Затримка початку проведення серцево-легеневої реанімації, втрата часу на діагностичні, організаційні та лікувальні процедури.

2. Неправильна техніка проведення закритого масажу серця, здебільшого недостатня частота (менше 100 за 1 хв) і недостатня глибина (менше 4-5 см) компресій або перерва між ними більше 10 с (!).

3. Неправильна техніка штучної вентиляції легень: не забезпечена прохід­ність дихальних шляхів, герметичність при вдуванні повітря (частіше всього маска нещільно прилягає до лиця пацієнта), повільне вдування повітря.

Пізній початок введення адреналіну або інтервали між ін'єкціями, що перевищують 5 хв.

5. Затримка з проведенням електричної дефібриляції одразу після введен­ня медикаментозних засобів без попередніх (протягом 2 хв) компресій грудної клітки та штучної вентиляції легень.

Передчасне призупинення реанімаційних заходів.

7. Застосування електричного розряду у випадку відсутності ФШ суттєво погіршує результати серцево-легеневої реанімації, тому дефібриляцію в стаці­онарі проводять за умов ЕКГ-підтвердження ФШ (!).

Необхідно підкреслити, що будь-яка помилка при проведенні серцево-легеневої реанімації може стати фатальною.

Актуальним питанням є вивчення ефективності антиаритмічної терапії в залежності від клінічних станів (табл. 2.112).

Примітки: Клас І — доцільність застосовування беззаперечно доведена; Клас II А — доцільність на користь застосування повністю переважає; Клас IIБ — доцільність/ефективність застосування менш доведена; ШКД — штучний кардіовертер-дефібрилятор.

Реанімаційні заходи при асистолії та електромеханічній дисоціації розгля­нуто в алгоритмах 2.78 і 2.79.

Алгоритм 2.78. Реанімаційні заходи при асистолії [Grauer К., Covallaro D., 1996] Крок 1

Непрямий масаж серця та штучне дихання із роту в рот чи із роту в ніс

Крок 2

Адреналін вводять у дозі 1 мг в/в чи ендотрахеально (2-2,5 мг). Дозу можна збільшувати при відсутності клінічного ефекту

Крок З

Атропін вводять у дозі 1 мг в/в. Ін'єкції проводять кожні 3-5 хв до загаль-
ної дози 0,04 мг/кг маси тіла (3 мг) ____________________________________________

Крок 4

Проведення ендокардіальної електрокардіостимуляції; чим раніше вона розпочата, тим вища її ефективність

Крок 5

Бікарбонат натрію при асистолії краще не вводити, якщо зупинка крово­обігу не дуже тривала чи виникла на тлі компенсованого ацидозу

Крок 6

Амінофілін (теофілін) вводять в/в струминно в дозі 250 мг упродовж 1-2 хв

 

Необхідно наголосити, що дефібриляція при асистолії протипоказана, оскільки вона може приголомшити міокард і перешкоджати відновленню електричної активності серця (!).

Алгоритм 2.79. Послідовність реанімаційних заходів при електромеханічній дисоціації [Опиґег ^т. К., 1995]

Непрямий масаж серця та штучна вентиляція легень

і

Налагодити в/в інфузію 1

Адреналін 0,5 мг 1:10 000 розчину в/в струминно вводять кожні 5 хв

Адреналін 0,5 — 1 мг 1:10 000 розчину в/в струминно (введення препарату кожні 5 хв) і

Інтубація трахеї, яка проводиться одночасно з іншими реанімаційними

Заходами 1

Можливе використання бікарбонату натрію (ефективність його сумнівна) в дозі 1 мекв/кг, можна вводити його кожні 10 хв у дозі, що складає половину від початкової

Ефективність антиаритмічної терапії згідно з даними доказової меди­цини і проведених РКД:

1. В РКД V-HeFT за даними 2-річного спостереження виявлено знижен­ня смертності у хворих на ХСН на фоні прийому інгібітора АПФ еналаприлу у порівнянні з хворими, які приймали комбінацію а-адреноблокатора гідра-лазину з ізосорбідом динітратом у результаті зменшення РСС, особливо у па­цієнтів з помірною СН.

2. В РКД RALES показано, що терапія антагоністом альдостерону спіро-нолактоном у поєднанні з діуретиком, інгібітором АПФ та дигоксином супро­воджувалась значно більшим зменшенням загальної смертності, РСС. Вва­жають, що ця позитивна динаміка обумовлена нормалізацією вмісту калію в крові, регресом інтерстиціального фіброзу, викликаного альдостероном.

3.
Мета-аналіз РКД у хворих з підозрою на ІМ показав, що внутрішньовен­не призначення магнію в ранньому періоді захворювання супроводжувалось зниженням смертності на 45%. Але в більш пізніх дослідженнях ефективність магнію при ІМ не підтвердилась.

4. Тривале застосування інгібіторів фосфодіестерази (мілренон) у РКД PROMISE супроводжувалось підвищенням загальної смертності в результаті збільшення ЧСС, оскільки вони призводять до підвищення збудливості міо­карда, тому в такої категорії хворих їх не можна застосовувати.