Тема 19. Договори щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності

 

Д о д а т к о в и й м а т е р і а л

 

ЦК України. Глава 75. Ст.ст. 1107-1114.

Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23.12.1993р. в редакції закону від 11 липня 2001р. // Офіційний вісник України. - 2001.- № 32. – Ст. 1450.

Про охорону права на знаки для товарів та послуг: Закон України від 15.12.1993 р. зі змінами // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7. - ст. 36.

Про охорону прав на винаходи та корисні моделі: Закон України в редакції Закону від 01.06.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 37. - ст. 307.

Гура М. Система правової охорони об’єктів права інтелектуальної власності //Юридична газета. - 2004.-8 квітня (№7). С.10-11.

Солодченко І. Роялті: проблеми ліцензійних договорів, надумані і не дуже //Бізнес (бухгалтерія).- 2002.- 1 липня (№ 27). - С. 65-67.

Крижна В.М. Юридична природа ліцензійного договору в патентному праві // Проблеми законності. - Вип. 37. – Х.: НЮАУ, 1999. С.119-125.

 

Завдання

125. Автор літературного твору „Ідеальний бізнес” Олефір звернувся до ТОВ “Видавництво “Парус” (далі – Видавництво) з метою тиражування книги. Видавництво запропонувало проект договору, відповідно до якого Видавництво отримує виключні права на видання твору на протязі трьох років, за що сплачує автору винагороду у розмірі 10 000 грн. З метою з’ясування правових наслідків укладення такого договору автор звернувся до юриста за консультацією. Юрист пояснив, що у цьому випадку мова йде про видачу виключної ліцензії, до того ж відповідно до ст. 1109 ЦК України, оскільки винагорода за використання твору визначається у вигляді фіксованої грошової суми, в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору. Коли Олефір довів це до відома Видавництва, останнє не погодилося з наведеними аргументами. Зокрема, Видавництво зазначило, що пропонує укласти не ліцензійний, а видавничий договір, який ЦК України не врегульований, а тому обмеження обсягу тиражування твору не є обов’язковим.

Як повинна бути вирішена справа?

126. Пилипенко отримав свідоцтво на торговельну марку „Морозко” для класу товарів – морозиво. Оскільки він не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, то вирішив реалізувати своє право на торговельну марку шляхом видачі ліцензії зацікавленій особі. ТОВ „Оксамит”, яке займалося виробництвом і реалізацією морозива, вирішило не гаяти час на реєстрацію своєї торговельної марки і уклало ліцензійний договір з Пилипенко.

Через деякий час з’ясувалося, що позначення „Морозко” стосовно морозива використовує також АТ „Основа”. Ліцензіат ТОВ „Оксамит” звернулося з вимогою до АТ „Основа” про припинення порушення своїх прав. АТ „Основа” повідомило, що воно використовує і в подальшому буде продовжувати використовувати дане позначення, аргументувавши свою позицію таким чином::

а) даний ліцензійний договір не є чинним для третіх осіб, оскільки він не зареєстрований в Державному департаменті інтелектуальної власності, у зв’язку з чим ніхто не знає про його існування;

б) так як в договорі не зазначений вид ліцензії, то вона вважається невиключною, тому у випадку використання позначення іншими особами права невиключного ліцензіата не порушуються;

в) ліцензійний договір не є укладеним, оскільки відсутня умова про те, що якість товарів, виготовлених за ліцензійним договором не буде нижчою якості товарів володільця свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови;

г) володілець свідоцтва - фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, не має права укладати ліцензійний договір на торговельну марку, оскільки сама не виготовляла товари, для яких зареєстрована марка, а тому не може бути реалізована умова про те, що якість товарів, виготовлених за ліцензійним договором не буде нижчою якості товарів володільця свідоцтва і що останній здійснюватиме контроль за виконанням цієї умови. Тому навіть якщо така умова і буде зазначена в договорі, він однак є недійсним;

д) у АТ „Основа” виникло право попереднього користувача на торговельну марку „Морозко”, оскільки воно ще до отримання свідоцтва Пилипенком здійснило підготовку до використання цього позначення і до моменту укладення ліцензійного договору фактично його уже використовувало.