Історичні етапи розвитку педагогіки.

У своєму розвитку педагогіка пройшла три етапи:

Æ Народна педагогіка – це навчання і виховання засобами фольклору, родинна педагогіка, козацька педагогіка, виховання на народних традиціях та обрядах, народний календар.

Æ Духовна педагогіка – це виховання та навчання засобами релігії.

Æ Світська педагогіка – це виховання та навчання на науковій основі.

Джерела педагогіки.

ü Праця видатних педагогів;

ü Документи держави щодо школи та освіти;

ü Вивчення передового;

ü Народна педагогіка.

Об’єкт, предмет педагогіки.

Педагогіка – це наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність по формуванні особистості.

Об’єкт педагогіки – це особистість вихованця, учня, студента.

Предмет педагогіки – це виховна діяльність, що здійснюється в закладах освіти – людьми, уповноваженими на це суспільством.

Завдання педагогіки.

v Теоретично обґрунтувати сутність, основи закономірності протікання процесів навчання, виховання та освіти;

v Теоретично розробити методи, форми, засоби і принципи організації та здійснення процесів навчання, виховання та освіти;

v Удосконалення змісту освіти;

v Підготовка підручників до основного змісту освіти;

v Комп’ютеризація праці вчителя;

v Підсилення виховної ролі уроку.

Категорії педагогіки.

Педагогічні категорії:

Ø Виховання;

Ø Навчання;

Ø Освіта;

Ø Розвиток;

Ø Формування.

Виховання – це цілеспрямований та організований процес формування особистості.

Виховання – це соціальне явище, властиве тільки людям.

Навчання – це цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються вміння і навички. Навчання не є механічною передачею знань від вчителя до учнів. Це їх спільна праця.

Освіта – це процес засвоєння систематизованих знань і формування на їх основі світогляду, розвитку пізнавальних можливостей, а також набуття умінь і навичок для практичного застосування знань.

Виховання, навчання, освіта – це три найважливіших напрями педагогічної діяльності, які органічно пов’язані між собою і доповнюють один одного.

Розвиток – це процес і результат кількісних та якісних змін в організації та психіці людини.

Формування – це процес становлення людини, як соціальної особистості під впливом різних факторів:

· Політичних;

· Економічних;

· Моральних;

· Соціальних;

· Культурологічних.

Система педагогічних наук.

Педагогіка – це основна функціональна, суспільна галузева наука.

Система педагогічних наук – це зв’язки та відношення, що склалися в процесі історичного розвитку різних галузей педагогічних знань:

Загальна педагогіка – це наука яка вивчає основні закономірності здійснення навчально-виховної діяльності освіти.

Дидактика – вона складається з таких розділів: теорія виховання, школознавство.

Вікова педагогіка – це педагогічна наука, що вивчає особливості здійснення навчально-виховної діяльності з урахуванням вікових особливостей людини. Вона складається з: дошкільна педагогіка, педагогіка загальноосвітньої школи.

Історія педагогіки – це наука, що вивчає процес розвитку педагогіки в різні історичні епохи та в різних країнах.

Порівняльна педагогіка – вивчає особливості здійснення педагогічної діяльності різних країн, тобто порівнює системи освіти в різних країнах.

Соціальна педагогіка – вивчає особливості здійснення навч. виховної діяльності у соціально стандартному середовищі, у різних соціальних інститутах.

Спеціальна (Корекційна) педагогіка – це наука, яка вивчає особливості здійснення навчально-виховної роботи в соц-нестандартному середовищі, тобто серед хворих. Складається: а)сурдопедагогіка (навч. глухонімих); б)тифлопедагогіка (навч. сліпих); в)логопедія (з порушенням вимови); г)олігофренопедагогіка (навч. розумово відсталих); д)дефектологія (вивч. Особливості впливу різних фізичних та психічних вад)

Галузева педагогіка – розкриває закономірності навч. вихов. процесу у професійних закладах освіти та виховання: військова, спортивна, медична, педагогіка вищої школи, виправно-трудова педагогіка, методика викладання окремих предметів.