Загальні відомості про дитину.

2. Стан здоров’я: особливості фізичного розвитку, відповідність фізичного розвитку віку: зріст, вага, недоліки зору, слуху, порушення постави і т.ін..

3. Спрямованість особистості: егоїстична, ділова, громадська; характеристика усвідомлених мотивів; погляди й переконання, інтереси, наявність єдності свідомості та поведінки; потреби, наміри, прагнення, мрії, ідеали, цінності.

4. Самооцінка: занижена, завищена, адекватна; рівень домагання; вимогливість до себе; ставлення до критичних зауважень вчителів і товаришів; відношення до самовиховання та його прояв.

5. Темперамент. Риси якого типу темпераменту переважають: сангвінічного, холеричного, флегматичного, меланхолійного.

6. Особливості емоційно-вольової сфери. Характер емоційної реакції на педагогічні дії. Розвиток відчуттів: моральних, інтелектуальних, їх глибина та стійкість, ступінь емоційної збудливості, зовнішнє вираження емоційних переживань; вольові якості особистості: цілеспрямованість, самостійність та ін.

7. Здібності: загальні та спеціальні.

8. Характер. Які позитивні та негативні якості характеру в поведінці виявляються у ставленні до навчання, праці: активність, дисциплінованість, сумлінність, відповідальність, легковажність, безпечність, впертість, брехливість; у ставленні до людей (старших і молодших): шанобливість, уважність, чуйність, доброта, грубість, егоїзм, зарозумілість, жорстокість; до самого себе: скромність, гідність та ін. І чи має шкідливі звички: куріння, лихослів’я, вживання спиртних напоїв, наркотичних речовин.

9. Характеристика міжособистісних взаємин вихованця: у сім’ї (умови сімейного виховання, характеристика сім’ї по структурі, матеріальному забезпеченню, виховному потенціалу, особливості взаємин між дорослими членами сім’ї, дитини з дорослими, позиція дитини в сім’ї); у класному колективі (характеристика класного колективу, соціальний статус учня, його положення в колективі (лідер, популярний, прийнятий, ізольований), ставлення вихованця до думки колективу, симпатії, антипатії, ставлення до своєї позиції в класі); у сфері вільного спілкування (з ким спілкується у вільний час, до складу якої групи входить, яка спрямованість групи, яке положення займає в групі вільного спілкування, які потреби задовольняє; як і з ким вважає за краще проводити дозвілля).

10. Участь у різних видах діяльності: ставлення до навчальної діяльності (успішність, рівень знань, ступінь сформованості учбових навичок; основні мотиви навчання, вияв особливої цікавості до якого-небудь предмету; особливості пам’яті, мислення, рівень розвитку уваги); ставлення до трудової діяльності (наявність трудових навичок, умінь; види праці, яким віддається перевага; здатність до тривалих трудових зусиль; участь у суспільно корисній праці; трудові обов’язки по дому); прояв стійкого інтересу до якого-небудь виду діяльності (член якої-небудь секції, гуртка, клубу); наявність професійної спрямованості (наміри, орієнтація, мотиви вибору майбутньої професії).

11. Причини відхилень у поведінці: відхилення від норми в стані здоров’я (порушення у фізичному та психічному здоров’ї, невідповідність фізичному розвитку, відставання в зрості, акцентуація характеру, неврози, дефекти пам’яті, мислення); порушення у сфері міжособистісних взаємин (не популярний, не прийнятий, ізольований у класному колективі; примикаючий ціною жертв, втрат; керований, відштовхнутий у групі вільного спілкування; конфліктний, відчужений, безконтрольний, виштовхуваний з сім’ї); помилки педагогів (перевищення педагогічної влади; позбавлення дитини індивідуальних стимулів; покарання, пов’язані з приниженням особистості учня; суперечність вимог, що ставляться; поверхневе знання особливостей школяра, конфліктні стосунки між педагогами та батьками дитини або між педагогами й дитиною та ін.); помилки сімейного виховання („загублене дитинство”, „задавлене дитинство”, „знищене дитинство”, „самотнє дитинство”, „байдуже дитинство”); відсутність елементарних психолого-педагогічних знань, перекладання турбот про виховання на школу; усунення підлітка від фізичної праці; конфлікти в сім’ї та ін.; соціальні причини (суперечності в суспільстві, у мікросоціумі); психотравмуючі ситуації.

 

1.5. Анкета для фахівців, педагогів та класних керівників, які працюють з дітьми з девіантною поведінкою [7].

Інструкція. Просимо вас взяти участь у дослідженні, присвяченому вивченню дітей та підлітків з поведінкою, що відхиляється від норми.

Від вашої зацікавленої й щирої участі багато в чому буде залежати створення ефективних програм з профілактики та корекції девіантної поведінки молоді, які можуть виявитися корисними й для вашої роботи.

Вашій увазі пропонується ряд запитань, в деяких з них заздалегідь дані варіанти відповідей. Виберіть, будь ласка, ті з них, які найбільшою мірою відображають вашу думку, обведіть відповідну ним цифру або впишіть свій варіант відповіді у вільний рядок. У інших питаннях пропонується оцінити кожну відповідь за шестибальною системою.

Обведіть, будь ласка, відповідну цифру праворуч (0, 1, 2, 3, 4 або 5) у кожній відповіді.

Впевнені, що звернення до вашого досвіду дозволить зробити допомогу дітям більш ефективною. Заздалегідь дякуємо вам за участь.

Опитувальник.

1. Оцініть, на скільки поширені наступні форми поведінки, що відхиляється від норми у тих групах дітей, з якими вам доводиться працювати за шестибальною шкалою:

0 – зовсім не зустрічаються;

1 – зустрічаються дуже рідко;

2 – зустрічаються рідко;

3 – зустрічаються іноді;

4 – зустрічаються часто;

5 – зустрічаються дуже часто.

1.1	Порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули, відмова від виконання завдань).
1.2	Втечі з дому.
1.3	Грубість, лихослів’я.
1.4	Вживання алкоголю, пияцтво.
1.5	Куріння.
1.6	Ранній початок статевого життя.
1.7	Хуліганство.
1.8	Приниження інших.
1.9	Крадіжка.
1.10	Непокора, критика дорослих.
1.11	Носіння „зухвалого” одягу, зачісок, прикрас.
1.12	Негативне ставлення до навчання.
1.13	Бійки, нанесення тілесних ушкоджень.
1.14	Вживання наркотиків.
1.15	Щось ще.

 

2. З якими групами дітей із поведінкою, що відхиляється від норми, ви зазнаєте найбільших труднощів у роботі. Чому?__________________________________________________

3. Які види відхилень у поведінці дітей і підлітків (виходячи з вашого особистого досвіду) мають тенденцію до зростання?______________________________________________

4. Оціните за шестибальною системою роль різних причин негативних відхилень у поведінці дітей та підлітків.

 

4.1.	Прагнення отримати сильні враження.
4.2.	Захворювання дитини.
4.3.	Підвищена збудливість дітей, невміння контролювати себе.
4.4.	Неблагополучна ситуація в сім’ї.
4.5.	Прагнення до самостійності й незалежності.
4.6.	Недостатність знань батьків про те, як справлятися з важкими педагогічними ситуаціями.
4.7.	Відставання в навчанні.
4.8.	Зневага з боку однолітків.
4.9.	Нерозуміння дорослими труднощів дітей.
4.10	Недостатня впевненість дитини в собі.
4.11	Негативна оцінка дорослими здібностей дітей.
4.12	Стресові життєві ситуації.
4.13	Напружена соціально-економічна ситуація в житті дитини (погана забезпеченість, безробіття батьків і т.ін.).
4.14	Приклади насильства, жорстокості, безкарності, отримувані через засоби масової інформації.
4.15	Надмірна зайнятість батьків.
4.16	Конфлікти з батьками.
4.17	Велика кількість заборон з боку батьків (педагогів).
4.18	Постійні нарікання, скандали в сім’ї.
4.19	Слабкість інтелектуальної сфери дитини.
4.20	Підвищена комунікативність дітей.
4.21	Низький рівень емоційно-вольового контролю в дітей.
4.22	Самотність, нерозуміння іншими.
4.23	Зайвий контроль, авторитарний стиль батьків (педагогів).
4.24	Нездатність дітей чинити опір шкідливим впливам.
4.25	Генетична схильність.
4.26	Нерівномірність психофізичного розвитку та статевого дозрівання.
4.27	Щось ще.

 

5. Які цілі ви ставите при організації профілактико-корекційної роботи?_______________________________________

6. Які заходи профілактики й корекції девіантної поведінки дітей та підлітків ви використовуєте найчастіше у своїй роботі.

 

6.1.	Розробка індивідуальних програм розвитку та виховання	(вкажіть, будь ласка, на що вони спрямовані)
6.2.	Включення важких дітей у роботу шкільних гуртків, секцій, об’єднань.	(вкажіть яких)
6.3.	Включення дітей у цікаву, напружену діяльність	(вкажіть яку)
6.4.	Відвідування сім’ї, де виховуються важкі діти	(скільки сімей)
6.5.	Проведення батьківських зборів, присвячених проблемі девіантної поведінки	(вкажіть тематику)
6.6.	Навчання важких дітей за індивідуальними планами	(скільки осіб)
6.7.	Проведення класної години, присвяченої проблемам поведінки, що відхиляється від норми	(вкажіть тематику)
6.8.	Індивідуальні бесіди з батьками важких дітей	(вкажіть основні теми)
6.9.	Проведення педагогічних рад-консиліумів з проблем корекції девіантної поведінки когось з дітей	(вкажіть тематику)
6.10	Проведення консультацій для підлітків	(вкажіть, по яких проблемах)
6.11	Проведення групових занять з дітьми та підлітками	(вкажіть яких)
6.12	Виявлення груп ризику та проведення діагностичного відстеження поведінки дітей у цих групах	(за якими якостями)
6.13	Створення груп взаємодопомоги дітей та підлітків, волонтерських груп	(вкажіть вік та кількість дітей у групах)
6.14	Щось ще.

 

7. Які з використовуваних вами заходів профілактики є найбільш ефективними на ваш погляд (випишіть відповідні номери відповідей з шостого питання)?______________________

8. На які позитивні якості дітей з поведінкою, що відхиляється від норми, ви б порадили спиратися при організації виховної роботи?

 

8.1.	Активність.
8.2.	Незалежність.
8.3.	Наполегливість.
8.4.	Різноманітність інтересів.
8.5.	Самостійність.
8.6.	Досвід зустрічі з життєвими труднощами.
8.7.	Сміливість.
8.8.	Нестандартність.
8.9.	Щось ще.

 

9. Які труднощі ви зазнаєте найчастіше при роботі з дітьми, що мають відхилення в поведінці?

10. З ким із фахівців ви найчастіше співпрацюєте при роботі з дітьми, що проявляють девіантну поведінку?

 

10.1	Психологом.
10.2	Соціальним педагогом.
10.3	Дефектологом.
10.4	Психотерапевтом.
10.5	Педіатром.
10.6	Інспектором у справах неповнолітніх.
10.7	Логопедом.
10.8	Психоневрологом.
10.9	Працюю самостійно.
10.10	З кимсь ще.

 

11. Що зазвичай є результатом вашої роботи з профілактики й корекції девіантної поведінки дітей та підлітків?

________________________________________________________

12. З якою кількістю дітей та підлітків, що мають девіантну поведінку, вам доводиться зазвичай працювати протягом навчального року (можна вказати приблизну цифру)?

________________________________________________________

Повідомите, будь ласка, деякі відомості про себе:

 

Назва установи, в якій ви зараз працюєте:
Отримана вами спеціальність:
Тривалість роботи з дітьми та підлітками

1.6. Анкета виявлення девіантної поведінки дітей для батьків [7].

Інструкція. Переконливо просимо вас відповісти на запитання цієї анкети. Ви, ймовірно, знаєте, що динаміка дитячої злочинності змінюється швидше за злочинність дорослих, діти швидше реагують на всі негаразди дорослого суспільства. Погано, коли ми намагаємося виправити те, що вже відбулося. Набагато краще – постаратися попередити нещастя, яке може торкнутися й наших дітей.

Ваші відповіді допоможуть не тільки об’єктивно судити про стан даної проблеми в суспільстві, але й зробити життя ваших дітей, а значить і ваше, безпечнішим і щасливішим.

Будь ласка, прочитайте запитання та запропоновані до них відповіді. Вибравши один або декілька варіантів відповіді, які вам більше підходять, обведіть цифру, що стоїть поряд з ними або впишіть свій варіант відповіді у вільний рядок.

Заздалегідь дякуємо вам за увагу та участь.

Опитувальник.

1. Які форми поведінки ви назвали б такими, що відхиляються від норми:

 

1.	Порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули, відмова від виконання завдань).
	Втечі з дому.
	Грубість, лихослів’я.
	Вживання алкоголю, пияцтво.
	Куріння.
	Ранній початок статевого життя.
	Хуліганство.
	Приниження інших.
	Крадіжка.
	Непокора, критика дорослих.
	Носіння „зухвалого” одягу, зачісок, прикрас.
	Негативне ставлення до навчання.
	Бійки, нанесення тілесних ушкоджень.
	Вживання наркотиків.
	Щось ще.

 

2. Які з них ви вважаєте найбільш поширеними серед однолітків ваших дітей або вашої дитини (перерахуйте, будь ласка, відповідні номери відповідей з першого питання)________________________________________________

3. Скільки приблизно часу на день ваша дитина (або ваші діти) надана сама собі:

 

	не більше 1 години;
	2-3 години;
	4-5 годин;
	6-8 годин;
	більше 8 годин;
	важко відповісти.

4. Що зазвичай робить ваша дитина у вільний від навчання час_____________________________________________________

5. Що, на ваш погляд, є основними причинами поведінки, що відхиляється від норми:

 

1.	Прагнення отримати сильні враження.
2.	Захворювання дитини.
3.	Підвищена збудливість дітей, невміння контролювати себе.
4.	Неблагополучна ситуація в сім’ї.
5.	Прагнення до самостійності й незалежності.
6.	Недостатність знань батьків про те, як справлятися з важкими педагогічними ситуаціями.
7.	Відставання у навчанні.
8.	Зневага з боку однолітків.
9.	Нерозуміння дорослими труднощів дітей.
	Недостатня впевненість дитини в собі.
	Негативна оцінка дорослими здібностей дітей.
	Стресові життєві ситуації.
	Напружена соціально-економічна ситуація в житті дитини (погана забезпеченість, безробіття батьків і т.ін.).
	Приклади насильства, жорстокості, безкарності, отримувані через засоби масової інформації.
	Надмірна зайнятість батьків.
	Конфлікти з батьками.
	Щось ще.

 

6. До кого з фахівців ви звернулися б у першу чергу за допомогою, якби у вашої дитини з’явилися проблеми в поведінці:

 

	До класного керівника
	До шкільного психолога.
	До соціального педагога.
	До психотерапевта.
	До інспектора у справах неповнолітніх.
6.	До лікаря.
7.	Впорались би самостійно.
	До когось ще.
	Затрудняюся відповісти

 

7. Чи виникають у вас побоювання, що ваша дитина може потрапити у важку компанію:

 

	так
	ні
	важко відповісти

 

8. Якщо ви побоюєтеся, що викликає ваші побоювання?

________________________________________________________

Повідомте, будь ласка, деякі дані про себе:

 

ваш вік;
освіта;
професія або рід занять;
місце проживання (вкажіть назву населеного пункту);
скільки у вас дітей (вкажіть їхню стать та вік).

 

1.7. Анкета для дітей та підлітків на виявлення схильності до поведінки, яка відхиляється від норми [7].

Інструкція. Ви знаєте, що в сучасному світі існує багато проблем: пияцтво, наркоманія, злочинність та ін. На жаль, вони стосуються не тільки дорослих, але й молоді. Якщо ми не будемо прагнути справитися з ними, наше життя не зміниться на краще, не стане безпечнішим.

Для того, щоб запобігти розповсюдженню цих проблем, нам і потрібна ваша допомога. Ми просимо вас щиро й правдиво відповісти на питання цієї анкети.

Будь ласка, прочитайте запитання та запропоновані до них відповіді. Вибравши один або декілька варіантів відповіді, які вам більше підходять, обведіть цифру, що стоїть поряд з ними, або впишіть свій варіант відповіді у вільний рядок.

Заздалегідь дякуємо вам за увагу й участь.

Опитувальник.

1. Які форми поведінки ви назвали б такими, що відхиляються від норми:

 

1.	Порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули, відмова від виконання завдань).
	Втечі з дому.
	Грубість, лихослів’я.
	Вживання алкоголю, пияцтво.
	Куріння.
	Ранній початок статевого життя.
	Хуліганство.
	Приниження інших.
	Крадіжка.
	Непокора, критика дорослих.
	Носіння „зухвалого” одягу, зачісок, прикрас.
	Негативне ставлення до навчання.
	Бійки, нанесення тілесних ушкоджень.
	Вживання наркотиків.
	Щось ще.

 

2. Які з цих видів поведінки переважають у ваших однолітків:

 

1.	Порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули, відмова від виконання завдань).
	Втечі з дому.
	Грубість, лихослів’я.
	Вживання алкоголю, пияцтво.
	Куріння.
	Ранній початок статевого життя.
	Хуліганство.
	Приниження інших.
	Крадіжка.
	Непокора, критика дорослих.
	Носіння „зухвалого” одягу, зачісок, прикрас.
	Негативне ставлення до навчання.
	Бійки, нанесення тілесних ушкоджень.
	Вживання наркотиків.
	Щось ще.

 

3. На чому переважно ґрунтується ваша думка по перших двох питаннях:

 

1.	власні спостереження;
	повідомлення засобів масової інформації;
	думка батьків;
	думка вчителів;
	думка ваших друзів;
	щось ще.

 

4. Чому, на Вашу думку, молодь здійснює вчинки, що відхиляються від норми:

 

1.	Прагнення отримати сильні враження.
2.	Захворювання дитини.
3.	Підвищена збудливість дітей, невміння контролювати себе.
4.	Неблагополучна ситуація в сім’ї.
5.	Прагнення до самостійності й незалежності.
6.	Недостатність знань батьків про те, як справлятися з важкими педагогічними ситуаціями.
7.	Відставання в навчанні.
8.	Зневага з боку однолітків.
9.	Нерозуміння дорослими труднощів дітей.
	Недостатня впевненість дитини в собі.
	Негативна оцінка дорослими здібностей дітей.
	Стресові життєві ситуації.
	Напружена соціально-економічна ситуація в житті дитини (погана забезпеченість, безробіття батьків і т.ін.).
	Приклади насильства, жорстокості, безкарності, отримувані через засоби масової інформації.
	Надмірна зайнятість батьків.
	Конфлікти з батьками.
	Щось ще.

 

5. Якби у Вас виникли проблеми, з якими самим не впоратися, до кого б ви звернулися за допомогою, порадою:

 

	До класного керівника
	До шкільного психолога.
	До соціального педагога.
	До психотерапевта.
	До інспектора у справах неповнолітніх.
6.	До лікаря.
7.	Впорались би самостійно.
	До когось ще.
	Затрудняюся відповісти

6. Якщо по допомогу звернулися б до вас, чим ви змогли допомогти_______________________________________________

7. Які види поведінки, що відхиляється від норми, на ваш погляд, вимагають втручання дорослих:

 

1.	Порушення правил поведінки в школі (зриви уроків, прогули, відмова від виконання завдань).
	Втечі з дому.
	Грубість, лихослів’я.
	Вживання алкоголю, пияцтво.
	Куріння.
	Ранній початок статевого життя.
	Хуліганство.
	Приниження інших.
	Крадіжка.
	Непокора, критика дорослих.
	Носіння „зухвалого” одягу, зачісок, прикрас.
	Негативне ставлення до навчання.
	Бійки, нанесення тілесних ушкоджень.
	Вживання наркотиків.
	Щось ще.

 

15.Як Ви вважаєте, до яких наслідків може привести поведінка, що відхиляється від загальноприйнятих норм?

________________________________________________________

Повідомте, будь ласка, деякі дані про себе:

 

стать
вік
місце проживання (вкажіть назву населеного пункту);
професія або рід занять батьків;
хто, окрім вас, входить до складу вашої сім’ї.

ІІ. КІЛЬКІСНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ
„ДІТЕЙ ГРУПИ РИЗИКУ”

 

2.1. Метод комплексної експрес-діагностики стану соціально-педагогічної занедбаності дітей [6].

Метод заснований на незалежних характеристиках дитини її педагогом, психологом, батьками та ідентифікації отриманих характеристик і діагностично значущими ознаками досліджуваного стану, розкритими у вигляді зовнішньої симптоматики. Метод визначає наявність або відсутність стану, виявляє картину основних відхилень та недоліків, викликаних цим станом, та рівень цих відхилень. Цей метод використовується одночасно із спостереженням за дітьми, яке паралельно ведуть соціальний педагог, психолог і батьки.

Інструкція: уважно прочитайте твердження кожної шкали. Якщо вказане твердження підходить до характеристики вашої дитини, закреслюйте відповідний номерів бланку, що додається. Щирість ваших відповідей сприятиме правильній оцінці ситуації і допоможе вашій дитині подолати наявні труднощі. У шкалі III – СД відповідайте на запитання по тій графі, яка відповідає віку вашої дитини.

Список тверджень.

Шкала I – ВС (властивості суб’єкта самосвідомості)

1. Хоче бути дуже маленькою або великою.

2. Вважає себе непривабливою.

3. Вважає себе хворою.

4. Вважає себе слабкішою за інших.

5. Не любить своє ім’я.

6. Не хоче бути дівчинкою (для дівчаток), хлопчиком (для хлопчиків).

7. Думає, що в неї мало друзів.

8. Думає, що в її знайомих більш дружна сім’я.

9. Їй здається, що вдома вона всім заважає.

10. Їй здається, що вона більш дружня за інших.

11. Вважає себе не дуже здібною.

12. Вважає, що батьки нею незадоволені.

13. Вважає, що їй часто не щастить.

14. Їй здається, що вчителька (вихователька) нею незадоволена.

15. Вважає, що в неї все погано виходить, що вона нічого не вміє.

16. Думає, що вона погана дівчинка (хлопчик).

17. Вважає, що вона нікому не потрібна, її ніхто не любить і часто говорить про це.

Шкала II – С (властивості суб’єкта спілкування).

1. Любить, коли до неї проявляють симпатію.

2. Хоче бути відміченою, але сама не проявляє активності.

3. Рідко просить когось про допомогу й допомагає комусь сама.

4. У неї мало друзів.

5. Рідко підходить до вихователя (вчителя) за власною ініціативою.

6. Дитина-підлеглий (погоджується на невиграшні ролі).

7. Має тільки одного друга в групі (решту дітей ігнорує).

8. Часто скаржиться на дітей у групі.

9. Шумно поводиться, коли поряд немає вихователя (вчителя).

10. Іноді, коли їй роблять зауваження, грає „героя”.

11. Трапляється, що прикидається „блазнем”, блазнює.

12. Заважає дітям в іграх, підсміюється над ними, любить лякати.

13. Рідко реагує на зауваження, не звертає на них уваги.

14. Не розуміє, чому її вчинки не подобаються оточуючим.

15. Набридає дітям, пристає до них.

16. Знаходиться в поганих стосунках з однолітками.

17. Проявляє агресивність до оточуючих, псує речі, іграшки.

18. Наслідує хуліганським витівкам.

19. Поводиться в групі як стороння, знедолена людина, буває „цапом-відбувайлом”.

20. Уникає контактів з вихователем (вчителем).

21. Часто поводиться невлад.

Шкала III – ВД (властивості суб’єкта діяльності).

 

Для батьків і вихователів дошкільників (гра) – СДІ	Для батьків і педагогів молодших школярів (навчання) – СД
А. Комплекс ігрових здібностей.	А. Мотивація навчання.
1. Повільно входить у гру, не одразу бере на себе роль. 2. Важко домовляється з партнерами по грі. 3. Часто не дотримується правил гри. 4. Не говорить про те, що вона робить по ходу гри. 5. Схожі ролі грає всякий раз однаково. 6. Часто не розуміє, як треба грати ту або іншу роль. 7. Інтерес до гри швидко проходить.	1. Їй подобається мати шкільне приладдя і бути учнем 2. У школу вона ходить тому, що там багато дітей. 3. Особливої допитливості не проявляє. 4. До навчання ставиться байдуже, іноді негативно. 5. Ходить у школу без особливого бажання. 6. Не любить учитися. 7. Боїться поганих оцінок, тому що за них вдома лають або карають. 8. Не любить учитися, тому що її рідко хвалять. 9. У школі не подобається тому, що там не люблять поганих учнів.
Б. Ігрова активність.	Б. Навчально-пізнавальна активність.
1. У багатьох колективних іграх не бере участі. 2. Сюжет гри вибирають інші діти 3. Дістаються ролі, які не подобаються. 4. Рідко грає в колективних іграх роль „вчителя”, „вихователя”. 5. Обходиться невеликою кількістю іграшок, важко замінити їх чимось іншим. 6. Часто міняє сюжет, роль і не доводить гру до кінця.	1. Не відрізняється старанністю в навчанні. 2. Особливого інтересу до певного предмету не проявляє. 3. Запитання ставить і прагне відповідати рідко. 4. Працює тоді, коли над ним „стоїть” вчитель (батьки). 5. Домашні завдання самостійно виконує рідко або не дуже якісно. 6. Мало читає.
В. Ігрова рефлексія.	В. Цілеспрямованість та усвідомленість навчання.
1. Не може по ходу гри змінити ігрову поведінку у відповідь на реакцію дітей. 2. Часто заздалегідь не знає результатів гри. 3. Затрудняється в оцінці своєї ролі в грі, невпевнений у правильності своїх дій.	1. Погано розуміє навчальне завдання, часто не знає, як його виконати. 2. Забуває швидко завдання та запитання. 3. Частіше виконує завдання за стандартом. 4. Помилки у своїх діях виявляє й виправляє насилу. 5. Не впевнена в правильності своїх дій. 6. Незадоволена результатами своєї навчальної діяльності.

Шкала IV – ЗТ (загальний рівень тривожності).

1. Проявляє надмірне бажання привітатися з педагогом.

2. Надмірно доброзичлива по відношенню до нього.

3. Часто приносить і показує йому різні предмети.

4. „Підлизується”, прагне сподобатися педагогові.

5. Постійно потребує підтримки та допомоги.

6. Добивається монополії на педагога, але безуспішно.

7. Постійно стурбована, щоб зацікавити собою інших.

8. Легко усувається у випадках невдачі.

9. Грає „героя”, коли їй роблять зауваження.

10.Ризикує без потреби.

11.Грає виключно з дітьми старше або молодше за себе.

12.Неадекватно ставиться до оцінок оточуючих.

Шкала V – ВМС (виховний мікросоціум, сім’я).

1. Батьки згодні, що часті покарання формують сильний характер.

2. Батьки вважають, що їх поведінка повинна бути непохитною.

3. Робота батьків пов’язана з відрядженнями.

4. У батьків дуже відповідальна посада.

5. Дитина часто пропускає заняття.

6. Вона росте досить неохайною.

7. Дитина „псує нерви” батькам.

8. Батьки можуть поскаржитися на слабкі здібності дитини.

9. Батьки заздрять тим, у кого здібні діти.

10. Батьки думають, що з цією дитиною їм не пощастило.

11. Батьки хочуть, щоб їх дитина дружила з хорошими, вихованими дітьми.

12. Батьки вважали б за краще не розпитувати педагогів про свою дитину, і рідше з ними зустрічатися.

13. Батькам рідко вдається відвідувати батьківські збори.

14. Нерідко батькам буває соромно за свою дитину перед знайомими.

15. Батьки бачать всі недоліки дитини, яких більше, ніж чеснот.

 

Шкала V – ВМН (виховний мікросоціум, школа, дитячий сад).

1. Дитина в педагога викликає швидше співчуття, ніж симпатію.

2. На думку педагога, дитина відстає багато в чому від своїх однолітків.

3. Для педагога дуже важливо зробити так, щоб відстаюча дитина не підводила групу (клас).

4. Педагог вважає, що активність дитини хороша, якщо вона відповідає цілям навчання та виховання.

5. Педагог вважає, що хвалити можна таку дитину, яка цього заслуговує.

6. Педагог впевнений в тому, що діти повинні бути слухняними та дисциплінованими, цьому основа – виховання.

7. Педагог вважає, що діти повинні довіряти вчителеві й ділитися з ним своїми думками та переживаннями.

8. Педагог впевнений, що успіхів можна досягти, лише працюючи за чітким планом, строго його дотримуючись.