Систематизація існуючих класифікацій інновацій



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Систематизація існуючих класифікацій інновацій



Ознаки класифікації Види інновацій
1 . Рівень новизни інновації 1 .1. Радикальні (впровадження відкритів, винаходів, патентів). 1.2. Ординарні (ноу-хау, раціоналізаторські пропозиції)
2. Стадія впровадження інновації; (етап НТП): - наукові - технічні ; - технологічні; - конструкторські; - виробничі; - інформаційні. 2.1. Інновації, які впроваджуються на стадії стратегічного маркетингу. 2.2. Інновації, які впроваджуються на стадії НДДКР. 2.3.Організаиіішо-технологічна підготовка виробництва. 2.4. Виробництво. 2.5. Маркетингова діяльність. 2.6. Сервіс, який здійснює виробник.
3. Масштаб новизни інновацій 3.1 . Інновації, нові у світовому масштабі (відкриття, патенти, винаходи). 3.2. Нові в країні. 3.3. Нові в галузі. 3.4. Нові для підприємства.
4. Галузь н/г, де впроваджується інновація 4.1. Інновації, створені (впроваджені) у сфері науки. 4.2, інновації у сфері освіти. 4.3. інновації у соціальній сфері (культура, охорона здоров’я, мистецтво). 4.4. Інновації у матеріальному виробництві (промисловість, будівництво, с/г, ...).
5. Сфера застосування інновації 5.1. Інновації для внутрішнього (в межах підприємства). 5.2. Інновації для продажу.
6. Частота застосування інновації 6.1. Разові. 6.2. Ті, що повторюються (дифузія).
7. Форма інновації 7.1. Відкриття, винаходи, патенти. 7.2. Раціоналізаторські пропозиції 7.3. Ноу-хау 7.4. Товарні знаки, торгові марки, емблеми. 7.5. Нові документи, які описують технологічні,виробничі, управлінські процеси, конструкції. (Структури, методи і т.д.)
8. Вид ефекту, отриманого в результаті впровадження інновації 8.1. Науково-технічний. 8.2. Соціальний 8.3. Екологічний. 8.4. Економічний (комерційний) 8.5. Інтегральний.
9. Тип інновацій (сфера застосування) 9.1 Технічні і технологічні. 9.2. Організаційні і економічні. 9.3.Суспільні (позавиробничі)

Джерело [44]

Розглянемо кожну із приведених видів інновації.

Кожна творча ідея організаційного розвитку може бути по-різному втілена в інноваційному процесі. Інновації можуть бути радикальними або частковими, в технічній чи управ­лінській сфері, можуть стосуватись продуктів або процесів.

Радикальні і часткові інновації. Враховуючи глибину запро­понованих змін, інновації поділяють на радикальні (базові); комбінаторні (використання різних поєднань); часткові або модифікаційні (доповнюючі, покращуючі).

Радикальні інновації — це нові продукти чи технології, роз­роблені організацією, які повністю витісняють продукти і тех­нології, які в даній галузі існували раніше. Часткові інновації — це нові продукти і процеси, що лише модифікують вже існуючі.

Фірми, що застосовують радикальні інновації, повністю змінюють природу конкуренції і взаємодію фірм в економіч­ному середовищі. Фірми, які впроваджують часткові інновації, не здійснюють фундаментальних змін.

Багато радикальних інновацій були представлені органі­заціями протягом останніх кількох років.

Наприклад, у галузі звукозапису на заміну платівкам прийш­ли компакт-диски. В той час, коли радикальні інновації, такі як зазначались вище, відразу звертають на себе увагу, часткові, можливо й не такі подібні, є набагато численнішими. Одним з прикладів є джип фірми Форд. Одночасно декілька компаній ви­готовляли аналогічну продукцію. Форд же застосував досконале поєднання дизайну і технічних характеристик, що призвело до зростання попиту на спортивні джипи.

Технічні і організаційно-управлінські інновації. Технічні інно­вації — це зміна зовнішнього вигляду і споживчих характерис­тик товарів чи послуг, або ж технологічних процесів їх вироб­ництва. Багато найважливіших інновацій протягом останніх п'ятдесяти років були технічними. Наприклад, поступове ви­тіснення вакуумної лампи транзистором, транзистора інтег­ральними схемами, а останніх – мікрочіпом, що суттєво підви­щило потужність, простоту використання, швидкість операцій багатьох електронних приладів. Проте організації запрова­джують не лише технічні інновації. Організаційно-управлінські інновації - це зміни в процесі управління, протягом якого про­дукти і послуги задумуються, виробляються і постачаються спо­живачам. Управлінські зміни безпосередньо не впливають на зовнішній вигляд чи спосіб виробництва продуктів чи послуг.

Інновації щодо продуктів і процесів. Мабуть, двома най­важливішими видами технічних інновацій є інноваційні про­дукти й інноваційні процеси. Залежно від технологічних пара­метрів інновації поділяють на продуктові і процесні. Продук­тові інновації охоплюють застосування нових матеріалів, на­півфабрикатів і комплектуючих принципово нових продуктів. До процесних інновацій відносять нові методи організації ви­робництва і збуту (нові технології), а також інновації, пов'я­зані зі створенням нових організаційних структур в межах підприємства або її трансформацією (реінжинірінгом).

Продуктові інновації є змінами зовнішнього вигляду та споживчих характеристик існуючих продуктів чи послуг, або створення цілком нових продуктів чи послуг. Інновації щодо процесів — це зміни у способі виробництва, створення та збу­ту товарів чи послуг. В той час, як управлінські інновації впли­вають на всю діяльність організації, інновації в сфері процесів особисто впливають лише на виробничий процес.

Японські фірми зазнали успіху, в першу чергу, завдяки інно­ваціям у сфері процесів. Коли на початку 1960-х японські ком­панії, такі як Канон і Нікон почали виробляти фотоапарати, на ринку фотоапаратів з об'єктивом 35мм лідирували фірми Німеччини та інших європейських країн. Хоча спочатку японці не могли досягти успіху, вони продовжували здійснювати інвес­тиції в технологічні процеси, в першу чергу підвищуючи якість і зменшуючи витрати виробництва. На сьогодні японські фірми домінують на світовому ринку фотоапаратів з об 'єктивом 35мм, а німецькі компанії, не здатні витримати темп інноваційних про­цесів, борються, щоб вберегти свою частку ринку і рівень прибутковості. [44]

За масштабом новизни стосовно ринку інновації поділя­ються на інновації світової новизни (трансконтинентальні); нові в країні (транснаціональні); нові в регіоні (регіональні); нові в галузі ( галузеві); нові для підприємства.

За ознакою "місце в системі "(на підприємстві) можна ви­окремити:

- інновації на вході підприємства (тобто зміни у виборі і використанні сировини, матеріалів, машин і обладнан­ня, інформації тощо);

- інновації на виході підприємства (вироби, послуги, тех­нології, інформація тощо);

- інновації системної структури підприємства ( управ­лінської, виробничої, технологічної).

Враховуючи ефект, який отримується внаслідок впровад­ження інновацій в життя, останні поділяються на інновації з науково-технічним, соціальним, екологічним, економічним (комерційним) та/ або інтегральним ефектами.

Класифікація інновацій за рівнем мільтиплікативності.

Враховуючи здатність інновацій до мультиплікації, можна відокремити чотири тини інноваційних рішенні, , а саме:

1. інновації у виробі (продуктові інновації), які сприяють виникненню нових галузей і змінюють структуру економіки;

2. інновації у виробі, які не спричиняють виникнення но­вих галузей і не змінюють структуру економіки;

3. інновації у виробничих процесах (технологічні інно­вації), які можуть бути використані у всіх існуючих галузях;

4. інновації у виробничих процесах, які можуть бути ви­користані у деяких галузях , зазвичай в традиційних.

Прикладами інновацій першого типу або таких, які спри­яють виникненню нових галузей і змінюють структуру про­мисловості, можуть бути автомобіль, літак, синтетичні волок­на, комп'ютер. Всі інноваційні рішення такого типу ініцію­ють виникнення нових галузей та нових ринків, і можуть бути віднесені до макроінновацій.

Інноваційні рішення другого типу здійснюються у вже існуючих галузях як відповідь на виникаючі суспільні потре­би, або у випадку насичення ринку існуючими дотепер рішен­нями. З точки зору теорії життєвого циклу товару, мова йде про фазу насичення, яка обумовлює необхідність запрова­дження заходів для подовження циклу шляхом впровадження нових рішень. Прикладом таких рішень може бути галузь елек­тротехніки та електроніки (наприклад, радіотелевізійна), якій притаманне постійне вдосконалення виробів, що виконують відомі функції, водночас, виконання цих функцій нерідко відбувається на якісно новому рівні. Інноваційна діяльність такого типу не ініціює появу нових галузей промисловості.

Третій тип утворюють технологічні інновації. Вони дають можливість отримувати зростання продуктивності факторів виробництва та/ або зниження виробничих витрат на одини­цю продукції.

До інновацій останньої категорії запропонованого поділу можна віднести інновації в процесах традиційних галузей, та­ких як деякі галузі хімії (неорганічна хімія, нафтохімія). Ос­кільки в цих галузях не відбувається радикальних змін у виро­бі, нові рішення відрізняються покращанням існуючих виробів шляхом вдосконалення існуючих виробничих процесів.

Класифікація інновацій з точки зору підприємства (кон’юнктурна класифікація).

Необхідно відзначити, що не інновації в технологічних процесах, які безперечно покращують рівень якості товару, ініціюють появу нових галузей, а саме продуктові інновації. Ось чому, розглядаючи класифікацію інновацій на рівні підприємства, сконцентруємо увагу саме на продуктових інноваціях.

Важливим аспектом класифікації є визначення, в якій мірі новий товар є новим для виробника, а в якій — для споживача.

З точки зору виробника, інновацією є використання впер­ше певного технічного рішення. Рівень новизни у цьому ви­падку може бути оцінений шляхом експертних оцінок за допо­могою групи представників виробників або інших незалежних експертів. Більш об'єктивні результати можна досягти, оці­нюючи частку нових складових, які використані при техніч­ному рішенні вперше.

З позиції споживача, продуктова інновація — це товар, який має нову споживчу вартість в очах споживачів. Рівень но­визни в цьому випадку можна оцінити шляхом опитування по­тенційних споживачів або групи незалежних експертів.

Можна припустити, що деякі товари, визнані виробником за інновації не будуть оцінені споживачем як товари з новою споживчою вартістю. І навпаки - технічне рішення, яке при­дасть виробу нових важливих властивостей і тому буде розг­лядатись споживачами як інновація, не вимагатиме від вироб­ника нових інноваційних підходів і тому виробником не розг­лядатиметься як інновація. Такі припущення дають підстави до запровадження класифікації продуктових інновацій на чо­тири групи, а саме:

1. часткові інновації, які передбачають проведення модер­нізації без змін основних конструкцій і не змінюють споживчу вартість виробу;

2. часткові інновації, які передбачають зміни у конструк­ційних характеристиках виробу;

3. часткові інновації, які передбачають зміни у споживчих властивостях виробу;

4. радикальні (базові) інновації, фізичні характеристики та характеристики сприйняття яких описуються новими термі­нами.

Перші три типи інновацій мають частковий характер різного рівня новизни. Останній, четвертий тип представляє радикальні інновації, які вносять якісні зміни у людську діяльність. Кожне з представлених рішень може по різному розглядатись виробником і споживачем. Виробник розгля­датиме ті параметри виробу, які вмішують елементи новиз­ни з точки зору технічного розвитку, в свою чергу споживач оцінюватиме цей виріб через новизну його споживчої вартості . В деяких випадках оцінки виробника і споживача можуть співпадати, в інших – не співпадати.

 

Інноваційний маркетинг.

Специфіка маркетингу в інноваційній сфері обумовлює виникнення нового поняття – «інноваційний маркетинг».

Інноваційний маркетинг – це діяльність на ринку нововведень, спрямована на формування або виявлення запитань і потреб, що базується на використанні нових ідей щодо товарів, послуг та технологій, які найкращим чином сприяють досягненню цілей організацій та окремих виконавців . Інноваційний маркетинг може розглядатись у різних аспектах. Як філософія бізнесу інноваційний маркетинг пропонує систему мислення та ідеологічну основу підприємницької діяльності, яка полягає в орієнтації організації на засади маркетингу та досягненні конкурентних переваг через використання інновації, важливою ознакою якої в ринкових умовах виступає новизна її технічних та споживчих властивостей.

Як аналітичний процес інноваційний маркетинг передбачає здійснення робіт дослідницького характеру: проведення маркетингових досліджень з метою вивчення кон’юнктури ринку, виявлення смаків та уподобань споживачів; прогнозування динаміки попиту на інновацію; сегментування та вибір цільового сегменту і роздроблення стратегії маркетингу для інновації тощо.

Як активний процес інноваційний маркетинг вирішує низку завдань, пов’язаних з позиціонуванням і просуванням інновацій на ринок. Як функції інноваційного менеджменту інноваційний маркетинг починається з етапу пошуку нових ідей щодо товарів, послуг та технологій, які найкращим чином можуть задовольняти існуючий та потенційний попит, з їх наступною матеріалізацією і комерціалізацією; і закінчується на етапі насичення життєвого циклу товару. Модель інноваційного менеджменту в інноваційному процесу представлена на рис. 1. 4

 

 

 

Рис. 1.4. Місце інноваційного маркетингу в інноваційному процесі.

Як макроекономічний інструментарій інноваційний маркетинг, орієнтуючи розвиток національної економіки на інноваційний шлях розвитку, дає змогу формувати потреби кінцевих споживачів, сприяє ефективному використанню ресурсів завдяки впровадженню продуктових, технологічних та організаційних інновацій.

До основних принципів інноваційного маркетингу можна віднести:

- націленість на досягнення кінцевого результату інновації;

- орієнтація на захоплення певної частки ринку нововведень згідно з достроковою метою, яка поставлена перед інноваційним проектом;

- інтеграція дослідницької, виробничої та маркетингової діяльності в систему менеджменту підприємства;

- орієнтація на достроковому перспективу, що вимагає проведення маркетингових досліджень, отримання на їх засадах інновацій, які забезпечують високоефективну господарську діяльність;

- застосування взаємозалежних і взаємоузгоджених стратегій і тактики активного пристосування до вимог потенційних споживачів інновації з одночасним цілеспрямованим впливом на їх інтереси.

Інновації, як товару, притаманні певні особливості, а саме:

- ринкова новизна;

- перспективний характер потреби на інновацію або навіть відсутність потреби на ринку;

- високий ступінь невизначеності на ринку;

- відокремленість в часі між затратами і кінцевим результатом;

- здатність до значної мультиплікації доходів при реалізації;

- спрямованість, в першу чергу, на задоволення потреб споживачів-новаторів;

- неможливість використання без належного рівня знань та інформованості споживачів.

Особливості маркетингу інновацій наведені на таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-27; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.239.177.24 (0.012 с.)