У більшості хворих визначається синусова тахікардія, окрім уремічних міокардитів.

Алгоритм 2.26. Стандарти критеріїв діагностики ексудативного перикардиту [13]

Клінічні критерії:

— симптоми основного захворювання;

— болі в ділянці серця по типу кардіалгії, які зменшуються по мірі нако­пичення рідини і розходження листків перикарду;

— симптом стиснення близькорозміщенних органів: трахеї («гавкаючий» ка­шель); стравоходу (порушення ковтання їжі — дисфагія); легень (задишка); зворотнього нерву (тихий голос);

— при тампонаді серця приєднується збільшення печінки та болі в ній, на­бряки на нижніх, рідко верхніх кінцівках, розвиток асциту, диспепсич­них ознак, схуднення

ЕКГ-критерії:

— синусова тахікардія;

— низький вольтаж зубців ЕКГ;

— короткий підйом сегмента RST у декількох відведеннях;

— неспецифічні зміни зубця Т (сплющення, інверсія);

— часті порушення ритму серця

ЕхоКТ-критерії: Критерії одномірного режиму:

— наявність ехонегативного простору між листками перикарду (за вели­чиною ехонегативного простору та характером його розподілу можна судити про кількість випоту). В порожнині перикарду може накопичу­ватись 80-200 мл ексудату (і навіть до 2 л рідини, не спричиняючи дис­комфорту);

— зниження амплітуди передньо-заднього руху вісцерального листка пери­карду (носить лінійний характер);

— гіперкінез передньої і задньої стінок серця

Критерії двомірного режиму:

— наявність ехонегативного простору між листками перикарду (частіше ззаду від ЛШ і лівого передсердя)

Рентгенологічні критерії:

— збільшення розмірів тіні серця, зникнення талії серця, перехід гострого печінково-серцевого кута в тупий;

— амплітуда пульсації контурів серця різко знижена

Критерії тампонади серця:

— різко виражена задишка;

— виражений набряк обличчя та шиї;

— набухання шийних вен, які спадаються на вдосі;

— швидко наростаючий асцит, збільшена болюча печінка;

— набряки на ногах;

— пульс малий — альтернуючий або ниткоподібний;

— зниження AT до колапсу;

— періодична втрата свідомості;

— висока гектична температура тіла, мороз при гнійному випоті в порож­нині перикарду;

— гіперкінез передньої і задньої стінок серця ___________________________________

Предиктори виникнення резистентності до лікування при перикар­диті: важкість перебігу та значна тривалість захворювання, велика кількість накопиченої рідини в перикарді та зменшення надходження крові до серця, порушення діастолічної функції серця, важкі супутні захворювання (ІХС, цук­ровий діабет, хронічні обструктивні захворювання легень, бронхіальна астма, хронічні гепатити та цирози печінки, хронічний пієло- та гломерулонефрит, уремія), висока активність запального процесу тощо.

На основі рекомендацій Європейського товариства кардіологів з діагности­ки та лікування захворювань перикарду нами складені діагностичні алгорит­ми констриктивного перикардиту (алгоритм 2.27; 2.28).

Алгоритм 2.27. Діагностичні критерії констриктивного перикардиту [13]

Клінічні прояви: набухання шийних вен, артеріальна гіпотензія, знижен­ня пульсового тиску, набряки, накопичення рідини в черевній порожнині в результаті хронічного системного венозного застою крові, асоційованого зі зниженим серцевим викидом

ЕКГ-критерії: низький вольтаж комплексу ОД8, генералізована інвер­сія або сплощення зубця Т, гіпертрофія лівого передсердя, ФП, АВ-блокада, порушення внутрішньошлуночкової провідності, зрідка — псевдоінфаркт-ний тип кривої

Рентгенологічні критерії грудної клітки: кальцифікація перикарду, випіт у плевру

Ехокардіографічні критерії в М і В режимах:

— потовщення та кальцифікація перикарду, непрямі ознаки констрикції (збільшення передсердь за відсутності змін шлуночків з нормальною сис­толічною функцією);

— ранній патологічний рух назовні та всередину міжшлуночкової перетин­ки (феномен «падіння-плато»);

— сплощені хвилі в ділянці задньої стінки ЛШ;

— відсутність збільшення діаметру ЛШ після ранньої фази швидкого наповнення;

— дилатація нижньої порожнистої вени та печінкових вен з обмеженими респіраторними змінами їх діаметрів

Допплерографічні критерії: обмежене наповнення обох шлуночків з ди­хальними коливаннями потоку на атріовентрикулярних клапанах > 25% Черезстравохідні ЕхоКГ-критерії: вимірювання товщини перикарду Критерії комп'ютерної томографії та магнітно-резонансної візуалізації:

— потовщення і/або кальцифікація перикарду;

— трубкоподібна конфігурація одного або обох шлуночків;

— звуження однієї або обох атріовентрикулярних борозен;

— застій у порожнистих венах;

— збільшення одного або обох передсердь

Критерії катетеризації серця:

— крива тиску в правому і/або лівому шлуночку типу «падіння-плато» або «квадратний корінь»;

— вимірювання значень кінцевого діастолічного тиску в лівому і правому шлуночках у діапазоні 5 мм рт. ст. або менше

Критерії ангіографії шлуночків:

— зменшення розмірів шлуночків і збільшення розмірів передсердь;

— під час діастоли — швидке раннє наповнення із припиненням подальшого збільшення шлуночків («падіння-плато»)