Роль кафедри в управлінні навчальним процесом

Основними структурними підрозділами вищого навча­льного закладу III—IV рівнів акредитації є інститути, факульте­ти, кафедри. Кафедра є основним структурним навчально-науковим підрозділом вищого навчального закладу, що прово­дить навчальну, методичну, науково-дослідну і виховну роботу з підготовки кадрів відповідної спеціальності. Кафедра створюєть­ся за рішенням ученої ради ВНЗ, погодженим з вищим органом управління (відповідним міністерством), у підпорядкуванні якого находиться вищий навчальний заклад. Однією з основних вимог створення кафедри є обсяг навчальною навантаження, який до­зволяє працювати не менше ніж п'яти науково-педагогічним працівникам за відповідними штатними одиницями. Для забезпе­чення розвитку нового напряму навчальної, методичної і науко­вої діяльності при кафедрі може бути створена лабораторія або відповідний центр наукових досліджень.

Посаду завідувача кафедрою може займати, як правило, особа, що має вчене звання професора. Завідувач кафедри організовує і контролює:

• навчальну роботу (лекції, практичні заняття, курсові і дипло­мні роботи, керівництво самостійною роботою студентів та ін.);

• навчально-методичну роботу (підготовка робочих програм, методичне забезпечення навчального процесу);

• наукову роботу (дослідження, експерименти, підготовка на­укових видань, виступів на наукових конференціях);

• виховну і громадську роботу (робота кураторів, участь у громадському житті кафедри і факультету та ін.).

Навчальна робота кафедри полягає у наступному:

• організація читання лекції для студентів, магістрантів, аспі­рантів, слухачів підвищення кваліфікації;

• проведення практичних занять, ділових ігор, колоквіумів, тестування й інших видів аудиторних занять;

• керівництво курсовими, випускними і дипломними робота­ми студентів і магістрантів;

• керівництво виробничою практикою студентів і педагогіч­ною практикою магістрантів;

• організація і проведення консультацій для студентів, магіст­рантів, аспірантів, здобувачів;

• керівництво стажуванням викладачів інших вузів;

• проведення виїзних занять у виробничі підрозділи, наукові установи;

• організація самостійної роботи студентів, магістрантів.

Методична робота кафедри включає:

• комплексне методичне забезпечення всіх дисциплін кафед­ри: підготовка програм, навчальних посібників, практикумів, ме­тодичних посібників, що передбачають найбільш ефективне ви­користання сучасних форм і методів навчання;

• розробку комплексних кваліфікаційних робіт і завдань за профілюючими дисциплінами кафедри;

• підготовку методичних матеріалів до самостійної роботи студентів;

• розробку і видання методичних рекомендацій з виконання кур­сових, дипломних і випускних робіт для студентів і магістрантів;

• підбір місць практики для студентів відповідно профілю май­бутньої роботи;

• співробітництво з іншими навчальними закладами;

• вивчення, узагальнення і впровадження в навчальний процес прогресивних форм навчання;

• участь викладачів кафедри в методичних конференціях.

Наукова робота кафедри передбачає:

• проведення наукових досліджень з найважливіших проблем за профілем кафедри та педагогічним питанням діяльності вищої школи;

• керівництво науково-дослідною роботою студентів, магіст­рантів, аспірантів, здобувачів;

• обговорення закінчених науково-дослідних робіт і впрова­дження їх результатів у практику;

• публікація результатів наукових досліджень;

• організація захисту дисертацій по закінчених наукових працях;

• співробітництво з питань наукових розробок з іншими ви­щими навчальними закладами;

• рецензування результатів наукових досліджень, проведених науково-педагогічними працівниками.

4*

На завідувача кафедри покладаються такі завдання:

• планування роботи кафедри, затвердження індивідуальних планів роботи викладачів і співробітників;

• розподіл педагогічного навантаження і функціональних обов'я­зків між працівниками кафедри, контроль своєчасності і якості їх виконання;

• представлення керівництву факультету й університету у встановленому порядку пропозицій щодо приймання на роботу, звільнення і переміщення співробітників кафедри, їх заохочення або дисциплінарного впливу;

• керівництво і систематичний контроль якості навчальної, мето­дичної і наукової роботи (лекцій, семінарських і практичних за­нять, дипломних, курсових і випускних робіт, ведення навчально-методичної документації);

• організація відкритих занять з обговоренням на засіданні кафедри;

• координація виконання індивідуальних планів роботи ви­кладачів;

• керівництво підготовкою видання навчально-методичної лі­тератури і програмного забезпечення;

• керівництво науково-дослідною роботою співробітників ка­федри, організація підвищення їх кваліфікації;

• керівництво підготовкою аспірантів, здобувачів, магістран­тів, організація науково-дослідної роботи студентів;

• підготовка документів, пов'язаних з переобранням профе­сорсько-викладацького складу на наступний термін роботи, представлення співробітників до почесних нагород і звань;

• атестація аспірантів, наукових співробітників і старших ла­борантів;

• проведення засідань кафедри;

• складання графіка відпусток співробітників;

• складання звітів про роботу кафедри.

На викладацький склад кафедри покладаються такі завдання:

• читання лекцій, проведення практичних і семінарських за­нять та інших видів навчальної роботи;

• участь у підготовці навчально-методичних посібників;

• методична робота, удосконалення методів навчання, які за­стосовуються в навчальному процесі;

• керівництво науково-дослідною роботою студентів, магіст­рантів, аспірантів;

• підвищення професійної кваліфікації;

• участь у наукових, науково-практичних і методичних кон­ференціях.

Інститут кураторства у вищому навчальному за­кладі

З метою забезпечення загального ефективного керівництва навчально-виховним процесом, а також розвитку творчих здібно­стей майбутніх фахівців у кожну студентську групу призначаєть­ся керівник-наставник (куратор). Куратори академічних груп під­бираються деканатом із числа провідних, найбільш досвідчених педагогів і затверджуються на засіданні ради відповідного факу­льтету. Керівник-наставник закріплюється за академічною гру­пою на весь період навчання студентів у вузі, що дозволяє йому глибоко вивчити кожного студента, досягти послідовності в ідейно-виховній роботі на кожному курсі.

Організаційну роботу серед студентів куратор проводить згі­дно з планом на семестр, який затверджується на засіданні ка­федри. В ньому повинні бути відображені основні напрями ідейно-виховної й навчальної роботи, її форми, методи і конкре­тні заходи.

Кафедра один раз за семестр на своєму засіданні заслуговує звіти кожного керівника-наставника про проведені в групі захо­ди, ефективність ідейно-виховної роботи, її вплив на рівень на­вчально-творчої діяльності студентів і трудової дисципліни.

Для систематичного контролю за діяльністю керівників-наставників та поліпшення навчально-виховного процесу деканат обирає старшого куратора факультету. Його кандидатура затвер­джується на засіданні ради. Старший куратор разом із завідува­чами кафедр здійснює загальне керівництво діяльністю керівни-ків-наставників (відвідує заняття кураторів зі студентами, вивчає досвід роботи кращих керівників-наставників, організовує семі­нари, підводить загальні підсумки кураторської роботи на факу­льтеті).

Декан факультету регулярно на засіданнях ради виносить на обговорення питання про роботу кураторів, заслуховуючи звіт старшого куратора.

Куратор студентської групи зобов 'язаний:

• сприяти формуванню студентського колективу, його гро­
мадської свідомості, високій успішності, зразковій поведінці і

морально-етичних якостей студентів шляхом періодичного про­ведення бесід зі студентами про раціональний режим і культуру розумової праці, систему їх самостійної роботи, моральні і духо­вні цінності;

• систематично цікавитися життям групи, бути її активним наставником, старшим товаришем і порадником для кожного студента;

• знати особисто кожного студента групи, про його успіхи в навчанні, науковій роботі, характер і схильності, плани на майбу­тнє, матеріальне становите;

• регулярно (один раз на тиждень) проводити «кураторську годину», надаючи допомогу у виконанні заходів, що плануються; розподіляти громадські доручення серед студентів і стежити за їх виконанням;

• систематично цікавитися поточною успішністю студентів, разом з ними обговорювати результати атестацій, екзаменацій­них сесій; виявляти недоліки в навчанні і допомагати їх усува­ти; турбуватися про правильну організацію самостійної роботи студентів;

• виявляти здібності студентів до науково-дослідної діяльно­сті, залучати їх до участі в наукових гуртках, художній самодія­льності, спортивних змаганнях, до активної громадської діяль­ності;

• регулярно відвідувати студентів у гуртожитку, систематично проводити індивідуальну роботу зі студентами, які потребують особливої уваги;

• вести журнал куратора, в якому має бути: складений план роботи на певний період (семестр), облік успішності студентів, інша інформація про студентів академічної групи (місце прожи­вання, день народження, освіта тощо).

Куратор академічної групи має право:

• доводити до відома викладачів, завідувача кафедри, декана­ту інформацію про недотримання студентами статутних вимог, необхідність надання індивідуальної допомоги окремим студен­там;

• за необхідності підтримувати зв'язок з батьками і підприєм­ствами, які направили студентів на навчання;

• брати участь у прийнятті рішень адміністрацією по персона­льних справах (оголошення стягнення, відрахування, надання академічної відпустки та ін.);

• клопотати перед профкомом (деканатом, ректоратом) про надання матеріальної допомоги, поселення в гуртожиток тощо.

Участь викладачів кафедри в контролі за якістю навчально-виховного процесу

Викладачі кафедри беруть участь у контролі рівня засвоєння знань студентами, використовуючи для цього різні види контролю:

— попередній (тести, бесіди, контрольні завдання);

— поточний (опитування студентів за навчальним матеріа­лом);

— проміжний (атестація, модульна контрольна робота);

— підсумковий (залік, іспит, захист дипломної роботи);

— позатерміновий (контрольні зрізи знань, через певний час після іспитів).

Викладач у своїй діяльності використовує різні форми поточ­ного контролю засвоєння знань студентами (з урахуванням моти­вації студента):

— періодичне усне опитування у вигляді семінарів, колоквіу­мів, читання рефератів;

— перевірка стану студіювання (конспектування) нового на­вчального матеріалу;

— перевірка виконання практичних завдань і контрольних робіт;

— перевірка виконання самостійних (домашніх) завдань;

— перевірка індивідуальної роботи студентів (відвідування бібліотеки, читання додаткової літератури тощо).

Відвідування занять контролюють старости груп (облік відсу­тніх). Викладачеві доцільно теж стежити за відвідуванням навча­льних занять (особливо лекцій). При цьому бажано контролювати не тільки відвідування, а й визначати позитивну активність сту­дентів балами рейтингу. Для цього викладач перед лекцією має роздати старостам груп карту оцінювання творчої активності студентів, а в кінці зібрати і проаналізувати результати. Поіменна перекличка з боку викладача — це архаїзм і розтринькування часу.

Контроль повинен бути попереджувальним, стимулюючим, а не застрашливим (гнітючим, тим більше караючим). Викладач — не наглядач, а насамперед консультант. Він не повинен втрачати контакт зі студентами протягом усього періоду вивчення навча­льної дисципліни що, на жаль, вдається далеко не кожному.

Важливо, щоб кафедра була для студента місцем його фахо­вих інтересів і розвитку творчих здібностей. Необхідно створити такі умови, щоб кафедральне середовище спонукало його до роз­витку, становлення і вибору сфери його майбутньої діяльності як професіонала — менеджера, економіста, підприємця, викладача, вченого тощо.

Форми контролю роботи викладачів з боку завідувача кафед­рою включають: постановку відповідних питань на засіданнях кафедри; надання і перевірка індивідуальних завдань; контроль тематичних планів, робочих програм, методичного забезпечення; відвідування лекцій, практичних занять викладачів з їх наступ­ним обговоренням; аналіз «відхилень», «сигналів», результатів опитування студентів про роботу викладачів; аналіз результатів контрольно-кваліфікаційних робіт, державних і семестрових іс­питів; аналіз наукової роботи (видавнича активність, організація науково-дослідної роботи студентів).

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Навчально-методичний комплекс і його складові.

2. Освітньо-професійна програма (ОПП) підготовки спеціа­лістів.

3. Освітньо-професійна характеристика (ОПХ) фахівця.

4. Навчальний план, його структура і порядок реалізації.

5. Графік навчального процесу, його роль і порядок складання.

6. Навчальна програма. Види навчальних програм.

7. Робоча навчальна програма та її складові.

8. Порядок розробки робочої програми.

9. Тематичний план, його зміст і порядок затвердження.

 

10. Навчальне навантаження викладача і його види.

11. Структура робочого часу викладача.

12. Графік робочого часу викладача, порядок його розроб­лення.

13. Роль кафедри в управління навчшіьним процесом.

14. Зміст навчальної, методичної і наукової роботи кафедри.

15. Функції завідувача і викладацького складу кафедри.

16. Функції і права куратора академічної групи.

17. Участь викладачів кафедри в контролі за якістю навча­льно-виховного процесу.

«Вчитель готується до хорошого уроку все

життя... Така духовна і філософська основа

нашої професії і технології нашої праці: щоб

дати учню іскорку знань, вчителю треба

усмоктати ціле море світла»

В. О. Сухомлинський

МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

4.1. Методика читання лекцій.