Причини виникнення пожеж та пожежна профілактика

 

Згідно ДСТУ EN 2:2014 Класифікація пожеж (EN 2:1992; EN 2:1992/A1:2004, IDT). Встановлено поділ пожеж на такі класи:

• А - що супроводжуються горінням твердих матеріалів, зазвичай органічного походження, під час горіння яких, як правило, утворюються тліючі вуглини;

• В - що супроводжуються горінням рідин або твердих речовин, які переходять у рідкий стан;

• С - що супроводжуються горінням газів;

• D - що супроводжуються горінням металів;

• F - що супроводжуються горінням речовин, які використовують для приготування їжі (рослинних і тваринних олій та жирів) і містяться в кухонних приладах.

ДСТУ EN 2:2014 встановлює класи пожеж залежно від матеріалу, що горить, і не передбачає визначення конкретного класу пожежі, що супроводжується горінням електрообладнання під напругою.

Згідно ГОСТ 27331-87 «Пожежна техніка. Класифікація пожеж», який в Україні уже не діє, встановлено чотири класи пожежі, а також їх символи:

· клас А - горіння твердих горючих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);

· клас В - горіння рідких речовин або твердих речовин, які розтоплюються;

· клас С - горіння газоподібних речовин;

· клас D - горіння металів та їх сплавів.

Окрім цих чотирьох класів Правилами пожежної безпеки в Україні введений ще один додатковий п'ятий клас (Е) прийнятий для позначення пожеж, пов'язаних з горінням електроустановок - пожежі пов'язані з горінням електроустановок.

 

Людина в зоні впливу пожежі потрапляє під дію чинників:

· токсичних продуктів згорання;

· вогню;

· підвищеної температури середовища;

· диму;

· нестачі кисню;

· руйнування будівельних конструкцій;

· вибухів, витікання небезпечних речовин;

· паніки.

Токсичні продукти згорання становлять найбільшу загрозу для життя людини. В сучасних приміщеннях знаходиться значна кількість синтетичних матеріалів. При горінні пінополіуретану та капрону утворюється ціанистий водень (синильна кислота), її вплив полягає в припиненні доступу кисню до тканин організму, що послаблює серцеву діяльність і заважає диханню; при горінні вініпласту - хлористийводень та оксидвуглецю, при горінні лінолеуму — сірководень та сірчистий газ і т. д. Хлористий водень викликає набряк трахеї та легенів, подразнення очей і дихальних шляхів, серйозні пошкодження слизової оболонки, у людини з'явлюються печія у грудях, спазми в горлі, утруднюється дихання і смерть настає від ядухи.

Найчастіше при пожежах утворюється оксид вуглецю (чадний газ) - його вміст в повітрі 0,4% —смертельно небезпечний, він в 200-300 разів інтенсивніше за кисень реагує з гемоглобіном крові, що спричиняє кисневе голодування, порушення координації рухів, депресію, людина втрачає здатність думати її поведінка стає неадекватною.

Діоксид вуглецю може викликати прискорене дихання, що збільшує поглинання інших токсичних продуктів горіння (при концентрації 2% частота дихання збільшується в 1,1 рази, при 6% - в 1,5 рази).

Вогонь Під час пожежі температура полум'я може досягати 1200—1400 °С і випромінювання полум'я можуть викликати опіки та больові відчуття у людей, що знаходяться у зоні пожежі. Мінімальна відстань у метрах, на якій людина ще може знаходитись від полум'я приблизно складає К=1,6Н, де Н - середня висота факелу полум'я в метрах. Наприклад, при пожежі дерев'яного будинку, висотою до гребеня покрівлі 8 м, ця відстань буде біля 13 м.

Підвищена температура в приміщенні під час пожежі. Температура в кімнаті, де відбувається пожежа, може сягати 100°С на рівні підлоги й підвищуватися до 600°С на рівні очей дорослої людини. Вдихання такого гарячого повітря обпалює легені, висока температура спричиняє займання одягу, ушкодження шкіри, слизової оболонки, тобто призводить до термічних опіків та смерті. Важкість опіку суттєво залежить від площі ураженої поверхні тіла. В умовах пожежі підвищення температури середовища до 60°С вже є життєво-небезпечною для людини.

Дим — велика кількість найдрібніших частинок незгорілих речовин, що зависають у повітрі, який викликає інтенсивне подразнення органів дихання та слизових оболонок: сильний кашель, сльозотечу, навіть набряк легенів. Крім того, у задимлених приміщеннях внаслідок погіршення видимості ускладнюється орієнтація людей у просторі, порушується організований рух, збільшується час евакуації або робить її неможливою. Під час горіння деяких речовин і матеріалів утворюється дуже їдкий дим, який не дає змоги бачити розплющеними очима. Під час пожежі дим швидко здіймається вгору. Якщо пожежа сталася у будинку, дим доходить до верхніх поверхів, «впирається в стелю» й «розтікається» по приміщеннях.

Нестача кисню (низька концентрація кисню) - В атмосфері міститься біля 21% кисню. Мінімальний безпечний для людини вміст кисню в повітрі складає 19,5%. Зменшення концентрації кисню в повітрі до 15-19% призводить до порушення координації рухів; 12-14% - збільшується частота дихання й пульсу, утруднюється сприйняття оточення; 10-12% - зростає частота дихання, губи синіють, загальмовується свідомість; 8-10% - людина втрачає здатність думати, з'являється слабкість, виникає нудота, непритомність; 6-8% - смерть протягом 6-8 хвилин; 4-6% - кома через 40 секунд, конвульсії, припинення дихання, смерть.

Вибухи, витікання небезпечних речовин можуть бути спричинені їх нагріванням під час пожежі, розгерметизацією ємностей та трубопроводів з небезпечними рідинами та газами. Вибухи збільшують площу горіння і утворюють нові вогнища. Люди можуть потрапляти під дію вибухової хвилі, від руйнування будівельних конструкцій можуть одержати травми, опинитися під уламками завалених конструкцій. До того ж, евакуація може бути просто неможливою внаслідок завалів евакуаційних виходів та руйнування шляхів евакуації.

Паніка, в основному, спричиняється швидкими змінами психічного стану людини, зазвичай, депресивного характеру в умовах екстремальної ситуації (пожежі).