Фактори впливу на формування і використання буджету

На формування і використання бюджету впливає низка факторів, які можна поділити на: політичні, економічні та соціальні.

Політичні фактори відображають політичну ситуацію в країні, яка може істотно вплинути на формування бюджету та використання бюджетних коштів. До них належать: адміністративна та регіональна структури управління державою, виконання нею регулюючої, оборонної та правозахисної функцій держави, політична стабільність у суспільстві.

Економічні фактори пов'язані з макроекономічними процесами, що відбуваються в державі. До них належать обсяги ВВП та національного доходу, економічне зростання чи спад виробництва, рівень розвитку економіки країни, продуктивність суспільної праці, пріоритетні напрями виконання державою економічних і соціальних завдань, рівень інфляції та рівень безробіття в країні, модель податкової політики, рівень НТП, масштаби структурних зрушень в економічних та галузевих пропорціях розвитку, методи господарювання на підприємствах усіх форм власності.

Соціальні фактори формування та використання бюджету зумовлені соціальними та демографічними обставинами. Зокрема, це соціальний захист та соціальне забезпечення населення, обсяг фінансових коштів, що спрямовуються на освіту та охорону здоров'я, обсяг реальних доходів населення, розмір мінімальної заробітної плати та споживчого кошика, природний приріст (скорочення) та міграційний приріст (скорочення) населення.

 

Бюджетний устрій України

Бюджетний устрій – це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структура і взаємозв'язок між бюджетами, які він об'єднує, у процесі забезпечення виконання єдиної загальнодержавної фінансово-бюджетної політики.

Бюджетний устрій країни визначається її державним устроєм.

В основу бюджетного устрою покладено:

- визначення видів бюджетів;

- установлення принципів побудови бюджетної системи;

- розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи;

- організацію взаємовідносин між бюджетами різних рівнів.

Бюджетний устрій України визначається закріпленим у Конституції України державним ладом України та її адміністративно-територіальним поділом. Україна – унітарна держава, яка поділена на 25 адміністративно-територіальних одиниць (Автономну Республіку Крим і 24 області країни).

Розмежування доходів і видатків між бюджетами різних рівнів є важливим елементом бюджетного устрою.

Розмежування доходів є похідним відносно розмежування видатків і може проводитись на основі двох методів. Перший – закріплення доходів за кожним бюджетом у повній сумі або за твердо фіксованими нормативами в умовах автономності кожного бюджету. Другий метод полягає у встановленні системи бюджетного регулювання в умовах єдності бюджету, тобто у проведенні відрахувань до бюджетів нижчих рівнів, виходячи з їх потреб.

Закріплені доходи – це кошти, які повністю надходять до відповідних бюджетів.

Регулюючі доходи – це кошти, які поділяються за нормативами від загальнодержавних податків бюджетам нижчих рівнів для збалансування їх видатків. Нормативи передбачаються у відсотках.

Дотації вирівнювання, субвенції – виділяються у твердій сумі бюджетам нижчих рівнів при затвердженні державного бюджету, якщо закріплені та регулюючі доходи не покривають видатки місцевих бюджетів (головним чином, обласних).

Кредитні ресурси – це кошти, залучені шляхом державних та місцевих позик під певні державні зобов'язання – об

 

Бюджетна система України

Бюджетна система – це сукупність усіх бюджетів, які формуються і діють на території певної країни згідно з її бюджетним устроєм.

Відповідно до Бюджетного кодексу України (ст.1), бюджетна система України – це сукупність усіх бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного та адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Вона складається з таких ланок (ст.5):

1) Державний бюджет України;

2) місцеві бюджети.

Усі бюджети України, від державного до сільського, в сукупності становлять зведений бюджет України.

Зведений бюджет – це сукупність показників усіх бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного та соціального розвитку держави. Законодавчими органами влади він не затверджується.

Принципи побудови бюджетної системи:

Принцип єдності бюджетної системи України полягає в тому, що в країні діють єдина правова база, єдина грошова система, єдине регулювання бюджетних відносин, єдина бюджетна класифікація, єдиний порядок виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності.

Принцип збалансованості передбачає, що повноваження на здійснення видатків бюджету мають відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний період.

Принцип самостійності полягає в тому, що всі бюджети України є самостійними.

Принцип повноти полягає у включенні до складу бюджетів усіх надходжень і видатків, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування.

Принцип обґрунтованості забезпечує формування бюджету на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат з бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик і правил.

Принцип ефективності зумовлює те, що при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути до досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів і досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Принцип субсидіарності означає, що розподіл видів доходів між державним бюджетом і місцевими бюджетами має ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача.

Принцип цільового використання бюджетних коштів.

Принцип справедливості та неупередженості означає, що бюджетна система будується на засадах справедливості та неупередженості розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

Принцип публічності та прозорості.

Принцип відповідальності учасників бюджетного процесу.

Доходи місцевих бюджетів складаються з таких елементів:

1. Власні джерела доходів:

- закріплені доходи;

- регулюючі доходи.

2. Додаткові джерела:

- дотації вирівнювання;

- субвенції;

- субсидії;

- кредитні ресурси.

Закріплені доходи – це кошти, які повністю надходять до відповідних бюджетів.

Регулюючі доходи – це кошти, які поділяються за нормативами від загальнодержавних податків бюджетам нижчих рівнів для збалансування їх видатків. Нормативи передбачаються у відсотках.

Дотації вирівнювання, субвенції – виділяються у твердій сумі бюджетам нижчих рівнів при затвердженні державного бюджету, якщо закріплені та регулюючі доходи не покривають видатки місцевих бюджетів (головним чином, обласних).

Кредитні ресурси – це кошти, залучені шляхом державних та місцевих позик під певні державні зобов'язання – облігації.

 

39. Етапи бюджетного процесу

Бюджетний процес – це регламентований законом порядок складання, розгляду та затвердження бюджетів, їх виконання і контролю за їх виконанням, затвердження звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи України. Бюджетний процес від початку складання проекту бюджету і до затвердження звіту про виконання бюджету проходить під контролем Верховної Ради України і місцевих органів влади.

1. Складання проекту бюджету:

- направлення Президентом Верховній Раді бюджетного посилання;

- збір інформації для розробки пропозицій проекту Державного бюджету України;

- розробка пропозицій щодо проекту Державного бюджету України;

- розробка Верховною Радою бюджетної резолюції, у якій визначаються основні напрями бюджетної політики на наступний рік;

- розробка бюджетних запитів головними розпорядниками коштів та подання інформації до Міністерства фінансів;

- аналіз бюджетних запитів і розробка Міністерством фінансів проекту Державного бюджету України (узгодженого з міністерствами, відомствами) і подання його в Кабінет Міністрів;

- розгляд проекту бюджету в Кабінеті Міністрів України, прийняття постанови про його схвалення і подання до Верховної Ради.

2. Розгляд проекту закону про Державний бюджет України:

-представлення проекту закону про Державний бюджет України Верховній Раді України: доповідь міністра фінансів на пленарному засіданні Верховної Ради та співдоповідь голови Комітету з питань бюджету про відповідність проекту закону про Державний бюджет України вимогам
Бюджетного кодексу, основним напрямам бюджетної політики на наступний бюджетний період.

- підготовка Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України до першого читання: розгляд проекту бюджету народними депутатами України, а також у комітетах, депутатських фракціях і групах Верховної Ради, формування комітетами Верховної Ради своїх пропозицій до проекту Державного бюджету України;

-розгляд Комітетом Верховної Ради з питань бюджету разом з уповноваженими Кабінету Міністрів

-розгляд проекту закону про Державний бюджет України у першому читанні

- прийняття проекту закону про Державний бюджет України в першому читанні;

- підготовка проекту закону про Державний бюджет України до другого читання

-розгляд проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні

-розгляд проекту у третьому читанні

Затвердження бюджету.

Закон про Державний бюджет України Верховна Рада має прийняти до 1 грудня року, що передує плановому.

Якщо закон про Державний бюджет України не буде прийнято у зазначені вище строки, то Кабінет Міністрів має повноваження здійснювати видатки відповідно до положень Бюджетного кодексу, в якому передбачено, що в такому разі фінансуються тільки поточні видатки, а фінансування капітальних видатків забороняється, крім випадків, пов'язаних із введенням воєнного або надзвичайного стану.

Законом про державний бюджет визначаються:

- загальна сума доходів державного бюджету з розподілом на загальний та спеціальний фонди;

- загальна сума видатків бюджету з розподілом видатків на капітальні та поточні;

- граничний розмір дефіциту (профіциту) Державного бюджету України в наступному бюджетному періоді та державного боргу, повноваження з надання державних гарантій, а також з обсягу цих гарантій;

- бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України відповідно до бюджетної класифікації;

- доходи бюджету відповідно до бюджетної класифікації;

- бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів (суми дотацій, субвенцій та розміри відрахувань від регульованих доходів до бюджетів областей);

- розмір оборотної касової готівки;

- додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

До державного бюджету включають також доходи і видатки цільових загальнодержавних фондів (крім Пенсійного фонду); їх затверджують за кожним фондом окремо.

4. Виконання бюджету полягає у мобілізації запланованих доходів і фінансуванні передбачених видатків. Організація виконання бюджету покладається на Кабінет Міністрів; оперативна робота ведеться Міністерством фінансів і Державним казначейством.

5. Завершальною ланкою бюджетного процесу є складання і затвердження звіту про виконання державного бюджету та місцевих бюджетів

Щодо звіту приймається постанова про його затвердження (до 1 травня наступного за бюджетним року)

40.Збалансованість бюджетів як принцип бюджетної системи України

Принцип збалансованості означає, що повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.

Для дотримання цього принципу бюджетної системи вітчизняні економісти рекомендують:

- введення суворої фінансової дисципліни в усіх ланках державних фінансів;

- розширення дерегуляційних і приватизаційних процесів, які сприятимуть зняттю економічних і адміністративних бар’єрів для розвитку підприємництва;

- формування державного бюджету з метою досягнення визначених результатів і сприяння зацікавленості всіх ланок державного управління в таких результатах;

- започаткування нової ідеології визначення державних задач і пріоритетів;

- припинення нарощування соціальних заборгованостей;

- скорочення державного боргу;

- поступове зниження частки перерозподілу ВВП через бюджет.

Сальдо державного бюджету у відповідності з рекомендаціями Міжнародного валютного фонду визначається за формулою:

Трансферти – це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній і безповоротній основі.

Чисте кредитування (кредитування за вирахуванням погашення) – операції, пов’язані з наданням коштів з бюджету на умовах поверненості, платності і строковості, в результаті яких з’являються зобов’язання перед бюджетом та операції, пов’язані з поверненням цих коштів до бюджету.

Перевищення доходів над видатками формує активне сальдо або профіцит бюджету.

дефіцит бюджету – перебільшення видатків бюджету над його доходами.