Вимір у педагогіці й психології

Ознаки й змінні – це вимірювальні індикатори тих об’єктів, процесів та явищ, які вивчаються в ході психолого-педагогічних досліджень.

Наприклад:

· намір вступати (або не вступати) до ВНЗ;

· ступінь погодження з яким-небудь твердженням щодо явища, яке вивчається;

· соціометричний статус людини в колективі;

· навчальна успішність школяра;

· стійкість навчальних інтересів;

· сила певного мотиву тощо.

У якості рівнозначних у літературі з методології та методів психолого-педагогічних досліджень застосовуються поняття: ознака, змінна і показник.

Значення ознаки, отримані в результаті здійснених у процесі конкретного дослідження вимірів, називається спостережуваними значеннями, варіантами тощо.

Вимір у педагогіці й психології – це приписування чисел вимірюваним змінним відповідно до певних правил.

Розрізняють чотири типи вимірювальних шкал:

· номінальна (або номінативна, або шкала найменувань);

· порядкова (або рангова, або ординальна) шкала;

· інтервальна шкала;

· шкала відношень.

Номінальна шкала розділяє всі об’єкти на класи, які не пересікаються. Класи позначаються номерами. Те, що номер одного класу більше або менше номера іншого класу, нічого не говорить про властивості об’єктів, крім того, що вони розрізняються.

Приклади номінальної шкали:

· стать;

· національність;

· темперамент;

· прізвище школяра, якого респондент хотів би бачити старостою групи;

· улюблений навчальний предмет школяра тощо.

Деякі автори виділяють дихотомічну шкалу – особливий різновид номінальної шкали, яка має всього дві градації, наприклад:

1) виконав завдання;

2) не виконав завдання.

Рангова шкала – це шкала, у якій більше число позначає більшу кількість вимірювальної властивості, однак різниця між сусідніми пунктами шкали строго не визначена.

Приклади рангової шкали:

· шкільна й університетська системи оцінок знань і вмінь студентів;

· кваліфікація вчителя;

· відповідність особи займаній посаді (цілком підходить; підходить із застереженнями; не підходить);

· задоволеність розкладом занять тощо.

Інтервальна шкала – шкала, у якій більше число позначає більшу кількість вимірювальної властивості, різниця між сусідніми пунктами шкали строго визначена, але нульова точка на шкалі умовна („0” не означає повної відсутності вимірювальної властивості).

Приклади інтервальної шкали:

· шкала Цельсія для виміру температури;

· шкала літочислення (3 до н.е., 5 ст. після н.е.).

Шкала пропорцій (відношень) – шкала, у якій більше число позначає більшу кількість вимірювальної властивості, різниця між сусідніми пунктами шкали строго визначена, „0” означає повну відсутність вимірювальної властивості.

Приклади шкали пропорції:

· ріст;

· маса (вага);

· число правильних розв’язаних задач;

· число помилок у творі тощо.

Виміри за допомогою номінальної та рангової шкал називають якісними, виміри за допомогою шкали інтервалів та шкали пропорцій – кількісними.

Вибір вимірювальної шкали в кожному конкретному випадку визначається природою явища, яке вивчається, і характером підібраних індикаторів цього явища, які необхідно виміряти. У свою чергу тип шкали визначає спектр тих статистичних показників, за допомогою яких можна узагальнити отримані в ході виміру дані. Тому соціальний педагог повинен чітко усвідомлювати, у якій шкалі він здійснює той або інший вимір.

У ході дослідження соціальний педагог створює або добирає таку систему оцінних шкал, яка забезпечила б досягнення достатньої диференціації індивідуальних характеристик. Шкали, створені відповідно до відомих правил самим соціальним педагогом, вимагають перевірки на валідність та надійність. Шкали, які неодноразово використовувались іншими дослідниками, пройшли тривалу апробацію, такої перевірки не потребують.