Поняття і сутність компаундирування. Просте компаундирування. Компаундирування ануїтетів (ренти). Поняття звичайної і вексельної ренти.

Компаундирування – це фінансово-математична модель визначення майбутньої вартості грошей (FV), які є у розпорядженні підприємця на початок планового періоду (у поточний момент часу). Це арифметична дія визначення кінцевої вартості потоку готівки або кількох потоків готівки із застосуванням складних відсотків. Майбутня вартість FV початкової суми (PV) на кінець n –ї кількості років може бути визначена за допомогою рівняння: FV = PV * (1+n*i) ----- це з використанням простого процента; FVn = PV (1+і)ⁿ ------ це з використанням складного процента,. Завдання компаундирування грошей: а) вкладених одночасно на певний термін під певний процент (просте компаундирування); б) вкладення рівними частками через рівні проміжки часу під певний процент (FV ануїтетів або ренти): компаундирування звичайної (відстроченої) ренти – визначення FV ренти, вклади по якій проводяться в кінці кожного періоду; компаундирування вексельної ренти – визначення FV ренти, вклади по якій проводяться на початку кожного періоду. Рентою (ануїтетом) називається серія рівних витрат, що здійснюються через певні інтервали або певну кількість років. Майбутня вартість ренти: FVAn = PMT · ((1+і)ⁿ-1) / і, де PMT – рівномірні виплати ренти. Компаундирування звичайної ренти – визначення майбутньої вартості ренти, виплати по якій проводяться у кінці кожного періоду. Компаундирування вексельної ренти – визначення майбутньої вартості ренти, виплати по якій проводяться на початку кожного періоду. FV вексельної ренти є більшою, ніж звичайної, оскільки кожна виплата компаундирується на один рік (період) більше (за інших однакових умов). Переведення FV звичайної ренти в FV вексельної ренти може бути виконано за допомогою формули: FVA вексельної ренти = FVA звичайної ренти · (1+i).

 

34. Поточне фінансове планування: зміст, задачі, принципи. Оперативне фінансове планування.

Система поточного планування фінансової діяльності підприємства основана на розробленій ним фінансовій стратегії і фінансовій політиці. Поточне фінансове планування полягає в розробці конкретних фінансових планів. Останні дають можливість підприємству визначити всі джерела фінансування його розвитку на майбутній період, сформувати структуру доходів і витрат, забезпечити постійну платоспроможність, визначити структуру активів і капітал підприємства на кінець планового періоду.

Розрізняють такі види поточ планів:

- функціональні

- одночасні

- стабільні

- стандартизовані плани відповідно до інструкції

- плани рекомендаційного хар-ру.

Основними завданнями поточного фі-нансового планування на підприємстві є:

- забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідни-ми ресурсами;

- встановлення раціональних фінансових відносин з діловими партнерами (в т.ч. з банками);

- визначення шляхів ефективного вкладання капіталу;

- визначення оцінок ефективності використання капіталу;

- виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку. Поточне фінансове планування спрямоване на розв’язання та-ких конкретних задач:

- які грошові кошти необхідні підприємству;

- які джерела їх надходження;

- як повинен здійснюватись розподіл прибутку та його використання;

- як забезпечується збалансованість доходів і витрат;

- як забезпечується збалансованість грошових потоків.

Принципи:

1) принцип відповідності строку. Досягнення узгодженості інтервалів часу функціонування активів та періодів існування зобовязань, які виникли у звязку з їх фінансуванням.

2) пр забезпечення постійної потреби в оборот капіталі. Обовязкове залучення довгострокових джерел для фін-ня частини оборотних коштів та забезпечення наявності власних оборотних коштів.

3) пр забезпечення залишку грош коштів. Наявність і підтримка оптим залишку коштів на рах в обсязі, необхідному для оплати зобовязань у наступному місяці. Інвестування надлишку ГК у високоліквідні активи.

Система оперативного планування фінансової діяльності полягає в розробці комплексу короткострокових планових завдань з фінансового забезпечення основних напрямів фінансово–господарської діяльності підприємства.

Оперативне фінансове планування необхідне підприємству для контролю за фактичним надходженням коштів на поточний рахунок, витрачанням коштів у процесі господарської діяльності, виконання поточного фінансового плану.

Головною формою такого фінансового завдання є бюджет (кошторис).

Бюджет – це оперативний фінансовий план на короткостроковий період, що розробляється, як правило, в рамках наступного кварталу з розбивкою по місцях (і менших періодах), що відображає надходження і витрачання грошових коштів у процесі здійснення конкретних видів фінансово–господарської діяльності підприємства.

До фінансового бюджету включаються: бюджет грошових коштів, бюджет капітальних інвестицій, прогнозний бухгалтерський баланс.

Значення бюджетів полягає у підвищенні продуктивності праці працівників підрозділів та ефективності використання матеріальних і фінансових ресурсів.

Бюджетування – це стандартизований процес, відповідно самостійно розроблених підприємством та загальновизнаних вимог і процедур.