Раб може здійснюватися в кількох методичних варіантах.

РАБ-1. Аналіз літературних джерел різного типу:

а) документальні;

б) художні твори.

РАБ-2. „Подробиці моєї біографії” з метою виявлення: хто, що, як вплинули на становлення особистості.

РАБ-3. Твір на тему: „Я і моя сім’я в минулому”:

1) без будь-яких уточнюючих інструкцій;

2) за планом:

а) короткі відомості про нашу сім’ю;

б) що мене радує й викликає тугу в нашій сім’ї;

в) найбільш пам’ятні події;

г) як я образився і як я ображав інших;

д) що я хочу змінити;

є) що я особливо ціную;

ж) як я розумію сімейну дружбу;

з) мої мрії.

РАБ-4. Усне інтерв’ю (з диктофоном, із записом, фіксування на основі запам’ятовування).

РАБ-5. Твір РАБ-3 + РАБ-4.

Дослідницька процедура полягає у наступному:

1) Виділення пам’ятних ситуацій:

· співвідношення великих і малих подій;

· характеристика якостей членів сім’ї;

· характеристика й оцінка власних і чужих вчинків;

· ставлення до заохочень, покарань;

· наявність авторитету;

· характерні його риси;

· віддаленість у часі дії виховного прийому (ситуації);

· його тривалості;

· негативне ставлення до...;

· ідеал матері, батька, дітей, сім’ї, традицій.

2) Форма фіксації результатів: таблиці, цитати, картотека ситуацій, ранжування якостей.

При аналітичному описі матеріалу необхідним є виділення провідних факторів формування особистості в сім’ї і співставлення якості матеріалу, одержаного в процесі роботи за різними варіантами.

 

Анкета для виявлення ґендерної рівності в сім’ї та типу сім’ї.

Інструкція. Чоловік і дружина відповідають окремо, не знаючи про відповіді один одного:

Опитувальник.

1. Чи зловживає хтось у Вашій сім’ї владою?

2. Чи є в сім’ї суворі правила, які мають примусовий характер?

3. Чи має кожний із членів сім’ї рівні права та можливості?

4. Чи традиційно розподіляються хатня робота та обов’язки в сім’ї?

5. Чи є в сім’ї розподіл економічної відповідальності?

6. Чи має хтось у сім’ї якісь пільги чи привілеї щодо хатньої роботи?

7. Чи є повага до особистого життя членів родини?

8. Чи всі члени сім’ї беруть участь у прийнятті рішень?

9. Чи є повага й довіра в сім’ї?

10. Чи рівномірно розподілені батьківські обов’язки?

11. Чи є секрети та таємниці від членів сім’ї?

12. Чи визнаються зроблені помилки?

13. Чи беруть члени сім’ї на себе відповідальність за проблеми, що виникають?

14. Чи плануються діти, і чи є вони бажаними?

15. Чи мають члени сім’ї відчуття безпеки?

16. Чи опираються члени сім’ї будь-яким змінам?

17. Чи підтримується дисципліна в сім’ї за рахунок сили та приниження?

18. Чи маєте Ви відчуття незахищеності від насильницьких дій, образ у сім’ї?

19. Чи є в сім’ї хтось, кого обмежують у діях, не переконуючи його?

20. Чи існує в сім’ї спільне культурне дозвілля, предметне спілкування?

21. Чи обговорюються в сім’ї її спосіб життя, мета життєдіяльності, потреби кожного з її членів?

22. Чи є хтось із сім’ї обмеженим у виборі свого життєвого шляху, самовизначенні?

23. Чи правда, що в сім’ї завжди панує злагода?

24. Чи коли-небудь „виноситься сміття” з сім’ї?

25. Чи можна сказати, що в сім’ї гнучкі правила розпорядку?

26. Чи бувають у сім’ї випадки фізичного, сексуального, психологічного, економічного насильства?

27. Чи є у вас голова сім’ї?

28. Чи є правилом вислуховувати думку кожного члена сім’ї?

29. Чи правда, що в сім’ї частіше звучить критика?

30. Чи переважають похвала, заохочення над покараннями?

31. Чи схвалюється потяг до освіти?

32. Чи висуває хтось із членів сім'ї вимоги, не пояснюючи їхньої необхідності?

33. Чи піклуються в сім’ї про підтримання здоров’я кожного з членів?

34. Чи кожний із членів сім’ї має свою „територію”, речі?

35. Чи є в сім’ї хтось, хто маніпулює іншими?

36. Чи всі в сім’ї мають право поводитися самостверджувально, самореалізуючись (звичайно, коли це не порушує моральних та юридичних норм)?

37. Чи члени сім’ї харчуються спільно?

38. Чи має хтось привілеї в їжі?

39. Чи правда, що в сім’ї ніколи не буває бійок?

40. Чи бувала в сім’ї „свята брехня”?

41. Чи ставлення до хворих членів сім’ї є терплячим і доброзичливим?

42. Чи потрібна рівність у сім’ї?

43. Чи реалізована у Вашій сім’ї рівність?

Аналіз цих відповідей дозволить зробити висновки про конгруентність стосунків між батьками, тип сім'ї, можливі причини девіантної поведінки дітей. У поєднанні з іншими методами вивчення сім'ї ці висновки стануть більш обґрунтованими.

5.4. Анкета дослідження проблем студентської сім’ї.

Опитувальник:

1. Ваша стать:

· чоловік;

· жінка

2. Ваш вік:

· 16-18 років;

· 19-21 рік;

· 22-25 років;

· 26-30 років

3. На Ваше рішення одружитися вплинули такі обставини як:

· бажання відчути свою самостійність;

· бажання проявити свою любов і піклування до близької людини.

· ________________________________________________

4. Скільки років ви одружені? _________________________

5. Скільки у Вас дітей?

· ______________;

· немає;

· у стані вагітності.

6. Головним засобом поповнення бюджету у Вашій сім’ї є:

· допомога батьків;

· зарплатня або стипендія;

· індивідуальна трудова діяльність;

· соціальна державна допомога;

· ________________________________________________

7. Якби збільшились прибутки Вашої сім’ї, на що були б спрямовані витрати в першу чергу?

· на житло;

· туристичні поїздки;

· підвищення рівня освіти;

· одяг та їжу;

· на відпочинок з друзями;

· ________________________________________________

8. На Вашу думку, бюджет сім’ї залежить від:

· планування витрат;

· фіксації доходів та витрат у сімейному бюджеті;

· розподілу обов’язків у сім’ї;

· ________________________________________________

9. Яку професію Ви маєте?

· студент;

· навчаюся та працюю на виробництві;

· займаюсь комерційною діяльністю;

· навчаюсь та працюю за фахом

10. Після одруження Ви мешкаєте:

· в гуртожитку;

· знімаєте квартиру;

· разом з батьками чоловіка (дружини);

· маєте власний будинок або квартиру

11. На Вашу думку, студентській сім’ї після одруження краще жити:

· окремо від родичів;

· з батьками (чоловіка) дружини;

· в одному мікрорайоні з батьками;

· ________________________________________________

12. Батьки Вашого чоловіка (дружини) допомагають Вашій сім’ї у веденні домашнього господарства:

· так;

· ні;

· тільки якщо попросити про допомогу;

· ________________________________________________

13. Чи плануєте Ви збільшення Вашої сім’ї?

· після того, як отримаю освіту;

· поки що, про це не думали;

· ________________________________________________

14. Якщо у Вас немає дітей, то укажіть причину:

· низьке матеріальне становище;

· відсутність гідних умов проживання;

· не закінчена освіта;

· сучасні умови життя не дозволяють мати дітей;

· за станом здоров’я;

· ________________________________________________

15. Стосунки у своїй сім’ї Ви будуєте за зразком стосунків своїх батьків?

· так;

· ні;

· у деяких аспектах;

· ________________________________________________

16. Зібравшись разом, Ваша сім’я:

· займається домашнім господарством;

· обговорюєте минулий робочий (навчальний) день;

· разом проводите дозвілля;

· готуєтесь до наступного дня;

· вирішуєте спільні життєві проблеми;

· кожен займається своєю справою.

17. Що для Вас найбільш важливе у стосунках?

· кохання;

· сприятливий сімейний мікроклімат;

· повага, взаєморозуміння;

· сексуальне задоволення партнером;

· підтримка близької людини;

· ________________________________________________

18. Взаємовідношення між батьками та подружжям склалися такі:

· доброзичливі;

· фінансові;

· складні;

· формальні;

· дружні;

· ________________________________________________

19. Які сімейні традиції Ви перенесли з батьківської сім’ї у свою? ___________________________________________________

20. Причиною конфліктних ситуацій у Вашій сім’ї стає:

· низький матеріальний рівень;

· низька культура спілкування;

· негаразди сексуального життя;

· втручання батьків у життя подружжя;

· не виконання сімейних ролей;

· ________________________________________________

21. Хто, на Вашу думку, повинен бути головою сім’ї?

· чоловік;

· дружина;

· обоє

22. Перелічіть, яких видів допомоги потребує студентська сім’я ____________________________________________________

23. За допомогою у вирішенні сімейних питань Ви звернетеся до:

· батьків;

· фахівців соціальної сфери;

· друзів;

· будете вирішувати самотужки

24. Якщо б Ви мали змогу, то:

· Ви б багато що змінили в характері Вашого партнера;

· важко відповісти;

· Ви б не стали нічого змінювати

25. Якщо б повернувся час, коли Ви одружувались, то Вашим чоловіком (дружиною) міг би стати:

· хто завгодно, тільки не теперішній чоловік (дружина);

· важко відповісти;

· можливо, що саме теперішній партнер

26. Почуття, з якими Ви брали шлюб?

· збільшились;

· послабли;

· ________________________________________________

27. Чи здійснились Ваші очікування від подружнього життя?

· так;

· ні;

· частково;

· ________________________________________________

5.5. Алгоритм вивчення сім’ї [7].

1. Склад сім’ї, структура: повна, неповна, з однією дитиною, багатодітна, розведені і т.ін.

2. Житлово-побутові умови.

3. Матеріальна забезпеченість.

4. Виховний потенціал сім’ї: сильний, нестійкий, слабкий, негативний.

5. Характер взаємин у сім’ї: між дорослими членами сім’ї (гармонійні, компромісні, нестійкі, уявні, конфліктні, аморальні та ін.); між іншими членами сім’ї і дитиною (сліпе обожнювання, дбайливість, довіра, дружба, рівноправ’я, відчуженість, байдужість, дріб’язкова опіка, повна самостійність, незалежність, безконтрольність); позиції дитини в сім’ї (педагогічно виправдана; „кумир сім’ї”; об’єкт постійних сварок дорослих, кожен з яких прагне привернути її на свою сторону; залишена сама собі, ніхто нею не цікавиться; залякана авторитарним ставленням, невпевнена у собі, уникає спілкування з батьками; на положенні „Попелюшки”).

6. Ставлення дитини до батьків.

Виділяють чотири установки дитини до батьків та самої себе.

1. „Я потрібна й улюблена, і люблю вас теж”.

2. „Я потрібна й улюблена, а ви існуєте заради мене”.

3. „Я не потрібна та не улюблена, але я від щирого серця бажаю наблизитися до вас”.

4. „Я не потрібна і не улюблена, залиште мене у спокої”.

Перші дві позиції є оптимальними для розвитку дитини. Вони забезпечуються демократичним відношенням до неї, тобто визнанням такого ж права на існування її смаків, думок, відчуттів, як у дорослого. На жаль, частіше зустрічається менш сприятлива установка, що створює проблеми в розвитку особистості.

Можна виділити наступні типи ставлення дитини до батьків: дорожить сімейними стосунками; батьки авторитетні; ставиться байдуже; ставиться зневажливо; гостро переживає сімейну драму; тяжіє до одного з членів сім’ї.

Рекомендується виділити ті проблеми в сім’ї, які мають негативну дію на дитину, можуть приводити її в стан прихованих та явних конфліктів (відхилення в поведінці членів сім’ї: алкоголізм, наркоманія і т.ін., низький достаток, слабкий виховний потенціал, конфліктні взаємини і т.ін.).

Знання „проблемного поля” в сім’ї дозволить соціальному педагогові надалі краще зрозуміти причини тих або інших вчинків дитини, об’єктивно оцінити її стан, вчасно надати коректувальну допомогу та підтримку.

 

5.6. Соціальний паспорт сім’ї [7].

До карти вносяться наступні дані.

1. Адреса (населений пункт, вулиця, будинок, телефон).

2. П.І.Б. чоловіка, дата народження.

3. П.І.Б. дружини, дата народження.

4. Імена дітей, дати народження.

5. Вікові категорії дітей: до 6 років; від 6 до 16 років; від 16 до 18 років.

6. Категорія сім’ї: повна сім’я; неповна сім’я: виховує одна мати; виховує один батько; виховує одна бабуся, дідусь або хтось один з родичів; виховує мати-одиначка.

7. Кількість дітей у сім’ї: 1 дитина; 2 дитини; багатодітні: 3 дитини; 4 дитини і т. д.

8. Сім’я з опікуваною дитиною (якщо є опікувані діти, то їхні П.І.Б. та дати народження).

9. Сім’ї біженців з дітьми.

10. Підлітки до 18 років, які не працюють та не вчаться.

11. Освіта: вища; середня; спеціальна середня; 9 класів та менше.

12. Спеціальність: гуманітарна, технічна; медична, педагогічна, економічна, торгівля, постачання, сільська, будівельна, майстри різних профілів.

13. Місце роботи й посада чоловіка та дружини.

14. Трудовий стаж чоловіка, дружини.

15. Дохід сім’ї (має потребу чи ні).

16. Наявність присадибної ділянки.

17. Наявність підсобного господарства.

18. Наявність житла (має потребу чи ні).

19. Житлові умови: старе житло (не придатне для помешкання); потрібний капітальний ремонт; потрібний частковий ремонт або переобладнання; потрібне розширення житлоплощі.

20. Стан здоров’я членів сім’ї: дорослі інваліди; діти-інваліди; хронічні захворювання.

21. Нагороди, почесні звання, пільги.

22. Перебуває на обліку де-небудь чи ні.

23. Основні проблеми сім’ї.

5.7. Карта обстеження сімей, які мають неповнолітніх дітей [7].

1. Склад сім’ї: мати, батько, бабуся, дідусь (5), тільки мати і батько (4), мати і вітчим, або мачуха і батько (3), одна мати або один батько (2), немає батьків (1).

2. Кількість дітей у сім’ї: п’ять і більш (5), четверо (4), троє (3), двоє (2), один (1).

3. Спосіб життя та психологічний клімат сім’ї: здоровий спосіб життя, атмосфера дружби, взаєморозуміння, емоційної близькості (5), здоровий спосіб життя, стосунки рівні, але без емоційної близькості (4), відносини в сім’ї напружено-конфліктні, характеризуються відчуженістю між її членами (3), допускається жорстоке поводження з дітьми, іншими членами сім’ї (2), постійне жорстоке ставлення до дітей (1).

4. Здоров’я батьків: батько і мати практично здорові (5), один з батьків відрізняється послабленим здоров’ям (4), батько та мати з ослабленим здоров’ям (3), один з батьків інвалід або пенсіонер за віком (2), батько та мати інваліди або пенсіонери за віком (1).

5. Освіта батьків: обидва (або один) мають вищу освіту (5), обидва (або один) мають незавершену вищу освіту, середню спеціальну освіту (4), обидва (або один) мають загальну середню освіту (3), обидва (або один) мають неповну середню освіту (2), обидва (або один) мають початкову освіту (1).

6. Наявність у сім’ї дітей ясельного віку (до 3 років): четверо і більше (5), троє (4), двоє (3), один (2), немає (1).

7. Використання ясельних установ: дитина відвідує державні або відомчі ясла (5), дитина знаходиться вдома під наглядом непрацюючої матері (4), дитина знаходиться вдома під наглядом непрацюючої бабусі (3), дитина знаходиться вдома під наглядом няні (2), дитина відвідує приватні ясла (1).

8. Наявність у сім’ї дітей дошкільного віку (4-6 років): четверо й більше (5), троє (4), двоє (3), один (2), немає (1).

9. Відвідини дошкільником дитячого саду: дитина відвідує державний або відомчий дитячий садок (5), дитина знаходиться вдома під наглядом непрацюючої матері (4), дитина знаходиться вдома під наглядом непрацюючої бабусі (3), дитина знаходиться вдома під наглядом няні (2), дитина відвідує приватний дитячий садок (1).

10. Потреба сім’ї в дошкільній установі: сім’я не потребує дошкільної установи (5), сім’я потребує садка (4), сім’я потребує ясел (3), сім’я потребує садка та ясел (2), сім’я не довіряє виховання дітей дошкільним установам (1).

11. Наявність дітей шкільного віку (7-17 років): четверо та більше (5), троє (4), двоє (3), один (2), немає (1).

12. Місце навчання, роботи дітей шкільного віку: навчання в загальноосвітній школі (5), навчання в середньому спеціальному закладі (4), навчання в недержавних школах і гімназіях (3), робота (2), без певних занять (1).

13. Позашкільні заняття дітей шкільного віку: відвідини музичної школи, художньої студії, кружків (5), відвідини технічної студії, кружків (4), відвідини спортивної школи (3), відвідини клубу за місцем проживання та інших позашкільних установ за інтересами (2), незайнятість у позаурочний час (1).

14. Характеристика здоров’я та психосоматичного розвитку дітей: дитина практично здорова (5), дитина при нормальному психологічному розвитку недостатньо розвинена фізично (4), важкі хронічні захворювання, інвалідність (3), відставання в розумовому розвитку (2), нервово-психічні захворювання (1).

15. Наявність соціальних відхилень у дітей підліткового віку: втеча з дому, бродяжництво (5), вживання наркотиків, токсичних речовин (4), алкоголізація (3), без певних занять (2), правопорушення (1).

VІ. Кількісні методики

Сім’я

6.1. Метод комплексної експрес-діагностики особливостей сімейної атмосфери, сімейного виховання і ставлення батьків до дітей [6].

Мета: Застосовується для вивчення особливостей особистості батьків, їх ставлення до дитини, сімейної атмосфери.

Частина I: Самодіагностика типового сімейного стану.

Інструкція: прочитайте затвердження опитувальника. Якщо ви в цілому з ним згодні, то на бланку обведіть кружком номер твердження. Якщо ваш вибір утруднений, поставте на номері знак питання. Пам’ятайте, що ви характеризуєте своє самопочуття в сім’ї та прагніть відповідати щиро.

1. Знаю, що члени моєї сім’ї часто бувають незадоволені мною.

2. Відчуваю, як би я не вдіяв, все одно буде не так.

3. Я багато чого не встигаю зробити.

4. Так виходить, що саме я винен(а) у всьому, що трапляється в моїй сім’ї.

5. Часто я відчуваю себе безпорадним (безпорадною).

6. Вдома мені часто доводиться нервувати.

7. Коли я потрапляю додому, я відчуваю себе незграбним (незграбною) та ніяковим (ніяковою).

8. Деякі члени моєї сім’ї вважають мене нетямущим (нетямущою).

9. Коли я вдома, весь час через щось переживаю.

10. Часто я відчуваю на собі критичні погляди членів моєї сім’ї.

11. Йду додому та з тривогою думаю, що ще трапилося в мою відсутність.

12. Вдома у мене постійне відчуття, що треба ще багато чого зробити.

13. Нерідко відчуваю себе зайвим (зайвою).

14. Вдома у мене такий стан, що просто опускаються руки.

15. Вдома мені постійно доводиться стримуватися.

16. Мені здається, що якби раптом я зник(ла), то ніхто б цього не помітив.

17. Йдеш додому, думаєш, що робитимеш одне, а доводиться робити зовсім інше.

18. Як подумаю про сімейні справи, починаю хвилюватися.

19. Деяким членам моєї сім’ї буває незручно через мене перед друзями та знайомими.

20. Часто буває: хочу зробити добре, але, виявляється, що вийшло погано.

21. Багато що в сім’ї мені не подобається, але я стараюся цього не показувати.

Обробка результатів

Позначення: 1 відповідь, обведена кружком, рівна 1 балу „Т” – тривога, „В” – відчуття провини, „Н” – нервово-психічна напруга, „С” – загальна сімейна тривога, „Д/з” – значення, при якому стан діагностується.

 

Бланк для відповідей

Твердження	Сума балів	Шкали	Д/з
								В
								Т
								Н
		С

 

Частина II.

Самодіагностика батьківського ставлення до дітей.

1. Я завжди співчуваю моїй дитині.

2. Я вважаю своїм обов’язком знати все, про що думає моя дитина.

3. Потрібно довше тримати дитину в стороні від реальних життєвих проблем, якщо вони його травмують.

4. Дитину слід тримати в жорстких рамках, тоді з неї виросте порядна людина.

5. Я мрію про те, щоб моя дитина досягла всього того, що мені подобається і здається необхідним.

6. Батьки повинні пристосовуватися до дитини, а не тільки вимагати від неї.

7. Я дуже цікавлюся життям моєї дитини.

8. Строга дисципліна в дитинстві розвиває сильний характер.

9. Я розділяю захоплення моєї дитини.

10. За строге виховання діти потім дякують.

11. Я ретельно стежу за здоров’ям дитини.

12. Дитина не повинна мати секретів від батьків.

13. Виховання дитини – суцільні нервові витрати.

 

Бланк для відповідей

ПІБ (шифр)

Стать

Освіта

Вік

Спеціальність

1 Сума балів по №№ 2, 4, 5, 8, 10, 11, 12

2 Сума балів по №№ 1, 3, 6, 7, 9, 13

Дата проведення дослідження

Обробка даних.

При підрахунку балів враховується відповідь „правильно”, обведена в бланку кружечком при масовому обстеженні батьків соціально і педагогічно запущених дітей в переважній більшості випадків діагностується тип „авторитарна гіперсоціалізація”, який корелює з „відкиданням дитини”, „її соціальною небажаністю” та „відсутністю кооперації”. Оцінюється тільки перша сума відповідей, яка порівнюється зі шкалою.

 

„Сирий” бал
Процен-тний ранг	4,72	19,53	39,06	57,96	74,97	86,83	92,43	96,65

 

При високих значеннях діагностуються всі три вказані вище типи батьківського ставлення. Для батьків ця інтерпретація пропонується в наступній формі: „Ви пильно стежите за досягненнями дитини, вимагаєте від неї успіху, слухняності та дисципліни, не залишаєте безкарними її вчинки. На жаль, вам не вистачає розуміння дитини, ви марно порівнюєте її з іншими дітьми, обмежуєте її самостійність і активність. Вам слід було б прийняти дитину такою, яка вона є, більше їй довіряти, поважати як особистість”.

 

6.2. Методика вивчення психологічної атмосфери сім’ї та сімейних відносин „Типовий сімейний стан” [7].

Інструкція: У думках поверніться до своєї сім’ї. Пригадайте відчуття, з якими ви відкриваєте двері будинку. Пригадайте відчуття, з якими ви згадуєте домашні справи на роботі. Як ви відчуваєте себе у вихідні дні та вечорами. Загалом, пригадайте все ваше сімейне життя. Яким ви відчуваєте себе найчастіше? Відзначте це на шкалах.

Бланк до методики

Прізвище, ім’я, по батькові____________________________

 

Стан	Шкала оцінок	Стан	Індекс
Задоволеним		Незадоволеним	У
	Неспокійним	Т
Напруженим		Розслабленим	Н
Радісним		Засмученим	У
Потрібним		Зайвим	Т
Бадьорим		Втомленим	Н
Здоровим		Хворим	У
Сміливим		Боязким	Т
Безтурботним		Стурбованим	Н
Поганим		Хорошим	У
Спритним		Незграбним	Т
Вільним		Зайнятим	Н

Обробка результатів: бали по шкалах, позначених однаковим індексом, підсумовуються. Стан констатується, якщо сума оцінок за субшкалами перевищує або рівна наступним діагностичним значенням: за шкалою „У” (загальна незадоволеність) – 26 балам, за шкалою „Н” (нервово-психічна напруга) – 27 балам, за шкалою „Т” (сімейна тривожність) – 26 балам.

 

6.3. Тест „Кінетичний малюнок сім’ї” [7].

Тест „Кінетичний малюнок сім’ї” надає багату інформацію про суб’єктивно сприйману ситуацію досліджуваної дитини. Він допомагає виявити ставлення дитини до членів всієї сім’ї, сімейні стосунки, які викликають тривогу в дитини, показує, як дитина сприймає взаємостосунки з іншими членами сім’ї та своє місце в сім’ї.

Використовуючи даний тест, слід мати на увазі, що кожен малюнок є результатом творчої діяльності, що відображає сприйняття не тільки дитиною своєї сім’ї, але й дозволяє дитині аналізувати, переосмислювати стосунки. У цьому сенсі малюнок сім’ї не тільки відображає сьогодення, але і проектується на майбутні відносини.

Тест КМС складається з двох частин: малювання своєї сім’ї та бесіди після малювання. Для виконання тесту дитині даються стандартний лист паперу для малювання (формат А4), олівець (твердість 2М) і гумка.

Інструкція випробовуваному: будь ласка, намалюй свою сім’ю так, щоб кожен член сім’ї і ти були чимось зайняті. На всі уточнюючі питання слід відповідати без будь-яких вказівок. Можеш малювати, як тобі подобається, як ти хочеш.

Під час малювання слід записувати всі спонтанні вислови дитини, відзначати її міміку, жести, а також фіксувати послідовність малювання.

Після того, як малюнок закінчено, з дитиною проводиться бесіда за наступною схемою:

· хто намальований і що робить кожен член сім’ї;

· де працюють або вчаться члени сім’ї;

· як у сім’ї розподіляються домашні обов’язки;

· які стосунки дитини з окремими членами сім’ї.

У системі кількісної оцінки КМС враховуються формальні та змістовні аспекти малюнку. Формальними особливостями малюнку вважаються якість ліній, положення об’єкту малюнку на папері, стирання малюнку або окремих його частин, затушовування окремих частин малюнку. Змістовними характеристиками малюнку є діяльність членів сім’ї, представлених на малюнку, їх взаємодія та розташування, а також співвідношення речей і людей на малюнку.

При інтерпретації КМС основна увага звертається на такі аспекти:

· аналіз структури малюнку сім’ї (порівняння складу реальної та намальованої сім’ї, розташування і взаємодія членів сім’ї на малюнку);

· аналіз особливостей малюнку окремих членів сім’ї (відмінність у стилі малювання, кількість деталей, схема фігур окремих членів сім’ї);

· аналіз процесу малювання (послідовність малюнку, коментарі, паузи, емоційні реакції під час малюнку).

Розглянемо докладніше кожен аспект інтерпретації малюнку сім’ї.

1. Дитина не завжди малює всіх членів сім’ї. Зазвичай вона не малює тих, з якими знаходиться в конфліктних стосунках. Розташування членів сім’ї на малюнку часто показує їх взаємини. Так, наприклад, важливими показниками психологічної близькості є реальна відстань між окремими членами сім’ї. Іноді між окремими членами сім’ї малюються об’єкти, які ніби то служать перешкодою між ними. Спільна діяльність членів сім’ї зазвичай свідчить про хороші, благополучні сімейні стосунки. Часто спільна діяльність об’єднує деяких членів сім’ї. Це може свідчити про наявність внутрішніх угрупувань у сім’ї.

Малюючи свою сім’ю, деякі діти зображають себе на нижній частині листа. Це може вказувати на відчуття неповноцінності, яке вона відчуває в сім’ї.

На деяких малюнках переважають не люди, а речі, найчастіше меблі. Це також відображає емоційну заклопотаність дитини з приводу сімейної ситуації.

2. Вважається, що дитина перш за все малює/деталізує та прикрашає фігуру найулюбленішого члена сім’ї. Навпаки, якщо дитина негативно ставиться до кого-небудь, то малює цю людину неповно, без деталей, іноді навіть без основних частин тіла.

Коли стосунки дитини конфліктні та тривожні, емоційно неоднозначні, вона часто використовує штрихування в зображенні того члена сім’ї, з яким у неї не склалися стосунки. У аналогічних ситуаціях можна спостерігати стирання та перемальовування.

Потрібно відзначити, що в малюнках, особливо дітей молодшого віку, можна спостерігати декілька стилів малювання. Так, часто одним стилем малюються батько та брати, іншим – мати та сестри. Особливо відрізняється тип промальовування волосся й одягу. По тому, як дитина малює себе, можна зрозуміти, з ким вона ідентифікується і чи адекватно це статі дитини.

3. Аналіз процесу малювання дає багату інформацію не тільки про сімейні відносини дитини, але й взагалі про стиль її роботи. Коли діти, особливо середнього шкільного віку й старше, відмовляються тим, що вони не вміють малювати, це цілком зрозуміло й нормально. Соціальний педагог може заспокоїти дитину, сказавши, що в запропонованому завданні не стільки важливо красиво малювати, скільки придумати діяльність для всіх членів сім’ї.

Бувають діти, численні відмовки яких, а також манера прикривати рукою намальоване, можуть свідчити про недовіру дитини до своїх сил, про її потребу підтримки з боку дорослого.

Найчастіше свій малюнок дитина починає із зображення того члена сім’ї, до якого вона дійсно добре ставиться. Іноді спостерігаються паузи перед тим, як дитина починає малювати одну з фігур. Це в деяких випадках може вказувати на емоційно неоднозначне і навіть негативне становлення дитини. У коментарях також може полягати її становлення до членів сім’ї, але під час виконання тесту соціальному педагогові не слід вступати в розмову з дитиною.

 

Симптомокомплекси кінетичного малюнку сім’ї

Симптомо-комплекс	Симптоми	Бали
1. Сприятлива сімейна ситуація	1. Спільна діяльність всіх членів сім’ї	0,2
2. Переважання дітей на малюнку	0,1
3. Зображення всіх членів сім’ї	0,2
4. Відсутність ізольованих членів сім’ї	0,2
5. Відсутність штрихування	0,1
6. Хороша якість лінії	0,1
7. Відсутність показників ворожості	0,2
8. Адекватний розподіл людей на листі	0,1
9. Інші можливі ознаки	0,1
2. Тривожність	1. Штрихування	0,1,2,3
2. Лінія основи – підлога	0,1
3. Лінія над малюнком	0,1
4. Лінія з сильним малюнком	0,1
5. Стирання	0,1,2
6. Перебільшена увага до деталей	0,1
7. Переважання речей	0,1
8. Подвійні або переривисті лінії	0,1
9. Підкреслення окремих деталей	0,1
10. Інші можливі ознаки
3. Конфліктність	1. Бар’єри між фігурами	0,1
2. Стирання окремих фігур	0,1,2
3. Відсутність основних частин тіла у деяких фігур	0,2
4. Виділення окремих фігур	0,2
5. Ізоляція окремих фігур	0,2
6. Неадекватна величина окремих фігур	0,2
7. Невідповідність вербального опису малюнку	0,1
8. Переважання речей	0,1
9. Відсутність на малюнку деяких членів сім’ї	0,2
10. Член сім’ї, який стоїть за спиною	0,1
11. Інші можливі ознаки
4. Відчуття неповноцінності в сімейній ситуації	1. Автор малюнку непропорційно маленький	0,2
2. Розташування фігур на нижній частині листа	0,2
3. Лінія слабка, переривиста	0,1
4. Ізоляція автора від інших	0,1
5. Маленькі фігури	0,1
6. Нерухома в порівнянні з іншими фігура автора	0,1
7. Відсутність автора	0,1
8. Автор стоїть спиною	0,2
9. Інші можливі ознаки	0,1
5. Ворожість в сімейній ситуації	1. Одна фігура на іншому листі або на іншій стороні листа	0,2
2. Агресивна позиція фігури	0,1
3. Закреслена фігура	0,2
4. Деформована фігура	0,1
5. Зворотний профіль	0,1
6. Руки розкинуті в сторони	0,1
7. Пальці довгі, підкреслені	0,1
8. Інші можливі ознаки	0,1

 

Бланк регистрації результатів оцінки КМС

Прізвище, ім’я дитини_______________________________

Дата народження___________Дата експерименту________

 

Сума балів по симптомокомплексу

Сприятлива сімейна ситуація	Тривожність в сім’ї	Конфліктність у сім’ї	Відчуття неповно-цінності в сімейній ситуації	Ворожість у сімейній ситуації

 

Для КМС також розроблена система кількісної оцінки. Виділяються п’ять симптомів: 1) сприятлива сімейна ситуація; 2) тривожність; 3) конфліктність у сім’ї; 4) відчуття неповноцінності; 5) ворожість у сімейній ситуації.

Чим більше сума балів, тим яскравіше виражена та або інша ознака. Вираженість ознаки оцінюється від 0 до 3 балів. Отримані результати є основою для психокорекційної роботи й подальшої діагностики сім’ї і дитини. Так, виявлена тривожність вимагає визначення її характеру: або це суб’єктивно-особистісний аспект, або є об’єктивні причини в сім’ї дитини і т.ін.

6.4. Анкета для подружжя „Який Ваш шлюб?” [10].

Інструкція. На запитання можна відповідати: „так”, „іноді”, „ні”. На аркуші паперу напишіть у стовпчик 9 чисел. Відповідаючи на запитання, нараховуйте собі відповідні очки.

 

Запитання для чоловіка	Так	Іноді	Ні
1.	Чи виникає у вас бажання змінити своє сімейне життя і розпочати все по-новому?
2.	Чи визнаєте ви, що ваша дружина одягається без смаку?
3.	Чи позначається на ваших домашніх ваш поганий настрій?
4.	Чи часто ви проводите вечори вдома?
5.	Чи знаєте ви, які кольори любить ваша дружина?
6.	Чи часто ви згадуєте парубоцьке життя?
7.	Чи дратує вас улюблене заняття вашої дружини?
8.	Чи порівнюєте ви свою дружину з іншими жінками?
9.	Чи любите ви спілкуватися з друзями поза домом?
Запитання для дружини	Так	Іноді	Ні
1.	Чи вважаєте ви, що ваш чоловік ніжний з вами?
2.	Чи просите ви чоловіка розповісти про свої службові справи?
3.	Чи любите ви своїх дітей більше, ніж чоловіка?
4.	Чи може торт поліпшити ваш настрій?
5.	Чи вважаєте ви, що у ваших подруг чоловіки кращі, ніж ваш?
6.	Чи часто ви вдома ходите в піжамі?
7.	Чи дратує вас улюблене заняття чоловіка?
8.	Чи радієте ви службовим успіхам чоловіка?
9.	Чи вважаєте ви, що ваша робота важливіша, ніж справи чоловіка?

Інтерпретація результатів.

Для чоловіка:

69 і більше. Ви не дуже щасливі в сімейному житті. Причина – ваша власна поведінка. Постарайтесь приділяти дружині більше уваги. Бути уважним до дружини це одна з умов створення позитивного клімату в сім’ї. У кожної людини є позитивні риси характеру. Для чого їх шукати на стороні? Можливо, вони поряд. Зафіксуйте свою увагу на позитивних якостях дружини, і вона відповість вам тим же.

40-68 очок. Ви задоволені сімейним життям, воно у вас спокійне й приємне.