Тема 7: зобов’язання з договору підряду (4 години)

При розгляді даної теми необхідно звернути увагу на те, що Цивільний кодекс України визначає спрямованість договору підряду на виконання певної роботи. Дуже важливою є вказівка ч. 2 ст. 837 ЦК України на те, що договір підряду укладається на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Це дозволило провести розмежування між договорами підрядного типу та іншими типами цивільно – правових договорів, зокрема, договором купівлі – продажу, договорами про надання послуг. Зважаючи на це, доцільно одразу виокремити ці договори із суміжних договорів. Важливим є також те, що Глава 61 Цивільного кодексу України регламентує підряд як єдиний у своїй правовій сутності договір, що має загальні положення і вирізняє такі його види, як договір побутового підряду, договір будівельного підряду та договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Питання для обговорення

Заняття 1.

1. Поняття та значення договору підряду. Договір підряду і суміжні договори.

2. Сторони договору підряду та залучення до виконання договору третіх осіб.

3. Права та обов’язки сторін за договором підряду.

А) Матеріально-технічне забезпечення виконання робіт.

Б) Оплата виконаної роботи. Твердий та приблизний кошториси.

В) Прийняття виконаних робіт.

4. Зміна і розірвання договору підряду.

5. Поняття договору побутового підряду.

6. Права та обов’язки сторін договору побутового підряду.

7. Правові наслідки неналежного виконання договору побутового підряду.

Реферати: «Ризик у підрядних відносинах»; «Захист прав споживачів у сфері побутового обслуговування населення», «Поняття, склад та значення проектно-кошторисної документації».

Термінологічне завдання: договір підряду, твердий кошторис, приблизний кошторис, явні недоліки, приховані недоліки, субпідряд, побутовий підряд, гарантійне обслуговування.

 

Практичні завдання:

(відобразити у конспекті підготовки до семінарського заняття)

№1. Громадянин К. уклав договір підряду з будівельною організацією на будівництво фундаменту під будинок поблизу озера. Робота повинна була виконуватись із матеріалів підрядника. Наприкінці зими підрядник завіз на місце необхідні матеріали, а на початку весни вода в озері піднялась і затопила їх. Цемент зіпсувався. Підрядник висунув вимогу до громадянина К. про оплату вартості зіпсованого цементу, мотивуючи це тим, що будинок будується на низькому місці ділянки, в той час як його потрібно будувати на високому місці. Громадянин К. відмовився, вказавши на те, що підрядник міг цей цемент зберігати на високому місці ділянки, а не складати його в низині.

1. Чи підлягає вимога підрядника задоволенню?

2. В якому випадку робота виконується із матеріалів підрядника?

№2. Підприємець Б. зобов’язався власною плиткою викласти ванну кімнату громадянину О. Робота була виконана в узгоджені строки. Через три дні декілька плиток відвалились від стін ванної кімнати, впали на підлогу і розбились.

Громадянин О. висунув вимогу до підприємця Б. про безоплатне виправлення дефектів роботи. Підприємець погодився, але за умови оплати замовником нової плитки замість розбитої. Замовник відмовився. Підприємець наполягав на своїй вимозі. Громадянин О. подав в суд позов до підприємця Б. з вимогою повернення 50% ціни, сплаченої за роботу, у зв’язку з її неналежним виконанням, яке полягало в тому, що клей наносився тільки на центральну частину плитки.

1. Чи зобов’язаний громадянин О. оплачувати підприємцеві Б. вартість нової плитки?

2. Чи правомірна вимога громадянина О. про повернення 50% ціни, сплаченої за роботу, у зв’язку з її неналежним виконанням?

3. Яке рішення може винести суд?

№3. Ательє індивідуального пошиття жіночого одягу зобов’язалось за викрійкою громадянки Н. пошити для неї пальто, а вона в свою чергу зобов’язалась прийняти і оплатити цю роботу. Замовлення повинно було виконуватись із матеріалу, наданого замовницею, без примірки за п’ять днів. Ціна роботи – двійна.

Працівниця ательє О. під час роботи із тканиною виявила пляму, яку не вдалось вивести. У зв’язку із цим вона вирішила змінити фасон: замість розширеного пальта пошити пряме, оскільки дефект тканини не дозволяв виконати замовлення згідно з договором. Повідомити про своє рішення громадянку Н. працівниця ательє О. не могла через відсутність телефону у замовниці, а строк виконання замовлення не можна було переносити.

1. Який документ є підтвердженням укладення даного договору і що повинно бути в ньому вказано?

2. Яким чином буде визначена вартість матерії, наданої замовницею ательє для пошиття пальта?

3. Чи мала право працівниця ательє змінювати фасон замовленого пальта без погодження із замовницею?

4. Чи зобов’язана замовниця прийняти пальто пошите не по її викрійці?

5. Як потрібно діяти працівниці ательє у випадку відмови замовниці прийняти пошите нею пальто?

6. Які права у замовниці на відшкодування понесених витрат?

 

Заняття 2

1.Поняття договору будівельного підряду, його істотні умови.

2.Сторони договору будівельного підряду, їх права та обов’язки.

3.Виконання договору будівельного підряду.

4.Майнова відповідальність за порушення умов договору будівельного підряду.

5.Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт: поняття, сторони та зміст.

Реферати: « Поняття і правові форми здійснення капітального будівництва в Україні»; «Особливості будівництва об’єктів «під ключ», «Структура договірних зв’язків у відносинах із капітального будівництва», «Організаційно-правові передумови укладення договору будівельного підряду».

Термінологічне завдання: будівельний підряд, технічна документація, кошторис, проектна документація; договір на проведення проектних і пошукових робіт.

 

Практичні завдання:

(відобразити у конспекті підготовки до семінарського заняття)

№1. Будівельна фірма «О» за договором будівельного підряду, який був укладений із молокозаводом, зобов’язалась у встановлений договором строк побудувати за його завданням та на його території новий цех. Обов’язок по забезпеченню будівництва цеглою та цементом взяв на себе молокозавод. Будівельники встановили на території молокозаводу вагончик для задоволення своїх побутових потреб, а останній на їх прохання здійснив тимчасове підведення до нього світла та води.

В ході будівельних робіт будівельна фірма «О» (підрядник) виявила, що цегла постачається низької якості, а цемент не придатний для зовнішніх робіт. Підрядник повідомив адміністрацію молокозаводу про те, що будівельні матеріали, які ним постачаються, не придатні для використання без погіршення якості виконуваних робіт і попросив постачати матеріали від інших виробників. Однак, адміністрація молокозаводу відмовилась від заміни своїх постачальників, оскільки вже оплатила їхню роботу.

Будівельна фірма «О» подала позов в суд до молокозаводу з вимогою про розірвання договору будівельного підряду і виплату ціни робіт пропорційно їх виконаній частині. Свою вимогу підрядник обґрунтовував тим, що цех, побудований із матеріалів низької якості, може зруйнуватись, а він не бажає відповідати за це. Молокозавод подав зустрічний позов до будівельної фірми з вимогою про виплату вартості тимчасового підведення до вагончика будівельників електро – та водопостачання, а також пред’явила рахунки за користування водою і електроенергією. При цьому молокозавод посилався на те, що вимог про надання таких послуг підряднику в договорі будівельного підряду немає.

1.Чи правомірна вимога підрядника до замовника про розірвання договору будівельного підряду та виплату ціни робіт пропорційно їх виконаній частині по причині низької якості будівельних матеріалів?

2.Чи правомірна вимога замовника до підрядника про оплату вартості тимчасового підведення електро– та водопостачання, а також про оплату рахунків за користування електроенергією та водою?

3.На яку із сторін договору було б покладено відповідальність за спричинену шкоду у випадку, якщо б підрядник, після попередження замовника про низьку якість поставленого ним будівельного матеріалу, продовжив будівництво цеху, який би через деякий час розвалився?

4.Яке рішення може винести суд?

№2. Швейна фабрика «Д» уклала договір будівельного підряду із будівельною організацією на будівництво житлового будинку для своїх працівників. При прийнятті збудованого будинку було встановлено, що шпалери відстають від стін, деякі вікна не зачиняються. Швейна фабрика вказала на виявлені недоліки у акті прийому – передачі робіт, висунула вимогу про їх усунення та не підписала акт. Однак, будівельна організація підписала акт прийому – передачі робіт і долучила до нього всі підписані раніше обома сторонами акти попереднього прийняття виконаних етапів робіт. На наступний день після цього відбувся землетрус. Щойно збудований будинок осів, а двері та вікна в ньому перекосились. Замовник висунув вимогу підряднику про усунення перекосів дверей та вікон за власний рахунок. Останній відмовився, посилаючись на те, що двері та вікна були прийняті замовником по акту попереднього прийняття виконаного етапу робіт і тепер він несе ризик наслідків пошкодження результату робіт, які сталися не звини підрядника, а в наслідок землетрусу.

Швейна фабрика подала в суд позов до будівельної організації з вимогою усунути перекіс дверей і вікон, а також замінити шпалери, посилаючись на те, що акт прийому – передачі робіт нею не був підписаний.

1. Чи може суд визнати акт прийому – передачі робіт, підписаний тільки підрядником, дійсним?

2. Хто несе ризик наслідків пошкодження результату робіт після попереднього прийняття дверей та вікон замовником у випадку, якщо ці пошкодження сталися не з вини підрядника?

3. Хто зобов’язаний оплатити вартість робіт по заміні шпалер?

4. Яке рішення може прийняти суд?

№3. За договором на виконання проектних робіт проектний інститут зобов’язався за завданням організації «Метробуд» розробити технічну документацію шести нових станцій метрополітену. При проектуванні станцій повинні були бути враховані результати пошукових робіт, які передані замовником підряднику 30 квітня. Строк виконання проектних робіт – 30 листопада. Проектування повинно було проводитись у дві стадії. На першій стадії повинен бути підготований технічний проект з приблизним розрахунком вартості будівництва. Термін закінчення – 30 травня. На другій стадії повинна бути розроблена робоча документація з конкретним кошторисом. Строк закінчення – 30 листопада. Замовник повинен був розглянути представлений йому для узгодження підрядником технічний проект протяг 20 днів.

Фактично документацію технічного проекту підрядник передав на розгляд замовника 30 червня. В документації не обґрунтовувалась доцільність проектних рішень. Окрім цього, перевірочний розрахунок навантажень на конструкцію пасажирських залів станцій показав, що вона може не витримати тиску ґрунтів. Замовник запропонував підряднику доопрацювати технічний проект. Але останній відмовився і зобов’язався зауваження організації «Метробуд» врахувати при розробці робочої документації.

Побоюючись того, що і робоча документація, розроблена проектним інститутом, буде такої ж неналежної якості, як і технічний проект, замовник вирішив розірвати з ним договір підряду на виконання проектних робіт в судовому порядку.

1. Чи був зобов’язаний підрядник за зауваженнями замовника безоплатно доопрацювати технічний проект?

2. Яке рішення може прийняти суд?

Нормативно-правові акти та література:

1. Цивільний кодекс України // Офіційний вісник Ук­раїни. — 2003. — № 11. — Ст. 461.

2. Господарський кодекс України // Відомості Верхов­ної Ради України. — 2003. — № 18—22.

3. Закон України від 12 травня 1991 р. «Про захист прав споживачів».

4. Закон України від 18 вересня 1991 р. «Про інвестиційну діяльність» // ВВР. – 1991. - №47 – Ст. 646.

5. Закон України від 16 листопада 1992 р. «Про основи містобудування» // ВВР. – 1992. – №52. – Ст. 683.

6. Закон України від 20 травня 1999 р. «Про архітектурну діяльність» // ВВР. – 1999. – №31. – Ст. 246.

7. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. // ВВР. – 2000. – № 36. – Ст. 299.

8. Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від // Відомості Верховної Ради України. – 2003 – №52. – ст.377.

9. Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – №31 (Ч.2.). – Ст. 1867.

10. Правила побутового обслуговування населення, затверджені постановою КМУ від 16 травня 1994 р. №313.

11. Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи, затверджений постановою КМУ від 17 серпня 1998 р. № 1308 // Офіційний вісник України. – 1998. – №33. – Ст. 113.

12. Положення про взаємовідносини організацій – генеральних підрядників з субпідрядними організаціями, затверджене Науково – технічною радою Державного Комітету України у справах містобудування і архітектури протоколом від 14 грудня 1994 р. № 4

13. Положення про організацію будівництва об’єктів «під ключ», затверджене постановою Держбуду СРСР від 10 листопада 1989 р. №147.

14. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів».

15. Лист Вищого арбітражного суду України від 20 листопада 1992 р. № 01-8/1386 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають при укладанні договорів підряду на капітальне будівництво»

16. Василенко К. Обов’язки підрядника за договором побутового підряду // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – №6. – С. 40-44.

17. Кузнецова Н.С. Подрядные договори в инвестиционной деятельности в строительстве. – К.: Наукова думка, 1993. – 160 с.

18. Панова Л. Мета як критерій розмежування договорів поставки і підряду // Право України. – 2004. – №8. – С.57-59.