Основні поняття та визначення пожежної безпеки

Лекція 8. Пожежна безпека

 

1. Причини виникнення пожеж та пожежна профілактика.

2. Протипожежні вимоги до будинків і споруд. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон

3. Порядок дій у випадку пожежі.Пожежна сигналізація і зв'язок. Засоби гасіння пожеж.

4.Організація пожежної безпеки.

 

Щорічно на Землі виникає біля 7 мільйонів пожеж. Кожні п'ять секунд на земній кулі виникає пожежа, а в Україні - кожні 10 хвилин. Протягом однієї доби в Україні виникає 120-140 пожеж, в яких гинуть 6-7, отримують травми 3-4 особи, вогнем знищується 32-36 будівель, 4-5 одиниць техніки. Щодобові збитки від пожеж становлять біля 500 тис. грн.

Згідно з прогнозами, зробленими на основі пожежної статистики, у світі протягом року може загинути на пожежах 225 тис. осіб, 2 млн. 250 тис. осіб — отримати каліцтво, 4,5 млн. - тяжкі опікові травми.

Згідно зі статистичними даними основними причинами пожеж в Україні є:

· необережне поводження з вогнем 58-60%;

· ППМЕ електроустаткування та побутових електроприладів 18-20%;

· ППМЕ приладів опалення 11-12%;

· пустощі дітей з вогнем 7-8%;

· підпали 2%.

Пожежа є суспільно небезпечним чинником. Знищуються майно й цінності, гинуть люди й тварини, завдається велика шкода навколишньому середовищу, спричиняється величезний матеріальний збиток.

Джерелами загорання на підприємствах можуть бути: відкрите полум'я, невідповідність або несправність електрообладнання, іскри від удару і тертя деталей машин і обладнання, самозаймання, статична електрика, розряд блискавки та ін.

Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону «Про пожежну безпеку» (найчастіше при застосуванні відкритого полум'я - куріння, розпалювання вогнищ, вогневі роботи). За стан пожежної безпеки на підприємстві відповідають її керівники, начальники цехів, майстри.

 

Метою пожежної безпеки об'єкта є попередження виникнення пожежі, а у випадку виникнення пожежі - обмеження її розповсюдження, своєчасне виявлення, гасіння пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

Пожежна безпека об'єкта, відповідно до ГОСТ 12.1.004-91, повинна забезпечуватися системою запобігання пожежі, системою протипожежного захисту і системою організаційно-технічних заходів.

Самозаймання речовин

Самозаймання - це явище різкого збільшення швидкості екзотермічних реакцій, які приводять до виникнення горіння речовини при відсутності запалювання. Залежно від причин самозаймання може бути хімічним, тепловим, мікробіологічним.

Хімічне самозаймання виникає в результаті дії на речовину кисню повітря, води або взаємодії речовин. Наприклад, самозаймання забрудненого оливою ганчір'я внаслідок окиснення олив повітрям з виділенням тепла, або самозаймання водню в результаті дії води на лужні метали.

Теплове самозаймання - це самозаймання, яке виникає внаслідок самонагрівання під дією зовнішнього нагрівання речовини вище температури самонагрівання.

Мікробіологічне самозаймання властиве органічним речовинам. При певній вологості і температурі в органічних речовинах, наприклад торфі, ініціюється життєдіяльність мікроорганізмів і утворюється павутинний гліт (грибок). При цьому підвищується температура і змінюються форми мікроорганізмів, а при температурі 75°С вони гинуть. Проте при 60-70° С відбувається окиснення і обвуглення деяких легкозаймистих органічних сполук з утворенням дрібнопористого вугілля. Адсорбуючи кисень повітря це вугілля нагрівається до температури розпаду і активного окиснення органічних речовин, що і призводить до самозаймання.

Порядок дій у випадку пожежі та шляхи евакуації людей

Виявлення пожеж

Для своєчасного здійснення заходів з евакуації людей, ввімкнення стаціонарних установок пожежогасіння, виклику пожежних, вибухопожежонебезпечні об'єкти обладнуються системами пожежної сигналізації. Пожежна сигналізація - це сукупність технічних засобів для виявлення пожежі та оповіщення про місце її виникнення. Пожежна сигналізація включає пожежні сповіщувачі, приймально- контрольні прилади, лінії зв'язку та автономне джерело живлення.

Пожежні сповіщувачі - це пристрої для формування сигналу про пожежу. Вони бувають ручні та автоматичні. Ручний сповіщувач - це технічний пристрій (кнопка, тумблер, тощо) за допомогою якого особа яка виявила пожежу, може подати повідомлення на приймально-контрольний прилад або пульт пожежної сигналізації. Автоматичний пожежний сповіщувач автоматично подає сигнал тривоги при виникненні одного або кількох ознак пожежі: підвищенні температури, появи диму, або полум'я (світло) на приймально-контрольний прилад. Залежно від контрольованого параметру автоматичні оповіщувачі поділяються на теплові, димові, полум'я (світлові) та комбіновані. Сповіщувачі максимального типу формують сповіщення про пожежу у разі перевищення за певний період часу встановленого значення контрольного параметра, а диференційного типу в разі перевищення за певний період часу встановленого значення швидкості зміни контрольованого параметра.

Приймально-контрольні прилади призначені для приймання інформації від пожежних сповіщувачів, вироблення сигналу про виникнення пожежі чи несправності установки пожежної сигналізації, подальшої її передачі на пульт централізованого спостереження, видачі команд на інші пристрої (наприклад на органи керування системою автоматичного пожежогасіння для приведення її в дію). Для масового сповіщення людей використовують звукові пожежні сповіщувачі.

Державний пожежний нагляд

В населених пунктах і на об'єктах незалежно від форм власності здійснюється державний пожежний нагляд.

Державний пожежний нагляд - це наглядова діяльність спеціально уповноважених державних органів у сфері пожежної безпеки, пов'язана із здійсненням контролю за виконанням і додержанням вимог та вирішенням інших встановлених законодавством питань у цій сфері.

Лекція 8. Пожежна безпека

 

1. Причини виникнення пожеж та пожежна профілактика.

2. Протипожежні вимоги до будинків і споруд. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон

3. Порядок дій у випадку пожежі.Пожежна сигналізація і зв'язок. Засоби гасіння пожеж.

4.Організація пожежної безпеки.

 

Щорічно на Землі виникає біля 7 мільйонів пожеж. Кожні п'ять секунд на земній кулі виникає пожежа, а в Україні - кожні 10 хвилин. Протягом однієї доби в Україні виникає 120-140 пожеж, в яких гинуть 6-7, отримують травми 3-4 особи, вогнем знищується 32-36 будівель, 4-5 одиниць техніки. Щодобові збитки від пожеж становлять біля 500 тис. грн.

Згідно з прогнозами, зробленими на основі пожежної статистики, у світі протягом року може загинути на пожежах 225 тис. осіб, 2 млн. 250 тис. осіб — отримати каліцтво, 4,5 млн. - тяжкі опікові травми.

Згідно зі статистичними даними основними причинами пожеж в Україні є:

· необережне поводження з вогнем 58-60%;

· ППМЕ електроустаткування та побутових електроприладів 18-20%;

· ППМЕ приладів опалення 11-12%;

· пустощі дітей з вогнем 7-8%;

· підпали 2%.

Пожежа є суспільно небезпечним чинником. Знищуються майно й цінності, гинуть люди й тварини, завдається велика шкода навколишньому середовищу, спричиняється величезний матеріальний збиток.

Джерелами загорання на підприємствах можуть бути: відкрите полум'я, невідповідність або несправність електрообладнання, іскри від удару і тертя деталей машин і обладнання, самозаймання, статична електрика, розряд блискавки та ін.

Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону «Про пожежну безпеку» (найчастіше при застосуванні відкритого полум'я - куріння, розпалювання вогнищ, вогневі роботи). За стан пожежної безпеки на підприємстві відповідають її керівники, начальники цехів, майстри.

 

Метою пожежної безпеки об'єкта є попередження виникнення пожежі, а у випадку виникнення пожежі - обмеження її розповсюдження, своєчасне виявлення, гасіння пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

Пожежна безпека об'єкта, відповідно до ГОСТ 12.1.004-91, повинна забезпечуватися системою запобігання пожежі, системою протипожежного захисту і системою організаційно-технічних заходів.

Основні поняття та визначення пожежної безпеки

Основні поняття та визначення пожежної безпеки наведені в ДСТУ 2272:2006.

Пожежа - це позарегламентований процес знищення або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для живих істот і довкілля.

Пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі та пов'язані з нею можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Розвиток пожежі - збільшення зони горіння та (або) ймовірності впливу небезпечних чинників пожежі.

Зона горіння - простір, у якому відбувається горіння.

Горіння - екзотермічний процес, який охоплює окисно-відновні перетворення речовин та (або) матеріалів і характеризується наявністю летких продуктів та (або) світлового випромінювання. Ознаками горіння є теплове, світлове, ультрафіолетове випромінювання, наявність диму, погіршення складу газового середовища та підвищення його температури.

Небезпечний чинник пожежі - прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згорання або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків.

До небезпечних чинників пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Джерело запалювання — об'єкт, який виділяє теплову енергію, достатню для запалювання, загорання відбувається зазвичай під дією зовнішнього джерела запалювання, тоді як самостійне горіння підтримується за рахунок теплоти екзотермічних процесів.

Система запобігання пожежі - сукупність засобів та організаційних заходів, призначених для створення умов, за яких імовірність виникнення і (або) розвитку пожежі не перевищує нормоване допустиме значення.