Причини національно-визвольної війни 1648-1657 рр.

Соціально-економічні

· Перетворення Польщі на основного постачальника хліба в Європі призвело до зміцнення земельної власності феодалів та посилення кріпосницького гніту. Для українських селян панщина збільшилася до 5—6 днів на тиждень, зросли також натуральні та грошові податки.

· Значне погіршення економічного становища міщан: жителі міст, що знаходилися в приватній власності феодалів, повинні були платити додаткові податки, церковну десятину, виконувати різні роботи на користь власника міста. У містах з Магдебурзьким правом (право на самоврядування) посилилося свавілля польської адміністрації.

· Погіршення становища реєстрового козацтва після придушення козацько-селянських повстань 1630-х pp. та видання польським урядом у 1638 р. «Ординації Війська Запорозького реєстрового».

Політичні.

Відсутність в Україні власної держави призводила до масового ополячення української правлячої верхівки (магнати, шляхта). Це ставило українців на межу зникнення.

Національно-релігійні. Перебування українців у масовому релігійному та національному пригнобленні. Через католицьку та уніатську (греко-католицьку) церкву польська шляхта прагнула масово окатоличити православних українців, закрити церкви та монастирі, заборонити використання рідної мови.

За характером визвольна війна була антифеодальною, національно-визвольною, проходила під релігійними гаслами. Слабкість королівської влади та зміцнення влади великих землевласників (магнатів) зумовили можливість початку Визвольної війни.

 

Національно-визвольна боротьба під проводом Хмельницького. Причини, етапи та наслідки.

Перший етап війни 1648р. – рік найбільших успіхів та найбільшого розмаху повстання. Перемоги під Жовтими водами (квітень 1648), Корсунем (травень 1648р.) Пилявці (вересень 1648р.). Повна перемога Хмельницького. Українська територія, що була під владої польщі перейшла до Хмельницького.

Другий етап 1649 – 1653, коли точилась напружена боротьба між ворогуючими сторонами з перемінним успіхом. Поразки під Збаражем і Зборовим. Як наслідок – Зборівський мир. Умови (реєстр 40 тис. козаків, польському війську та жидам зоборонялось перебувати на київщині, чернігівщині, та братславщині там розповсюджувалась влада гетьмана). Нова поразка під Берестечком. 28 вересня 1651р. – Білоцерківський мир.(20 тис. реєстр, влада гетьмана на Київщині). Третій етап 1654 – 1655рр. – Війна україни проти польші в союзі з росією. Переможному завершенню війни стали на перешкоді перемир’я Росії та Польші. 18 січня 1654 року Переясловська рада про перехід україни під зверхність царя. Після неї були прийняті «Березневі статті»: 1) Підтвердження прав і превілеїв війська запорізького на маєтності;

2)60-тис. козацький реєстр; 3) збереження місцевої адміністрації, податкової судової системи; 4) Право козацтва обирати гетьмана; 5) Право зносин гетьмана з іноземними державами крім Польші та Туреччини. 6) Збереження прав київського митролиту; 7) Зобов’язання охороняти Україну від татар.

Перемога Укр. Рос. над поляками війська під м. Городок 1655р. Віленське перемир”я Росії та польщі.

Чевертий етап 1656 – 1657, союз україни з Семигородським князівством і спільні дії козаків із Шведською Армією. Об”єднаний Укр.Семигородський похід на Польщу заківнчився страшною поразкою для України, та смертю Б. Хмельницького. Цей етап вважається завершальним для визвільної війни.

НАСЛІДКИ: Створення Б. Хмельницьким Укр. Держави, (яку він вирвав з-під влади Польщі) з новим устрієм, соціальними відносинами, власними фінансами, армією, адмінистративно-територіальним пділом, чітко визначеними кордонами, діючим державним апаратом. Разом з тим несприятлива зовнішньо – політична обстановка, і нестача внутрішніх сил не дали змогу створити неза=лежну Українську державу. Україна потрапила під залежність Росії.