Пропафенон — 1-2 мг/кг в/в струминно впродовж 10 хв
Содержание книги
- Лікування міокардитів у залежності від причини виникнення
- У більшості хворих визначається синусова тахікардія, окрім уремічних міокардитів.
- При міоперикардитах проводять імуносупресорну терапію (циклофос-фан, азатіоприн або колхіцин), яка вважається резервною.
- Мітральний стеноз (стеноз лівого атріовентрику-лярного отвору)
- Алгоритм 2.31. Стандарти критеріїв діагностики мітральної недостатності
- Порушення ендокарду та ендотелію в зонах міксоматозної трансформації з формуванням тромбоцитарно-фібринозних тромбів.
- Аускультативні критерії: грубий систолічний шум у II міжребер'ї справа, який проводиться на артерії шиї та в міжлопаткову ділянку, II тон над аортою послаблений
- Рентгенологічні критерії: визначається гіпертрофія ЛШ, аортальна конфігурація серця, розширення аорти
- II. Мітральний стеноз у поєднанні з помірною аортальною недостатністю
- Рекомендації по веденню вагітних з клапанними вадами серця
- Класифікація вроджених вад серця
- Межі відносної тупості серця зміщуються вправо, можливо вгору
- Відкрита артеріальна протока
- Межі відносної тупості серця збільшуються вправо
- Клініка та діагностика захворювання наведені в алгоритмі 2.41.
- Міграція надшлуночкового водія ритму
- Дифузний міокардіофіброз. Передсердна пароксизмальна тахікардія. СН і стадії, II фк.
- Інколи порушується правило загального дільника
- Понижують амплітуду потенціалу дії та збільшують межовий потенціал, у зв'язку з чим збудливість міокарда передсердь і шлуночків зменшується.
- Принципи підбору антиаритмічної терапії при постійних або часто рецидивуючих аритміях
- Аап і класу застосовують при неорганічних захворюваннях серця, аап III класу — при органічній патології серця
- Критерії діагностики ПТ наведені в алгоритмах 2.53-2.58.
- Використання різних проб і спеціальних методів дослідження для діагностики аритмій і блокад серця
- Рекомендації з невідкладної допомоги при гемодинамічно стабільній спт з правильним ритмом
- Невідкладна допомога та лікування суправентрикулярної ПТ наведені в алгоритмах 2. 59; 2. 60.
- Пропафенон — 1-2 мг/кг в/в струминно впродовж 10 хв
- Особливості застосування ААП при «пірует»-тахікардії
- При катехоламініндукованих ШТ рекомендують обмеження фізичних навантажень, А при неефективності — прийом баб.
- Визначення передсердної рефрактерності та її дисперсії
- Для профілактики рецидивів ФП кращим препаратом є аміодарон, який застосовують тривало у дозі 200-400 мг/добу.
- Алгоритм 2.70. Прогнозування рецидиву фібриляції та тріпотіння передсердь після успішної електричної та медикаментозної кардіоверсії
- Отримані нові важливі дані з лікування аритмій серця. У хворих з гіпер-холестеринемією застосування статинів супроводжується значним зниженням ймовірності рецидиву ФП після кардіоверсії.
- Такий диференційований підхід до вторинної профілактики ФП зменшує кінцеві точки та покращує якість життя.
- Аап і С класу можуть сповільнити частоту скорочень передсердь або покращити ав-провідність, що призводить до парадоксального збільшення скорочень шлуночків.
- Фібриляція шлуночків, асистолія та електромеханічна дисоціація
- А (Air). Відновлення прохідності дихальних шляхів. В (Breathing). Штучна вентиляція легень рот у рот.
- Затримка початку проведення серцево-легеневої реанімації, втрата часу на діагностичні, організаційні та лікувальні процедури.
- Термінальна застійна СН тощо.
- При вродженому та набутому подовженні тривалості інтервалу Q-T ААП 1А і III класів викликають аритмогенну реакцію.
- Виникає тривала пауза між сусідніми зубцями Р чи R, яка дорівнює двом (рідше 3-4) звичайним інтервалам Р-Р чи R-R (незалежно від кількості випадінь зубця Р)
- Тривалість комплексу ОДБ складає 0,08-0,11 с
- Гіперактивація нейрогуморальних систем організму (симпатико-адрена-лової системи, РААС, антидіуретичного гормону, передсердного натрійуретич-ного пептиду).
- Алгоритм 2.90. Стандарти діагностики критеріїв гострої лівошлуночкової серцевої недостатності (набряку легень)
- Показання й схема дозування вазодилататорів при гострій СН (за рекомендаціями Європейського товариства інтенсивної терапії, 2005)
- СН і, II А, II Б, III стадій відповідає хронічній недостатності кровообігу таких самих стадій за класифікацією М. Д. Стражеска, В. X. Василенка.
- Дилатаційна кардіоміопатія, постійна форма фібриляції передсердь. СН IIб ст. , систолічний варіант, IV фк.
- Та частоти розвитку ускладнень
- Для підвищення ефективності лікування фуросемід, торасемід чи етакри-нову кислоту застосовують одночасно перорально, в/в або в/м
- Сучасні методи лікування різних стадій ХСН
- Диференційоване лікування ХСН в залежності від вираженості дисфункції лівого шлуночка
Дизопірамід — 150 мг в/в струминно
Новокаїнамід — 0,5-1 г в/в струминно
Крок З
При частих і резистентних до лікування нападах тахікардії проводиться абляція, деструкція і хірургічне розрізання допоміжних провідних шляхів серця. Хворим з антидромною ПТ з широким комплексом QRS проводити негайну катетерну абляцію недоцільно
III. Лікування суправентрикулярної ПТ з широким комплексом QRS невідомої етіології
Новокаїнамід — 0,5-1,0 г в/в струминно
Соталол (гілукор) — 40 мг в/в струминно
Аміодарон (кордарон, аритміл) — 300-450 мг струминно
IV. Лікування суправентрикулярної ПТ з широким комплексом QRS невідомої етіології у хворих з дисфункцією ЛШ Крок 1
Аміодарон (див. вище)
Лідокаїн до 1 г/добу
Крок 2
Електрична кардіоверсія
Особливості невідкладної терапії суправентрикулярної ПТ з широким комплексом С^ЯБ
1. Для купування суправентрикулярної ПТ з широким комплексом (^118 при відсутності порушень гемодинаміки (згідно з даними нечисленних РКД) необхідно застосовувати внутрішньовенно прокаїнамід чи соталол.
З цією метою аміодарону надається перевага перед прокаїнамідом і со-талолом при лікуванні пацієнтів зі зниженою ФВ ЛШ або ознаками СН.
3. В окремих випадках проводиться альтернативна терапія аміодароном (наприклад, ПТ з передзбудженням шлуночків).
Якщо у хворого немає гемодинамічних порушень, можна застосовувати флекаїнід чи ібутилід внутрішньовенно в оптимальних дозах.
Для купування неритмічної тахікардії з широким комплексом (3118 (ФП з допоміжними передсердно-шлуночковими з'єднаннями) рекомендується БІТ.
Суправентрикулярні тахікардії у вагітних
Передсердні екстрасистоли реєструються під час вагітності в 50% випадків, вони добре переносяться; пароксизми суправентрикулярної тахікардії — в 3-4 випадках на 10 000 спостережень (останні у 20% пацієнток виникають значно частіше) [56].
У вагітних певні складнощі виникають від можливого небезпечного впливу ААП на плід, особливо в першому триместрі вагітності.
Невідкладна терапія при АВ (вузловій) ПТу вагітних включає:
1. Застосування вагусних проб, а при їх неефективності потрібно призначати аденозин (АТФ) в оптимальних дозах у 2-му та 3-му триместрах вагітності.
2. Якщо АТФ неефективний, необхідно використовувати БАБ (пропранолол чи метопролол).
3. АК верапаміл вводити внутрішньовенно небезпечно в зв'язку з можливим ризиком розвитку артеріальної гіпотензії у матері з подальшою гіпоксією плода.
4. У літературі є повідомлення про те, що електрична кардіоверсія найбільш безпечна при суправентрикулярній ПТ у відновленні синусового ритму під час усіх періодів вагітності.
Особливості і тактику лікування суправентрикулярної ПТ у вагітних розглянуто в табл. 2.100.
Таблиця 2А00
Рекомендації з тактики лікування суправентрикулярних тахікардій у вагітних
Профілактика аритмій серця у вагітних:
1. Препаратами першої лінії є дигоксин, БАБ (пропранолол, метопролол). Дигоксин є безпечним і його часто застосовують при суправентрикуляних аритміях у вагітних. Пропранолол і метопролол більш ефективні і безпечні, однак їх не слід призначати жінкам у першому триместрі вагітності. Крупні дослідження показали, що частота ускладнень у вагітних при застосуванні БАБ не більша, ніж у групі плацебо. Однак пропранолол при застосуванні в першому триместрі затримує внутрішньоутробний розвиток плода. Кардіоселектив-ні БАБ більш безпечні, вони менше впливають на периферичну вазодилатацію і тонус матки.
Якщо БАБ неефективні, то у вагітних з цими аритміями застосовують ААП III класу соталол. Цей препарат також застосовують при ФП і шлуноч-кових аритміях. Але досвід застосування цього препарату недостатній, тому його слід призначати тільки за показаннями і в мінімальних ефективних дозах.
3. ААП І С класу флекаїнід при вагітності протипоказаний, а пропафенон не слід застосовувати в першому триместрі вагітності (в 2-му та 3-му триместрах вагітності не зареєструвано негативного впливу препарату на плід).
4. ААП ІА класу хінідин відносно задовільно переноситься вагітними, але він інколи викликає у плода тробоцитопенію, токсичне враження 8-ї пари че- репномозкових нервів. Із цієї групи препаратів прокаїнамід застосовують тільки для надання невідкладної допомоги.
5. Застосування ААП III класу аміодарону обмежують у вагітних з аритміями. Цей препарат застосовують тільки у тому випадку, коли аритмії загрожують життю вагітних при відсутності клінічних ефектів від інших медикаментозних засобів.
Профілактика. З метою вторинної профілактики аритмій серця при ССЗ застосовують АК (верапаміл, дилтіазем), БАБ (метопролол, атенолол, бісопро-лол), аміодарон (кордарон, аритміл) в оптимальних дозах. ААП І класу пропафенон можна застосовувати тільки коротким курсом лікування, тобто 2-4 тиж.
|
