до можливих випробувань;

—формування високих морально-психологічних якостей;

—навчання населення вмінню застосовувати 313 і дій в НС;

—сприяти підвищенню професійної підготовки особового складу штабів
і формувань ЦО;

—привернути увагу громадськості до виконання таких заходів ЦО, як
підготовка формувань ЦО, проведення комплексних і інших навчань, навчання
населення за програмою ЦО.

Ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи, стихійних лих у ряді
областей України в минулому і сьогодні визначили предмет пропаганди ЦО. Він
включає дії населення з сигналів оповіщення ЦО, правила користування засобами
захисту, способи надання само- і взаємодопомоги, першої медичної допомоги,
порядок заповнення захисних споруд, дії в екстремальних умовах.
__ ___.„„

Розділ 7

В пропагандистській роботі необхідно позбавитись формалізму, пустослів'я, вміти відому істину довести до людей переконливо, правдиво, щоб вона запам'яталась людям і опанувала їх розумом. Для цього необхідно більше уваги приділяти найпростішим, але перевіреним фактам, користуючись різними формами, методами і засобами пропагандистського впливу (рис. 1).

Найбільш розповсюдженою, дієвою і дохідливою формою пропаганди є усна пропаганда. Грунтуючись на живому спілкуванні з людьми, усна пропаганда дає нам можливість на конкретних і зрозумілих людям прикладах і фактах показувати успіхи у вирішенні завдань ЦО, роз'яснювати способи і засоби захисту, порядок дії в екстремальних ситуаціях, предметно впливати на розвиток активності населення, вести відверту розмову про недоліки і труднощі, як їх усунути, дає змогу доходити до кожної людини.

У світлі сучасних вимог, які висуваються до виховної роботи, вказівок і реко­мендацій міністра з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, управлінь з НС, активізувалась пропаганда ЦО, різнобічними стали її форми і методи. Найбільш розповсюджені такі методи усної пропаганди, як лекції, науково-практичні конференції, тематичні вечори, вечори запитань і відповідей, бесіди, зустрічі з ветеранами ЦО. Організовуються зустрічі з керівним складом ЦО, ветеранами, з авторами книжок з ЦО, виступи керівного складу по радіо і телебаченню. Значна робота в цьому напрямку про­водиться місцевими органами влади, начальниками ЦО та їх штабами, закладами культури, громадсько-політичними організаціями та товариствами "Знання", "Червоний хрест", ДТСОУ (Добровільне товариство сприяння обороні України).

Потужною, найбільш масовою, впливовою і активною формою пропаганди засобів і способів захисту, дій населення у НС є друкована пропаганда. За останній час проблеми МНС (ЦО) висвітлюються в газеті "Рятувальник", журналах "Вісник" і "Надзвичайна ситуація", на сторінках центральних і місцевих газет, в навчальних і наочних посібниках. Особлива увага в друкованій пропаганді приділяється людям-ентузіастам ЦО, показу їх самовідданих і героїчних дій на навчаннях, при ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф. Преса широко висвітлює гуманний характер цілей і завдань ЦО у загальній системі оборонних, соціально-економічних і екологічних заходів, які проводяться в державі. Ряд центральних, обласних і районних газет постійно друкують проблемні матеріали з ЦО, присвячують питанням і людям ЦО цілі шпальти (розділи). Все це сприяє підвищенню рівня готовності ЦО.

Важливою формою пропаганди ЦО є наочна пропаганда (агітація). Пропаганда ЦО засобами наочної агітації знайшла своє конкретне відображення в обладнанні навчальних і консультаційних пунктів, класів і кутків ЦО вітринами, стендами, фотомонтажами, плакатами, в організації стаціонарних і пересувних виставок. Навчальні і консультаційні пункти і класи ЦО створюються головним чином на курсах ЦО і об'єктах господарської діяльності (ОГД). Кутки ЦО, стенди, вітражі, фотомонтажі — в цехах, відділах підприємств, установ і організацій, в бібліотеках, будинках культури, кінотеатрах.

_—

___________________________________ И О З б І Л /

Наочна пропаганда вміщує відомості щодо ролі і місця МНС (ЦО) в сучасних умовах, про засоби індивідуального і колективного захисту, про дії населення в надзвичайних ситуаціях, щодо ведення РІНР при ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, при застосуванні сучасних засобів ураження, інформацію про проведення комплексних, об'єктових, командно-штабних і інших навчань, пропагує досвід передовиків ЦО.

Велике виховне і пропагандистське значення мають дні, місячники ЦО і зма­гання НФ ЦО. Вони проводяться у містах, районах, на ОГД і є своєрідним масо­вим оглядом готовності сил і засобів ЦО до практичних дій згідно з призначенням. Цінність цих заходів у тому, що вони сприяють підвищенню професійної підготовки командно-начальницького і рядового складу НФ ЦО, їх згуртованості, психологічної стійкості, а у населення складається більш повне уявлення щодо можливостей МНС (ЦО).

Досвід показує, що вміле і творче використання цих форм пропаганди ЦО — усної, друкованої, наочної, засобами радіо, телебачення і кіно — суттєво розширює її масштаби, значно підвищує її дієвість у вирішенні завдань пропаганди традицій ЦО — МНС і навчання населення способам захисту, вмінню користуватись 313 і дій у НС.

Шляхи підвищення ефективності пропаганди ЦО. Ефективність пропа­ганди досягається при дотриманні таких умов:

—активна участь у пропаганді громадських організацій і громадськості;

—використання різноманітних форм методів і засобів пропаганди (преса,
радіо, телебачення, кіно, автоклуби, бібліотеки та інше);

—цілеспрямованість у вирішенні конкретних завдань;

—підготовленість пропагандистського активу;

—надання допомоги в плануванні, розробці і публікації матеріалів з ЦО;

—організація і регулярне проведення оглядів-конкурсів культурно-просвіт­
ницьких установ щодо питань пропаганди ЦО;

—систематичне узагальнення та розповсюдження передового досвіду ведення
пропаганди;

—дотримання принципів пропаганди (тісний зв'язок з життям, єдність слова
і діла, оперативність, конкретність, правдивість і дохідливість).

Шляхи підвищення якості пропаганди. Серед них можна виділити наступні:

—вміле користування технічними засобами;

—диференційований підхід до різних груп населення;

—об'єднання зусиль штабів ЦО, міністерств, відомств, громадських організацій;

—підвищення методичної (професійної) і теоретичної оснащеності пропаган­
дистів цивільної оборони.

Сила впливу будь-якого виступу невід'ємна від особистих характеристик пропагандиста, його переконань, щирості. Неможливо переконати інших у тому, чому сам не дуже віриш, в чому сам невпевнений, не можна прищепити іншим необхідність чинити так, як сам не робиш, а також важко змусити когось зробити те, чого сам уникаєш.

283

ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ТА ПІДГОТОВКА НАСЕЛЕННЯ ПО ЦИВІЛЬНІЙ ОБОРОНІ

Пропаганда ЦО — не вузьковідомча справа. Безпосередньо відповідає за пропаганду начальник ЦО. Штаби ЦО є виконавчим органом щодо організації та пропаганди ЦО. Штаби ЦО спільно з державними і громадсько-політичними організаціями визначають вихідні дані перспективного планування пропаганди ЦО, (в масштабі області, міста, району), її змісту з урахуванням:

—завдань, поставлених НЦО України, МНС України, НЦО області, міста,
району, об'єкта;

—назрілих проблем і недоліків у навчанні населення з ЦО;

—географічних, геофізичних, екологічних, виробничих, економічних та інших
умов і особливостей регіону, області, міста, району які несуть потенційну небезпеку
для населення і об'єктів господарської діяльності, обумовлюють характер і обсяг
завдань ЦО.

Особливе місце займає пропагандистська робота безпосередньо на під­приємствах, установах, тобто там, де працюють люди і здійснюються заходи ЦО. Пропаганда ЦО не повинна обмежуватись вузьким колом осіб, які залучаються до виступів у пресі, на радіо і телебаченні. Нарівні з працівниками штабу ЦО до пропаганди необхідно залучати спеціалістів міністерств, відомств, навчальних закладів і об'єктів, громадських організацій.

Велике значення в організації пропаганди ЦО, підвищенні її якості має повсякденна робота начальників ЦО і їх штабів, громадсько-політичних організацій щодо підбору, навчання і розстановки пропагандистського активу, узагальнення і розповсюдження досвіду їх роботи.

Таким чином, пропаганда ЦО органічно входить у зміст підготовки сил Цивільної оборони і населення, тісно пов'язана з процесом навчання і має надати допомогу людям оволодіти знаннями і' навичками користування засобами захисту і діями у надзвичайних ситуаціях. Всі її форми і методи повинні сприяти мобілізації населення на виконання не тільки заходів ЦО, а і завдань, які стоять перед державою.

г-

Додаток 1

Характеристика деяких збудників інфекційних захворювань людей

 

 

 

Наймену­вання захворю­вання	Способи і шляхи розповсюдження збудників	Стійкість у навколишньому середовищі	Інкубаційний період	Небезпека хворого	Карантин, діб	Терміни обсервації, діб
у звичайних природних умовах	при аварії	міні­маль­ний	серед-	макси­маль­ний
Чума	Перенесення блохами, зараження крапельним способом через слизисті і пошкоджену шкіру	У вигляді аерозолю в крапельній рідкій і пиловій фазі	Палочка чуми зберігає життєдіяльність у воді — до ЗО діб, на поверхні хліба і овочів — декілька тижнів, в молоці — до 3 місяців, на землі — до 2 місяців	Кілька годин	1—2 - доби	6 діб	Надзвичайно
Туляремія	Через пошкодження шкіри або через слизисту оболонку очей, при вдиханні зараженого пилу, при вживанні зараженої води або харчів, при укусах комах чи кліщів	У вигляді аерозолю та зараження повітря, води та продуктів	У воді зберігається до 90 діб, зволоженому грунті — більше ЗО діб, на продуктах — до 10 діб. Добре переносить низьку температуру	Кілька годин	2—3 доби	21 доба	Не небезпечний
Бруцельоз	Через рот при вживанні ЗЗрЗл\сНиХ М ЯСНИХ і молочних продуктів, рідше — через пошкоджену шкіру або слизисті оболонки очей	У вигляді аерозолю та зараження повітря, джерел води і продуктів, фуражу та об'єктів довкілля	Збудник зберігає життєдіяльність в пилюці, на грунті і предметах до 3 місяців, під снігом до 3 місяців і більше	7 діб	2—3		Не небезпечний
Холера	При вживанні зараженої води і продуктів	У вигляді аерозолю та зараженні води і продуктів	Холерний мікроб зберігається у водоймах до місяця, на продуктах — до 20 діб. Добре переносить низькі температури	Кілька годин	1—3 доби	5 діб	Дуже небезпечний

 

 

 

 

 

				Пр	0 Д 0 В	ж є н н	я д о д а т	<у і
Сибірська	При вдиханні	У вигляді	Створює спори і зберігає		1—3	8 діб
виразка	зараженого повітря,	аерозолю	життєдіяльність	доба	доби
	через рот і пошкоджену	та зараження	у навколишньому середовищі					X
	шкіру, при спілкуванні	повітря, джерел	протягом кількох років				°к	£ X
	з хворими тваринами	води і продуктів,					З"	° 2
		фуражу і об'єктів					т	^то о.
		довкілля					X	При захв
Ботулізм	Через рот при вживанні	У вигляді	Бактерії ботулізму в навко-		1 доба	10 діб		—
	заражених продуктів	аерозолю	лишньому середовищі	годи-			ниі
	і води		створюють спори, які мають	ни
			великий ступінь стійкості.				і
			Токсин, що переведений
			у порошок зберігається				X
			тривалий час				X
Натуральна	Через дихальні шляхи,	У вигляді	Вірус малостійкий до дії	5 діб	10 діб	Від 14
віспа	пошкоджену шкіру,	аерозолю	високої температури,			до 21		В
	слизисті оболонки очей,		сонячного світла і дезінфек-			доби		прові 1КЦИН
	рот, носоглотку,		ційних засобів. Добре пере-				о,к
	стравохід		носить низькі температури (від					а термін ння рев;
			-10 до-15 °С). Стійкий до
			висихання і в такому стані				Надзі небез
			може зберігатися роками				X с(
Сап	При спілкуванні	У вигляді	Збудник не має високої		2—3	14 діб	'І	к 1
	з джерелом інфекції,	аерозолю	стійкості в навколишньому	доби	доби		І?
	через ушкоджену шкіру,		середовищі. Стійкість				І	я І.
	можливо і через слизисті		підвищується при накопиченні					% §
	оболонки носа і очей		збудника в білковій субстанції				X	о. х
Мелиндоз	Через дихальні шляхи,	У вигляді	При відсутності дії прямих	5 діб	2—3	14 діб	»к	СЕ я й
	при вживанні харчів,	аерозолю	сонячних променів, збудник		доби		X ї>
	зараженої послідом		зберігається до місяця. В сухих					2 о.
	гризунів їжі, через укуси		фекаліях — більше 15 діб				УО
	заражених щуриних бліх

 

				Пр	одовженн	я д о	дати	у і
Орнігоз	При диханні зараженим повітрям	При зараженні повітря аерозолем	У висушеному стані вірус може зберігатися до 9 місяців	5 діб	8—15 діб	25 діб	Небезпечний	При масових захво­рюваннях
Ку-лихоманка	При вживанні заражених молочних продуктів, торканні зараженої шерсті, шкіри, м'яса, через укуси кліщів	У вигляді аерозолю	Збудник володіє високою стійкістю до висихання і зберігається в такому стані до 1,5 року. В маслі при температурі +15 °С — 40 діб	Здоби	10—14 діб	26 діб	Небезпечний	До моменту знищення кліщів
Висипний тиф	Через укуси заражених комах (бліх)	У вигляді аерозолю	Збудник добре переносить висихання і в такому стані зберігається до 3—4 тижнів	5 діб	10—14 діб	23 доби	Небезпечний	Цо моменту знищення 5 л іх
Плямиста лихоманка скельних гір	Через укус зараженого кліща-переносника, можливо і через слизисті оболонки і шкіру	Шляхом зараження повітря рикетсіями	Стійкість збудника в навколишньому середовищі низька. При висиханні гине через кілька годин. У кліщах зберігається протягомїх життя і передається нащадкам	6 діб	10—12 діб	18 діб	Не небезпечний
Лихоманка Цуцугамуші	Через укуси заражених личинок червоно-тільцевих кліщів		В навколишньому середовищі нестійкий. У кліщах зберігається протягом їх життя і передається нащадкам	6 діб	10—12 діб	18 діб	Не небез­печний
Кокцидіоз	При вдиханні зараженого повітря, можливо, через пошкоджену шкіру і рот	У вигляді аерозолю	Збудник-грибок добре переносить висихання і довгий час зберігається в навко­лишньому середовищі	7 діб	10—14 діб	40 діб	Не небез­печний
Гісто-	При вдиханні можливо, через пошкоджену шкіру	У вигляді аерозолю	Точних даних немає	10—16 Діб	Точних даних немає		Не небез­печний

Продовження додатку 1

 

Нокардіоз	При вдиханні зараженого повітря, можливо, через пошкоджену шкіру	У вигляді аерозолю	Точних даних немає	Точних даних немає	Точних даних немає	Точних даних немає	Не небезпечний
Американський західний конячий енцефаломіеліт	Через комарів, можливо і через кліщів, а також при спілкуванні з джерелами інфекції	У вигляді аерозолю	Вірус стійкий у навко­лишньому середовищі, довгий час зберігається при кімнатній температурі	5 діб	5—10 діб	21 доба	Не небезпечний
Американський східний конячий енцефаломіеліт	Через комарів, можливо і через кліщів, а також при спілкуванні з джерелами інфекції	У вигляді аерозолю	Вірус стійкий у навко­лишньому середовищі, довгий час зберігається при кімнатній температурі	5 діб	5—10 діб	21 доба	Не небезпечний
Жовта лихоманка	Через комарів-переносників	У вигляді аерозолю	Вірус зберігає життєдіяльність в гліцерині на льоду до 100 діб, при висиханні у вакуумі — до 2 років, відносно стійкий до дії факторів навколишнього середовища і дезінфікуючих речовин	2 доби	3—6 діб	12 діб	Не небезпечний
Венесуельський східний конячий енцефаломіеліт	Через комарів-переносників	У вигляді аерозолю	Вірус має достатню стійкість до дії несприятливих умов навколишнього середовища	1 доба	2 доби	6 діб	Не небезпечний

Додаток 2