Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Державне регулювання та контроль захисту населення і територій
Державна стандартизація становить основу проведення державної експертизи, контролю, нагляду, ліцензування видів діяльності, декларування безпеки промислових об'єктів і сертифікації для встановлення норм, правил та характеристик з метою забезпечення. Державна експертиза проектів і рішень щодо об'єктів виробничого та соціального призначення і процесів, що можуть спричинити надзвичайні ситуації та вплинути на стан захисту населення і територій. Державний нагляд і контроль організовується з метою перевірення повноти і якості заходів щодо запобігання надзвичайних ситуацій, забезпечення готовності органів управління, сил і засобів системи захисту населення і територій, посадових осіб до дій у разі виникнення цих ситуацій. Ліцензування окремих видів діяльності здійснюється з метою проведення єдиної державної політики для забезпечення життєво важливих інтересів громадян, суспільства, держави. Декларування безпеки промислових об'єктів здійснюється з метою забезпечення контролю за додержанням заходів безпеки на всіх етапах їх введення в експлуатацію. Сертифікація організовується і здійснюється з метою підтвердження відповідності продукції щодо встановлених вимог, включаючи контроль небезпечної продукції для життя та здоров'я людей, довкілля та майна. Страхування здійснюється для забезпечення економічної підтримки заходів щодо запобігання надзвичайних ситуацій, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад, підприємствами та організаціями незалежно від форм власності, а також страхового відшкодування збитків у разі їх виникнення. Розділ З ІНЖЕНЕРНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ Захисні споруди призначені для захисту людей від наслідків аварій (катастроф), стихійних лих, а також від уражаючих факторів ЗМЗ та звичайних засобів нападу дії вторинних уражаючих факторів. Захисні споруди поділяються за: —малої місткості (150—600 осіб); —середньої місткості (600—2000 осіб); —великої місткості (більше 2000 осіб); —для захисту населення; —для розміщення органів управління (КП, ПУ, ВЗ) і медичних установ; —вбудовані; —окремо стоячі; —метрополітени; —у гірських виробках.
—збудовані завчасно; —швидкозбудовані. —сховища; —протирадіаційні укриття (ПРУ); —найпростіші укриття - щілини (відкриті та перекриті).
Сховища забезпечують надійний захист людей від уражаючих факторів (високих температур, шкідливих газів у зонах пожеж, вибухонебезпечних, радіоактивних і сильнодіючих отруйних речовин, обвалів та уламків зруйнованих будівель і споруд та інше), а також ЗМЗ і звичайних засобів нападу (рис. 3.1). 101 ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ Протирадіаційні укриття, в основному, забезпечують захист людей від радіоактивного зараження, світлового опромінення, а також зменшують дію ударної хвилі і проникаючої радіації. Крім того, вони захищають від крапельнорідинних отруйних речовин і частково від хімічних та біологічних аерозолей. Найпростіші укриття зменшують радіуси ураження людей ударною хвилею, послаблюють дію радіоактивних випромінювань та ураження світловим випромінюванням (рис. 3.2). Рис. 3.2. Перекрита щілина Сховища за своїми захисними властивостями поділяються на чотири класи:
При класифікації враховуються дві характеристики: —ступінь захисту від надлишкового тиску (Р кг/см2), який залежить від —коефіцієнт захисту (ослаблення) за радіоактивним випромінюванням Кз Здатність будівельного матеріалу ослаблювати потік радіоактивних випромінювань характеризується товщиною шару половинного послаблення матеріалу — тобто такого, що зменшує інтенсивність радіоактивних випромінювань у два рази. Для різних матеріалів ця характеристика різна.
За шаром половинного ослаблення можна визначити коефіцієнт ослаблення для будь-якої споруди.
и о з а і л Ксл. «2А/Ч (3.1) де Н — товщина захисного шару матеріалу (см); йпол — шар половинного ослаблення (см). Наприклад, перекриття має 12 см бетону, та 40 см грунту Косл = 2ь~.і*~.ь* + 2*-««* = 212/5-6 + 240/1° = 22 • 24 = 26 - 64. ПРУ оцінюються за коефіцієнтом захисту і поділяються на групи (табл. 3.1). Таблиця 3.1 Види протирадіоаційних укрить за захисними властивостями
Сховища повинні будуватися з урахуванням наступних основних вимог: —забезпечувати безперсфвне перебування в них людей не менше 2 діб; —будуватися на ділянках, які не можуть бути затоплені; —бути на відстані від мереж водостоку і каналізації; —не дозволяється прокладання транзитних інженерних комунікацій через —прокладання трубопроводів каналізації та водопостачання допускається —мати входи і виходи з тим ступенем захисту, що й основні приміщення, Сховище має основні та допоміжні приміщення (рис. 3.3). Рис. 3.3. План сховища: 1 - захисно-герметичні двері; 2 - тамбур-шлюзи; 3 - санітарно-побутові відсіки; 4 - приміщення для захищених; 5 - галерея і надголів'я аварійного виходу; 6 - вентиляційні камери; 7 - камера для зберігання продуктів; 8 - медична кімната _ ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ До основних відносяться: —приміщення для захищених; —пункти управління; —медичні кімнати. До допоміжних відносяться: —тамбур-шлюзи; —фільтровентиляційні приміщення; —санітарні вузли; —приміщення для зберігання води та продуктів харчування та інші. з нормами.
Розмір місця для сидіння 0,45 х 0,45 м, для лежання — 0,55 х 1,8 м. Відстань до стелі від верхнього ярусу на менше — 0,75 м. Пункт управління. Передбачається на ОГД з найбільшою працюючою зміною (НПЗ) не менше 600 осіб. Обладнується він в одному зі сховищ. Кількість працюючих на ПУ не перевищує 10 осіб, при цьому на одного працюючого передбачається 5п = 2 м2. На об'єктах, де НПЗ менше 600 осіб, окреме приміщення для ПУ не передбачається. У приміщенні для захищених, в одному зі сховищ, встановлюється телефон для зв'язку з місцевим штабом ЦО. Медичний пункт. У сховищах місткістю 800—1200 осіб передбачається кімната 5п = 9 м2 і додатково 1 м2 на кожні 100 осіб. У захисних спорудах, де медична кімната не передбачається, на кожні 500 захищених обладнується 1 санітарний пост 5п = 2 м2, але не менше одного на сховище. В сховищах у необхідній кількості розміщаються обладнання, меблі, прилади, інструменти, ремонтні матеріали, протипожежне і медичне майно. Входи повинні забезпечувати можливість швидкого та безпечного заповнення сховища. Кожне сховище повинно мати не менше двох входів, один з яких обладнується як аварійний. У сховищах місткістю більше 300 осіб передбачається тамбур-шлюз, з місткістю більше 600 осіб — двокамерний тамбур-шлюз. Площа тамбур-шлюза 8—10 м2.
Аварійний вихід для вбудованих укрить обладнується підземною галереєю (0,5 х х 1,3), яка виходить на територію, що потенційно не завалюється уламками будівель (Я = 0,5/ібуд+ 3 м) та обладнується оголовками. Ї04 Розділ З Система постачання повітря забезпечує вентиляцію приміщень захисної споруди та очистку зовнішнього повітря від радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів. До її складу входять: оголовки, повітрозабірні та противибухові пристрої, а також предфільтри, фільтри, вентилятори, гермоклапани, і пристрої регенерації і кондиціювання повітря. ФВУ розміщують у окремому приміщенні. В невеликих сховищах (до 300 осіб) ФВУ можуть розміщуватися безпосередньо у приміщенні для захищених. Постачання повітря у сховища за допомогою фільтровентиляційних систем (ФВ) може здійснюватися за режимом чистої вентиляції (Режим 1), коли повітря очищується тільки від пилу за допомогою протипилових фільтрів, при цьому кількість наданого у сховище повітря (С?) приймається 8—13 м3/год./чол. — 40 год. (для лікарняних закладів К = 1,5) або в режимі фільтровентиляції (Режим 2), але при цьому: —для захищених (^ = 2 м3/год./чол. - 12 год. —для ПУ (3 = 5 м3/год./чол. —для хворих, яких не можна перевозити (3 = 10 м3/год./чол. У місцях сховищ, де можлива загазованість приземного шару повітря СДОР і продуктами горіння, слід передбачити режим ізоляції і регенерації внутрішнього повітря (Режим 3) з утворенням підпору. Для цього використовуються регенераційна установка для поглинення СО і балони з кисенем. Вентиляційна система повинна забезпечувати наступні параметри навколишнього середовища:
Водопостачання і каналізація здійснюється від зовнішньої мережі. Норма при діючій мережі 2 л/год./чол., але не більше 25 л/добу. За відсутності водопроводу передбачається запас питної води на три доби при нормі 3 л/доб./чол., у ПРУ — 2 л/доб./чол. Каналізація самотічна, або з перекачуванням у загальну систему. Санітарні вузли будуються окремо для чоловіків та жінок за нормами: 1 чаша на 75 жінок (150 чоловіків), умивальник на 200 осіб. При виході з ладу водопроводу санітарні прилади вимикаються, а для збору фекалій передбачаються резервуари з розрахунку 2 л/доб./чол., а для сухих відходів — 1 л/доб./чол. При наявності ДЕС передбачається запас води (4 м3) на випадок пожежі.
Електропостачання та опалення здійснюється від зовнішніх джерел постачання. Для аварійного забезпечення великих захисних споруд передбачається ДЕС, які __ ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ- НАСЕЛЕННЯ повинні розміщуватися в окремих приміщеннях та відокремлюються від основних приміщень незгораючою стінкою. У невеликих захисних спорудах передбачається аварійне освітлення від переносних електричних ліхтарів та інших джерел. Опалення проектується від загальної системи опалення. У неопалювальних приміщеннях слід передбачити установку опалювальних засобів. При заповненні сховища системи опалення вимикаються. Запас харчів. У сховищах передбачається на 2 доби, виходячи з норми: —сухарі — 300 г; — консерви — 170 г (мясні), або 200 г (мясорослинні), або 250 г (рибні); — цукор — 50 г. Для розміщення продуктів обладнується приміщення 5 = 5 м2 у захисних спорудах до 150 осіб, плюс 3 м2 на кожні наступні 150 осіб. На 600 осіб передбачається одне приміщення. У протирадіаційних укриттях при вході передбачається приміщення для зберігання забрудненого одягу з нормою площі 5 = 0,07 м2/чол. У ПРУ місткістю до 50 осіб допускається обладнання вішалок за шторою. Швидкоспоруджувані укриття. При недостатній місткості завчасно побудованих укрить будуються швидкоспоруджувані. У них теж передбачаються приміщення для захищених, простіше фільтровентиляційне обладнання, санвузли, запаси води. Для будівлі швидкоспоруджуваних укрить викорисовується срібний залізобетон, елементи підземних колекторів. Будівлю таких споруд планують завчасно стосовно до умов того чи іншого об'єкта. Для цього необхідно мати відповідну документацію. Типове швидкоспоруджуване сховище будується за 24 години. Пристосування приміщень під захисні споруди. Під укриття можуть також пристосовуватися різні приміщення та споруди. У сучасних містах є багато підземних споруд різного призначення, які можна використати як сховище після деякого дообладнання. До них відносяться метрополітени, транспортні і пішохідні тунелі, заглиблені частини будівель. У заміській зоні під протирадіаційні укриття в першу чергу пристосовуються підпілля і підвали житлових будинків та будівель різного призначення, овочесховища, приміщення будинків, природні печери, гірські виробки. При пристосуванні споруд різного характеру під укриття проводиться три види робіт: —герметизація приміщень для зменшення попадання туди радіоактивного —посилення захисних властивостей споруди. Цього можна досягнути роз
—улаштування найпростішої вентиляції. Як правило, у зв'язку з відсутністю І06
Рис. 3.4. Обладнання першого поверху (а), підвалу (б), льоху (в) під ПРУ 1 - протипиловий фільтр; 2 - ґрунтова обсипка; 3 - шар грунту на перекритті; 4 - підпора; 5 - вентиляційний корок; 6 - закладання цеглою віконного отвору Найпростіші укриття будуються у місцях скупчення людей, на маршрутах евакуації та тимчасово в заміській зоні, коли кількість наявних сховищ не забезпечує потрібну кількість людей, а оскільки найпростіші укриття лише зменшують радіус ураження людей ударною хвилею і послаблюють дію радіоактивного випромінювання та ураження світловим випромінюванням, але не забезпечують захист від отруйних речовин та бактеріальних засобів, то при наявності часу вони поступово переобладнуються у ПРУ. Захисна споруда повинна завжди знаходитися у готовності до прийому людей. Поняття готовності захисної споруди включає в себе комплекс вимог, яким повинні відповідати сучасні сховища і укриття для забезпечення захисту людей. Найважливішими з цих вимог є: —цілісність конструкцій та обладнання; —надійна герметизація споруд і наявність систем повітропостачання; —оснащення сховищ і укрить санітарно-технічним і іншим обладнанням, —справність систем внутрішнього обладнання, приладів і пристроїв, наяв —підготовленість обслуговуючого персоналу; —належний санітарний стан приміщень. __ ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ Організація підтримання захисних споруд (ЗС) у готовності до використання і контроль за правильною їх експлуатацією здійснюється службою сховищ і укрить об'єкта, міста, району або області. Утримання і експлуатація споруд здійснюється групами або ланками з обслуговування ЗС. Групи і ланки з обслуговування ЗС утворюються окремо для кожної працюючої зміни з робітників та службовців, які укриваються в даній ЗС. Залежно від місткості і наявних можливостей у кожному сховищі повинен бути лікар або медична сестра з складу медичного персоналу об'єкта або найближчих медичних установ. Перелік обладнання, меблів, приладів, інструментів та іншого майна передбачається в "Інструкції з експлуатації захисних споруд цивільної оборони у воєнний час" від 1985 року. Кожна захисна споруда повинна забезпечуватися відповідною експлуатаційною документацією: —паспорт захисної споруди; —витяг з "Інструкції з експлуатації ЗС у воєнний час"; —журнал перевірки стану ЗС; —план захисної споруди; —перелік обладнання, інструментів і майна; —сигнали оповіщення цивільної оборони; —список телефонів; —план переводу ЗС приміщень у режим сховища; —список особового складу групи (ланки) з обслуговування захисної споруди; —обов'язки ланок (постів), розробляємо згідно з пунктом 89 "Інструкції..."; —експлуатаційна схема систем вентиляції захисної споруди; —експлуатаційна схема водопостачання і каналізації захисної споруди; —експлуатаційна схема електропостачання захисної споруди; —інструкція з обслуговування ДЕС; —інструкція з обслуговування фільтровентиляційного обладнання; —інструкція з техніки безпеки при обслуговуванні обладнання; —інструкція з експлуатації засобів індивідуального захисту; —журнал реєстрації показників мікроклімату та газового складу повітря —таблиці прогнозування терміну перебування в захисній споруді залежно —журнал обліку звернень за медичною допомогою; —схема евакуації захищених із ЗС. Коли захисні споруди не використовуються за своїм призначенням, вони можуть використовуватись для потреб господарства як: —санітарно-побутові приміщення (гардероби); —навчальні класи; —виробничі приміщення; —склади; И О З б І Л З —приміщення для чергових електриків, зв'язківців та інших; —приміщення для побутового обслуговування населення; —спортивні зали. Використання захисних споруд не за призначенням не повинно порушувати захисні властивості споруди. Для цього забороняється демонтаж обладнання ЗС, перепланування приміщень, улаштування дірок та пройомів в огороджувальних конструкціях та інші порушення захисних властивостей і герметизації. Всі приміщення повинні бути сухими, регулярно провітрюватись. Захисно-герметичні двері повинні бути відкритими, знаходитись на підставках. Повинна забезпечуватися придатність ЗС до приведення у готовність (24 год.). З 1 лютого 1996 року введена в дію "Інструкція про порядок проведення перевірки та оцінки стану ЦО, міністерств, відомств, областей, міст, районів, підприємств, установ, організацій". Основними показниками щодо оцінки стану інженерного захисту є: —забезпеченість укриття у сховищах найбільшої працюючої зміни підпри —підтримання у готовності до використання захисних споруд;
—комплексне освоєння підземного простору міст та інших населених —завчасне будівництво ЗС; —обстеження і облік підземних і наземних будівель і споруд, що відповідають —дообладнання з урахуванням реальної обстановки підвальних та інших —забезпеченість сховищами нетранспортабельних хворих в лікарнях, що При цьому готовність стану інженерного захисту оцінюється: "готові", "обмежено готові", "не готові".
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 120; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.17.154.171 (0.07 с.) |