Обслуговування залізничним транспортом

Основа діяльності залізничного пасажирського транспорту - здійснення міжнародних і внутрішніх перевезень між містами або регіонами, тобто надання послуг з перевезення.

Залізничний транспорт характеризується високою регу­лярністю роботи незалежно від кліматичних умов і пори року. Він забезпечує велику перевізну здатність, володіє достатньо високими швидкостями для доставки пасажирів, значною маневреністю у використанні рухомого складу, а також має порівняно низьку ціну за перевезення. Ставлення туристської клієнтури до залізничного транспорту визначається такими характеристиками, як надійність, безпека, зручність.

Для виконання пасажирських перевезень залізниця має у своєму розпорядженні технічні засоби, враховуючи рухомий склад, різноманітну техніку пасажирського господарства, пасажирські станції і вокзали. Більшість залізничних станцій має засоби, призначені для обслуговування туристів. Це зали очікувань, камери схову, платформи для посадки і висадки пасажирів, багажні відділення. Є також спеціальні пасажирські станції з великими вокзалами.

Вокзали - це споруди, призначені для об­слуговування пасажирів. Залежно від призначення приміщення вокзалу поділяють на:

♦ операційні: вестибюль, довідкове бюро, касова зала, приміщення для приймання і видачі багажу, пошта, телеграф;

♦ культурно-побутового обслуговування пасажирів: зали очікування, ресторани, буфети, кімнати відпочинку, перукарні;

♦ адміністративно-службові: кабінети начальника вокзалу, чергового.

Працівник туристського підприємства повинен знати види залізничних сполучень, типи поїздів і вагонів.

На залізниці розрізняють декілька видів сполучень: пряме, місцеве, приміське, міжнародне, змішане. Прямим сполученням називають поїздку пасажирів в межах двох або більше залізницями. Місцевим - поїздку пасажирів у межах однієї залізниці, але не в приміському сполученні. Приміське сполучення - це поїздка пасажира в межах приміських зон, але не більше 150 км. Міжнародне сполучення - це поїздка пасажирів залізницею двох і більше держав. Змішане сполучення - це поїздка з використанням декількох видів транспорту.

Залежно від швидкості руху бувають швидкісні й паса­жирські поїзди. Їх поділяють на:

♦ дальні - курсують на відстані понад 700 км;

♦ місцеві - від 150 до 700 км;

♦ приміські-до 150 км.

У Європі прийнята така класифікація поїздів:

♦ TD - міжконтинентальний експрес;

♦ JC - міжнародний експрес;

♦ JCL - швидкісний суперекспрес;

♦ TEE - фірмовий експрес;

♦ ЄС - швидкісний експрес.

Якість обслуговування на залізничному транспорті залежить від виду потягу (поштовий, пасажирський, швидкий, фірмовий) і класу розміщення (загальний, плацкартний, м'який, спальний вагони).

За міжнародними правилами послуги спальних вагонів належать до послуг засобів колективного розміщення, а послуги вагонів-ресторанів - до послуг харчування.

За договором залізничного перевезення, залізниця зо­бов'язується перевезти пасажира і його багаж до пункту при­значення, надавши йому місце в поїзді згідно з купленим квитком, а пасажир зобов'язується сплатити вартість проїзду за встановленим тарифом, а у разі перевезення багажу понад встановлену норму - його вартість.

Факт укладення договору перевезення засвідчує квиток.

Вартість послуг перевезення містить:

♦ оплату права проїхати дорогою на певну відстань за тарифом перевезення;

♦ вартість плацкарти (право пасажира на спальне місце у вагонах різного класу);

♦ плату за страхування від нещасного випадку;

♦ комісійний збір за послуги з попереднього продажу квитків та ін.

Іноді до вартості послуг додають різні місцеві збори і доплати, наприклад, за доставку квитків додому або на роботу. Додаткові послуги (харчування, напої, постільна білизна) надаються за окрему плату.

На залізничному транспорті існує поняття - композиція потягу, його складу. Під цим поняттям розуміють порядок розташування у складі пасажирського потягу різного типу вагонів, тобто схему складу потягу. Щоб поліпшити використання пасажирських вагонів велике значення має уніфікація, тобто одноманітність схем складу потягу. До складу потягу, звичайно, входять такі вагони: 1-2 м'яких, 5-8 купейних, 7-8 плацкартних, 1 вагон-ресторан, багажні й поштові вагони. Для туристсько-екскурсійного потягу далекого сполучення прийнята єдина система формування потягу. Якщо потяг має три вагони-ресторани, то їх розміщують під номерами 4, 8, 12, якщо два вагони-ресторани, то їхні номери переважно 6 і 10.

Найпоширенішими для туристсько-екскурсійних потягів є цільнометалевий купейний вагон, в якому є 10 купе на 38 місць.

Існує три види туристських залізничних перевезень:

• формується повністю турпоїзд;

• у поїзді виділяють один вагон для туристів;

• туристи їдуть самостійно.

Останнім часом в Україні чартерні перевезення на спеціальних туристських поїздах по лінійних, кільцевих і радіальних екскурсійних маршрутах практично не здійснюються.