Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Принципи підбору антиаритмічної терапії при постійних або часто рецидивуючих аритміях
• 3 урахуванням безпеки ААП оцінку їх ефективності потрібно розпочинати з БАБ та аміодарона. При неефективності монотерапії поєднують аміодарон з БАБ. Якщо немає брадикардії та подовження інтервалу РЯ, можна поєднувати аміодарон з будь-яким ААП. У хворих з брадикардією до аміодарону додають БАБ піндолол (віскен), якому притаманна внутрішньосимпатоміметична активність; він не зменшує ЧСС. Поєднання БАБ з аміодароном більше зменшує смертність, ніж монотерапія. При відсутності ефективності цих препаратів застосовують ААП ІС класу — пропафенон у поєднанні з БАБ чи інгібіторами АПФ, що зменшує їх побічні реакції. Інші ААП І класу менш ефективні і спричиняють більше побічних реакцій. • Метаболічні препарати недостатньо ефективні при порушеннях ритму серця. Клінічна ефективність курсового лікування таких препаратів, як кокар-боксилаза, інозіе-Ф, рибоксин, неотон не відрізняється від плацебо. Винятком є цитопротектори триметазидин та мілдронат, яким властива часткова вторинна опосередкована антиаритмічна дія; вони зменшують активність ПОЛ, підвищують АОСЗ, за рахунок чого відбувається часткове розширення коронарних артерій і зменшення розвитку суправентрикулярних, шлуночкових екс-трасистол. Крім того, вони здатні частково посилювати дію ААП. Таблиця 2.94 Предиктори аримтогенної дії ААП з можливим розвитком шлуночкової проаритмії
Показання до проведення лікування суправентрикулярної екстрасистолії:
• погана переносимість суправентрикулярної екстрасистолії; • високий ризик ФП при мітральному стенозі, патології передсердь; • часта суправентрикулярна екстрасистолія (700-1000 за добу і більше). Стандарти лікування екстрасистолії наведені в алгоритмах 2.51; 2.52. Алгоритм 2.51. Стандарти лікування екстрасистолічної аритмії, резистентної до терапії Суправентрикулярна екстрасистолія [13] Крок 1 Монотерапія антагоністом кальцію верапамілом (120-240 мг/добу), бета-адреноблокаторами метопрололом, атенололом — 50-200 мг/добу, блокато-ром калієвих каналів аміодароном (кордароном, аритмілом) — 400-1000 мг/ добу, d, £-соталолом — 80-160 мг/добу Крок 2 Комбінована терапія з інгібіторами АПФ або сартанами: Метопролол + кандесартан; Верапаміл + кандесартан; Аміодарон + лізиноприл; Аміодарон + лозартан Дигоксин у вигляді монотерапії не застосовують, а при поєднанні з БАБ, АК верапамілом і аміодароном його побічні реакції значно зменшуються. При поєднаному лікуванні з аміодароном і верапамілом дозу дигоксину слід зменшувати на 50%. ААП І класу у пацієнтів з суправентрикулярною екстрасистолією при органічному ураженні міокарда (ІМ, ДКМП тощо) не застосовують через високий ризик виникнення проаритмогенного ефекту, що може призводити до ФШ Шлуночкова екстрасистолія Крок 1 Монотерапія ААП І класу (лідокаїн, пропафенон, етацизин, етмозин, мек-ситил, хінідин, аллапенін, дизопірамід) і III класу (аміодарон, кордарон дро-недарон) у середніх терапевтичних дозах. Препарати І А, І С класів і аміодарон зменшують як суправентрикулярні, так і шлуночкові екстрасистоли.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 157; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.117.111.1 (0.005 с.) |