Адміністративна відповідальність за правопорушення в сфері торгівлі.

Адміністративна відповідальність в галузі торгівлі встановлена у розділі 12 КУпАП «Адміністративні правопорушення в сфері торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в області фінансів і підприємницької діяльності». Адміністративна відповідальність передбачена за: порушення правил торгівлі і надання послуг робітниками торгівли, громадського харчування і сфери послуг громадянами, що займаються підприємницькою діяльністю (ст. 155); порушення порядку проведення розрахунків із споживачами (ст. 155); порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами (ст. 156); порушення законодавства про захист прав споживачів (ст. 156'); дрібну спекуляцію (ст. 157); скупку в державних або кооперативних магазинах хліба і інших харчових продуктів для скормлювання скотині і птиці (ст. 158); порушення правил торгівлі на колгоспних ринках (ст. 159); торгівлю з рук у невстановлених місцях (ст. 160); незакону торгову діяльність (ст. 160-2); порушення правил про валютні операції (ст. 162). До адміністративних проступків в області торгівлі відровідно до КУпАП відносяться також порушення порядку придбання будівельних матеріалів (ст. 160-1); незаконний відпуск або придбання бензину чи інших паливно-мастивних матеріалів (ст. 161); незаконна скупка, продаж і переробка шкурок пушних звірів (ст. 163) і ін.

Адміністративна відповідальність за правопорушення в області торгівлі, зазвичай, пов’язана з порушенням різноманітних правил.

Справи про адміністративні правопорушення в області торгівлі разгдядають: адміністративні комісії, виконавчі комітети селищних, сільських рад, районні (міські) суди (судді), органи внутрішних справ (міліція) і інші уповноважені органи.

Організаційно-правові основи управління соціального захисту населення

Соціальне забезпечення і захист громадян України – одне з головних напрямків діяльності держави. Держава бере на себе обов’язок матеріально підтримувати своїх громадян, створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії і трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки кадрів в залежності від суспільних потреб. Використання примусової прці забороняється.

Громадянам гарануються захист від незаконого звільнення з роботи, право на своєчасне отримання винагороди. Громадяни України мають право на соціальний захист, який включає право на їх забезпечення у випадку повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати кормильца, безробіття, у зв’язку з не залежними від них обставинами, а також в старості, інших випадках, передбачених законодавством. Це право гарантується страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ, організацій, а також бюджетних і інших джерел соціального збезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних установ для соціальних виплат і допомоги. Законодаство України гарантує усім непрацезданим громаяданам України право на соціальний захист щляхом встановлення пенсій на рівні, що орієнтується на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв’язку зі зміною розміру мінімального споживчого бюджету і зростаннямм ефективності економіки держави.

Для здійсненення управління фінансами пенсійного забезпечення створений Пенсійний фонд України, який є центральним органом виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України. Основні завдання Пенсійного фонду і його органів на місцях є: забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій громадянам відповідно діючого законодавства, виплата пенсій військовослужбовцям і працівникам органів внутрішних справ, допомоги на дітей, а такоже інших витрат.