Приклад рівневої структури шкали оцінювання дидактичної гри «досягни вершини»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

	Творчий рівень запитань
	Дійовий рівень запитань
	Репродуктивний рівень запитань
	Репродуктивний рівень запитань

Примітка. Жирним шрифтом позначено фіксовані («неопалювані») рівні.

Наприклад, за першим репродуктивним рівнем (1—5 балів за відповідь) запитання необхідно поставити таким чином, щоб мо­жна було визначити рівень впізнавання студентом основного на­вчального матеріалу. За другим репродуктивним рівнем (10— 40 балів) запитання необхідно поставити так, щоб можна було визначити рівень розуміння студентом принципових положень змісту навчального матеріалу. На третьому— дійовому рівні (50—80 балів) запитання необхідно поставити таким чином, щоб можна було визначити можливість студентів вирішувати практи­чні питання його професійної підготовки. Найвищий рівень — творчий (90—200 балів). Тут запитання необхідно поставити та­ким чином, щоб можна було визначити спроможність студента вирішувати складні завдання виробничого змісту в умовах неви­значеності і ризику.

Найоптимальнішим терміном проведення гри є проміжок часу після вивчення основних змістовних модулів курсу, коли вже сформувався стійкий рейтинг студентів і накопичилося достатньо знань. Даний проект дає змогу виявити рівень знань окремого студента; зацікавити студентів у підвищенні загального рейтин­гу; отримати додаткову кількість балів як студенту-гравцю, так і іншим учасникам гри; активізувати розвиток пізнавальної актив­ності до предмета.

Складання і розв'язання тематичних кросвордів

Захоплення кросвордами нині перенесено на всі прошарки на­селення, в т. ч. й на молодь. Адже вона у цій грі реалізує свої по­треби в самовираженні, розвитку інтелектуального потенціалу, ус­піху, змаганні тощо. В умовах модульно-рейтингової технології індивідуальна робота над складанням тематичних кросвордів до­зволяє студентам заглибитися в зміст дисципліни, що вивчається, підвищити рівень їх професійної підготовки, більш ретельно під­готуватися до самостійної творчої роботи на виробництві, впевне­ніше орієнтуватися в досягненнях науково-технічного прогресу.

Загальні методичні рекомендації і вимоги щодо складання тематичних кросвордів

За змістовністю кросворд повинен охоплювати основні термі­ни або поняття певного розділу модульного блоку чи окремої те­ми курсу. Критерії змістовності — не менше 20 термінів і понять за відповідним модулем. Якісна оцінка змістовності повинна вра­ховувати повноту розкриття змісту цього розділу.

Структура кросворду складається з титульної сторінки, крос-ворду-завдання, текстового завдання, кросворду-рішення. Мож­ливе складання чайнвордів (слова розташовуються одне за од­ним), японських кросвордів (зашифровані картинки з відповідної тематики курсу), ключвордів (визначення ключового слова або фрази), ребусів (необхідно відгадати слово чи фразу, які зобра­жаються умовними малюнками або цифрами).

Кожен студент за бажанням має можливість самостійно склас­ти кросворд за окремою темою модульного блоку. Викладач оці­нює кросворд балами рейтингу у відповідності до рейтингові шкали, яка враховує змістовність і форму представлення матеріа­лу. При цьому бальна оцінка сумується до загального рейтингу студента.

Рішення тематичних кросвордів студентами на практичних заняттях може бути реалізовано у двох варіантах: як форма пото­чного або проміжного контролю знань. Наприклад, замість атес-

таційного заліку (модульної контрольної роботи) викладач про­понує студенту розв'язати кросворд за темОю модульного блоку, регламентувавши час у відповідності зі складністю завдання (3— 7 хв). У разі поточного контролю доцільно використовувати фо­рму змагання між окремими студентами або підгрупами з метою придбання вмінь колективної взаємодії та управління колектив­ною творчістю. При цьому викладач стимулює студентів додат­ковими балами рейтингу за першочерговість виконання завдання. У ході проведення практичних занять корисно організувати дис­кусійний обмін думками щодо змісту завдань, варіантів рішень та удосконалення форми представлення кросвордів.

За підсумками складання кросвордів доцільно провести кон­курс кросвордів. Комісія в складі викладачів і студентів оцінює зміст і форму представлених творчих робіт і відбирає найкращі з них на потоці (в групі). Студент, чий кросворд зайняв 1-ше місце, отримує додатково до свого рейтингу +15 балів; за 2-ге та 3-тє місця — відповідно 10 та 5 балів. За результатами роботи комісії приймається рішення, яке в документальній формі фіксує пере­можців і призерів конкурсу. Кращі кросворди демонструються на виставці творчих робіт.

Дидаитичні основи розроблення комплексної сис­теми ігрових методів поетапного контролю знань

Це розроблення передбачає використання в навчальному про­цесі ігрового методу, який є основним на всіх етапах вхідного, поточного, проміжного, підсумкового та відстроченого контролю знань. Усі форми навчально-творчої діяльності студентів об'єд­нані системою управління, яка забезпечується модульно-рейтин-говою програмою.

Реалізація системи передбачає максимальне розширення твор­чих компонентів діяльності майбутніх фахівців за рахунок вико­ристання нетрадиційних ігрових форм контролю (дидактичних ігор), реалізації принципів індивідуалізації, змагання, педагогіки співробітництва.

У відповідності з вищенаведеними дидактичними принципами автор розробив організаційну модель проведення дидактичних ігор для проведення поточного, проміжного та підсумкового кон­тролю за умов модульно-рейтингової технології навчання. Ця ро­бота здійснюється шляхом поєднання поетапної системи контро­лю і модульно-рейтингової технології навчання, що забезпе­чується не тільки спрямуванням студентів на фахову і професійну підготовку, але й принципами розвитку їх творчих

здібностей і формування навичок науково-дослідної діяльності. За модульно-рейтинговою технологією рівень засвоєння освітніх продуктів у процесі дидактичних ігор (знання, вміння, навички, досвід творчої діяльності) визначається балами рейтингу.

Організаційна модель системи дидактичних засобів, форм та методів управління НТД базується на використанні нетрадицій­них ігрових методів навчання і контролю за модульно-рейтин­говою технологією (табл. 29).

Таблиця 29

МОДЕЛЬ СИСТЕМИ ПОЕТАПНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

З ВИКОРИСТАННЯМ НЕТРАДИЦІЙНИХ ІГРОВИХ ФОРМ

НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

 

Форми контролю	Види контролю
вхідний	поточ­ний	проміж­ний	підсум­ковий	відстро­чений
Дидактичні ігри	+	+	+	+	+
Тестування	+	+	+	+	+
Ділові ігри, рольове моделювання вироб­ничих ситуацій		+	+	+	^—
Участь у конкурсах, диспутах, вікторинах	-	+	+	+	-
Складання та рішен­ня тематичних крос­вордів	^—	+	+	+	^—
Семінарське заняття в активній формі	-	+	-	-	-

Вибір ігрових форм контролю на кожному з етапів педагогіч­ного контролю залежить від дидактичних цілей, базового рівня підготовленості студентів, характеру пізнавальної діяльності сту­дентів, темпів засвоєння навчального матеріалу тощо.

Реалізація даної системи сприяє більш ефективному налаго­дженню міжтемафтичних та міжпредметних зв'язків у процесі засвоєння матеріалу, дозволяє максимально розширити творчі компоненти діяльності майбутніх фахівців.

Мотивація навчально-творчої діяльності студентів грунту­ється на заохоченні балами рейтингу, внутрішньому спонукан­ні майбутніх фахівців до творчої самостійної діяльності, реалі­зації принципів змагання, самовираження, індивідуалізації,

можливості самостійно планувати індивідуальну стратегію на­вчання. Слід зазначити, що студенти мають можливість пра­цювати на альтернативній основі: обирати роботу за груповою динамікою, індивідуальне навчання чи комбіновану систему. Високий рівень індивідуалізації навчальної діяльності здійс­нюється завдяки системи управління, яка забезпечується моду­льною програмою.

Підсумкова оцінка є результатом навчально-творчої діяльнос­ті студентів протягом семестру, де вони за ігровим методом на­вчання мають можливість продемонструвати не тільки свої знан­ня, а й досвід творчої діяльності, вміння колективної взаємодії. Тому екзамен може бути відсутнім як традиційна підсумкова ко­нтрольна акція.

7.5. Організація навчально-дослідної роботи студентів

Сучасні тенденції якісного оновлення і підвищення ефективності професійної підготовки висококваліфікованих кад­рів усіх сфер народного господарства спонукають до удоскона­лення системи організації навчально-дослідної роботи студентів (НДРС) у вищих навчальних закладах національного рівня.

Освітній процес, адекватно реагуючи на соціальне замовлення сьогодення, сприяє формуванню творчої особистості фахівця, ак­тивізації його навчально-творчої діяльності (НТД). У нинішніх умовах, коли в Україні взято за взірець європейську освітню мо­дель, що зафіксовано Болонським протоколом, в університетах держави змінюється стиль викладання, стає помітним відхід від авторитарних до демократичних, толерантних методів у спілку­ванні зі студентами, які стають все більш самостійними та заці­кавленими у виборі того блоку знань та інформації, що стане їм корисним у майбутній професійній діяльності. У цих умовах фо­рмування творчих здібностей студентів залишається однією з найважливіших проблем педагогічної теорії і практики, неодмін­ною частиною якої в університетах завжди була і продовжує за­лишатися навчально-дослідна робота. Залучення студентів до неї є одним з найперспективніших спрямувань освітньої діяльності. НДРС слід визначати як здатність студентів пізнати свій внутрі­шній світ, мобілізувати інтелектуальні сили для розуміння і тво­рення нових матеріальних і духовних цінностей, що мають інди­відуальне та суспільне значення.

Для удое*

пактет докум_с 'Ц
них вище заОі_й^ня НДРС необхідно, передусім позпоби™
управління нК ^рс™ентш, як» сприяли б вирішенню о»
тання, визнач-, MV ~~ ^вони пояснюють Avhv,,; J„ шначе-

нта, забезпеч ^™™^™V^^^^™

Тиснення о» J. Ун-Рситетах. T^.^^^?^
ходів, систем, Ч^Уктурних підрозділів, ортанів управління
струкції (па_М> Ч„ процесів проведення навчально-науїових І
відпов_1Дж„Л>™я результатів НДРС тощо. Шсадові н
ції досшджсі„Ч_п,^Чітко визначають статус обов'™
При цьому ви^нізаторів НДРС, місц^уд^оргаїїз"'
можливість у Чхально демократизую^освітнійТроцес"
маибутньо, < Ч₀; студс_НТИ, _{3 { до} ^^

регламента,,, КГ™ ^теР^м'н якісно опанувати сферу своєї рівномірному Ж*о та суспільної діяльності. В такий спосіб самим рацюн^Ч,. буде сприяти ефективному поділу 1 І

Зважаючи, Ч'^нню ^ВС1* студентів, забезпечуючи тим
льно-дослідно,ге т^воРчого часу. ^{у им}

лежно від _CnJ<J> палітра тематики університетської навча-розробляють»«є дуже різнобарвною, окремі кафедри за-струкцп (пам Л^ своє, навчальної та наукової дкГносгі прямів, Формі И),^Ують відповідні положення і посадові ін-'

^іфа^Вк™Т^МУТЬ °^{СОбЛИВОСТ1} ^ «"

ПРО НАВ_Ч

«Sh, ^ПОЛ°ЖЕННЯ <Ч?-^ДОС^^НУ РОБОТУ СТУДЕНТІВ

^омХНАУім. В. В. Докучаева)

1. Навчала ^ДгАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
навчально-твор *\^

включає всіел_в^!)| і'¹"³ робота студентів ГНЛРГї

до змісту Фахі^ост, (HT$ ст^ко^мГдГ™

2. Мета §^™' ^та наукової творчості відповіді
молоді з теор^к^вки висококваліфікованих спеціалістів
заглибитися у JW«глибити та зміцнити знання студентської
пити їм заціЛ **и та методології наукових дослТджень

X офесиної підготовки спеціалісте До творчості; розвинути вміння і „авГки

самостійно вирішувати завдання науково-виробничого характе­ру; усебічно підготувати майбутніх фахівців аграрної сфери до самостійної науково-дослідної діяльності.

3. НДРС організується відповідно до політики щодо удоско­налення змісту і напрямів наукових досліджень студентів шля­хом залучення до наукової діяльності талановитої молоді, засто­сування ефективних методів, форм і прийомів організації при проведенні відповідних навчально-наукових заходів за всіма на­прямами наукового пошуку в системі комплексної підготовки фахівців.

4. Функціональне керівництво НДРС забезпечує рада студент­ського наукового товариства (СНТ), яка узгоджує свою діяль­ність з науково-дослідною частиною університету і координує відповідні наукові заходи разом із спілкою молоді і студентів та радою молодих вчених.

5. НДРС організовується в університеті, згідно із законами
України «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну ді­
яльність»; Статутом університету, Положенням про СНТ, пись­
мовими і усними розпорядженнями ректора університету, проре­
ктора з наукової роботи, голови ради студентського наукового
товариства та даним Положенням про НДРС.

ЗАВДАННЯ НДРС

1. Сприяти підвищенню творчої активності студентів, розши­ренню їх знань з теорії, методики та методології наукових дослі­джень, розвитку умінь і навичок у навчально-дослідній діяльності.

2. Залучати студентів до активізації науково-дослідної роботи з проблемних питань вищої аграрної науки за програмою науко­вих досліджень університету.

3. Навчати самостійно організовувати і проводити наукові за­ходи (олімпіади, конкурси, семінари, конференції тощо) на уні­верситетському, міжвузівському та всеукраїнському рівнях.

4. Прищеплювати молоді уміння і навички організації колек­тивної творчості у формі проведення студентських наукових гу­ртків.

5. Формувати у майбутніх спеціалістів у всіх сферах народно­го господарства досвід творчої діяльності відповідно до сучасно­го розуміння змісту вищої освіти.

6. Щорічно організовувати проведення звітної студентської наукової конференції за підсумками наукових досліджень на фа­культетах університету.

7. Вишукувати і запроваджувати нові форми організації НДРС в університеті з метою підвищення її ефективності.

8. Навчити планувати, організовувати і координувати науко­во-дослідну діяльність з іншими дослідниками, науковими шко­лами і науково-дослідними установами: Державний комітет нау­ки, техніки та промислової політики (ДКНТПП), Головне управлін­ня освіти і науки та Комітет у справах сім'ї та молоді при облдержадміністрації, місцева Рада молодих вчених і спеціалістів Рада молодих вчених та Спілка молоді і студентів вищого навча­льного закладу та ін.

9. Допомагати організовувати роботу із впровадження резуль­татів науково-дослідної діяльності у навчальний процес та у ви­робництво.

 

10. Формувати у молодих дослідників вміння і навички пра­цювати з науковою літературою, підбирати і систематизувати літературні джерела.

11. Прищеплювати вміння і навички студентів виступати пе­ред аудиторією з доповіддю результатів науково-дослідної робо­ти за правилами публічного захисту.

12. Допомагати оформляти і представляти наукову роботу у конкурсах для одержання наукових грантів.

13. Навчити молодих науковців підводити підсумки навчаль­но-дослідної діяльності і обґрунтовувати висновки за результа­тами наукових досліджень.

14. Формувати вміння та навички студентів у сферах:

 

• видавничої діяльності (публікації у збірниках наукових праць ВНЗ України);

• обробки статистичних даних за високим рівнем їх достовір­ності;

• використання різноманітних методів наукових досліджень, кількісних і якісних моделей оптимізації параметрів продукту наукової творчості;

• організації управлінської діяльності в системі науково-дослідної роботи;

• оформлення наукової інтелектуальної власності у формі па­тенту на винахід за позитивними результатами науково-дослідної діяльності;

• використання сучасних засобів оргтехніки та комп'ютерних програм.

Інформувати знання про законодавчу базу України, яка рег­ламентує науково-дослідну діяльність (закони України «Про ви­щу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про

₁₄488

науково-технічну інформацію», «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техні­ки» та ін.).

16. Навчити забезпечувати і контролювати правила техніки безпеки, протипожежного і екологічного захисту навколишнього середовища та природоохоронних заходів під час наукових до­сліджень.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ФОРМИ НДРС

НДРС включається у загальні плани навчально-виховної і на­укової роботи університету. В організації НДРС беруть участь усі кафедри університету, які функціонально підпорядковуються у цьому раді СНТ).

Загальну схему організації НДРС в університеті представлено ланцюгом: викладач —^: аспірант — студент, який діє від першо­го до останнього курсів. Навчально-дослідна робота студентів організовується за двома основними напрямами:

• НДРС, що проводиться під час навчання;

• НДРС, що проводиться у позааудиторний час.

НДРС під час навчання, є обов'язковою складовою навчаль­ного процесу, а отже регламентується навчальним планом, охоп­люючи усіх студентів незалежно від їх успішності. Вона має такі форми:

• лекції, практичні заняття, що містять елементи наукового пошуку (оцінка професійних ситуацій в кінці лекції або практич­ного заняття);

• лабораторні роботи;

• навчальна та виробнича практика;

• курсове та дипломне проектування;

• підготовка магістерської роботи (дисертації);

• наукові реферати;

• наукові олімпіади;

• дослідницькі експедиції;

• розробка тематичних кросвордів за дисциплінами;

• ділові (дидактичні, рольові) ігри для відпрацювання вмінь і навичок щодо вирішення науково-виробничих питань.

Залежно від рівня сформованості знань планування НДРС, що проводиться під час навчання, включає три етапи.

Перший етап передбачає залучення студентів першого-друго-го курсів, яких ознайомлюють з основами наукових досліджень. У результаті студенти набувають навичок самостійної роботи з

поглибленого вивчення фундаментальних (суспільних і загально­теоретичних) наук, отримують конкретну уяву про специфіку об­раної спеціальності. Тематика лабораторно-практичних занять розробляється відповідними загальнотеоретичними кафедрами і затверджується радою факультету. Особливу увагу слід приділи­ти вмінню працювати з науковою літературою. Формами НДРС можуть бути: підготовка студентами наукових рефератів; скла­дання бібліографічних списків за конкретними темами; участь у виготовленні навчально-методичних матеріалів (таблиць, моде­лей, макетів, діафільмів тощо).

Другий етап розпочинається з третього і продовжується на че­твертому курсах, коли студенти беруть безпосередньо участь у науковій роботі кафедр. Ці дослідження проводяться при вико­нанні практичних і лабораторних занять, курсових робіт (проек­тів), проходженні виробничої практики, а також підготовки випу­скної роботи бакалавра. Дієвою формою є підготовка наукових доповідей і рефератів, які заслуховуються і обговорюються на наукових гуртках, семінарах, звітних конференціях тощо. Перед початком виробничої практики студентам видаються індивідуа­льні завдання, які включають елементи наукового дослідження.

Третій етап — це робота студентів п'ятого-шостого курсів, які отримують вищу фахову кваліфікацію спеціаліста та магістра. У цей період вирішального значення набуває практична підгото­вка (навчальна, виробнича та переддипломна практики, стажу­вання), яка завершується дипломним проектуванням. До цього студент упродовж двох-трьох, а то й чотирьох-п'яти років бере участь у кафедральних дослідженнях.

Отже, вкрай важливим є щорічне залучення всіх студентів до дипломного проектування та виконання дипломних робіт, тема­тика яких повинна бути пов'язана з науковими дослідженнями кафедр, а також виконуватися на замовлення виробництва, що координує науково-дослідна частина університету.

НДРС у позааудиторний час організовується у системі СНТ у формах:

• робота у студентських наукових гуртках;

• участь в організації і проведенні наукових олімпіад регіона­льного, всеукраїнського та міжнародного рівнів;

• участь в організації і проведенні наукових семінарів і кон­ференцій;

• участь в організації і проведенні конкурсів наукових робіт на університетському, регіональному, всеукраїнському, міжнаро­дному рівнях;

,4* 211

• участь в організації і проведенні виставок творчих і науко­вих робіт;

• оцінювання професійних ситуацій, які вивчаються на лекці­ях та практичних заняттях;

• лекторська робота з розповсюдження фахових знань серед ліцеїстів та студентів-першокурсників;

• участь у роботі наукових лабораторій (центрів) університету;

• участь у виконанні госпрозрахункової тематики кафедр;

• участь у конкурсі наукових грантів на університетському, регіональному, всеукраїнському, міжнародному рівнях;

• участь у роботі СНТ з розробки програм наукових заходів;

• збирання і аналіз інформаційних даних для дипломного про­ектування і наукових публікацій;

• запровадження творчих наукових проектів (створення сту­дентських наукових відділів, освітньо-наукових шкіл, центрів, рад тощо).

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ НДРС

НДРС включається в усі форми навчальної роботи: лекції, се­мінарські і лабораторні заняття, практики, курсові і дипломні ро­боти, в самостійну роботу.

Лекція є основною формою навчання в агроуніверситеті, при­значеною для засвоєння теоретичного матеріалу. Успіх НДРС за­лежить передусім від активізації інтересу студентів до науки. Тому лекційні курси повинні мати творчу спрямованість і глибо­ко аналізувати та висвітлювати актуальні теоретичні та практичні проблеми сучасної науки. У лекційних курсах «Вступ до спеціа­льності», «Основи наукових досліджень» важливими є такі пи­тання: методика та планування наукових досліджень, проведення експериментів, використання сучасної комп'ютерної та організа­ційної техніки, методи математичного оброблення результатів експериментів, проведення архівних пошуків, організація науко­вих екскурсій та експедицій, впровадження результатів наукових досліджень у виробництво. Студентам старших курсів доручають самостійно готувати окремі фрагменти лекцій.

Семінарські заняття — це форма навчального процесу, де викладач організовує дискусію за тематикою курсу. До семінару студенти готують тези виступів на основі індивідуально викона­них завдань (рефератів), кращі з яких рекомендуються до участі в конкурсах та для доповідей на наукових конференціях, окремих фрагментів академічних лекцій і навчальних посібників. На ви-

пускових кафедрах проводяться постійні спеціальні студентські наукові семінари, в ході яких відпрацьовуються вміння та навич­ки полемізувати, захищати свою думку, звітувати про підсумки досліджень, готувати тези доповідей тощо. На семінарах заслу­ховують реферати, огляди літературних джерел, плани й методи­ки досліджень, звіти тощо. Кожен студент повинен не менше од­ного разу за період навчання виступити на випусковій кафедрі.

Лабораторні і практичні заняття — це форма навчального процесу, де викладач організовує детальне закріплення студен­тами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і формує уміння й навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання відповідних завдань науково-практичного характеру. При виконанні лабораторних і практич­них робіт студентам видаються індивідуальні завдання, які міс­тять елементи наукових досліджень і творчості, наприклад: син­тез і аналіз нових речовин, вивчення властивостей нових речовин, конструювання приладів, розроблення проектів облад­нання, складання комп'ютерних програм, побудова організацій­них моделей, розрахунок економічного ефекту тощо. Результати творчих розробок оформляються у вигляді звіту і захищаються на кафедрі. Кращі роботи представляються на наукових конферен­ціях і виставках.

Виробнича практика (грец. praktikos — дієвий, активний) — це процес застосування та закріплення теоретичних знань на ви­робництві, набуття науково-виробничого досвіду, придбання практичних навичок, а також відпрацювання основних питань дипломного проектування. Студентам видаються індивідуальні завдання з відпрацювання навичок творчого наукового характеру в умовах виробництва. Вони впроваджують нові методи дослі­джень, розробляють раціоналізаторські пропозиції, використо­вують методичні розробки окремих процесів за фахом, удоскона­люють організацію і методи управління підприємством та його структурними підрозділами тощо. Виконані індивідуальні за­вдання з НДРС оформляються у вигляді звітів з виробничої прак­тики і захищаються перед комісією або на звітній конференції.

Курсовий і дипломний проект — це самостійно виконана і по­дана в рукописному (комп'ютерному) вигляді практична робота аналітично-розрахункового характеру на певну тему. Метою кур­сового (дипломного) проектування є поглиблення знань з пред­мета, формування умінь та навичок самостійного узагальнення думок вчених, передового досвіду аграрної науки, аналізу систе­ми практичного застосування знань при вирішенні різноманітних

виробничих і соціально-економічних питань з урахуванням перс­пектив розвитку аграрних відносин. При організації курсового та дипломного проектування студентам видаються індивідуальні завдання для вирішення реальних наукових і виробничих про­блем, пов'язаних з тематикою кафедр, наукових шкіл та пробле­мних лабораторій. Рекомендується розробка комплексних науко­вих тем окремими бригадами з двох-п'яти студентів за суміж­ними спеціальностями.

Студентський науковий гурток є осередком НДРС на кафед­рі, де проходить апробація результатів наукових досліджень сту­дентів. Науковий гурток створюється і функціонує на кафедрі з метою розвитку і підвищення ефективності НДРС відповідно до затвердженої тематики наукових досліджень шляхом залучення до самостійної наукової діяльності талановитої студентської мо­лоді. Засідання студентських наукових гуртків на кафедрах доці­льно проводити двічі на місяць. На кожному засіданні рекомен­дується заслуховувати дві-три доповіді студентів і обговорювати результати наукових досліджень.

Наукова олімпіада являє собою форму інтелектуального зма­гання студентів у навчально-творчій і науково-дослідній діяльно­сті, відносно правильності надання відповідей з наукових і виро­бничих проблем науки і практики. Вона проводиться наприкінці вивчення курсів для визначення рівня знань і наукового досвіду майбутніх фахівців. Після проведення олімпіади на університет­ському рівні визначаються кращі студенти, які рекомендуються кафедрами для участі в другому (регіональному) турі, переможці якого стають учасниками всеукраїнської олімпіади.

Науковий конкурс є елементом навчально-творчої і науково-дослідної діяльності студентів, вагомою формою їх мотивації до активного процесу пізнання й набуття навичок наукового дослі­дження виробничих ситуацій. Такі конкурси організовують при підведенні підсумків НДРС, наприклад, конкурси на кращі рефе­рат, наукову роботу, публікацію тощо. Конкурси організовують­ся конкурсною комісією з числа викладачів і студентів. Вона за­здалегідь оголошує умови й критерії конкурсу, а при підведенні підсумків визначає переможців. Рішення конкурсної комісії офо­рмляються протоколом.

Науковий семінар — це форма колективного обговорення од­нієї важливої наукової проблеми з прийняттям відповідних реко­мендацій щодо її вирішення. На семінарах студенти поглиблю­ють і збагачують свої знання у певній науковій галузі, ознайомлю­ються з альтернативними методами досліджень, відпрацьовують

вміння і навички науково аргументувати свої думки, приймати обгрунтовані рішення. Науковий семінар організовується ^за тема­тикою наукових досліджень відповідної кафедри. Його проводить викладач-куратор за певним напрямом дослідження, _мз^{кСИМально} залучаючи до організації студентську молодь.

Студентська наукова конференція є вищою формо*⁰ колекти­вного обговорення і прийняття рекомендацій з вирішення науко­вих проблем у відповідних галузях з широким залучен«^ям студе­нтської молоді. Вона здійснює свою роботу під керівництвом організаційного комітету, до складу якого входять члени ради СНТ. Загальна проблематика конференції будується н^ проблем­них питаннях, винесених на розгляд відповідних сеКП^1Й- Най­більш цікаві наукові доповіді виносять на пленарне засідання. Організаційний комітет заздалегідь складає програму конферен­ції, з якою повинні ознайомитися всі студенти. Публіки¹'¹' студе­нтів видаються в збірнику матеріалів конференції. НзУ^кош кон­ференції проводять щорічно при підведенні підсумки* ^НД^РС, вирішенні проблем, що потребують поглибленого вивчсн^ня>. а та­кож присвячують видатним подіям та ювілеям у науко0^оМУ ^х ГР^0-мадському житті університету, міста, області, держави, світу ^ТОІЦО-

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ НДРС

І.При проведенні екзаменів і заліків за всіма преД^метами * практиками обов'язково враховується якість виконаная ^нД^рс-На випусковій кафедрі НДРС завершується заліком з переддип­ломною практикою.

2. Студентам, які успішно працюють у наукових гуР^тках' ^ви" конують науково-дослідну роботу за тематикою кафедр¹*' систе­матично беруть участь у наукових семінарах, конфер^{еНЦ1ях та} інших наукових заходах, підготовлені наукові роботи зарахову­ють як окремі практичні (лабораторні) заняття, підви^У^{ючи 1х} загальний рейтинг і підсумкову оцінку.

3. Для активізації студентської науково-дослідної діяльності по університету підводять загальні підсумки НДРС з викорис­танням методики рейтингової оцінки, яка передбачає в^мтрюван-ня в балах результатів НДРС, досягнутих на факультеті (кафедрі) при підготовці фахівців. Підсумовують усі набрані ба^*¹ ' ^скт' дають загальний рейтинг факультету (кафедри). РейтиТ«^{гова 0Ц1}" нка НДРС проводиться радою СНТ щорічно при підвеЯ^{енш шд}-сумків НДРС по університету і становить основу змаґ^{аННЯ М1Ж} факультетами (кафедрами).

4. Результати НДРС рекомендуються кафедрами до публікацій у збірниках наукових студентських праць, для виступів на кон­ференціях, участі у наукових конкурсах, запровадженню у виро­бництво тощо.

КЕРІВНИЦТВО НДРС

1. Функціональне керівництво НДРС здійснює рада студент­ського наукового товариства (СНТ), яка є керівним органом управління за всіма напрямами наукового пошуку студентів у си­стемі комплексної підготовки висококваліфікованих фахівців.

2. Адміністративне керівництво НДРС здійснюється ректором, проректорами з навчальної та наукової роботи, деканами факуль­тетів, завідувачами кафедр.

3. Деканати планують НДРС окремим розділом у навчальних планах за відповідними спеціальностями.

4. Методичними центрами з організації НДРС є випускові ка­федри. Кожна кафедра складає програму НДРС, яка передбачає залучення студентів до НДРС на весь період навчання; робочі плани дисциплін з елементами науково-дослідної діяльності (ла­бораторні роботи, реферати та ін.); плани проведення наукових гуртків наукових конференцій, семінарів, олімпіад та інших нау­кових заходів. На кафедрі ведеться картотека завершених науко­вих робіт студентів.

5. З метою активізації НДРС в університеті, розширення на­
прямів науково-дослідної діяльності студентські колективи мо­
жуть реалізовувати свої творчі починання, створюючи на основі
самоуправління ініціативні наукові колективи у вигляді наукових
центрів, освітніх студій, відділів науки, проектних бюро тощо для
вирішення проблемних питань, що стоять перед сучасною наукою.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО СТУДЕНТСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГУРТОК

(розроблене студентським науковим товариством ХНА У ім. В. В. Докучаева)

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Студентський науковий гурток (СНГ) вищого навчального закладу є осередком науково-дослідної роботи студентів (НДРС) за всіма напрямами наукового пошуку в системі комплексної під­готовки висококваліфікованих фахівців.

2. Студентський науковий гурток створюється на кожній ка­федрі з метою розвитку і підвищення ефективності НДРС відпо­відно до затвердженої керівництвом університету політики орга­нізації НДРС у вищому навчальному закладі аграрної освіти національного рівня шляхом залучення до самостійної наукової діяльності талановитої молоді, застосування ефективних методів, форм і прийомів організації проведення відповідних наукових за­ходів.

3. СНГ створюється за ініціативою відповідної кафедри за те­матикою її наукових досліджень. Кількість студентських науко­вих гуртків не обмежується.

 

3. СНГ діє на постійній основі у формі засідань, на яких сту­денти готують і доповідають результати своїх наукових дослі­джень, обговорюють доповіді і розглядають актуальні проблеми розвитку науки у відповідній галузі.

4. Керує студентським науковим гуртком його керівник із складу досвідчених викладачів кафедри. Керівник студентського наукового гуртка обирається засіданням кафедри терміном на З роки.

5. Засідання СНГ проходять згідно з планом, складеним його керівником і затвердженим завідувачем кафедри на початку кож­ного навчального року з періодичністю один-два рази на місяць.

6. Засідання СНГ носять дискусійний, полемічний характер при активній управлінській участі керівника наукового гуртка.

7. Підсумки роботи СНГ оформляються протоколом, в якому зазначаються: порядок денний, прізвища доповідачів і студентів, які брали участь в обговоренні наукових питань, кращі доповіді, висновки (пропозиції з представлення наукової роботи на кон-курс-огляд наукових робіт тощо).

8. СНГ на кафедрі діє згідно з Законом України «Про вищу освіту», Статутом університету, Положенням про НДРС універ­ситету, посадовою інструкцією керівника наукового гуртка та цим Положенням.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Відповідно до мети НДРС студентський науковий гурток ви­конує такі функції:

1. Сприяє підвищенню творчої активності студентів, розвитку їх умінь і навичок у творчій науково-дослідній діяльності.

2. Залучає студентів до активної НДР з проблемних питань за програмою наукових досліджень кафедри.

₁₅483