Комунікативний простір міжособистісних стосунків

Комунікативний простір міжособистісних стосунків – це простір: намірів і цілей учасників комунікативного процесу, стосунків і позицій партнерів, взаємозв’язків, взаємозалежностей, взаємовпливів, взаєморозуміння, зворотного зв’язку й загального інформаційного поля, засобів повідомлення й каналів передавання інформації, норм спілкування, мовленнєвих цінностей, загального смислу. В комунікативному просторі величина, форма та вид інформації завжди суб’єктивно сприймаються й мають різний ступінь суб’єктивної актуальності, тобто кожний учасник комунікативного процесу на основі свої комунікативних знань і вмінь, розуміння ситуації спілкування інтерпретує повідомлення комунікатора, вступає в діалог. Комунікативний простір міжособистісних стосунків може мати різні значення комунікативної комфортності для учасників спілкування.

Розгляд компонентів комунікативного простору міжособистісних стосунків передбачає відповіді на запитання: хто є суб’єктами комунікації? На що спрямована активність суб’єктів? Яким є механізм створення загального інформаційного поля? В чому сутність зворотного зв’язку? Які канали передавання інформації? Із яких конкретних дій суб’єктів комунікації складається процес обміну інформацією? Які засоби передавання інформації? Яке загальне соціально-психологічне тло спілкування: цілі, функції, правила спілкування, мовленнєві норми, ритуали, традиції тощо? Що являє собою результат обміну інформацією?

Комунікативний бар’єр. Психологічна перепона різного походження, яку реципієнт установлює на шляху небажаної, втомлюючої або небезпечної інформації, називається комунікативним бар 'єром.

Такі бар'єри можуть виникати через відсутність розуміння між учасниками спілкування, яке виникає на ґрунті соціальних, політичних, релігійних, професійних відмінностей, які породжу­ють різне світовідчуття, світорозуміння, світогляд взагалі. Бар'є­ри у спілкуванні можуть виникати через індивідуальні психоло­гічні особливості тих, хто спілкується (недовіра, образа, підозра та ін.).

Комунікативні бар'єри можуть бути викликані різними при­чинами. Тому можна виділити такі їхні типи: бар'єри розуміння, бар'єри соціально-культурного розходження і бар'єри відносини.

1. Бар 'єр взаєморозуміння. Його виникнення може бути викли­кано різними причинами як психологічного, так і іншого характе­ру. Він може виникати через огріхи в процесі передачі інформації. Це фонетичне нерозуміння. Феномен фонетичного нерозуміння з'являється в результаті використання комунікатором невиразної швидкої мови, розмови-скоромовки або мови з великою кількістю звуків-паразитів. Спробуйте прочитати своєму другу який-небудь вірш. Перший раз прочитайте його виразно, другий — монотонно, односкладово і якнайшвидше, а третій— повільно, вставляючи після кожного слова звуки-паразити (наприклад, «гм-м» або «и- и»). Запитаєте, що сподобалося йому більше.

2. Семантичний бар'єр розуміння. Він пов'язаний з тим, що учасники спілкування використовують різні значення слів. На­приклад, скажемо, льотчик або танкіст чує в театрі слова: «Пода­ти екіпаж!», то це може викликати в них легке здивування, тому що в п'єсі йдеться про карету, а вони уявляють собі людей, які керують машиною.

3. Стилістичний бар'єр розуміння. Він звичайно виникає при невідповідності стилю мови того, хто говорить, і ситуації спілку­вання або стилю мови і стану того, хто в даний момент слухає. Ви, можливо, чули історію про іноземця, який вивчив деякі фра­зи, але коли спробував використовувати їх, то був побитий і його вигнали. Це відбулося тому, що він переплутав ті слова, що ви­користовують, щоб щось побажати на весіллі, з тим, як співчу­вають при смерті близької людини.

4. Логічний бар 'єр розуміння. Він виникає в тих випадках, ко­ли логіка міркування того хто говорить або занадто складна для розуміння слухаючого, або здається йому неправильною чи супе­речить властивій йому манері доказів. Так, якщо запитати дити­ну, чому кораблик, який він пускає в ванні, плаває, вона відпо­вість: «Тому що він червоний» або «Тому що він мій». У такому випадку говорять про дитячу логіку. Можна говорити про існу­вання «жіночої» і «чоловічої» психологічної логіки та ін.

5. Соціально-культурний бар'єр розуміння. Інколи причиною бар єра розуміння можуть бути соціально-культурні відмінності між партнерами спілкування. Це можуть бути соціальні, політич­ні, релігійні і професійні відмінності, що приводять до різного пояснення тих або інших понять. В цій ситуації можна згадати приказку: «Ситий голодного не розуміє». Політичне нерозуміння найкраще демонструє Верховна Рада, де кожен закон довго обго­ворюють представники різних партій і іноді так і не приймають його. Релігійні війни в Ірландії, Туреччині, Афганістані свідчать про те, що люди, які сповідують різні релігії, також мають труд­нощі спілкування один з одним.

6. Бар 'єр авторитету. Тноді перешкодою може стати саме сприйняття партнера спілкування як особи певної професії, наці­ональності, статі і віку. Уявіть, якщо ту саму інформацію ви по­чуєте від вашого друга, батька або директора школи. В якому ви­падку ви швидше зробите те, шо вам було запропоновано? Психологи довели, шо бар'єр спілкування тим менший, чим ви­ший авторитет того, хто говорить, по відношенню до тих, хто слухає. В деяких випадках говорять про бар'єри відносин. Йдеть­ся про виникнення почуття ворожості, недовіри до того хто гово­рить, а потім — і до інформації, яку він передає.

Лекція №3