Порушення ендокарду та ендотелію в зонах міксоматозної трансформації з формуванням тромбоцитарно-фібринозних тромбів.

5. Розвиток аритмогенезу в результаті надмірного натягування стулок, су­хожильних хорд, папілярних м'язів та дилатації ЛП.

Класифікація пролапсу мітрального клапана побудована на основі бага­тьох класифікацій, оскільки загальноприйнятої немає.

1.За етіологією:

Первинний (вроджений або ідіопатичний):

— ізольований;

— поєднаний.

Вторинний (набутий) неуточнений.

2.За локалізацією та кількістю вроджених стулок:

— передня, задня або обидві стулки.

3.За ступенем вираженості:

I — незначний — 3-5 мм;

II — помірний — 6-9 мм;

III — виражений — 10 мм і більше.

4.За допплер-ЕхоКГ дослідженням виділяють 4 ступені мітральної регур-
гітації:

І ст. — регургітація проникає в порожнину передсердя на 1/4 її глибини;

II ст. — регургітація проникає в порожнину передсердя на 1/2 її глибини;

III ст. — регургітація на 3/4 її глибини;

IV ст. — регургітація досягає протилежної сторони передсердя. 5. За клінічним перебігом:

• безсисмптомний;

• кардіалгічний;

• аритмічний;

• синкопальний;

• розвиток раптової смерті;

• ускладнений (інфекційний ендокардит, ХСН).

Первинний пролапс мітрального клапана характеризується наявністю «міксоматозної дегенерації» клапанних структур, тобто відбувається процес руйнування та втрати нормальної архітектоніки фібриляторних структур спо­лучної тканини з накопиченням кислих мукополісахаридів без ознак запалення.

Вторинний пролапс мітрального клапана є ускладненням будь-якого захво­рювання (ревматизм та інші дифузні захворювання сполучної тканини, ін­фекційний ендокардит, міокардит, ІХС, ГКМП, гіпертиреоз, емфізема легень, травма серця, аномалія Ебштейна тощо).

 

Клініка і діагностика захворювання наведені в алгоритмі 2.32; табл. 2.85.

 

Алгоритм 2.32. Стандарти критеріїв діагностики пролапсу мітрального клапана [13]

1. Хворі скаржаться на біль у ділянці серця по типу кардіалгії, серце­биття, перебої в роботі серця, задишку, запаморочення, втрату свідомості

Пульс суттєво не змінюється або стає аритмічним

Межі відносної тупості серця зміщуються вліво і вверх при розвитку мітральної недостатності

4. Аускультативно визначається дзвінкий І тон, пізній систолічний шум, систолічний щиголь, які мають тенденцію змінюватись у динаміці (у 20% випадків патологія з боку серця може не визначатись)

5. ЕКГ-критерії: неспецифічне зміщення сегмента БТ від ізолінії; при-плюснутий, двохфазовий або від'ємний зубець Т в II, НІ, У₅_₆ відведеннях. Можуть визначатись суправентрикулярні екстрасистоли, ПТ, ФП, подовжен­ня інтервалу (2-Т

6. ФКГ-критерії:

— пізній систолічний щиголь (тон) і пізній мезосистолічний спадаючий шум на верхівці на тлі збереженої амплітуди І тону;

— при вираженому пролапсі морального клапана формується його відносна недостатність з розвитком вираженого систолічного спадаючого шуму одразу після І тону на верхівці серця, який проводиться в аксилярну ділянку, а також посилення II тону над легеневою артерією

7. ЕхоКГ-критерії:

— поява допоміжної рухомої тіні між тілом передньої мітральної стулки та міжшлуночкової перетинки (при одномірному дослідженні);

— при двомірному дослідженні зміщення точки змикання стулок у по­рожнину вихідного тракту ЛШ;

— за допомогою допплер-ЕхоКГ можна визначати наявність діастоліч-ного турбулентного потоку в вихідному тракті ЛШ

Ступені пролапсу мітрального клапана за даними ЕхоКГ:

I ст. — провисання стулок мітрального клапана від 3 до 5 мм;

II ст. — провисання від 6 до 9 мм;

III ст. — провисання стулок у ліве передсердя на 10 мм і більше

8. Рентгенологічні критерії: при розвитку мітральної недостатності
виникає збільшення ЛШ, лівого передсердя та згладження талії серця

 

Таблиця 2.85

Великі та малі критерії діагностики пролабування мітрального клапана

Великі критерії

1.Аускульпштивні: середньо- та пізньосистолічний щиглик (клик) та/або
пізньосистолічний шум на верхівці або в точці Боткіна