Дифузний міокардіофіброз. Передсердна пароксизмальна тахікардія. СН і стадії, II фк. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Дифузний міокардіофіброз. Передсердна пароксизмальна тахікардія. СН і стадії, II фк.



3. Ідіопатична аритмія: персистуюча фібриляція передсердь, брадисисто-лічна форма, стан після медикаментозної кардіоверсії (дата).

Суправентрикулярні екстрасистоли

Суправентрикулярні екстрасистоли у здорових людей протягом доби зу­стрічаються в 43-100% і збільшуються з віком, а більше ЗО за годину вони спостерігаються в 2-5% здорових людей.

До суправентрикулярних (надшлуночкових) екстрасистол відносяться:

Синоатріальна; 2) передсердна; 3) вузлова.

За кількістю екстрасистоли розподіляються на дуплети (дві екстрасистоли підряд), триплети (три екстрасистоли підряд).

Суправентрикулярна синоатріальна екстрасистолія зустрічається рідко. При ній відбувається передчасне виникнення зубця Р такої ж форми, що і інших зубців Р синусового походження без змін комплексу СЛ^Б. У цьому випадку компенсаторна пауза відсутня, що відрізняє синоатріальну екстрасистолію від передсердної.

Передсердна екстрасистолія — це передчасне збудження та скорочення серця імпульсом, який знаходиться в лівому або правому передсерді.

Клініка та діагностика захворювання наведені в алгоритмах 2.42; 2.43; рис.2.7.

 

Алгоритм 2.42. Стандарти ЕКГ-критеріїв діагностики передсердної екстрасистолії [13]

Реєструється передчасна позачергова поява зубця Р і слідуючий за ним комплекс 0)-Т

2. Спостерігається деформація або зміни полярності зубця Р в екстра­систолічному комплексі

3. Визначається незмінений шлуночковий комплекс ОДБ, схожий за фор­мою на звичайні нормальні комплекси (ЗЯБ синусового походження

Наявність після передсердної екстрасистолії неповної компенсаторної паузи


 
 


по провідній системі (вгору — по передсердях, вниз — по шлуночках). Рет­роградне збудження по передсердях призводить до виникнення негативного зубця Р. При екстрасистолі з одночасним збудженням передсердь і шлуноч­ків негативний зубець Р зливається з комплексом (ЗЯБ, і тому він на ЕКГ не диференціюється. У випадку виникнення екстрасистоли із АВ-з'єднання з передчасним збудженням шлуночків, а потім передсердь, на ЕКГ спочатку з'являється комплекс ОДБ, а потім негативний зубець Р, розміщений на сегменті БТ. Шлуночковий комплекс ОДБ при АВ екстрасистолі частіше буває незміненим (рис. 2.7).

Алгоритм 2.43. Стандарти ЕКГ-критеріїв діагностики екстрасистолії із атріовентрикулярного з'єднання [13]

Передчасна позачергова поява на ЕКГ незміненого шлуночкового комплексу (ЗЯБ, подібного за формою на інші комплекси ОДБ синусового походження

2. Негативний зубець Р у II, III, аУБ відведеннях після екстрасистолічно­го комплексу ОДБ на сегменті БТ або відсутність зубця Р (внаслідок зливан­ня Р з комплексом ОДБ, в результаті чого він на ЕКГ не визначається)

Наявність неповної компенсаторної паузи

 

Прогноз переважно сприятливий: РКД показали, що суправентрикулярна екстрасистолія, на відміну від шлуночкової, не пов'язана з підвищеним ризи­ком виникнення РСС.

Шлуночкова екстрасистолія

При холтерівському моніторуванні ЕКГ шлуночкові екстрасистоли зустрі­чаються в 40-90% як у здорових, так і у хворих людей. Поширеність шлуноч-кових екстрасистол значно зростає за наявності органічних захворювань серця.

Визначення. Шлуночкова екстрасистолія — це порушення ритму серця від імпульсу, який виникає в різних ділянках провідної системи шлуночків. Джерелом шлуночкової екстрасистолії можуть бути ніжки пучка Гіса або во­локна Пуркіньє. У результаті відзначених електрофізіологічних особливостей відбувається неодночасне збудження лівого і правого шлуночка. Неодночасна деполяризація шлуночків призводить до розщеплення та розширення комп­лексу ОДБ (до 0,12 с і більше), форма якого нагадує блокаду ніжки пучка Гіса. Сегмент БТ і зубець Т направляються в протилежну сторону основного комп­лексу ОДБ. При лівошлуночковій екстрасистолії основний комплекс ОДБ на­правлений вниз в І, аУЬ, У5 6 відведеннях і вгору — в III аУР і V, 2 відведен­нях. У випадку розвитку правошлуночкової екстрасистолії комплекс ОДБ має протилежне направлення в цих відведеннях.

Для оцінки прогностичної значущості шлуночкової екстрасистолії В. Lown, М. Wolf [1971] запропонували градації, які згодом були модифіковані М. Ryan et al. (група Лауна). За результатами холтерівського моніторування ЕКГ розріз­няють 5 класів шлуночкової екстрасистолії:

0 клас — відсутність шлуночкових екстрасистол за 24 год;

1 клас — реєструється менше ЗО шлуночкових екстрасистол за 1 год;

2 клас — реєструється більше ЗО шлуночкових екстрасистол за 1 год;

3 клас — реєструються поліморфні шлуночкові екстрасистоли;

4 а клас — реєструються мономорфні парні шлуночкові екстрасистоли;

4 б клас — реєструються поліморфні парні шлуночкові екстрасистоли;

5 клас — реєструється 3 і більше підряд шлуночкових екстрасистол в ме­жах не більше ЗО с (розцінюється як нестійка шлуночкова ПТ) (доповнен­ня класифікації Лауном і його учнями, 1971).

Клініка та діагностика шлуночкових екстрасистол наведені в алгоритмі
2.44; 2.45; 2.46. _____________________________________________________________

Алгоритм 2.44. Стандарти ЕКГ-критеріїв діагностики шлуночкової екстрасистолії [13]



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 259; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.35.30 (0.008 с.)