Реформаційний і контрреформаційний рухи в Україні в XVI — першій половині XVII ст.

Реформація — антикатолицький рух за переоблаштування І.церкви.

У XVI ст. країни Європи були охоплені Реформацією. Її учасники виступали:

— проти надмірного втручання церкви в усі сфери життя;

— за зменшення впливу церкви і духовенства;

— за здешевлення церкви і спрощення церковних

служб.

Унаслідок Реформації виник протестантизм — третій напрямок у християнській релігії (після католицизму і православ'я).

Із 30-40-х років XVI ст. реформаційні ідеї про-никають в Україну. Вони поширюються передусім на шляхту й міщан Волині, Поділля, Галичини, І згодом і в Києві.

В Україні найбільше поширюються такі протестантські напрямки:

— кальвінізм, що його засновником був Жан Кальвін, не набув прихильників у народі, про-те було створено близько 100 протестантських общин. До них входили передусім представники схляхти, в тому числі таких родин, як Потоцькі, Радзивілли, Вишневецькі.

— соціанство, теоретиком якого був Фавст Соціан. Він сповідував ідеї про свободу й духовну чистоту людини, людську природу Ісуса Христа, неприй-няття ікон у богослужінні, необхідність ліквіду-вати смертну кару. Со ціани відкривали школи, друкарні, поширювали літературу; їхніми покро-вителями виступали князі, посадовці. Реформація знайшла відгук у діяльності братств,

що були засновані у Львові (1586 p.), Рогатині, Га-личі, Вінниці, Лубнах, Києві (1615 p.), Луцьку та в інших містах.

Братства — громадські релігійні об'єднання православних ук-цзаїнців (міщан, духовенства, козаків, шляхти).

Мета діяльності братств: захист національно-релігійних прав українців, протистояння покатоли-ченню та полонізації українського народу. Заходи братств:

— виступали за право міських общин брати участь в управлінні церковними справами, контролювати діяльність вищого духовенства;

— захищали інтереси православних ремісників при вступі до цеху;

— займалися просвітницькою діяльністю: створен-ням шкіл і друкарень.

Кожне братство мало свій статут, який виводив організацію з-під влади єпископів.

Засади Реформації вплинули на опір наступу ка-толицизму та розвиток власне Української право-славної церкви. Ідея перекладу Біблії народною мо-вою реалізована в україномовному Пересопницькому Євангелії ( 1556-1561 pp.), створеному на Волині: як відомо, однією з ідей Реформації є переклад Святого Письма рідною мовою.

Але вже наприкінці XVI ст. у Польщі починається наступ католицької церкви на своїх противників — Контрреформація.

Напрямки контрреформаційної діяльності

— У1569 р. на українських і білоруських землях по-чинає діяти Єзуїтський орден, представники яко-го схиляють на свій бік різні верстви населення, навіть тих, які вже стали протестантами.

— Із 70-х років XVI ст. починає формуватися мере-жа єзуїтських колегій — навчальних закладів на основі католицького віровчення. Вони давали ви-сокий рівень освіти й успішно конкурували з про-тестантськими школами.

— Поширюються ідеї об'єднання (унії) православної й католицької церков, які підтримують як пред-ставники католицького, так і православного духо-венства.

Берестейській собор 1596 р.

Ініціаторами укладення унії з української сторони стали православні єпископи Гедеон Балабан та Іпатій Потій, а також впливові українські магнати.

У жовтні 1596 р. в Бересті було проведено церков-ний собор для обговорення питання унії, й на цьому соборі відбувся розкол православної церкви. Г. Бала-бан відмовився від ідеї унії й підтримав князя К. Ост-розького в його виступах проти створення об'єднаної церкви. Проте перешкодити оформленню унії вони не змогли.

Причини укладення унії:

— прагнення католицької церкви розширити свій вплив і підпорядкувати православних Папі Римському;

— Річ Посполита вважала єдину віру чинником, що зміцьнює державу, і розцінювала унію як пе-рехідний етап до чистого католицизму;

— православні духовенство і знать намагалися позба-витися нерівноправності з католиками, посилити свої позиції, досягти зближення із західноєвропей-ською культурою.

 

Зміст Берестейської унії (1596 р.):

1) православна і католицька церкви об'єдналися в греко-католицьку (уніатську);

2) уніатська церква зберігала православні обряди, церковнослов'янську мову, право на митрополи-чу та єпископські кафедри, право на одруження нижчого духовенства;

3) уніатська церква визнавала зверхність Папи Римського, учення католицької церкви;

4) уніатське духовенство зрівнювалося в правах із ка-толицьким, звільнювалося від сплати податків;

5) шляхта та міщани, які прийняли унію, також зрівнялися в правах із католиками, набули права обіймати посади в державних і міських урядах. Унію прийняли шість із восьми єпархій Київської

митрополії, а дві — Перемишльська та Львівська — за сто років потому. Першим греко-католицьким ми-трополитом став Михайло Рогоза, а по його смерті — Іпатій Потій.

Наслідки укладення Берестейської унії:

— утворилася Українська греко-католицька церк-ва, якя обстоювала національну ідентичність ук-раїнців і чинила опір покатоличенню;

— почалася боротьба православних із греко-католи-ками, в українському суспільстві загострилися релігійні суперечності;

— не відбулося обіцяне зрівняння в правах уніатів та католиків.