Якою повинна бути кількість тестованих міст?

В більшості випадків їх число варіюється від 2 до 6. Чим вище рівень можливих втрат число варіантів конкуруючих маркетингових стратегій, ширше розкид регіональних показників і вище вірогідність втручання в процес тестування компаній-конкурентів, тим більшою повинна бути кількість міст.

2. Які міста слід вибрати? Кожна компанія повинна заручитися певними критеріями відбору тестованих міст. Як правило, виробника цікавлять в першу чергу міста з багатогалузевою промисловістю, розвиненою медіа-системою і мережею торгових підприємств, середнім рівнем конкурентної активності і відсутністю чинників, що явно перешкоджають випробуванням.

3. Якою повинна бути тривалість тестування? Тестування продовжується від декількох місяців до року. Чим більшою є середня тривалість періоду між покупками товару, тим більше тривалими повинні бути випробування. Якщо на тому ж ринку раптово з'являються конкуренти, час тестування слід скоротити.

4. Яким повинен бути характер інформації? Дані про оптові постачання дозволяють судити про сумарні показники купівельної активності, проте вони не відображають динаміки щотижневих роздрібних продажів. Аудит магазинів дозволяє отримувати дані про роздрібні продажі і ринкові долі конкурентів, проте характеристики споживачів в цьому випадку залишаються невідомими. Споживча панель, дозволяє судити про те, яким маркам віддають перевагу ті або інші групи покупців, а також про ступінь купівельної лояльності. Огляди споживачів надають дослідникам поглиблені відомості про покупців, їх позиції, звички і переваги.

Які дії слід зробити? Якщо отримана інформація про пробні ринки свідчить про високий рівень первинних і повторних покупок, новий товар можна сміливо випускати на загальнонаціональний ринок. Якщо рівень пробних покупок високий, а повторних низький, робиться вивід про те, що споживачів не влаштовує якість товару. Необхідно або удосконалити продукт, або відмовитися від його виробництва. Якщо рівень пробних покупок низький, а повторних - високий, якість товару може вважатися нормальною, але масштаби випробувань повинні бути розширені шляхом інтенсифікації реклами і заходів щодо просування. Якщо і перший, і другий показники знаходяться на низькому рівні, від випуску продукту слід відмовитися.

Пробний маркетинг дає можливість провести попередню перевірку різних варіантів маркетингових дій.

Наприклад, при пробному маркетингу нового сорту мила в чотирьох різних містах компанія Colgate-Palmolive застосовувала різні поєднання заходів щодо просування товару. Були використані наступні підходи: 1) рекламні заходи в середньому об'ємі і роздача безкоштовних зразків; 2) могутня реклама плюс безкоштовні зразки; 3) рекламні заходи в середньому об'ємі плюс розсилка поштою купонів на придбання товарів із знижками; 4) рекламні заходи в середньому обємі без всяких допоміжних пропозицій в адресу споживачів.

Не дивлячись на всі переваги пробного маркетингу, багато крупних компаній тепер пропускають цей етап і покладаються на інші методи ринкового тестування. Компанія General Mills, наприклад, віддає перевагу виходити з новим товаром на ринок, що охоплює приблизно 25% території країни, а це дуже велика область для того, щоб дії конкурентів вплинули на достовірність результатів. Менеджери компанії вивчають дані про продажі, що поступили з магазинів, вже через декілька днів отримують свідчення про показники торгівлі новим товаром і коректують і уточнюють дії програми маркетингу. Компанія Colgate-Palmolive зазвичай виходить з новим товаром на ринок декількох невеликих "провідних країн" і, якщо товар користується популярністю, розширює продажі.

Ринкове тестування товарів промислового призначення. Багато компаній проводять тестування і товарів промислового призначення. Дороге устаткування і нові технології зазвичай проходять через тестування типів альфа (усередині компанії) і бета (за участю споживачів). При бета-тестуванні інженери компанії-виробника спостерігають за тим, як поводиться устаткування в «руках» користувачів, внаслідок чого часто виявляються непередбачені проблеми, пов'язані з безпекою і технічним обслуговуванням, визначаються вимоги до навчання персоналу коипанії-покупців і сервісу. Виробник отримує уявлення про те, наскільки випущене ним устаткування покращує умови або ефективність роботи компанії-споживача, щоб врахувати це надалі при призначенні ціни.

Після проведення випробувань продавець просить господарів випробувальних майданчиків повідомити про своє враження і виниклі наміри, виробник повинен піддати результати бета-досліджень серйозному аналізу, оскільки в них бере участь порівняно мале число потенційних споживачів, вибірка яких може виявитися нерепрезентативною. Крім іншого, існує і ризик того, що незадоволені пропонованою продукцією споживачі в своєму відгуку «перегинають палицю».

Ще один поширений метод ринкових випробувань товарів промислового призначення демонстрація нових зразків на спеціалізованих виставках. Компанія-виробник дістає можливість переконатися в тому, що її товари викликають непідроблений інтерес споживачів, дізнатися, як вони реагують на різні характеристики устаткування і умови продажу і скільки покупцеві виражають намір зробити покупку або замовлення. Американські книговидавці, наприклад, регулярно виставляють книги, які поступлять в продаж осінню, на весняних зборах Асоціації книготоргівлі. Там бувають представлені гранки і коректури нових романів або основоположних довідкових видань, поміщені в макети обкладинок. Якщо крупному клієнтові не подобається оформлення обкладинки або назва нової багатообіцяючої книги, видавці часто погоджуються внести необхідні зміни. Недоліком галузевих виставок є те, що про новий товар дізнаються конкуренти; тому виробник повинен бути готовий представити товар ринку незабаром після виставки.

Крім того, нові товари промислового призначення проходять випробування в демонстраційних залах дистриб'юторів і ділерів, де вони виставляються поряд з іншими товарами даного виробника, а може бути, і з продукцією конкурентів. За допомогою цього методу отримують інформацію про переваги споживачів і ціна в обстановці, звичайній для торгівлі даним товаром. У такого підходу є два недоліки: по-перше, клієнти можуть захотіти зробити нездійсненні замовлення, а по-друге, покупці, що приходять в зали, не завжди є характерними представниками цільового ринку.

Виробники товарів промислового призначення виготовляють досвлідно-промислові зразки устаткування і випускають його в продаж на обмеженій географічній території, підтримуючи продажі за допомогою різних стимулюючих збут заходів, випуску рекламних каталогів і т.п.

Комерціалізація.

Заключний етап створення товару потребує визначитися з таких питань:

1. Коли?

2. Де випускати товар?

3. Кому (яким сегментам ринку) пропонувати цей товар на першому етапі?

Відповіді на ці ключові запитання доповнюються рішеннями щодо складових комплексу маркетингу (цінова політика, політика розподілу і просування товару).

Коли (вибір моменту). Момент виходу на ринок грає вирішальну роль при розгортанні комерційної торгівлі новим товаром. Припустимо, що компанія близька до завершення розробки нового товару і раптом дізнається, що конкуренти збираються випускати на ринок аналогічний продукт. Тоді фірма вибирає один з трьох варіантів дій:

1. Випереджаючий вихід на ринок. Компанія, яка виходить на ринок першої, зазвичай користується перевагою «першопроходця», тобто привертає основних дистриб'юторів і споживачів і завойовує репутацію лідера. Але у випадках, коли товар викидається на ринок, в поспіху, без ретельного усунення виявлених в процесі тестування недоліків, то випереджаючий вихід може виявитися програшною стратегією.

2. Паралельний вихід на ринок. Компанія вибирає для виходу на ринок той же час, що і конкуренти. При одночасній появі на ринку двох компаній їх товарам приділяється підвищена увага.

З. Запізнений вихід на ринок. Фірма відкладає вихід на ринок, надаючи цю честь конкурентам, на плечі яких лягають всі витрати по ознайомленню аудиторії з новим товаром. Компанія має можливість врахувати недоліки продукції конкурентів і отримує уявлення про дійсні розміри ринку.

При ухваленні рішення про вихід на ринок з новим товаром необхідно врахувати наступні міркування. Якщо новий товар покликаний замістити застарілу продукцію, його уявлення слід відкласти до тих пір, поки не будуть вичерпані запаси на складах. Якщо товар сезонний, доцільно "притримати" його до початку сезону. Буває, що товар залишається незатребуваним, поки йому не знайдеться "гідне" застосування. Зростання об'єму продажів мікрохвильових печей, наприклад, почалося тільки після появи на ринку попкорну для мікрохвильовок.

Де (вибір місця). Менеджмент фірми-виробника повинен прийняти рішення щодо того, чи слід їй випускати товар на ринок в якійсь одній області, регіоні, в декількох регіонах, чи на всій території країни або в міжнародному масштабі. Зазвичай встановлюється графік послідовного освоєння ринків. Наприклад, Coca-Cola спочатку продавала свій новий продукт, що не містить кофеїну напій із смаком грейпфрута "Citra" в 25 штатах США. Спочатку напій тестувався у Феніксі, Південному Техасі і на півдні Флоріди, а в січні 1998 р. він з'явився на прилавках магазинів Денвера, Далласа і Цинциннаті.

Прийняття рішення багато в чому визначається розмірами компанії. Зокрема, невеликі фірми вибирають привабливе для себе місто і проводять бліц-кампанію по виходу на його ринок. Потім вони поступово, один за іншим освоюють ринки інших міст. Крупні компанії виводять новинку на ринки одного регіону, а потім переходять до освоєння наступного. Фірми, що мають в своєму розпорядженні загальнонаціональні дистриб'юторські мережі, такі як автомобільні компанії, випускають свої моделі відразу на загальнонаціональний ринок.

Відзначимо, що, як правило, компанії розробляють новинки в основному для продажу на внутрішньому ринку. Потім, якщо товар добре зарекомендував себе, розглядається можливість його експорту в сусідні країни або на світовий ринок (з урахуванням необхідності внесення певних змін). Дослідження принципів розробки нових промислових товарів Р. Купера і Э. Кляйншмидт дозволило встановити, що представлення продукції, розробленої виключно для внутрішнього ринку, як правило, зв'язано з високою імовірнісне фіаско. Такі товари завойовують незначні долі ринків, а темпи зростання їх продажів вельми невеликі. І навпаки, товари, результатно орієнтовані на вимоги світового ринку або принаймні призначені на експорт в декілька країн, досягають набагато вищих показників продажів як на внутрішньому ринку, так і за кордоном.

Головні критерії при виборі нових ринків - потенціал ринку, репутація компанії на даному ринку, вартість медіа-комунікацій, вплив даного регіону на інші і ступінь проникнення конкурентів на ринок. Стратегія освоєння нових ринків залежить від наявності або відсутності серйозних конкурентів.

Усесвітня павутина поступово перетворює мир на єдине ціле, і конкуренція все чаші і частіше спочатку набуває міжнародного характеру. Компанії представляють новий товар вже не окремій країні або регіону, але всій планеті. І тут дуже важливо правильно розподілити сили. Наприклад, компанія Aurodesk, провідний виробник мультимедійного і дизайнерського програмного забезпечення, обслуговує більше 3 млн. споживачів, що живуть в більш ніж 150 країнах. За словами її президента і виконавчого директора Керола Берна, найбільшою проблемою при таких глобальних запусках є узгодження моделі позиціонування з маркетологами: «Ми не можемо тягнути з випуском - все повинно вирішуватися миттєво. Ми погоджуємо тільки основні моменти, а деталі утрясаються на місцях. Головне - не розкидатися».

Нарівні з іншими засобами реклами нових товарів все частіше використовується Інтернет.

Голландська компанія Philips не так давно випустила "Ргоntо", "інтелектуальний пульт дистанційного керування". "Pronto" здатний замінити всі інші пристрої, що працюють за принципом передачі інфрачервоних сигналів. Спеціальний web-сайт, www.pronto.philips.соm. містить наступні розділи: «Про Pronto», «Віртуальна екскурсія», «Де купити», «Новини Pronto». «Користувачі Ргопtо», «Питання», що «часто ставляться» і «Адреси». Стільки інформації не здатне вміщати жодне рекламне оголошення.

Кому (вибір цільового ринку). На освоюваних ринках компанія повинна вибрати найбільш перспективні групи споживачів і зосередити на них основні зусилля по стимулюванню збуту. Ймовірно, що компанія вже має в своєму розпорядженні отримані в ході дослідження профілі найбільш перспективних споживачів. У ідеальному випадку найважливіші сегменти ринку товарів широкого споживання повинні володіти наступними характеристиками: включати ранніх послідовників; ранні послідовники повинні бути активними споживачами; ці споживачі повинні бути лідерами думок; обхват цих споживачів не повинен вимагати великих витрат.

Дуже небагато груп споживачів володіють одночасно всіма перерахованими характеристиками. Компанія повинна порівняти різні групи передбачуваних клієнтів по цих характеристиках і орієнтувати маркетинг найбільш перспективну з них, щоб щонайшвидше добитися високого рівня продажів, зацікавити торгівлю новим товаром і привернути максимальне число споживачів. (Див. маркетинг зсередини "Стратегії для високотехнологічних товарів, що виводяться на ринок".)

Як (початкова ринкова стратегія). Компанія повинна розробити план дій, пов'язаних з виведенням нового продукту на ринок. Поява в 1998 г."iMac", дозволило компанії Аррlе Computer повернути після 14-річної перерви одну з лідируючих позицій на ринку персональних комп'ютерів. Для виведення нового виробу на ринок компанія зробила масований ринковий "бліцкріг".

Подання компанією Apple нового обтічного, схожого на яйце, комп'ютера «iMac» нагадувало спектакль. Довгий час новинка ретельно ховалася від сторонніх очей, а 6 травня 1998 Г. Ставен Джобс «зірвав» з машини «покривала» секретності, що уразила всіх репортерів. Ще три місяці земля повнилася найбезглуздішими чутками (онлайновими і не тільки). На рекламних плакатах зображення комп'ютера сусідствувало з гаслами " Я мислю, значить, я "Mac"". І, нарешті, 14 серпня почалися роздрібні продажі. Перед магазинами зібралися натовпи спраглих, над якими гордо розвівалися шестиметрові надувні «iMac». Радіостанції США говорили тільки про нові комп'ютери і про знижки, що діяли до певного моменту. С. Джобс власноручно надписав і поклав в коробки п'ять «золотих» квитків, щасливі володарі яких отримували право протягом п'яти років безкоштовно отримувати комп'ютери. Найбільша в історії Аррlе рекламна кампанія «коштувала» $100 млн.

 

2.4. Приклад процесу розробки нової продукції в автомобілебудівництві. [36]

Нижче наведений приклад процесу розробки нового продукту в автомобільній галузі Росії. В основу оптимізації процесу розробки нової продукції запропонований типовий підхід до розробки нової продукції, що використовується в більшості великих автомобільних компаній.

Ключової фігурою в розробці нового продукту є менеджер продукту, котрий несе відповідальність за продукт і керує процесом зі старту проекту до виводу продукту на ринок (рис 2.9). Як правило, він призначається вищим керівництвом компанії. Менеджер продукту створює міжфункціональну команду, що складається з представників підрозділів: розробки, постачання, фінансів, виробництва, маркетингу, збуту, логістики, забезпечення якості.

 

Рис 2.9 Типова організаційна структура команди по розробці автомобіля

 

Потім до роботи підключаються проектні групи, котрі відповідають основним складовим частинам автомобіля: двигун, трансмісія, електрика, кузов, ходова частина. Основна їх задача заключається в вироблені вимог по техніці, якості, витратам, часу на рівнях систем, вузлів і агрегатів, компонентів і деталей. У міжфункційних групах синхронного інжинірингу (Simultaneous Engineering Teams – SET) відбувається процес здійснення вимог, отриманих з проектних груп, на практиці.

 

 

На сьогоднішній день в автомобільній промисловості не існує єдиного сталого підходу до розробки автомобілів. Проте в більшості крупних компаній процес розробки має загальні контури, хоч і стадії цього процесу мають різні назви.

У російських компаніях оптимізацією процесу розробки нового автомобіля тільки почали займатися. Раніше за відсутності ринкової економіки розробка нової продукції велася на основі ДОСТ 15.001-88 «Розробка і постановка продукції на виробництво. «Основні положення», який ніяким чином не зачіпав інтереси кінцевих споживачів і був актуальний для планового принципу господарювання. Не дивлячись на те, що період планової економіки давно пішов в історію, багато вітчизняних підприємств, а також інженерні школи продовжують слідувати даному документу, що, у свою чергу, завдає сильного удару по конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Не дивлячись на позитивні тенденції, що намітилися, в цій області, на даний момент процес розробки нового автомобіля у вітчизняних підприємств не носить характеру ідеально вигостреного процесу.