Тема 8 : Трудові спори і порядок їх вирішення

План

1. Поняття та причини виникнення трудових спорів.

2. Класифікація трудових спорів і органи по їх розгляду.

3. Організація і компетенція КТС. Прядок і строки розгляду трудових спорів у КТС.

4. Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів судом.

5. Порядок виконання рішень КТС та суду.

6. Поняття, види і порядок розгляду колективних трудових спорів.

7. Право на страйк і його реалізація.

8. Порядок виконання рішень органів по розгляду трудових спорів.

Методичні вказівки

Право на захист трудових прав та інтересів працюючих є однією з найважливіших гарантій законності і правопорядку в галузі трудових правовідносин. В процесі трудової діяльності між трудящими і власниками або уповноваженими ними органами можуть виникати і фактично виникають розбіжності з різних питань застосування законодавства про працю. Ці розбіжності стають трудовими спорами лише тоді, коли одна з сторін трудових правовідносин - працівник чи власник або уповноважений ним орган – звертається до уповноваженого державою органу з приводу здійснення або поновлення дійсного або гаданого права чи про відшкодування, якщо це мало місце, матеріальної шкоди.

Студент повинен усвідомити поняття, причини, що породжують виникнення трудових спорів, та шляхи їх усунення. Це відноситься як до індивідуальних, так і до колективних трудових спорів. Трудові спори – це неврегульовані шляхом безпосередніх переговорів розбіжності між працівником (колективом працівників) і власником підприємства (уповноваженим ним органом) з приводу застосування норм трудового за­конодавства, а також встановлення нових або зміни існуючих умов праці. Моментом виникнення індивідуального трудового спору є звернення із заявою до відповідного ор­гану, що розглядає трудові спори. Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від власника чи уповноваженого ним орга­ну повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника або уповноваженого ним органу (представника) або коли строки розгляду вимог, передбачені законом закінчилися, а відповіді від власника не надійшло.

Студенти повинні знати види трудових спорів та їх класифікацію: по суб'єктах; по характеру спору; по виду спірного правовідношення; по порядку розгляду (підвідомчості).

По суб'єктах, в які виник спор, усі трудові спори діляться: наіндивідуальні і колективні. По характеру спору всі трудові спори підрозділяються на два види: 1) спори про застосування норм трудового законодавства, встановлених їм, колективними або трудовими договорами, соціально-партнерськими угодами про права й обов'язки; 2)спори про встановлення нових або зміну існуючих соціально-економічних умов праці і побуту, не урегульованих законодавством.

По правовідносинах,із якихможе виникнути спор, усі трудові спори діляться на:

1) спори з трудових правовідносин (їх абсолютна більшість);

2) спори з правовідносин по працевлаштуванню;

3) спори з правовідносин по нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства і правил охорони праці;

4) спори з правовідносин по підготовці кадрів і підвищенню кваліфікації на виробництві;

5) спори з правовідносин по відшкодуванню матеріального збитку працівником підприємства;

6) спори з правовідносин по відшкодуванню підприємством шкоди працівнику в зв'язку з ушкодженням його здоров'я на роботі або порушенням його права на працю;

7) спори з правовідносин профоргану з роботодавцем із питань праці, побуту, культури;

8) спори з правовідносин трудового колективу з роботодавцем.

За ознакою підвідомчості трудові спори розглядаються:

а) в загальному порядку;

б) в судовому порядку;

в) в особливому порядку.

Залежно від виду трудового спору та його характеру визначається порядок його вирішення. Для індивідуальних трудових спорів про застосування законодавства про працю передбачені два способи вирішення: 1) загальний порядок, коли спір спочатку розглядається в комісії по трудових спорах, а у разі незгоди працівника або власника з рішенням КТС – в судовому порядку; 2) безпосередньо в районному (міському) суді. Студент повинен засвоїти порядок організації комісії по трудових спорах, її компетенцію, порядок розгляду справ, винесення рішення і порядок його виконання.

Особлива увага повинна бути приділена судовому порядку розгляду індивідуальних трудових спорів, зокрема питанням: які спори розглядаються судом після їх вирішення в комісії, а які можуть розглядатись судом безпосередньо без звернення до комісії по трудових спорах, які спори про укладення трудових договорів можуть розглядатись районними (міськими) судами, строки звернення до суду і правові наслідки пропуску строків, порядок розгляду трудових спорів про поновлення на роботі, зміни формулювання причин звільнення, виплата заробітної плати за час вимушеного прогулу, порядок покладення матеріальної відповідальності на службових осіб за незаконні звільнення і переведення.

Студент повинен знати, що крім індивідуальних трудових спорів можуть виникати колективні трудові спори (конфлікти) з питань установлення на підприємствах, в установах, організаціях нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці, укладення і виконання колективних договорів та інших угод між власником або уповноваженим ним органом, з одного боку, і трудовим колективом чи професійною спілкою -з іншого. Для розгляду колективних трудових спорів створюються зовсім інші органи, існує певний порядок їх розгляду, відмінний від порядку розгляду індивідуальних трудових спорів, передбачено, як крайній засіб вирішення колективного трудового спору, проведення страйку, можливість визнання його у певних випадках незаконним. Студенти повинні знати порядок формування примирної комісії, трудового арбітражу, строки і порядок вирішення ними колективного трудового спору (конфлікту), правові наслідки незаконного страйку, порядок виконання рішень органів по розгляду трудових спорів.

 

Завдання

§ Хто є сторонами індивідуальних та колективних трудових спорів і який предмет цих спорів?

§ Чи на всіх підприємствах створюється КТС?

§ Чи є КТС обов’язковим первинним органом розгляду трудових спорів? Обґрунтуйте відповідь.

§ Які спори розглядаються безпосередньо в суді?

§ Як розмежовуються індивідуальні та колективні трудові спори?

§ В яких випадках діють обмеження на страйк?

§ Які правові наслідки законного і незаконного страйку?

§ У КТС, куди звернувся 21 червня 1998 р. технік Барсуков, у нього не прийняли заяви про скасування дисциплінарного стягнення, оголошеного йому директором організації 2 березня 1998 р. Барсукову пояснили, що до його звернення в КТС пройшло більш трьох місяців після оголошення стягнення. Барсуков мотивував це тим, що у квітні місяці був довгостроково хворий і в підтвердження послався на лікарняний лист. Однак голова КТС відмовився прийняти заяву в Барсукова. Чи правомірні дії голови КТС? Куди може звернутися Барсуков?

§ Електромонтер Соболєв був звільнений з роботи з п. 2 ст. 40КЗпП на тій підставі, що він унаслідок недостатньої кваліфікації не виконував виробничі завдання. Соболєв звернувся в суд з позовом про поновлення на роботі, посилаючись на те, що був прийнятий на роботу електромонтером 4 розряду, що згодом кваліфікаційною комісією підприємства був змінений на 3, а це означало зміну умов його трудового договору. Однак адміністрація періодично давала йому завдання, тарифіковані по 4 розряду, з якими він і не справлявся. Яке рішення повинен винести суд?

§ До компетенції яких органів входить розгляд спорів:

1. про поновлення на роботі за заявою працівника, звільненого за результатами випробування;

2. між працівниками і профкомом про розмір допомоги н разі тимчасової непрацездатності;

3. за заявою працівника про визнання недійсними умов трудового договору, що суперечать законодавству про працю;

4. між власником і профкомом про перегляд і введення нових норм виробітку;

5. між працівниками швейної фабрики і директором фабрики про невиплату заробітної плати за два місяці.

 

§ Капітан буксирного катеру Свиридов звернувся з позо­вом до районного суду про стягнення різниці: між окла­дом, встановленим йому при прийнятті на роботу в квітні 1994 р. і зниженим в січні 1998 р. наказом начальника бук­сирної служби. Районний суд справу припинив за непідвідомчістю. Чи правильна ухвала районного суду?

 

§ Колектив дитячого садка "Кораблик" Одеського порту звернувся з вимогою до керівництва порту про виплату за­боргованості по зарплаті за 3 місяці. Для вирішення спору була утворена примирна комісія, до якої увійшли директор дитячого садка та старший бухгалтер бухгалтерії порту, од­нак протягом тижня рішення комісією прийнято не було, і працівники дитячого садка оголосили батькам дітей про те, що дитячий садок працювати не буде у зв'язку із страйком.Чи правомірне рішення про проведення страйку? Який по­рядок його проведення?

 

§ Позивач Велетнев працював художнім керівником те­атру. Був звільнений за п. 1 ст. 40 КЗпП, тому що відмовив­ся від запропонованої в порядку працевлаштування посади режисера-постановника. Суд, куди позивач звернувся з ви­могою про поновлення в посаді, відмовив йому в задово­ленні позовних вимог, тому що скорочення штату дійсно мало місце, оскільки посада художнього керівника виклю­чена із штатного розкладу театру. Порядок розірвання тру­дового договору додержаний. Порушень при звільненні не допущено.

§ Суд, розглядаючи справу, встановив, що скорочення штату дійсно мало місце в театрі. Замість посади художньо­го керівника до штатного розпису введено дві нові поса­ди – директора театру і головного режисера театру, трудові обов'язки яких аналогічні за змістом. Яким має бути рішення суду?

 

Список рекомендованої літератури

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Кодекс законів про працю України // Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / Відп.ред. В.М. Вакуленко, О.П. Товстенко. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 1040 с.

3. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів): Закон України від 3 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 34. – Ст. 227.

4. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11. 1996 р. // Там же. – 1996. – № 12. – Ст. 91.

5. Положення про Національну Раду соціального партнерства: Затверджене Указом Президента України від 23 травня 1993 р. // Голос України. – 1993. – 15 грудня.

6. Положення про національну службу посередництва і примирення: Затверджено Указом Президента України від 17 листопада 1998 р. № 1258/ 98 // Праця і зарплата. – 1998. – № 23 (159).

7. Про практику розгляду судами трудових спорів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. № 9 (із змінами) // Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах. – К., 1995. – С. 373; Вісник Верховного Суду України. – 1998. – №3.

8. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. – 1965-1985. – К., 1995. – Ч. 1. – С. 31.

9. Про практику застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 // Юридичний вісник України. – 1996. – № 48.

10. Голощапов С.А. Понятие, виды, причины, подведомственность трудовых споров. – М.: ВЮЗИ, 1984. – Ч. 1.

11. Давиденко Г. Зміни порядку розгляду індивідуальних трудових спорів // Право України. – 1992. – № 7.

12. Давиденко Г.І. Розгляд судами спорів, пов’язаних з укладанням, зміною і припиненням трудового договору // Вісник Верховного Суду України. – 1997. – № 3. – С. 35-36.

13. Кисилев И.Я. Зарубежное трудовое право. Учебник для вузов. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА М, 1999. – 263 с.

14. Комаренко А. Захист трудових прав громадян у світлі Конституції України // Право України. – 1997. – № 12. – С. 15-17.

15. Коссак С. Особливості участі третіх осіб у трудових справах // Право України, 1997. – № 11. – С, 56-58.

16. Куренной А.М., Миронов В.И. Практический комментарий к законодательству о трудовых спорах. – М.: Дело, 1997. – 384 с.

17. Прокопенко В.І. Трудове право України: Підручник. – Харків: Консум, 1998. – 480 с.

18. Ставцева А.И. Трудовые споры по отдельным категориям судебных дел // Право и экономика. – 1998. – № 6. – С. 93-102.

19. Стадник М. Розгляд колективних трудових спорів трудови­ми арбітражами // Радянське право, 1991. – № 3.

20. Стадник М. Правове регулювання розв'язання страйків // Право України, 1992. – № 7. – С. 30-32.

21. Стычинский Б.С., Зуб И.В., Ротань В.Г. Научно-практический комментарий к законодательству Украины о труде. В 2-х т. Симферополь: «Таврида», 1998.

22. Сыроватская Л.А. Трудовое право: Учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1998.

23. Толкунова В. Н. Трудовые споры и порядок их разрешения. – М.: Юристь, 1996.

24. Трудовое право Украины. /под ред. Г.И. Чанышевой, Н.Б. Болотиной. – Х.: „Одиссей”, 1999. – 480с.

25. Чанишева Г. І., Фадєєнко А. Ф. Розгляд судами справ у спорах, що виникають з трудових правовідносин (окремі питання) // Право України. – 1998. – № 8. – С. 58-63.

26. Шкурко В.В. О расширении судебной защиты трудовых прав граждан // Советское государство и право. – 1989. – № 8.

27. Юшко А. Розгляд судами спорів, викликаних реорганізацією підприємства // Право України. – 1998. – № 9.

28. Яресько А. Доцільність функціонування комісій по трудових спорах // Право України, 1998. – № 4. – С. 53.

29. Яресько А. Розгляд колективних трудових спорів (конфліктів) // Право України, 1998. – № 8. – С. 101.

30. Ярошенко К. Б. Спори о возмещении вреда, причиненного жизни и здоровью отдельных категорий работников // Право и экономика. – 1998. – № 4. – С. 73-78.

Питання до заліку з трудового права для студентів юридичного факультету

1. Поняття праці і її роль у житті суспільства.

2. Основні права людини в сфері праці. Соціально-економічні гарантії права на працю.

3. Місце трудового права в системі галузей права України. Відмінність трудового права від інших галузей права України.

4. Предмет трудового права.

5. Метод трудового права.

6. Функції трудового права.

7. Принципи трудового права. Принцип свободи праці.

8. Система трудового права, її структура.

9. Джерела трудового права, їх класифікація.

10. Загальне та спеціальне законодавство про працю.

11. Питання правового регулювання праці в Конституції України.

12. Локальне регулювання трудових відносин.

13. Значення керівних роз’яснень Пленуму Верховного Суду України.

14. Поняття і система правовідносин в трудовому праві.

15. Поняття трудових правовідносин. Зміст трудових правовідносин.

16. Відмінність трудових правовідносин від суміжних (цивільно-правових та адміністративних) правовідносин.

17. Підстави виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин.

18. Трудовий колектив та профспілки як суб’єкти трудового права.

19. Державні органи як суб’єкти правовідносин.

20. Суб’єкти трудових правовідносин: працівник і роботодавець. Зміст їх правового статусу, основні права і обов’язки суб’єктів.

21. Правовідносини, пов’язані з трудовими, їх види та зміст.

22. Відносини по працевлаштуванню.

23. Правовідносини по професійній підготовці і підвищенню кваліфікації кадрів безпосередньо на виробництві.

24. Правовідносини по нагляду і контролю за охороною праці і дотриманням трудового законодавства.

25. Правовідносини по притягненню до юридичної відповідальності трудової дисципліни і заподіяння шкоди.

26. Процесуально-трудові правовідносини.

27. Поняття “колективний договір”, “угода”, їх роль в регулюванні трудових правовідносин.

28. Порядок укладення, строки і сфера дії колективних договорів та угод.

29. Сторони колективних договорів та угод.

30. Зміст колективного договору.

31. Відповідальність за порушення і невиконання колективного договору, угоди.

32. Контроль за виконанням умов колективного договору.

33. Поняття “зайнятість”, “зайнята особа”, “право громадян на зайнятість” та “право на працевлаштування”. Закон України “Про зайнятість”.

34. Особливості правового статусу безробітної особи.

35. Порядок реєстрації безробітних громадян.

36. Ознаки підходящої і непідходящої роботи.

37. Розміри, порядок та умови виплати допомоги по безробіттю.

38. Розміри, порядок та умови виплати матеріальної допомоги по безробіттю.

39. Розміри, порядок та умови виплати допомоги по частковому безробіттю.

40. Особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці відповідно до ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення».

Питання до іспиту з трудового права для студентів юридичного факультету

1. Поняття праці і її роль у житті суспільства.

2. Основні права людини в сфері праці. Соціально-економічні гарантії права на працю.

3. Місце трудового права в системі галузей права України. Відмінність трудового права від інших галузей права України.

4. Предмет трудового права.

5. Метод трудового права.

6. Функції трудового права.

7. Принципи трудового права. Принцип свободи праці.

8. Система трудового права, її структура.

9. Джерела трудового права, їх класифікація.

10. Загальне та спеціальне законодавство про працю.

11. Питання правового регулювання праці в Конституції України.

12. Локальне регулювання трудових відносин.

13. Значення керівних роз’яснень Пленуму Верховного Суду України.

14. Поняття і система правовідносин в трудовому праві.

15. Поняття трудових правовідносин. Зміст трудових правовідносин.

16. Відмінність трудових правовідносин від суміжних (цивільно-правових та адміністративних) правовідносин.

17. Підстави виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин.

18. Трудовий колектив та профспілки як суб’єкти трудового права.

19. Державні органи як суб’єкти правовідносин.

20. Суб’єкти трудових правовідносин: працівник і роботодавець. Зміст їх правового статусу, основні права і обов’язки суб’єктів.

21. Правовідносини, пов’язані з трудовими, їх види та зміст.

22. Відносини по працевлаштуванню.

23. Правовідносини по професійній підготовці і підвищенню кваліфікації кадрів безпосередньо на виробництві.

24. Правовідносини по нагляду і контролю за охороною праці і дотриманням трудового законодавства.

25. Правовідносини по притягненню до юридичної відповідальності трудової дисципліни і заподіяння шкоди.

26. Процесуально-трудові правовідносини.

27. Поняття “колективний договір”, “угода”, їх роль в регулюванні трудових правовідносин.

28. Порядок укладення, строки і сфера дії колективних договорів та угод.

29. Сторони колективних договорів та угод.

30. Зміст колективного договору.

31. Відповідальність за порушення і невиконання колективного договору, угоди.

32. Контроль за виконанням умов колективного договору.

33. Поняття “зайнятість”, “зайнята особа”, “право громадян на зайнятість” та “право на працевлаштування”. Закон України “Про зайнятість”.

34. Особливості правового статусу безробітної особи.

35. Порядок реєстрації безробітних громадян.

36. Ознаки підходящої і непідходящої роботи.

37. Розміри, порядок та умови виплати допомоги по безробіттю.

38. Розміри, порядок та умови виплати матеріальної допомоги по безробіттю.

39. Розміри, порядок та умови виплати допомоги по частковому безробіттю.

40. Особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці відповідно до ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення».

41. Поняття, зміст та форма трудового договору, контракту..

42. Види трудового договору.

43. Загальний порядок укладення трудового договору.

44. Гарантії при прийнятті на роботу. Категорії осіб, яким не може бути відмовлено в прийнятті на роботу. Наслідки необґрунтованої відмови в прийнятті на роботу.

45. Трудова книжка – як основний документ про трудову діяльність працівника.

46. Правова характеристика та види постійних переведень на іншу роботу.

47. Правова характеристика та види тимчасових переведень на іншу роботу.

48. Поняття переміщення на інше робоче місце. Відмінність переведення від переміщення.

49. Порядок переведення на іншу роботу. Правові наслідки незаконного переведення.

50. Загальна характеристика підстав припинення трудового договору.

51. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст. 38, 39 КЗпП України).

52. Розірвання трудового договору при зміні в організації виробництва і праці, в тому числі при скороченні чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП України).

53. Розірвання трудового договору у зв’язку із виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі (п. 2 ст. 40 КЗпП України).

54. Розірвання трудового договору у зв’язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов’язків, якщо до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (п. 3 ст. 40 КЗпП України).

55. Розірвання трудового договору у зв’язку із прогулом без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП України).

56. Розірвання трудового договору за появу в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння (п. 7 ст. 40 КЗпП України).

57. Розірвання трудового договору за порушення трудової дисципліни.

58. Припинення та розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб (п. 3, 7 ст. 36, ст. 37, ст. 45 КЗпП України).

59. Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов (ст. 41 КЗпП України).

60. Поняття і випадки відсторонення від роботи. Відмінність між відстороненням від роботи та припиненням трудового договору.

61. Порядок оформлення звільнення і проведення розрахунку з ініціативи працівника та з ініціативи роботодавця. Правові наслідки незаконного звільнення.

62. Поняття і види робочого часу.

63. Скорочений та неповний робочий час.

64. Режим та облік робочого часу і порядок його встановлення. Ненормований робочий день. Гнучкий робочий час. Вахтовий метод роботи.

65. Надурочні роботи і порядок залучення до них.

66. Робота змінами.

67. Поняття і види часу відпочинку.

68. Види відпусток і порядок їх надання.

69. Щорічна основна відпустка.

70. Щорічна додаткова відпустка, її види.

71. Додаткова відпустка у зв’язку з навчанням.

72. Творчі відпустки.

73. Соціальні відпустки.

74. Відпустки без збереження заробітної плати.

75. Поняття оплати праці та методи правового регулювання оплати праці.

76. Структура і функції заробітної плати.

77. Системи оплати праці.

78. Норми виробітку і відрядні розцінки.

79. Тарифна система, її основні елементи.

80. Доплати і надбавки.

81. Поняття гарантійних виплат і доплат.

82. Поняття компенсаційних виплат і їхні види.

83. Поняття трудової дисципліни по трудовому праву, методи її забезпечення.

84. Заходи заохочення, встановлені діючим законодавством.

85. Поняття і види дисциплінарної відповідальності. Поняття “трудове правопорушення”. Дисциплінарний проступок.

86. Заходи дисциплінарного стягнення і порядок їх застосування.

87. Додаткові заходи впливу на порушників трудової дисципліни.

88. Поняття, підстави та умови матеріальної відповідальності. Поняття “пряма дійсна шкода”.

89. Види матеріальної відповідальності: повна, обмежена та колективна (бригадна).

90. Порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівником.

91. Матеріальна відповідальність роботодавця.

92. Поняття та організаційно-правові форми забезпечення охорони праці по трудовому праву.

93. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

94. Особливості охорони праці окремих категорій осіб.

95. Спеціальні гарантії в області охорони праці жінок.

96. Спеціальні гарантії в області охорони праці для неповнолітніх і осіб зі зниженою працездатністю.

97. Державний нагляд і контроль, громадський контроль за додержанням трудового законодавства і законодавства про охорону праці.

98. Поняття та класифікація трудових спорів.

99. Підвідомчість трудових спорів. Трудові спори, які розглядаються безпосередньо в судах.

100. Організація і компетенція КТС. Прядок і строки розгляду трудових спорів у КТС.

101. Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів судом.

102. Порядок виконання рішень КТС та суду.

103. Поняття, види і порядок розгляду колективних трудових спорів.

104. Право на страйк і його реалізація.

105. Порядок виконання рішень органів по розгляду трудових спорів.