Перегляд судових рішень за винятковими обставинами

Перегляд судових рішень за винятковими обставинами є ще однією інстанцією розгляду адміністративних справ, виступає додатковою гарантією щодо однакового застосування судами норм права, надає можливість виправлення судових помилок.

Судом, який переглядає судові рішення за винятковими обставинами, є Верховний Суд України (ч. 1 ст. 235 КАСУ), а конкретніше — Судова палата з адміністративних справ Верховного Суду України, яка здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом.

Завданням перегляду судових рішень за винятковими обставинами є:

1) встановлення (визначення) порядку, умов та вимог однакового застосування судом (судами) однієї й тієї самої норми права;

2) виправлення помилок суду (судів) касаційної інстанції в питаннях застосування норм матеріального чи процесуального права;

3) формування судової практики і визначення політики та ідеології правозастосування для судів загальної юрисдикції, оскільки рішення Верховного Суду України обов’язково враховуються при розгляді справ та носять прецедентний характер.

Предметом перегляду судових рішень у Верховному Cуді України за винятковими обставинами згідно зі ст. 236 КАС України є:

1) судові рішення в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку;

2) судові рішення суду касаційної інстанції;

3) судові рішення, а також рішення Верховного Суду України в адміністративних справах, які визнані міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною такою, що порушує міжнародні зобов’язання України.

Зі змісту ч. 3 ст. 236 КАС України випливає, що оскарженню окремо за винятковими обставинами підлягають не всі рішення суду касаційної інстанції, а лише його постанови, а також ухвали, що перешкоджають провадженню у справі. За правилами касаційного провадження до них належать ухвали про:

1) залишення позовної заяви (касаційної скарги) без руху;

2) повернення позовної заяви (касаційної скарги);

3) відмову у постановленні чи продовженні порушеного процесуального строку (ч. 3 ст. 102 КАС України);

4) відмову у відкритті касаційного провадження в адміністративній справі;

5) залишення позовної заяви (касаційної скарги) без розгляду;

6) зупинення провадження у справі;

7) закриття провадження у справі.

Право на оскарження до Верховного Суду України за винятковими обставинами судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій після їх перегляду в касаційному порядку, а також судових рішень суду касаційної інстанції повністю або частково мають: а) сторони (позивач, відповідач); б) особи, які беруть участь у справі (треті особи, представники сторін та третіх осіб); в) особи, які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та обов’язки; г) правонаступники (відповідно) згідно зі ст. 55 КАС України; ґ) особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб зі ст. 60 КАС України (Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади та органи місцевого самоврядування).

 

Підставами для провадження за винятковими обставинами є оскарження судових рішень в адміністративних справах з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права;

2) визнання судових рішень міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов’язання України.

Касаційне провадження за винятковими обставинами складається з кількох стадій:

1) звернення зі скаргою щодо касаційного провадження за винятковими обставинами;

2) допуск скарги до провадження за винятковими обставинами;

3) розгляд скарги за винятковими обставинами;

4) постановлення судових рішень за наслідками провадження за винятковими обставинами.