Тема 18: зобов’язання із спільної діяльності (2 години)

 

Розвиток економічних і соціальних потреб породжує необхідність об'єднання майна і діяльності людей для досягнення ними спільної мети. Таке добровільне об'єднання являє собою договір учасників, що взаємно зобов'язує їх до певних дій (щодо передачі майнових вкладів і подальшої узгодженої діяльності), тобто тягне за собою ви­никнення між ними зобов'язально-правових відносин. Учасники, які здійснюють спільну діяльність, ставлять одну й ту саму мету (побу­дувати будинок, школу), для досягнення якої вони об'єднують свої спільні зусилля і вносять певні майнові вклади.

Згідно з новим ЦК за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридич­ної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові При цьому спільна діяльність може здійснюватися як на основі об'єднання вкладів (просте товариство), так і без об'єднання вкладів. При вивченні даної теми слід мати на увазі, що законодавець розрізняє такі поняття як «просте товари­ство» і «спільна діяльність», що не завжди враховується на практиці.

Договір простого товариства укладається для здійснення його учасниками спільної підприємницької діяльностібез створення юри­дичної особи. Істотною умовою цього договору є погодження його учасниками спільної мети - одержання прибутку.

Учасники договору про спільну діяльність без об'єднання вкладів мають спільну мету, відмінну від одержання прибутку(будівництво будинку для наступного проживання в ньому, наукове і творче спів­робітництво в процесі створення твору науки, техніки тощо).

Студентам слід мати на увазі, що наявність спільної для всіх учасників мети - голов­на кваліфікуюча ознака договору про спільну діяльність. Договір про спільну діяльність та договір простого товариства ма­ють багато спільних рис, однак їх не можна ототожнювати: уклавши договір простого товариства, сторони об'єднують свої вклади та інші майнові внески для спільної мети, утворюючи при цьому спільну власність, у той час як учасники спільної діяльності діють без такого об'єднання.

Відповідно до ЦК України за засновницьким договором засновники зо­бов'язуються створити юридичну особу, визначають порядок їх спільної діяльності щодо її створення, умови передання їй свого майна (ч. 2 ст. 88 ЦК). Засновницьким договором визначаються також умови розподілу між учасниками прибутку та збитків, участі в діяльності юридичної особи, виходу засновників зі складу товариства.

При вивченні даного питання, слід мати на увазі, що в засновницькому договорі, як і договорі простого товариства, учасники мають спільну мету. Тому всі сторони в договорі іменують­ся засновниками (учасниками).За загальним правилом учасниками можуть виступати фізичні та юридичні особи. Однак на відміну від простого товариства результатом укладання і виконання засновниць­кого договору є поява нового суб'єкта права - юридичної особи, у той час як укладаючи договір простого товариства сторони не мають на меті створення нового суб'єкта.

 

Питання для обговорення:

1. Загальна характеристика договору про спільну діяльність.

2. Поняття та зміст договору простого товариства.

3. Правовий режим майна товаришів та ведення спільних справ товариства.

4. Відповідальність товаришів по загальних зобов’язання.

5. Припинення договору простого товариства.

6. Поняття, сторони та зміст установчого договору.

 

Практичні завдання.

(відобразити у конспекті підготовки до семінарського заняття)

№1.

Гр-н Головченко А. А. уклав з ВАТ «Будівельною організацією «Надія» та з ТОВ «Технобудпроект» договір про спільну діяльність. Відповідно до договору про спільну діяльність гр. Головченко А. А. повинен внести як внесок 50% вартості будівництва, що склало 500 000 грн., ВАТ «Будівельнаорганізація «Надія» зобов'язалося внести як внесок 35%, що становило 350 000 грн., а ТОВ «Технобуд проект» зобов'язалось внести як внесок 15%, що становило 150 000 грн. Водночас, договором простого товариства було передбачено, що ВАТ «Будівельна організація «Надія» є, за взаємною згодою сторін договору, замовником і генеральним підрядником будівництва будинку. Договором простого товариства було передбачено, що ВАТ «Будівельна організація «Надія» відповідно до договору здійснює ведення справ простого товариства та представляє інтереси учасників простого товариства перед третіми особами.

Сторони підписали як невід'ємну частину договору акт розпо­ділу жилої площі жилого будинку, який буде збудовано. Відповідно до даного акту Головченко А. А. мав право отримати у власність 1 поверх жилого будинку, який будується та всі нежилі приміщення першого поверху, ВАТ «Будівельна організація «Надія» - другий поверх жилого будинку, одну квартиру третього поверху, ТОВ «Технобудпроект» третій поверх жилого будинку.

Виконуючи свої зобов'язання за договором, Головченко А. А. вніс як внесок у спільну діяльність 400 000 грн. ВАТ «Будівельна організація «Надія», використовуючи грошові кошти, внесені у якості вкладу Головченко А.А., замовило розробку проектно-кошторисної документацій у ТОВ «Технобудпроект». Отримавши грошові кошти від ВАТ «Будівельна організація «Надія», ТОВ «Технобудпроект» розробило проектну документацію. ВАТ «Будівельна організація «Надія» розробило робочу будівельну документацію, розпочало будівельні роботи на будівельному майданчику (земельній ділянці), який не було внесено як вклад у спільну діяльність.

Будинок повинен був бути введений у експлуатацію до 15 грудня 2005 року. Однак до 15 грудня 2005 року було зведено лише перший поверх будинку. Головченко А. А. відповідно до положень ст. 1136 ЦК України здійснив письмовий запит щодо ведення спільних справ, у якому поставив питання про зволікання у будівництві. У Даному запиті Головченко А. А. звинуватив ВАТ «Будівельна організація «Надія» та ТОВ «Технобудпроект» у невиконанні ними своїх обов'язків щодо внесення у спільну діяльність грошових коштів. Водночас, як повідомив Головченко А. А., у зв'язку з очевидністю підстав вважати, що ВАТ «Будівельна організація «Надія» та ТОВ «Технобудпроект» не виконають свого обов'язку щодо внесення грошових вкладів у спільну діяльність, зупинив виконання свого обов'язку щодо внесення залишку грошових коштів у спільну діяльність у розмірі 100 000 грн.

У свою чергу, ВАТ «Будівельна організація «Надія» повідомила, що вона як внесок зі свого боку зарахувала вартість будівельних робіт, які становлять 100 000 грн., вартість будівельного майдан­чика, який становить 150 000 грн. ТОВ «Технобудпроект» повідомило, що воно як внесок зі свого боку зарахувало вартість проектно-кошторисної документації, яку воно розробило.

Головченко А. А. подав позов про визнання права вимоги до простого товариства у складі Головченко А. А., ВАТ «Будівельна організація «Надія», ТОВ «Технобудпроект» щодо передачі йому у власність першого поверху об'єкту будівництва.

Чи підлягає позов Головченка А. А. задоволенню? Чи право­мірні дїіВАТ «Будівельна організація «Надія» щодо зарахування у якості вкладу замість грошових коштів вартості будівельних робіт та вартості будівельного майданчика? Чи правомірні дії ТОВ «Технобудпроект» щодо зарахування як внеску вартості проектно-кошторисної документації замість грошових кош­тів? Чи правомірно Головченко А. А. застосував оперативну санкцію щодо зупинення виконання зобов'язань з внесення як вкладу грошових коштів у спільну діяльність? Чи порушені права Головченка А. А., ВАТ «Будівельна організація «Надія», ТОВ «Технобудпроект» у даній правовій ситуації? Якщо порушені, то якого з учасників простого товариства; які способи захисту цивільних прав Ви можете запропонувати названим учасникам простого товариства?

 

№2.

ТОВ «Крок», власник трансформаторної установки, уклало з ТОВ «Гарт», власником земельної ділянки, на якій розміщена прийнята в експлуатацію транспортна установка, договір простого товариства. Предметом договору була діяльність щодо спільної експлуатації трансформаторної установки. До моменту укладення договору простого товариства ТОВ «Крок» сплачувало ТОВ «Гарт» орендні платежі за оренду земельної ділянки, на якій розміщена трансформаторна установка, а ТОВ «Гарт» сплачувало ТОВ «Крок» орендні платежі за оренду трансформаторної установки з метою підключення до мережі струму. Внаслідок виникнення потреби у ТОВ «Крок» задовольнити струмом виробничі потужності у більшому об'ємі з'явилася необхідність використовувати трансфор­матор без підключення до нього ТОВ «Гарт». Іншими словами, у випадку підключення до трансформатора ТОВ «Гарт» власник трансформатора не міг забезпечити струмом виробничі потужності підприємства.

ТОВ «Крок» звернулося до ТОВ «Гарт» з пропозицією розірвати договір простого товариства і висловило пропозицію на адресу ТОВ. «Гарт» побудувати та ввести в експлуатацію власний трансфор­матор. ТОВ «Гарт» відмовилося від розірвання договору простого товариства.

ТОВ «Крок» у односторонньому порядку відключило ТОВ «Гарт» від трансформатора і знеструмило ТОВ «Гарт». Водночас ТОВ «Крок» подало позов про визнання договору простого товариства неукладеним внаслідок відсутності спільної мети договору. У свою чергу ТОВ «Гарт» подало зустрічний позов з вимогою про сплату йому орендних платежів за користування земельною ділянкою за час дії договору простого товариства та вимогу про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої відключенням підприємства від струму.

Чи підлягають позовні вимоги ТОВ «Крок» задоволенню? Чи обґрунтовані вимоги ТОВ «Гарт»?

Нормативно-правові акти та література:

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. -2003. - № 40-44. - Ст. 356; з наступними змінами і доповненнями.

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. -2003. - № 18, № 19-20, № 21-22. - Ст. 144; з наступними змінами і доповненнями.

3. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 47. - Ст. 646; з наступними змінами і доповненнями.

4. Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 p. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 19. - Ст. 80; з наступними змінами і доповненнями.

5. Постанова KM України, від 14.12.2001 року № 1691 «Про порядок укладення договорів про спільну діяльність щодо виконання інвестиційних та інноваційних проектів»//www: rada.gov.ua.

6. Постанова KM України від 30.01.1997 року № 112 «Про затвердження положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземних інвесторів» //www: rada.gov.ua.

7. Роз'яснення ВАСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладенням та виконанням договорів про спільну діяльність» від 28.04.1995 року №02-5/302//www: rada.gov.ua.