Види і методи вимірювання інфляції

За формами прояву інфляція підрозділяється на наступні види:

цінова інфляція (виявляється у формі зростання цін);

інфляція заощаджень (знецінення грошей виявляється в зростанні вимушених заощаджень при фіксованих державних цінах і доходах);

девальвація (знецінення національних грошей виявляється в зниженні їх курсу до іноземних валют).

За темпами знецінення грошей інфляція ділиться на наступні види:

повзуча інфляція характеризується зростанням маси грошей в обороті з незначним зростання цін (до 5% за рік);

помірна інфляція виявляється в прискоренні знецінення грошей у формі зростання цін в межах від 5% до 20% за рік, що спонукає економічних суб'єктів вживати адаптаційні заходи;

галопуюча інфляція характеризується стрибкоподібним, не рівномірним зростанням цін(20-50% за рік, іноді 100% за рік); підвищення цін стає непередбачуваним і не піддається регулюванню;

гіперінфляція характеризується надзвичайно високими темпами зростання цін – більш ніж 100% за рік, гроші починають втрачати свої функції, падає їх роль в економіці, розповсюджується бартер, порушуються фінансові і кредитні механізми.

Інфляція вимірюється такими показниками, як індекс споживчих цін, індекс цін виробників, дефлятор ВВП:

Індекс споживчих цін(ІСЦ) характеризує зміну в часі загального рівня вартості споживчого кошику в поточному році до вартості споживчої корзини в базисному році і розраховується за формулою:

 

, (5.1)

 

де і - ціни одиниці товарів (послуг) базового і звітного періодів;

- кількість товарів в «споживчому кошику» базового періоду.

Індекс цін виробників(ІЦВ) характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які купують підприємства для виробничого споживання і розраховуються за формулою агрегатного індексу цін Ласпейреса:

(5.2)

 

де - рівень цін одиниці товару (послуги) поточного і базового періодів;

- кількість товарів (послуг) в базовому періоді.

Дефлятор ВВП характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, які реалізовані споживачами, і розраховується за допомогою індексу Пааше:

 

(5.3)

 

де - об'єм виробництва в розрахунковому періоді.

У відкритому вигляді інфляція завжди виявляється в зростанні цін. Прогноз її збільшення можна зробити на основі даних середньорічного рівня інфляції.

Для вимірювання інфляції використовується індекс інфляції (І_і), який показує, на яку величину зросли ціни за даний період:

І_і = (1 + ВІ₁) х (1 + ВІ₂) х (1 + ВІ₃) х..х (1+ВІ_n), (5.4)

 

де ВІ₁ ВІ₂, ВІ₃, ВІ_n - величина інфляції за певні проміжки часу (від 1 до n).

Якщо величини інфляції і дані періоди рівні, то індекс інфляції (І_і) приймає наступний вигляд:

І_і= (1 + ВІ)^t, (5.5)

 

де t - кількість інфляційних періодів.

Одним з важливих питань є правильний облік інфляції в інвестиційних проектах банку, коли розрахунки в поточних цінах повинні враховувати інфляційну надбавку. Крім того, необхідно враховувати сумісну залишкову дію прибутковості і інфляції. Розрахунок накопиченої суми в результаті інвестицій первинної суми в який-небудь проект з урахуванням інфляції можна визначити за наступною формулою:

 

НІ = ПІ х(1 + ПС) х(1 + В_і), (5.6)

 

де НІ - накопичена сума інвестицій за даний період;

ПІ - первинна сума інвестицій;

ПС - процентна ставка доходу інвестицій;

В_і - величина інфляції.

Якщо обчислення виконуються в розрахунку первинної суми інвестицій, рівної 1 грн., то формула 5.6 приймає наступний вигляд:

 

(1 + П_і) = (1 + ПС) х (1 + В_і), (5.7)

 

де П_і - процентна ставка доходу інвестицій, що враховує інфляцію.

Інфляція має економічні і соціальні наслідки.

До економічних наслідків відносять:

· зменшення доходів у тих верств населення, які живуть за рахунок бюджетних коштів, а так само за рахунок виплат по соціальному страхуванню;

· знецінення заощаджень;

· зниження життєвого рівня населення з фіксованими доходами;

· скорочення платоспроможного попиту населення;

· загострення соціальних суперечностей в суспільстві.

До економічних наслідків відносять:

· скорочення об'ємів виробництва товарів і послуг,

· посилення диспропорції розвитку економіки,

· зниження об'ємів інвестицій,

· скорочення нових капіталовкладень,

· спад науково-технічного прогресу,

· розлад банківської системи,

· скорочення об'ємів міжгосподарського кредитування,

· розповсюдження бартерних операцій,

· девальвація національної валюти.