Агротехнічні вимоги до сівалок

Сівалка повинна рівномірно розподіляти насіння на площі, що засівається. Висівні апарати сівалок повинні висівати насіння рівномірно й точно. Відхилення фактичного висівання від заданої норми допускається не більш як ± 3%, середня нерівномірність висівання між окремими висівними апаратами – не більше 3%.

Сошники сівалок мають спрямовувати насіння на ущільнене дно борозни на однакову задану глибину і загортати його вологим шаром ґрунту. Відхилення від заданої глибини загортання може бути не більш як ± 1 см. На поверхні поля не можна залишати не загорнене насіння. Поверхня поля після проходження сівалки має бути вирівняною. Борозни і гребені не повинні перевищувати 2 – 3 см.

Сівалка має забезпечувати висівання насіння із заданою шириною міжряддя, прямолінійність рядків із збереженням заданих міжрядь (допустимі відхилення від ширини основних міжрядь ±1 см, стикових – ± 5 см); пошкодження насіння висівним апаратом не повинне перевищувати 0,3%.

Туковисівні апарати сівалки висівають 25 – 200 кг/га гранульованих добрив. Нерівномірність висівання між окремими туковисівними апаратами не повинна перевищувати ± 10%.

 

Сівалка зернотукова СЗ-3,6А

Призначення

Сівалка С3-3,6А призначена для сівби рядковим способом насіння зернових, зернобобових, круп'яних культур з одночасним внесенням у рядки гранульованих мінеральних добрив. Може бути використана для сівби насіння кукурудзи на зелений корм, ріпаку та інших хрестоцвітих культур на зелений корм і насіння.

Коротка технічна характеристика

Сівалка СЗ – 3,6А причіпна, гідрофікована, ширина міжрядь 150 мм, ширина захвату 3,6 м. Агрегатується з тракторами тягового класу 0,9; 1,4 в односівалкових агрегатах, а також 2...5 в широкозахватних багатосівалкових агрегатах за допомогою гідрофікованих зчіпок.

Будова

Робочі органи сівалки (рис 3.1.): висівні апарати котушкового типу, туковисівні апарати котушково-штифтового типу, насіннєпроводи (вони ж тукопроводи) гумові гофровані, дводискові сошники і загортачі наральникового типу. Для заробки насіння в слідах трактора сівалка має чотири наральникові сошники-розпушувачі.

Рис. 3.1. Зернотукова сівалка СЗ-3,6:

1 – насіннєвисівний апарат; 2 – насіннєве відділення бункера; 3 – тукове відділення; 4 – туковисівний апарат; 5 – лоток; 6 – насіннєпроводи; 7 – підніжка; 8 – загортач; 9 і 10 – дискові сошники; 11 – пневматичне колесо; 12 – рама; 13 – підтримка; 14 – регулятор глибини; 15 і 17 – важелі; 16 – гідроциліндр; 18 – тяга.

 

Рама сівалки зварної конструкції, спирається на двоє опорно-приводних пневматичних коліс діаметром 1,245 м. З урахуванням прогинання шини діаметр опорно-приводних коліс наближено дорівнює 1,17 м.

До сошникового бруса кріпляться повідці з сошниками, які розташовані у два ряди. Спереду до брусів рами кріпиться причіпний пристрій з підставкою. На рамі в косинках встановлені вали піднімання сошників: передній, круглий та два задніх, квадратні. Круглий вал з квадратними з'єднаний гвинтовими стяжками. На середній сниці причіпного пристрою знаходиться механізм регулювання глибини ходу сошників. Для опускання в робоче і піднімання у транспортне положення служить силовий гідравлічний циліндр, з'єднаний з круглим валом піднімання сошників та механізмом регулювання їх глибини ходу. На квадратних валах приварені вилки піднімання сошників. У вилках шарнірно закріплені сухарики, в яких встановлені натискні штанги з пружинами. Штанги в нижній частині з'єднані з повідцями.

На рамі закріплено зернотуковий ящик з відділеннями: для на­сіння об'ємом 453 дм³ та для мінеральних туків об'ємом 212 дм³. До дна ящика закріплені двадцять чотири висівні апарати і два регулятори висіву. До задньої стінки ящика закріплені двадцять чотири туко­висівні апарати.

Привод валів насінне- і туковисівних апаратів здійснюється від опорно-приводних коліс через вал контрпривода і редуктор. На ваду контрпривода знаходяться муфти обгону, завдяки яким привод відбувається від двох коліс. Посередині валу контрпривода розташований роз'єднувач, завдяки якому включається або виключається привод редуктора при переведенні відповідно у робоче і транспортне положення сошників.

Ззаду до рами прикріплена підніжна дошка з поручнем.

Маркерами на заводі сівалка не комплектується. Для односівалкового агрегата окремо замовляється маркер УМЗ-І.

Сівалка оснащена електронною системою контролю УСК за технологічним процесом сівби і рівнем насіння та мінеральних туків.

 

Робочий процес

Засипане в насіннєве відділення ящика насіння, а в тукове – добриво самопливом заповнюють камери висівних апаратів.

Під час руху сівалки з переведеними у робоче положення сошниками котушки висівних і туковисівних апаратів через механізм привода приводяться в обертовий рух, захоплюють насіння та добриво і подають їх у лійки, з яких по насіннєпроводах рухаються до сошників. Сошники утворюють борозенки, ущільнюють в них дно і укладають на нього насіння і добриво. Пухкий ґрунт, зсунутий сошниками в сторони після їх проходження, осипається і частково закриває насіння та добриво в борозенках. Загортачі остаточно заробляють насіння і добриво та вирівнюють мікрорельєф.

Для кращого вирівнювання поверхні поля в агрегаті із сівалкою застосовують легкі борони або ланцюгові шлейфи.

 

Технологічні регулювання

Розстановка сошників. Користуючись розмічувальною дошкою, перевірити розстановку сошників. При сівбі з міжряддями 45 чи 60 см розрахувати кількість сошників (пс) за формулою:

де Lp – корисна (робоча) довжина повідцевого бруса, м;

Ь – ширина міжряддя, м.

На регулювальному майданчику підняти сошники, підкласти розмічувальну дошку між переднім і заднім рядами сошників. Користуючись тягарцем на нитці, розмістити дошку так, щоб проведена на ній посередині впоперек лінія збіглась з осьовою лінією сівалки. Опустити сошники на розмічувальну дошку. Починаючи від середини сівалки, перевірити розташування сошників відносно міток на дошці спочатку в один бік, а потім в другий. Осьові лінії сошників повинні збігатись із мітками на дошці. Якщо вони не збігаються в усіх, або окремих сошників, відпустити кріплення повідців останніх і усунути зміщення. Закрити повідці. Підняти сошники, а потім опустити. Ще раз перевірити розміщення сошників і при потребі відрегулювати зміщені від міток більше, ніж на один сантиметр. Регулювання висівних апаратів.

Для цього важелі регуляторів норми висіву поставити так, щоб риски на них збігались із нульовими поділками шкали. При цьому внутрішні торці котушок і площини розеток повинні лицюватись. Якщо в окремих висівних апаратах вони не лицюються, відпустити штопорні болти кріплення котушок до котушкових квадратних валів і змістити котушки, щоб домогтися вказаного лицювання. Закріпити штопорні болти.

Перевірити установку клапанів. При висіві насіння зернових, круп'яних культур і вики зазори між нижніми ребрами муфт і площинами клапанів повинні бути не більше 2 мм. При висіві великого насіння зернобобових культур зазори повинні бути 8...10 мм. Вони встановлюються важелями спорожнення кожної половини ящика.

Якщо в окремих висівних апаратах зазори відрізняються від ре­гульованих, їх клапани відрегулювати індивідуально, стискуючи пру­жину для збільшення, чи ослаблюючи її для зменшення зазору, потрі­бного клапана гайкою на болту.