Значення козацьких повстань кінця XVI ст.

— Козацтво проявило себе суспільною силою, гото-вою до оборони своїх прав і привілеїв.

— Стали спробою поширити права і привілеї реєстро-вих козаків на все козацтво.

— Козаки набули досвіду організації повстань на ве-ликих територіях.

— Повстання були підтримані селянами та міщана-ми, які масово вступали до козацьких лав

Петро Конашевич-Сагайдачний народився у с. Кульчицях на Львівщині, походив з українського шляхетського роду. Навчався в Острозькій академії. Певний час служив у якогось поль-ського шляхтича, а близько 1595 р. опинився на Запорозькій Січі, де став загартованим воїном і очолив походи проти Туреччини.

Ставши гетьманом, проводить ре-форми, що перетворили козацькі ва-таги на регулярне озброєне війсь-ко. Впевнений, що козаки ще не мають достатньої сили для про-тистояння Речі Посполитій, нор-малізує відносини Січі з польським урядом. Для цього Сагайдачний змушений іти на певні поступки: ско-рочення реєстру, заборона походів проти Туреччини без дозволу короля. Під час польсько-російсь-кої війни 1617-1618 pp. Сагайдачний з військом дістався Москви, а Польща отримала Смоленську і Сіверську землі. За його підтримки було висвячено київського митрополита Іова Борецького і, таким чином, збережено Київську Єпархію.

Загинув Сагайдачний унаслідок поранення під час Хотинської війни Польщі з Туреччиною (1621 р.), у якій козаки одержали блискучу перемогу над противником, що мав чисельну перевагу. Похований у Києво-Братському монастирі.

ГЕТЬМАНУВАННЯ ПЕТРА КОНАШЕВИЧА-САГАЙДАЧНОГО
(гетьман реєстрового козацтва 1614 – 1622 рр. з перервами)

П. Конашевич-Сагайдачний — гетьман українсько-го козацького реєстрового війська, один із найталано-витіших його організаторів.

Походив із дрібного шляхетського роду в Галичині (з-під Самбора), народився приблизно в 1577 р. Нав-чався в Острозькій академії. Перед 1600 р. подався на Запорозьку Січ. Брав участь у багатьох походах запо-рожців. Коли саме його обрали гетьманом, невідомо, але в 1616 р. він уже декілька років гетьманував.

Військово-політична діяльність:

1) перетворив козацьке військо на регулярне з відповідними дисципліною, навчанням та оз-броєнням (рушницями);

2) збільшив козацький флот до 300 кораблів;

3) співпрацював із нереєстровим козацтвом; По-новому зорганізував козацьку армію (піхота, кіннота, артилерія,). Добився зміцнення дисципліни і боєздатності козацького війська, розширення козацького реєстру та відновлення прав і привілеїв козаків.

4) організував успішні походи козаків проти Ос-манської імперії та Кримського ханства, що при-вернуло увагу Європи; Очолював морські походи козаків проти татар і турків. (1606 р. – похід на Варну, 1608 р. – Перекоп, 1615 р., 1617 р. – Стамбул, 1616 р. – Кафу …). У 1618 р. козацьке військо на чолі з П. Конашевичем-Сагайдачним вступило в Лігу Європейських країн для боротьби з Османською імперією (Туреччиною).

 

5) разом із військом брав участь у поході королевича Владислава на Москву в 1618 p.; у результаті якого Чернігівські й Смоленські землі були приєднані до Речі Посполитої.

 

6) у Хотинській війні 1620-1621 pp. козацьке війсь-ко під його проводом відіграло вирішальну роль у розгромі турок;

7) 1620 р. надіслав у Москву прохання прийняти ко-заків на військову службу;

8) дав згоду приєднатися до антитурецького сою-зуєвропейських держав — «Ліги християнсько: міліції»;

9) стримував антипольські настрої в козацькому середовищі, віддаючи перевагу переговорах і компромісам. Завдяки цьому козакам дозволн ли оселятися в містах, повернули окремий козацький суд і Трахтемирів, плата реєстровцям стала постійною.

10) У 1620 р. польські війська зазнають поразки від турків та татар в битві під Цицорою. Турки величезними силами наступають на Польщу. Поляки звертаються за допомогою до П. Конашевича-Сагайдачного, обіцяючи збільшити козацький реєстр та заплатити козакам. У 1621 р. козацьке військо П. Конашевича-Сагайдачного зупинило турецький наступ на Польщу в Хотинській битві.

Помер П.Конашевич-Сагайдачний 10 квітня 1622 р. від рани, яку дістав у Хотинській битві

11) Період гетьманування П.Конашевича-Сагайдачного називають добою героїчних походів козаків проти татар та турків.

 

 

Культурно-просвітницька діяльність:

1) разом з Військом Запорозьким вступив у Київським братство, забезпечивши останньому підтримку: (у 1620 р. запорожці вступили до Київського братства, чим сприяли відновленню православної ієрархії в Україні) та розвиток освіти (сприяв заснуванню братської школи в Києві)

2) відстоював права православної церкви: єрусалимський патріарх Феофан висвятив Київського митрополита й п'ять єпископів;

3) сприяв відновленню православної ієрархії в Посполитій;

4) заповів великі кошти Львівському, Луцькому і Київському братствам.

Помер П. Конашевич-Сагайдачний унаслідок по-ранення під Хотином у 1622 р. Похований на тери-торії Братського монастиря в Києві, поруч з якнзг за десять років відкрили Києво-Могилянську ака-демію.

Його діяльність сприяла піднесенню культурне-релігійного життя в Україні, передусім у Києві:. за-хисту українських земель від турецько-татарських

КОЗАЦЬКІ ПОВСТАННЯ ПРО ПОЛЬСКОГО ПАНУВАННЯ
у 20-30-х рр. XVII ст.

Після смерті гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного поляки не виконали своїх обіцянок, не заплатили козакам і зменшили реєстр. У результаті розгортається хвиля козацьких повстань у 20-30-х рр. XVII ст. Козаки виступали за збільшення реєстру, відстоювали православ’я й боролися за скасування церковної унії. До козаків приєднувалися селяни, які виступали проти кріпацтва.

Дата	Подія	Підсумки повстань
1625	Виступ козаків на чолі з Марком Жмайлом проти коронного польського гетьмана Станіслава Конецпольського.	Новим козацьким гетьманом став Михайло Дорошенко, який уклав Куруківську угоду 1625 р. між козаками і поляками, за якою реєстр збільшувався до 6000 козаків.
1630	Повстання козаків на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясилом) проти польської шляхти.	Укладено перемир’я між козаками і шляхтою, закріплене Переяславською угодою 1630 р. (реєстр – 8000 козаків). У 1633 р. поляки видали «Статті для заспокоєння Руського народу», згідно з якими можна було вільно сповідувати православ’я. Але умови «статей» порушувалися.
1635	Напад запорожців на чолі з Іваном Сулимою на польську фортецю Кодак, яку поляки побудували недалеко від Запорозької Січі з метою контролювати запорожців.	Фортеця Кодак була захоплена і зруйнована запорожцями, але реєстровці схопили і видали полякам керівників повстання. Іван Сулимабув страчений у Варшаві.
1637	Козацьке повстання на чолі з Павлом Бутом (Павлюком).	Повстання зазнало поразки, П. Бутбув виданий полякам і страчений у Варшаві.
1638	Козацькі повстання на чолі з Дмитром Гунею та Яковом Острянином (Остряницею).	Поразка повстанців, відступ Остряницідо Слобожанщини на територію Московської держави, а Д. Гуні– на Запоріжжя. У 1638 р. польський сейм затвердив «Ординацію Війська Запорізького» (реєстр – 6000 козаків, а Запорозька Січ має бути ліквідована)

«Ординації Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої» (1638 р.) обмежували права та привілеї козаків: реєстр зменшувався до 6 тис. осіб, відбудовувалася польська фортеця Кодак, скасовувалась обрана посада гетьмана, а реєстрове козацтво очолював польський ставленик-шляхтич.

З 1638 по 1648 рр. у Речі Посполитій тривав період «Золотого спокою», під час якого не було великих козацько-селянських повстань.