Особливості функціонування фінансових систем країн, що розвиваються

Бюджетна система країн, що розвиваються, складається з центрального і місцевого бюджетів.

Слід зазначити, що бюджетна система у країнах з федеральним адміністративним устроєм має три ланки: центральний, федеральні і місцеві бюджети.

З поточних бюджетів кошти виділяються на:

- управління,

- оборону,

- охорону суспільного порядку,

- деякі види соціальних витрат.

Що стосується автономних і приєднаних бюджетів, то темпи їх росту значно повільніші. Питома вага цих бюджетів у загальнодержавних ресурсах зазвичай не перевищує 5-10 %.

Структура витрат державних бюджетів найбільш реально характеризує позитивні, творчі функції фінансів країн, що розвиваються, їх першорядну роль у розвитку економіки, здійсненні соціально-культурних перетворень. На ці цілі витрачається від 40% до 60 % бюджетних коштів.

Витрати на соціальні потреби, як правило, недостатні, щоб забезпечити швидкі і вирішальні зрушення в цій сфері.

Провідна роль держави в господарській діяльності в багатьох країнах, що розвиваються, знаходить прояв у виділенні з бюджетів значних коштів на капіталовкладення. Їх питома вага в загальних асигнуваннях коливається від 15 до 40 % і більше. Величина даного показника нерідко залежить від структурних особливостей бюджетної системи і масштабів державного підп

Основним джерелом звичайних надходжень, що формують від 50 до 90% доходів державного бюджету, є податки.

Податкова політика країн, що розвиваються, спрямована на регулювання економічних і соціальних процесів. За допомогою податків уряди намагаються стимулювати і спрямовувати приватнокапіталістичне нагромадження, забезпечити більш рівномірний галузевий і територіальний розподіл капіталовкладень.риємництва, принципів фінансування

 

Ха - ка бюджетної та податкової системи країн, що розвиваються

Бюджетна система країн, що розвиваються, складається з центрального і місцевого бюджетів.

Слід зазначити, що бюджетна система у країнах з федеральним адміністративним устроєм має три ланки: центральний, федеральні і місцеві бюджети.

Структура витрат державних бюджетів найбільш реально характеризує позитивні, творчі функції фінансів країн, що розвиваються, їх першорядну роль у розвитку економіки, здійсненні соціально-культурних перетворень. На ці цілі витрачається від 40% до 60 % бюджетних коштів.

державні бюджети здійснюють фінансування знову створених промислових виробництв, направляють ресурси на будівництво і модернізацію підприємств в обробній промисловості, розвідку корисних копалин і розширення їх видобутку і переробки, спорудження теплових і гідроелектростанцій, іригаційних і меліоративних систем, портів і аеродромів, на створення і зміцнення державного сектора в банківській сфері.

Податкова політика країн, що розвиваються, спрямована на регулювання економічних і соціальних процесів. За допомогою податків уряди намагаються стимулювати і спрямовувати приватнокапіталістичне нагромадження, забезпечити більш рівномірний галузевий і територіальний розподіл капіталовкладень. Податковий режим у відношенні приватнокапіталістичного підприємництва, яке включає численні пільги, послаблення й звільнення в сполученні з іншими заходами державного втручання, покликаний залучити приватних інвесторів до участі у виконанні урядових планів і програм економічного розвитку, вкладення капіталів у провідні галузі промисловості, у підняття економіки відсталих регіонів, впровадження сучасної технології, створення додаткових робочих місць. У багатьох країнах, що розвиваються, податковими знижками і пільгами користуються товаровиробники в сільському господарстві, що повинно стимулювати розвиток цієї галузі економіки.