Тема 17: зобов’язання з договорів банківського рахунка і банківського вкладу. Розрахункові зобов’язання (4години)

 

Договір банківського рахунку та банківського вкладу – це договори, які опосередковують відносини з відкриття та обслуговування рахунків, що виникають у банківській сфері. Згідно чинного законодавства банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні) та поточні рахунки. Вкладний (депозитний) рахунок - це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що пере­даються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент відповідно до умов договору. Поточний рахунок є рахунком, що відкривається банком клієнту на договір­ній основі для зберігання грошей та для здійснення усіх видів операцій за цим рахунком відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Відкриття та обслуговування зазначених рахунків опосередковується договорами банківського вкладу та банківського рахунку.

Розрахункові правовідносинискладаються між учасниками цивільного обороту у зв'язку з виконанням платежем виключно грошових зобов'язань. Розрахункові відносини (розрахунки) входять у зміст грошового зобов'язання та спрямовані на його виконання. Об'єктом розрахункових правовідносин є дії щодо здійснення грошового платежу.

Вивчення даної теми передбачає глибокі знання студентами чинного законодавства, практики його застосування, юридичної літератури, основних понять та спеціальної термінології. В силу значного обсягу учбового матеріалу та його складності студентам необхідно також приділити увагу самостійній підготовці.

 

Питання для обговорення:

Заняття 1.

1. Поняття договору банківського рахунку, його укладення і оформлення.

2. Виконання договору банківського рахунку.

3. Правовий режим окремих банківських рахунків.

4. Договір банківського вкладу: сторони, предмет та зміст.

5. Види банківських вкладів і їх оформлення.

Заняття 2.

1. Поняття та зміст безготівкових розрахунків.

2. Розрахунки із застосуванням платіжних доручень.

3. Розрахунки за акредитивом.

4. Розрахунки за інкасовими дорученнями.

5. Розрахунки із застосуванням розрахункових чеків.

6. Розрахунки із застосуванням векселів.

Практичні завдання.

(відобразити у конспекті підготовки до семінарського заняття)

№1.

Павленко вклав гроші у банк на шість місяців, обумовивши розмір відсотка, виплачуваного наприкінці строку. Через місяць після здачі грошей банк зменшив процентну ставку на внесок Павленка. А через кілька днів з результатів аудиторської перевірки стало відомо, що умови забезпечення повернення внеску погірши­лися: знизився розмір чистих активів банку і немає прибутку від його річної діяльності. Павленко звернувся до комерційного банку з вимогою розірвання договору, повернення внеску, виплати йому відсотків у розмірі, встановленому у договорі.

Чи правомірна вимога Павленка до комерційного банку? Який розмір відсотків виплачується при розірванні строкового договору при нормальній роботі банка? Чи правомірні дії банка по зменшенню процентної ставки?

 

№2.

Підприємець Романчук, який займається закупівлею в Греції парфумерної продукції і доставкою її в Україну для продажу, відкрив валютний рахунок у комерційному банку «Промбанк». При відкритті рахунку працівник банку не повідомив Романчуку, що з Грецією в них немає кореспондентських відносин. Романчук, віддавши розпорядження банку про перерахування певної суми коштів у банк Греції на його рахунок, виїхав туди за черговою партією продукції. Однак гроші «Промбанком» банку Греції перераховані не були, а операція з закупівлі продукції зірвалася. Романчук потерпів збитки. Прибувши в Україну, Романчук звернувся до суду з вимогою про відшкодування «Промбанком» всіх збитків, заподіяних йому неперерахуванням коштів на його рахунок у грецькому банку.

Чи підлягає задоволенню вимога Романчука? Вирішіть справу.

№3.

Підприємець Гриценко, що має рахунок у комерційному банку «Символ», віддав розпорядження останньому про перерахування коштів з його рахунку на рахунок підприємця Руденка, що знаходиться в іншому банку. Про переказ грошей Гриценко повідомив Руденку. Через два тижні Руденко пред'явив претензію до Гриценка про неотримання від нього грошей і зажадав сплатити збитки, які він поніс через зірвану внаслідок відсутності коштів торговельну угоду. Гриценко, у свою чергу, висунув вимогу до комерційного банку «Символ» про відшкодування збитків, що виникли через прострочення в перерахуванні коштів з його рахунку на рахунок Руденка. Банк відмовився платити.

Чи правомірна вимога Гриценка до банку «Символ»? Чи підлягає задоволенню вимога Руденка до Гриценка?

№4.

Банк відмовив клієнту в прийнятті до виконання платіжного доручення та повернув його, мотивуючи свої дії тим, що в графі «Призначення платежу» в платіжному дорученні клієнт не зазначив, чи включає сплачувана сума суму податку на додану вартість.

Чи правомірні дії банку? Обґрунтуйте свою відповідь.

№5.

Грошові кошти на поточному рахунку клієнта були арештовані в установленому законом порядку, однак сума їх була недостатньою для виконання відповідного рішення суду. Клієнт і банк уклали до договору банківського рахунку додатковий договір, за яким банк за окрему винагороду зобов'язався направляти всі кошти, які над ходи­тимуть за платіжними дорученнями від третіх осіб для зарахування на «арештований» поточний рахунок клієнта, на депозитний рахунок цього клієнта в іншому банку.

Як має діяти банк, який обслуговує рахунок, кошти на якому арештовані і сума яких недостатня для виконання рішення суду, в разі надходження від третіх осіб коштів для зарахування на такий рахунок?

Дайте юридичну оцінку додатковому договору, укладеному банком і клієнтом.

Кваліфікуйте дії клієнта та банку щодо виконання такого додаткового договору.

№6.

Виконуючий банк за покритим акредитивом виплатив бенефіціару проти пред'явлених останнім документів про відванта­ження товару грошові кошти в повній сумі, передбаченій умовами акредитиву. Банк-емітент, одержавши прийняті виконуючим банком документи, встановив відсутність у цьому пакеті документу, що підтверджує страхування вантажу. Договір страхування вантажу був зазначений в акредитиві серед переліку необхідних документів.

Як у такій ситуацій мають діяти банк-емітент, виконуючий банк, платник та одержувач грошових коштів для забезпечення своїх прав та законних інтересів, а також для виконання відповідних обов'язків?

Як зміниться вирішення цієї задачі за умов, якщо обов'язок страхування вантажу був передбачений основним договором купівлі-продажу, оплата за яким здійснювалась у формі акредитиву, але пред'явлення договору страхування в умовах акредитиву не передбачалось?

№7.

Чекодержатель не отримав оплати чека в порядку інкасування і звернувся до чекодавця - фізичної особи з вимогою про сплату в готівковій формі вказаної в чеку суми, а також витрат, понесених для отримання платежу в порядку інкасування чека. Чекодавець відмовився задовольнити таку вимогу, аргументуючи це тим, що видачею чека він погасив своє договірне грошове зобов'язання перед чекодержателем.

Чи обґрунтовані вимоги чекодержателя? Проаналізуйте з правової точки зору аргументи чекодавця.

№8.

Виконуючий банк відмовив у платежі за акредитивом бенефіціару, який пред'явив неналежним чином оформлені документи про надання послуг. Бенефіціар звернувся з вимогою про оплату до банку-емітента. Не отримавши відповіді, бенефіціар надіслав платіжну вимогу-доручення в обслуговуючий банк платника для списання з поточного рахунку останнього суми коштів, передбаченої основним договором як ціна послуг. Платіжна вимога-доручення повернулась бенефіціару без виконання. Тоді бенефіціар подав позов із солідарними вимогами до платника та банку-емітента про стягнення грошових коштів.

Чи підлягає позов задоволенню? Чому? Як слід діяти учасникам даних акредитивних правовідносин для забезпечення своїх прав та законних інтересів?

 

Нормативно-правові акти та література:

1. Цивільний кодекс України // Офіційний вісник Ук­раїни. — 2003. — № 11. — Ст. 461.
2. Закон України від 12 липня 2001 р. «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
3. Закон України від 7 грудня 2000 р. «Про банки і банківську діяльність».
4. Закон України від 5 квітня 2001 р. «Про платіжні системи та пе­реказ грошей в Україні».
5. Закон України від 20 вересня 2001 р. «Про гарантування вкладів фізичних осіб».
6. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, держаних злочинним шляхом» від 28 листопада 2002 року // ВВР України, 2003, № 1, ст. 2; з наступними змінами і доповненнями.
7. Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 р. // Відомості Верховної Ради, 2001, № 24, ст. 128; з наступними змінами і доповненнями.
8. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради, 2003, № 36, ст. 275; з наступними змінами і доповненнями.
9. Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22 травня 2003 року.
10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про типові платіжні умови зовнішньо­економічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті» від 21 червня 1995 р. № 444.
11. Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затверджене Постановою Правління Національного банку України від З грудня 2003 p., №514.
12. Положення про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2000 р. № 520.
13. Положення про операції банків з векселями, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 28 травня 1999 року № 258.
14. Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національ­ній валюті на території України, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 16.12.2002 № 508.
15. Положення про розрахункові палати для пред'явлення векселів до платежу, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 25.09.2001 № 403.
16. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р.
17. Положення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затверджене постановою Правління НБУ від 21 серпня 2001 р. № 367.
18. Положенням про оформ­лення та подання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання, затвер­джене постановою Правління НБУ від 5 квітня 2002 р.
19. Постанова Правління НБУ від 24 лютого 1997 р. № 37 «Про провадження пластикових карток міжнародних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки».
20. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 19 лютого 2001 р. № 72, затверджене постановою Правління НБУ.
21. Положен­ня про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) опе­рацій з юридичними і фізичними особами, затверджене постановою Правління НБУ від 3 грудня 2003 р. № 516.
22. Інструкція НБУ «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у на­ціональній та іноземних валютах», затверджена постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. № 492.
23. Конвенція, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі. Женева, 7 червня 1930 р.
24. Конвенція, що встановлює Одноманітний закон про чеки. Женева, 19 березня 1931 р.
25. Уніфіковані правила по інкасо (Публікація МТП 1995 р. № 522).
26. Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів (Публікація МТП 1993 р. №500).
27. Банківське право України: Навч. посібник. / За заг. ред. А. О. Селіванова. -К.: Ін Юре, 2000.
28. Безклубий І. А. Банківські правочини: цивільно-правові проблеми: Монографія. -К.: Київський університет, 2005.
29. Бервено С. Н. Правовое регулирование вексельного обращения в Украине / С. Н. Бервено, В. Л. Яроцкий. -Харьков: Право, 2001. -512с.
30. Жуков І.М. Договір на відкриття та обслуговування банківського рахунку: Автореф. дис. … канд.. юрид. наук. – Донецьк, 1998. – 17с.
31. Печений О. Поняття та класифікація грошових зобов'язань у контексті положень нового Цивільного кодексу України // Підприємництво, господарство і право. -2004. - № 4.