Значення та принципи організації позакласної роботи з літератури.

Позакласна робота з літератури – система навчально-виховних заходів, які проводяться у вільний від уроків час та спрямовані на поглиблення літературної освіти, всебічний розвиток та виховання учнів [О.Б.].

Значення позакласної роботи:

– формування активного читача;

– поглиблення літературної освіти;

– розвиток творчого потенціалу учнів;

– виховання школярів засобами літератури;

– організація дозвілля учнів тощо.

«Вся совокупность средств внеклассной работы по литературе направлена на … воспитание школьников средствами литературы, на углубление знания литературы, на расширение их читательского горизонта, на воспитание интереса и любви к чтению, т.е., по существу, любая работа по литературе, проводимая в сфере внеклассной деятельности, есть работа по организации внеклассного чтения, формирование читательской культуры» [Збарский И.С., Полухина В.П. Внеклассное чтение по литературе (ІV-VІІІ классы): Пособие для учителя. – 2-е изд., доп. – М.: Просвещение, 1980. – С. 6].

Організація позакласного читання учнями творів світового красного мистецтва – невід’ємна частина позакласної роботи вчителя-зарубіжника.

Принципи організації позакласної роботи із зарубіжної літератури (за Ісаєвою, Клименко):

– взаємодія п/р з уроками зарубіжної літератури;

– взаємопов’язане вивчення української та зарубіжної літератур;

– взаємодія з іншими шкільними предметами;

– взаємодія з іншими мистецтвами;

– широке використання ігрових видів робіт;

– дидактичні принципи: добровільної участі, наступності і перспективності, доступності, індивідуального підходу.

Форми позакласної роботи

І.Систематичні форми позакласної роботи:

1) Літературний гурток

«...шкільні літературні гуртки – невеличкі об’єднання учнів (10-20 осіб) за загальним інтересом до літератури, бажанням глибоко і всебічно вивчити літературний феномен – художній твір, спробувати творити самим» [9-11 кл.].

Форми проведення засідань літературного гуртка:

– семінар,

– диспут,

– літературний бій,

– вікторина,

– творчі конкурси,

– колективне читання новинок літератури,

– огляд навчального відеофільму,

– екскурсія (в музей, театр, кінотеатр, на природу, в бібліотеку, на виставку тощо),

– робота в бібліотеках, музеях,

– проведення літературних вечорів,

– написання рефератів,

– складання фотоальбомів тощо.

Важливо урізноманітнювати форми роботи гуртка.

Види л/г:

ü Літературно-краєзнавчий гурток.

Зміст роботи гуртка: вивчення творчості письменників, які жили у цьому краї чи подорожували цією місцевістю; організація зустрічей та листування з прототипами літературних героїв; з’ясування біографічних та творчих зв’язків письменників з цим краєм; читання художніх творів, що змальовують природу та життя людей тієї чи іншої місцевості.

Передбачається широке залучення учнів до пошукової та творчої роботи. Форми учнівських досліджень: добір статей, фотоматеріалів, використання літератури з краєзнавства, оформлення альбомів тощо.

Напрямки роботи літературно-краєзнавчого гуртка:

– пошук, систематизація та вивчення краєзнавчих матеріалів;

– проведення екскурсій;

– організація виставок краєзнавчого матеріалу.

Приклад розробки: «Козацький внук і правнук вільного козацького роду: Володимир Короленко і Україна» [5-6 класи: 40].

ü Фольклорний гурток.

ü Драматичний гурток.

Мета: пробудження інтересу до драматичних творів, театрального мистецтва взагалі.

Види робіт:

– відвідування театрів;

– перегляд і обговорення вистав, зіставлення їх з літ. текстом;

– власні інсценізації учнів (епізодів, невеликих текстів);

– складання рекламної афіші до спектаклю (інсценізації);

– створення діафільму до п’єси (молодші гуртківці).

Драмгурток готує учнів до роботи в шкільному театрі.

Варто давати завдання, щоб учні відчули себе в різних театральних професіях: як режисери (помічники режисера), художники-постановники, актори, костюмери, гримери тощо.

ü Поетичний гурток.

Мета: залучити до поезії, поглибити знання про лірику, розвинути творчі можливості, естетичний смак, розкрити поетичні здібності.

ü Бібліотечний гурток.

Мета: розширити знання учнів про бібліотечну справу, розвинути їхні уміння та навички роботи в бібліотеці, допомогти школярам у створенні власних бібліотек.

Напрями роботи:

– опанування елементарної бібліотечної грамотності;

– презентація книжкових виставок;

– проведення читацьких конференцій;

– організація зустрічей з письменниками, літературиними критиками, бібліофілами тощо;

– захист читацьких формулярів.

Приклад розробки: «У мене в шафі – скарби всіх століть...» [5-6 класи: 38].

– Гурток виразного читання.

Мета: навчити гуртківців виразно читати та промовляти текст з урахуванням ідеї та образної природи твору. Особливу увагу приділяємо вмінню знаходити та виділяти у тексті логічні наголоси (смислові центри), використовувати паузи (логічні, граматичні, логіко-граматичні, поетичні, психологічні), визначати надзавдання при читанні тексту.

Важливе значення мають індивідуальні завдання: відпрацьовується техніка мовлення (властивості голосу, дикція) та дихання, надаються конкретні рекомендації щодо вдосконалення читацьких умінь.

ü Літературно-історичний гурток.

ü Літературознавчий гурток.

Приклад розробки: «Подарунки від Г.К.Андерсена» [5-6 класи: 12]; «Незгасаючий смолоскип. Образ Ікара у світовій літературі» [7-8 класи: 25].

– Перекладацький гурток.

Шкільний театр

Завдання:

– виховувати естетичний смак засобами театрального мистецтва;

– пропагувати драматичні твори, розширювати знання про театр;

– формувати культурного глядача.

Етапи роботи над п’єсою:

І етап. Перше читання п’єси. Аналіз проблематики. Розподіл ролей.

ІІ етап. Робота над окремими діями. Мета: осягнути ідейний зміст кожного образу, його місце у п’єсі. Завдання для кожного учасника: продумати власний режисерський коментар образу.

ІІІ етап. Робота над ролями:

а) індивідуальна: вміти виразно читати репліки героя, проникнути в ідейну та художню основу образу.

б) колективна.

Приклад розробки: «Жив був один дивак...»: Сценарій вистави шкільного театру, присвяченої Г.К.Андерсену [5-6 класи: 43]; «Театр ані трохи не дрібниця...» (методичні рекомендації до роботи шкільного театру за комедією Гоголя «Ревізор» [7-8 класи: 49].

ІV етап. Репетиції:

а) окремих сцен;

б) усієї вистави.

V етап. Прем’єра.

VІ етап. Обговорення вистави. Завдання для глядачів: написати рецензію на спектакль.

3) Літературний клуб

Приклад розробки: «Їм обом потрібен час...» (сценарій засідання клубу юних філологів за оповіданням Дж.Олдріджа «Останній дюйм») [7-8 класи: 11]; «Хто ви – Дон Кіхот Ламанчський?» (сценарій засідання прес-клубу) [7-8 класи: 37].

4) Лекторій

Літературний салон

Салон(з фр. – «вітальня, кімната для прийомів»).Присвячується обговоренню художніх творів, напрямів, творчого доробку письменника, виставок і вистав, з демонстрацією картин, ілюстрацій, слайдів. Головне – невимушена, розкута обстановка (за 9-11 кл.). Приклад розробки: «Вітальня Александра Дюма у замку «Монте-Крісто» [9-11: 64].