Класифікація основних видів ризиків сучасних стратегій диверсифікації

 

Ринок фірми	Товари і технології
Відомі	Нові
Відомий	Концентраційні ризики	Технологічний ризик
Новий	Комерційний ризик	Складні ризики повної диверсифікації

 

Часткового зменшення ризиків інноваційної діяльності підприємства можна досягтися через створення стратегічних альянсів із промисловими, комерційними і науково-дослідними організаціями чи перерозподіл ризиків на конкурентів (рис 1. 7.)

Зменшення ризику і витрат Швидкі темпи комерціалізації. максимізація доходів альянсу Спрямування на досягнення лідерства на ринку	Зменшення ризику і витрат Концентрація на суттєвих конкурентних перевагах, притаманних підприємству	Партнерство	Форма
Зменшення ризику і витрат Спрямування на досягнення лідерства в ніші	Максимальний рівень ризику Спрямування на досягнення лідерства на ринку	Самостійно
Використання здобутків, опану­вання перспективних напрямків компаній-лідерів (конкурентів)	Визначення та розвиток влас­них інноваційних напрямків
СТРАТЕГІЯ

Рис. 1.7 Основні способи перерозподілу ризиків

Для подолання ризиків комерційного провалу інноваційного продукту потрібен величезний обсяг інформації щодо стану зовнішнього ділового середовища підприємства. Треба вміти також здійснювати екстраполяцію вихідних даних у майбутнє з метою значення довгострокових конкурентних переваг, які дасть успішна реалізація інноваційного проекту. Досягти цього можна тільки за умов систематичного й глибокого вивчення ринку, за­стосування всіх складових механізму маркетингового забезпечен­ня та підтримки інноваційної діяльності. Працівники фірми повинні брати активну участь у процесах розроблення та й запровадження нововведень, розуміти важливість цієї діяльності» Досягається це навчанням персоналу, інформаційним забезпеченням працівників, залученням їх до процедур експертного оцінювання новацій, стимулюванням творчої активності за допомогою різних конкурсів, ярмарків ідей тощо. З усіх цих напрямків найва­жливішим є своєчасне, різнобічне та достатнє інформаційне забез­печення. Значна роль у цій діяльності належить фахівцям служби маркетингу. Головними джерелами такої інформації вважають:

· дослідження споживачів;

· вивчення товарів, що конкурують з фірмовими;

· вивчення галузевих тенденцій розвитку основної продукції та технологій, які використовуються для її виробництва. Такий аналіз здійснюється в тісній взаємодії з дослідницькими підроз­ділами фірми та розробниками нових товарів.

Суттєве значення має також консультування службою маркетин­гу працівників фірми, котрі беруть участь в усіх зовнішніх акціях, які стосуються нових товарів та послуг. Маркетологи завжди мають бути готові дати повну та кваліфіковану консультацію щодо комер­ційних прогнозів можливостей нового товару за допомогою спеці­альної системи критеріїв та показників. Саме служба маркетингу за­безпечує широке інформування працівників для активізації їхніх ін­новаційних зусиль. Ця діяльність здійснюється в тісному контакті з інформаційними підрозділами під керівництвом служби маркетин­гу. З цією самою метою частина персоналу фірми повинна залуча­тися до процедур експертного оцінювання нововведень. Головне, щоб жодна пропозиція працівників не залишилась поза увагою і кожне досягнення в інноваційній діяльності мало достатнє заохочення. Методичні прийоми маркетингу у фірмах здебільшого станов­лять комерційну таємницю і тому мало висвітлюються в літера­турі. Найбільш відомі методичні рекомендації американської кон­сультаційної компанії «А.С.Нілсен» корпорації «Даненд Бредстрит», яка в середині 60-х років запропонувала оцінну матрицю нового товару. В її основу покладено універсальний алгоритм комер­ційного оцінювання, котрий передбачає такі напрямки аналізу:

· ринок нового товару, його стан та перспективи;

· конкурентоспроможність нового товару на ринку;

· можливий обсяг збуту товару на ринку;

· виробничі проблеми, пов'язані із забезпеченням безперебій­ного та своєчасного випуску високоякісного товару.

Аналіз за цими напрямками дає змогу з'ясувати ринкові шан­си та можливості нового товару. Для оцінювання використову­ються ринкові, товарні, збутові та виробничі критерії. До ринкових чинників здебільшого відносять: потребу у виробі; перспективи розвитку ринку; рівень конкуренції; рівень стабільності ринку. З товарними чинниками найчастіше пов'язують технічні характе­ристики товару; упаковку; ціну. Суттєву роль відіграють можли­вості збуту: гармонічність асортименту продукції, що виробля­ється; стан та можливості системи збуту; реклама. Велике значен­ня має також виробничий потенціал; обладнання та персонал підприємства; сировинні ресурси; знання та кваліфікація робіт­ників. Оцінка за вищезазначеними критеріями може здійснюва­тися за допомогою різних шкал. Найпростішою є така: вище за середній рівень, середній рівень, нижче за середній рівень (табл. 1.7)

Точнішою є оцінка в балах із використанням відповідної ва­гомості критеріїв.

Цікавими також є посилання Ж.Ж. Ламбена на матрицю попе­редньої оцінки комерційних шансів нового товару відомої амери­канської консалтингової групи МОА. Головними чинниками май­бутнього успіху вважаються привабливість та конкурентоспромож­ність товару. Кожен з цих чинників має кілька головних критеріїв, які можуть бути оцінені за такою шкалою: дуже висока, висока, ни­зька, дуже низька. До головних критеріїв привабливості товару на­лежать: тенденції ринку; термін життя товару; швидкість його роз­повсюдження; фізичний потенціал ринку; грошовий потенціал рин­ку; потреби покупців; ставлення продавців; потреба в рекламній підтримці; доступність ринку. Конкурентоспроможність оцінюється за такими критеріями: принадність товару; перевищення якості про­ти інших аналогічних товарів; рівень конкуренції; час збереження винятковості товару; відповідність товару напрямку діяльності фір­ми; ціна; сумісність споживачів та продавців; адекватність торгово­го персоналу; рівень якості. Є також ще й інші критерії поперед­ньої оцінки можливостей нового товару для досягнення стратегічної мети фірми. Але найбільшого успіху у формуванні ідей нових това­рів та зниженні ризику комерційної невдачі досягають фірми, котрі мають добре маркетингове забезпечення інновацій.

 

Таблиця 1. 7 - КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ НОВОГО ВИРОБУ [21]

Критерії	Оцінка
вища за середню	середня	нижча за середню
А. Ринкові характеристики
Потреба у виробі	Виріб задовольняє нову потребу, значно вдосконалений проти аналога	Виріб удоско-налений лише за вторинними характеристиками, які, однак, мають значення для достатньо широ-кого кола спожи­вачів	Виріб не віддізняється від аналогів і задовольняє ті самі потреби
Перспективи розвитку ринку	Однорідний загальнаціональний, має значні перспективи розвитку із залу-ченням різних прошошарків покупців. Велекі потенційні можли-вості для експорту	Ринок стабільний, з потенційною можливістю збільшення в окремих регіонах за рахунок розши-рення кола покуп-ців. Можливості для експорту незначні	На ринку домінують кілька сильних конкурентів
Рівень конкурентоспроможності виробу	Сильних конку-рентів немає. Рівень витрат на рекламу, як порів-няти з рівнем продажу, є низь-ким. Низька собі-вартість новов-ведення. Конкуренти мають великі можливості проділяти новації	Конкуренти мають міцні позиції, але для отримання помірних прибутків потрібні помірні витрати. Собівартість нововведення відносно невелика	На ринку домінують кілька однаково сильних конкурентів. Вартість розроб-лення виробу, аналогічного за якістю товарам-конкурентам, є надто великою. Конкуренти спроможні здійснити швидкі та ефективні контрзаходи щодо нової або тради-цйної продукції компанії.
Рівень стабільності ринку	На стан ринку загальні економічні чинники практично не впливають. Ринок не має сезонних коливань. З великою ймовірністю можна передбачати, що попит на вибір буде постійний. Протягом кількох років норма прибутку буде вища за середню	Обсяг збуду помірно залежить від загально-економічних змін і сезонних коливань попиту. Виріб матиме попит достатньо довго, що уможливить окупність інвести-цій і отримання прибутку.	Обсяг надто зале-жить від загально-економічних змін. Значні сезонні коливання обсягів продажу, що повязано з ризиком втрат персоналу та матеріальних запасів. Невизна-ченість щодо можливостей окуп-ності інветицій. Сумніви щодо отримання прибутку.
Б. Товарні технічні характеристики
Технічні властивості виробу	Виріб має унікальні властивості, значно переважає товари-конкуренти, надійно запатентований	Виріб має унікальні властивості, які значно переважають товари конкурентів, однак патенти мають низький рівень надійності. Властивості вибору важкі для копіювання.	Властивості виробу патентуванню не підлягають, можуть бути легко скопійовані конкурентами
Упаковка	Споживча і торго-вельна упаковка є унікальноними, значно пере-важають досягнення конкурентів і можуть бути запатентовані	Упаковка ліпша за ту якою користу-ються конкуренти, але не підлягає патентуванню. Для її копіювання потрібно складне обладнання, знання технології та спеціально підготовлений інженерно-техніч-ний персонал	Властивості упа-ковки патенту-ванню не підля-гають і легко копіюються
Ціна	Вибір ліпшої або такої самої якості. Як і товари-конкуренти, але реалізуються за нижчими цінами. За ціни, вищої ніж у конкурентів, переваги в якості настільки значні, що виправдовують ціну навіть на погляд неспеціаліста	Виріб пропо-нується за такими самими цінами, що в конкурентів, але має вищу якість	Виріб має однакову якість з товарами, але пропонується за ьільш високою ціною
В. Збутові характеристики
Звязок з асор-тиментом продукції, що випускається	Виріб доповнює наявний асортимент. Йього виробництво має сприяти збуту продукції в цілому	За необхідності виріб може бути пристосований до наявного асор-тименту. Він не впливає на збут іншої продукції	Виріб погано або зовсім не пов-язується з наявним асортиментом. Продаж виробу може призвести до зменшення попиту на іншу продукцію
Реалізація	Реалізація в повному обсязі забезпечується власною розпо-дільною мережею та збутовим апаратом	Реаізація в основ-ному забезпе-чується власною розподільною мережею. Може постати необ-хідність у частко-вій реорганізації збутового апарату та зміні збутових територій	Розподіл можливий лише за залучення додаткових каналів. Велика ймовірність необхідності змін в організації та чисельності збуто-вого апарату або навіть повної його заміни
Реклама	Унікальні власти-вості виробу дають великі можливості для здійснення ефективної рекла-ми, стимулювання попиту, демонстру-ванням продукції з використанням методів, якими фірма володіє найліпше	Властивості вибору не перевищують властивостей товарів-аналогів, але фірма володіє методами реклами та стимулювання попиту ліпше за конкурентів	Виріб ма певні харакеристики, придатні для рекламування, але методика реклам-ної роботи фірми значно поступається конкурентам
Г. Виробничі характеристики
Обладнання та персонал підприємства	Виробнича база дає змогу розпочати виробництво продукції. Будуть використані ненавантажені виробничі потуж-ноті. Додатковий персонал не потрібний	Виробництво може бути організоване без суттєвого збільшення виробничих потужностей та виробничого персоналу. Можлива потреба в перепідготовці кадрів	Необхідне значне додаткове обладнання, нові технічні засоби та персонал, грунто-вна перепідготовка кадрів.
Сировинні ресурси	Використовується традиційні матеріальні ресурси (або відходи виробництва). Фірма має можливість продовжувати їх закупівлю в основних постачальників	Здебільшого використовується наявна сировина (або відходи виробництва). Може постати необхідність у придбанні додат-кової сировини як у традиційних, так і в нових постачальників	Наявна сировина (або відходи виробництва) використовуватиметься недостатньо чи зовсім непридатною. Потрібно великі закупки матері-альних ресурсів
Інженерно-технічні зання та досвід персоналу	Виріб дає змогу оптимально використовувати інженерно-технічні знання та досвід персоналу, а також споживчі властивості продукції. Продукція забезпечує найсприятл-ивіші умови для дальшого вдосконален-ня знань і підвищення кваліфікації персоналу. Інженерно-технчні знання, досвід персоналу та знаня споживчих властиво-стей продукції забезпечують вироб-ництво нового виробу. Разом із цим можлива необхідність підвищен-ня кваліфікації та збільшення кількості персоналу	Інженерно-технічні знання, досвід персоналу та знання споживчих властивотей про-дукції забезпечють иробництво нового виробу. Разом із цим можлива необхідність під-вищення кваліфі-кації та збільшення кількості перс-оналу	Інженерно-технічні знання, досвід персоналу лише частково можуть бути використані для виробництва нового виробу.