Західноєвропейська педагогіка епохи нового часу та просвітництва

ТЕМА ІІІ

ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ПЕДАГОГІКА ЕПОХИ НОВОГО ЧАСУ ТА ПРОСВІТНИЦТВА

1. Життя та діяльність Я А Коменського

2. Світогляд Я.А. Коменського та його завдання виховання особистості.

3. Принцип природовідповідності, вікова періодизація та система шкіл (за Коменським).

4. Класно-урочна система та принципи навчання Я. А. Коменського.

5. Підручники Я. А Коменського

6. Я.А.Коменський про школу, вчителя та моральне виховання дітей.

7. Педагогічні ідеї Дж.Локка

8. Ідея вільного виховання Ж.-Ж.Руссо. Вікова періодизація та система виховання Ж.-Ж. Руссо.

9. Педагогічні погляди французьких філософів К.Гельвеція та ДДідро.

 

Література:

Левківський М.В. Історія педагогіки. - Житомир, 2001.

Коменский Я. А. Избранньїе педагогические сочинения в 2 т.-М., 1982.

Мітюров В.Н. Педагогічні ідеї Я.А.Коменського на Украї­ні. -К, 1971.

Піскунов А.І. Хрестоматія з історії зарубіжної педагогіки. -М., 1981.

Кравець В. Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва.-Тернопіль, 1996.

Історія педагогіки /за ред. М. В. Левківскього, О. А. Дуба- сенюк/. - Житомир, 1999.

Сбруєва А. А., Рисіна М. Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навчальний посібник. - Суми: СумДПУ, 2000.

Ключові слова та терміни

“Велика дидактика”, пансофія, сенсуалізм, “tabula rasa”, прин­цип природовідповідності, материнська школа, школа рідної мови, латинська школа, “сім вільних мистецтв” (граматика, діалектика, риторика, арифметика, геометрія, музика і астрономія); принципи наочності, свідомості і активності, послідовності і систематичності, виховання джентльмена.

СВІТОГЛЯД Я.А. КОМЕНСЬКОГО ТА ЙОГО ЗАВДАННЯ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

Світогляд Коменського був суперечливим. За релігійними по­глядами він - протестант. В питаннях теорії пізнання, що спосте­рігається у ряді його робіт, він виявляє значні матеріалістичні тенденції. У гносеологічному відношенні Коменський ~ сенсуа­ліст. Він стверджує, що світ пізнається. Подібно до Аристотеля і Ф.Бекова, Я.Коменський заперечує можливість думки, знання, ідеї. Він стверджує, що розум є тільки “tabula rasa”, або “чиста дошка”, де ще нічого не написано, але на якій з часом може бути написано все.

Дидактичні праці Я.Коменського, і, в першу чергу, “Велика дидактика”, побудовані на основі сенсуалістичної гносеології. Значне місце в них відводиться індуктивному методу. До цього методу він звертається також у підручниках ‘‘Видимий світ у малюнках”, “Відкриті двері до мов” і деяких інших. Сенсуалістичний характер світогляду Коменського лежить в основі його вчен­ня про наочність.

“Пансофія” Корейського визначила вимоги всебічної і систе­матичної освіти і пізнання. Його ідея “всіх учити всьому” вилливає із міркувань про те, що всі люди здібні до пізнання й освіти, простий народ повинен отримати доступ до знань,

У відповідності з потребами часу виховання розглядалось як найважливіший засіб підготовки людини до діяльного, практич­ного життя, до пізнання реального світу. Коменський виходив із положення, що цілі і задачі виховання повинні витікати із пі­знання людини.

Великий дидакт бачив у дативі майбутнього діяча, мудреця і з великою повагою та турботою ставився до його особистості.

У відповідності з основною метою виховання Коменський виділяє суттєві елементи виховання; створити людину, яка знає всі речі, яка є володарем речей і самої себе, яка є такою, що себе І все підводить до Бога, джерела всіх речей, яка має здорове тіло. На думку вченого, цьому відповідає: наукове виховання; доброчесність чи моральність, релігійність, фізичне виховання,

ПІДРУЧНИКИ Я.А.КОМЕНСБКОГО

Підручники тою часу не відповідали педагогічній системі Я.Коменськ0го ні за змістом, ні з методичної точки зору. Його підручники містять багатий навчальний матеріал, в них вміщені цікаві вправи для засвоєння граматики, відомості з природознав­ства, Найбільшою популярністю серед вчителів та учнів користу­вались “Видимий світ у малюнках” та “ Відкриті двері до мов і всіх наук”,

"Видимий світ у малюнках" - це свого роду і люстрована ди­тяча енциклопедія первісних знань. Вона містить 150 коротких статей, ілюстрованих малюнками, Тут вміщені дані про природу, діяльність людини, суспільне життя, В цьому підручнику Я.Коменеький першим серед педагогів виявив турботу про те, щоб діти одночасно пізнавали слова і речі. Суттєво, що всі коротенькі оповіді для дітей не лише проілюстровані, але і чітко систематизовані. Звичайно, дитяче пізнання вчений розпочинає зі знайомства з рослинним і тваринним світом. Завершує ж цей процес він дитячим знайомством з тодішнім світом професій, ремеслами і суспільним життям. Цікавим є той факт, що "Orbis pyctus" використовувався батьками, вчителями Західної Європи протягом 250 років. Високо оцінив цей твір у XIX ст. великий К.Ушинський.

У тяжкий період втрати національної незалежності чеського народу Я,Коменський намагався допомогти своїй вітчизні шляхом поліпшення системи навчання і виховання молоді. Темою його книги “Материнська школа” стало виховання дітей в сім’ї. Він видає також ще ряд книжок, з яких діти черпали свої знання. Це “Новий метод мов”; в якому педагог застосував до конкретної методики вивчення свої загальноледагогічні принципи і узагальнив три найважливіших положення паралельного вивчення речей і слів, зробив навчання суворо послідовним, запропонував перехід від легкого до важкого у навчанні. Були видані також «Фізика», “Астрономія”, “Школа-гра", а також 8 шкільних посібників де Коменський широко використовував метод драматизації навчального матеріалу. Вийшов у світ збірник дидактичних творів видатного педагога.

ПЕДАГОГІЧНІ ІДЕЇ Д. ЛОККА

Перемога буржуазної революції середини XVII ст., становлення нового суспільного устрою в Англії вимагали принципово нового розв’язання головних питань педагогіки: про фактори фо­рмування особистості і роль виховання, про мету його і завдання, про зміст освіти і методи навчання. Розробляючи ці проблеми, Д.Локк виступив справжнім виразником передових суспільних сил свого часу.

Джон Локк (1632-1704) народився в Англії в сім’ї адвоката. Початкову освіту здобув вдома. Закінчив Вестмінстерську граматичну школу, Оксфордський університет. Самостійно вивчив нову філософію (Бекона, Декарта та ін.), природознавство, медицину. Працював викладачем грецької мови і літератури в університеті, пізніше був вихователем сина, а потім внука відомого політичного діяча графа Шефстбері, багато подорожував, довго жив у Франції, де познайомився з ідеями Монтеня. В час розгулу абсолютистської реакції (1683) Джон Локк емігрував разом з своїм патроном, графом Шефтсбері до Голландії, повернувся до Англії після революції 1688 року.

У філософській праці “Досвід про людський розум” (1690) Дж.Локк всебічно обґрунтував, слідом за Беконом, вчення сенсуалізму про походження знань і ідей із чуттєвого досвіду. Свою основну педагогічну працю “Думки про виховання” (1693)

Дж.Локк присвятив питанням сімейного виховання “джентльмена”. Його книга була адресована імущим класам. Молода англійська буржуазія проклала шлях в заокеанські країни. Життя в необжитих місцях у тяжких і незвичайних кліматичних умовах

вимагали від людей фізичної загартованості, моральної стійкості і наукових знань. Тому метою виховання, на думку Дж.Локка, є підготовка «джентльмена», який уміє створювати здоровий дух у здоровому тілі та уміє поводити себе в товаристві.

Звичайно, основним у вихованні джентльмена Дж. Локк вважав зміцнення його здоров'я, оскільки він, у разі потреби, будезахищати рідну Англію. В основу фізичного виховання він включав афінську систему фізичних вправ, прогулянки, фізичну працю на свіжому повітрі.

Закони моралі, на думку Дж.Локка, визначаються особистими інтересами індивіда, і все, що дає особисту користь, є моральним.

Головне завдання він бачив у дисциплінуванні характеру; треба з дитинства навчати людину керувати своєю поведінкою і вчинками, уміти відмовлятись від своїх бажань, навчити її діяти всупереч власним бажанням виробити в дитини дисципліну духу, що виховується обмеженням (не потурати їй, а рішуче припиняти примхи).

Освіту Дж.Локк ставив на другий план, вважаючи фізичне і моральне виховання більш важливим завданням. Більша частина знань, що їх дають в європейських школах, така, що “джентльмен без них може обійтись, стверджував Дж.Локк.

Творчі завдання і реферати

1. Західноєвропейські виховні системи XVII-XVIII ст.: порівняльний аналіз.

2. Принцип природовідповідності Коменського і сучасність.

3. Виховні ідеа Локка і завдання виховання в Україні (у сьогоденні).

4. “Вільне виховання” Ж.-Ж. Руссо як засіб утвердження відповідальності дітей.

5. Питання для роздумів і проблемні запитання

6. У чому полягає розвиток принципу Коменського (природо- відповідності виховання) Ж.-Ж. Руссо?

7. Досвід яких шкіл взятий за основу Коменським при обґрун­туванні класно-урочної системи навчання?

8. Яка з вікової періодизації особистості (Коменського чи Руссо) є більш науково обґрунтованою?

9. Покажіть паралелі між системою виховання Локка і сучас­ною американською системою.

Тест

1. Основою пізнання і навчання Коменського є: а) розум; б) чуттєвий досвід; в) праця; г) практична діяльність.

2. Форма навчання Коменського, яка є неперевершеною до сьогодення: а) праця; б)урок; в) екскурсія; г) гра.

3. Поняття “золоте правило дидактики” Коменського це принцип:

4. а) систематичності; б) послідовності; в) наочності; г) доступності.

5. Всі людські істоти (за Коменським) найкраще піддаються вправлянню у: а) юності; б) отроцтві; в) зрілості; г) ніжному віці.

6. Школа без дисципліни, за Коменським, однаково, що:

7. а) робота без радощів; б) млин без води; в) корабель без па­русу; г) дитина без матері.

8. Коменський порівняв вчителя з: а) місяцем; в) вогнем; б) водою; г) сонцем.

9. Основним засобом виховання Ж.-Ж. Руссо є: а) навчання; б) праця; в) природа; г) вправи.

10. Першою у світі дитячою енциклопедією можна вважати: а) “Будинок радощів б) “Дитячий світ ”; в) “Гаргантюа і Панта- грюель ”; г) “Видимий світ у малюнках

11. Ідею “вільного виховання” вперше обґрунтував: а) Я. Коменський; б) Ж. -Ж. Руссо; в) В. да Фельтре; г) Д. Локк.

12. Взаємодію між віковою періодизацією і системою шкіль­ництва вперше обґрунтував: а) М. Ф. Квінтіліан; б) Ж.-Ж. Руссо;

13. в) Д. Дідро; г) Я. Коменський.

 

ТЕМА ІІІ

ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКА ПЕДАГОГІКА ЕПОХИ НОВОГО ЧАСУ ТА ПРОСВІТНИЦТВА

1. Життя та діяльність Я А Коменського

2. Світогляд Я.А. Коменського та його завдання виховання особистості.

3. Принцип природовідповідності, вікова періодизація та система шкіл (за Коменським).

4. Класно-урочна система та принципи навчання Я. А. Коменського.

5. Підручники Я. А Коменського

6. Я.А.Коменський про школу, вчителя та моральне виховання дітей.

7. Педагогічні ідеї Дж.Локка

8. Ідея вільного виховання Ж.-Ж.Руссо. Вікова періодизація та система виховання Ж.-Ж. Руссо.

9. Педагогічні погляди французьких філософів К.Гельвеція та ДДідро.

 

Література:

Левківський М.В. Історія педагогіки. - Житомир, 2001.

Коменский Я. А. Избранньїе педагогические сочинения в 2 т.-М., 1982.

Мітюров В.Н. Педагогічні ідеї Я.А.Коменського на Украї­ні. -К, 1971.

Піскунов А.І. Хрестоматія з історії зарубіжної педагогіки. -М., 1981.

Кравець В. Історія класичної зарубіжної педагогіки та шкільництва.-Тернопіль, 1996.

Історія педагогіки /за ред. М. В. Левківскього, О. А. Дуба- сенюк/. - Житомир, 1999.

Сбруєва А. А., Рисіна М. Ю. Історія педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навчальний посібник. - Суми: СумДПУ, 2000.

Ключові слова та терміни

“Велика дидактика”, пансофія, сенсуалізм, “tabula rasa”, прин­цип природовідповідності, материнська школа, школа рідної мови, латинська школа, “сім вільних мистецтв” (граматика, діалектика, риторика, арифметика, геометрія, музика і астрономія); принципи наочності, свідомості і активності, послідовності і систематичності, виховання джентльмена.