Встановлення машин на задану норму внесення добрив

Норму розкидання добрив машинами МВУ-0,5, РМС-6 регулюють зміною розміру висівної щілини, амплітудою коливання висівної планки і швидкістю руху агрегату (табл. 9.1.).

Примітка. Таблиця складена при середньому значенні амплітуди коливання висівної планки. При максимальному значенні амплітуди коливання норма внесення добрив буде на 30 – 40% більшою, при міні­мальному – на 30 – 40% меншою.

При збільшенні швидкості руху агрегату норми добрив на 1 га зменшуються, при зменшенні швидкості – збільшуються. При ро­боті агрегату на інших швидкостях орієнтовно норму внесення доб­рив розкидачем визначають за формулою

Q=7,5Q_m/v,

де Q_m –норма внесення (за таблицею), кг/га; v – швидкість руху агрега­ту, км/год.

 

Таблиця 9.1.

Приблизні норми внесення добрив розкидачем МВУ-0,5 при швидкості руху агрегату 7,5 км/год., кг/га

 

Добрива	Шири­на за­хвату, м	Поділки на шкалі важеля регулювання висівної щілини
Суперфосфат: гранульований порошкоподібний		45 45	70 70	120 130	250 240	400 360	570 500	800 650	1050 800	1400 1000	1900 2200
Кристалічна аміачна селітра

 

Фактичну норму внесення добрив можна визначити дослідним шляхом. Для цього машину начіплюють на трактор, засипають у бункер добрива, піднімають машину в робоче положення, підклада­ють під неї брезент, вмикають ВВП трактора і висівають добрива протягом 1 хв. Висіяні добрива збирають, зважують і визначають фактичну норму внесення добрив Q, кг/га, за формулою:

де q –маса добрив, висіяних за 1 хв., кг; В –ширина захвату машини, м; v –швидкість руху агрегату, км/год.; t – час досліду, хв.

Якщо маса висіяних добрив відрізняється від заданої, то збільшують або зменшують величину висівної щілини і дослід по­вторюють до отримання необхідної норми.

Розкидачі мінеральних добрив 1РМГ-4, РУМ-8, а також розки­дачі органічних добрив РОД-6, МТО-5, МТО-6, МТО-7, МТО-10, МТО-12 та інші машини на потрібну норму внесення добрив на 1 га встановлюють безпосередньо в полі. У кузов розкидача завантажу­ють добрива і визначають їхню масу, для чого зважують машину на автомобільних вагах до та після завантаження добрив. За різницею показників визначають масу добрив у кузові. Приблизну норму внесених добрив установлюють згідно з таблицею, що закріплена на кузові. Вимірюють ширину захвату розкидача, довжину шляху, який пройшла машина, і визначають фактичну норму внесення до­брив Q, т/га, за формулою:

де q – маса добрив, що розкидана, т; В –ширина захвату розкидача, м; l – довжина шляху, що пройшов розкидач, м.

Якщо одержана фактична норма Q при даному положенні важе­ля на секторі відрізняється від заданої, то змінюють положення важеля і роблять повторну перевірку.

У машинах для внесення рідких добрив норма виливу добрив на 1 га при певному тиску в цистерні залежить від діаметра отворів на­садок, ширини смуги розливання та від швидкості руху агрегату.

 

10. Контрольні запитання

10.1. Для чого призначені машини АИР-20, СЗУ-20, ПЕ-0,8Б?

10.2. Як використовують машини МВУ-5, МВУ-0,5А, ССТ-10 і РУМ-5-03?

10.3. Який технологічний процес роботи машини МВУ-5?

10.4. Які є машини для підготовки і навантаження мінеральних добрив?

10.5. Яке призначення машини АРУП-8?

10.6. Яка будова і технологічний процес роботи машини ССТ-10?

10.7. Для чого призначена машина ПОМ-630?

10.8. Який технологічний процес роботи машини ПОМ-630?

10.9. Які є машини для внесення рідких комплексних добрив?

10.10. Для чого призначена машина РОД-6А і її технологічний процес роботи?

10.11. Що визначають за формулою Q=7,5Q_m/v?

10.12. Що визначають за формулою Q = 60q/Bvt?

10.13. Що визначають за формулою Q = 10000q/Bl?

 

Зміст звіту

У робочому зошиті описати:

11.1. Класифікацію та агротехнічні вимоги до машин для внесення добрив.

11.2. Призначення і будову машин АИР-20А, ПЕ-0,8Б, ПНД-250 та МВУ-0,5А.

11.3. Призначення, будову та технологічний процес роботи машин ССТ-10 та РУМ-5-03.

11.4. Машини ПОМ-630, МЖТ-10 та РОД-6А. Їх призначення, будова та технологічний процес роботи.

11.5. Встановлення машин на задану норму внесення добрив.

 

12. Література:

 

12.1. Войтюк Д.Г., та ін. Сільськогосподарські машини. – К.: Каравела, 2004, – 551 с.

12.2. Войтюк Д.Г. та ін. Сільськогосподарські машини: основи теорії та розрахунку. – К.: Вища освіта, 2005, – 463 с.

12.3. Головчук А.Ф., Марченко В.І., Орлов В.Ф. Машини сільськогосподарські. – К.: Грамота, 2005.

12.4. Марченко В.І., Яценко А.А. Ґрунтообробні машини. – К.: Науковий світ, 2004.

12.5. Головчук А.Ф., Марченко В.І., Орлов В.Ф. Комбайни зернозбиральні. – К.: Грамота, 2004.

12.6. Заїка П.М. Теорія сільськогосподарських машин – Харків: ОКО, 2001.

12.7. Войтюк Д.Г., Яцун С.С., Довжик М.Я. Теорія сільськогосподарських машин. – Суми: Університетська книга, 2008.

 

13. Завдання для самостійної роботи студентів:

13.1. Будова машини СЗУ-20А.

13.2. Призначення, будова і технологічний процес роботи машин МВУ-5 і АРУП-8.

13.3. Будова машини МЖТ-10.

13.4. Призначення і технологічний процес роботи машин МГУС-2,5 та ЗУ-3,6.

 

 

Лабораторна робота № 3

Тема. Посівні машини

 

Мета роботи: закріпити та поглибити знання з будови та технологічних регулювань зернових, овочевих та просапних сівалок. Навчитися підготовляти їх на задані режими роботи.

1. Технічне забезпечення:

1.1. Натуральні зразки сівалок СЗ-3,6 та СО-4,2.

1.2. Робочі органи сівалок, висівні і садильні апарати.

1.3. Навчальні плакати.