Україна в умовах Північної війни. І. Мазепа.

Північна війна (1700-1721 рр.) – війна Росії і Швеції за встановлення контролю над узбережжям Балтійського моря. 1707 р. - таємні договори Мазепи зі шведським королем Карлом 12. Жовтень 1708 р. - укладення українсько-шведського договору з метою переходу під протекторат Швеції. Перехід І.Мазепи з 5 тис. козацьким військом на бік шведів, 2 листопада 1708 р. - взяття штурмом рос. військами гетьманської столиці Батурин, знищення його захистників та жителів; 12 листопада 1708 р. - проголошення православною церквою анафеми гетьману Мазепі за зраду царю Петру 1, листопад 1708 — проголошення в Глухові нового гетьмана України І.Скоропадського. Січень 1709 р. вторгнення на Слобідську Україну армії Карла 12, березень-червень 1709 р. — оборона Полтави від шведів рос. військами та українськими козаками; 27 червня 1709 р. - перемога рос. армії в битві під Полтавою над шведами; 30 червня 1709 р. — відступ і капітуляція шведської армії: втеча І.Мазепи і Карла 12. 22 серпня 1709 р. – смерть І.Мазепи. 5 Квітня 1710 р. - обрання козаками, які пішли за Мазепою гетьмана у вигнанні П.Орлика, 23 січня 1711 р. - укладення П. Орликом угоди з Кримським Ханством про спільну боротьбу проти Росії, 1710 р. — Конституція П.Орлика, 1721 — Міштадський мирний договір між Росією і Швецією, перемога Росії.

Правління І. Мазепи (1687-1709). Політика: внутрішня: 1701 р. — указ введення дводенної панщини; придушення протестів селян; підтримка великого старшинського і монастирського землеволодінь; намагання обмежити систему оренди та податків; зовнішня політика не була самостійною, а сильно обмежена царем; посилав козаків на війни, які вела Росія, одночасно шукав шлях звільнення України від влади Росії. 1708 р. між Україною та Швецією підписаний таємний договір, відповідно до якого після закінчення Пн війни Україна мала бути вільною державою, а король Швеції — гарантом її державності.

Культурно-просвітницька діяльність гетьмана:

·1700 відкриття Чернігівського колегіуму;

·був одним з найбагатших феодалів Європи(мав 100 тис. селян), не шкодував грошей на будівлю, оздоблення, реставрацію церков та монастирів

·на кошти гетьмана побудована нова будівля для Києво-Могилянської академії, Братський собор, відреставровано 20храмів, надрукований арабський переклад Євангліє.

 

 

Конституція П.Орлика.

Після смерті І.Мазепи 5 квітня 1710 р. в Бендерах відбулася козацька рада. На ній було обрано нового гетьмана, найближчого сподвижника Івана Мазепи, генерального писаря його уряду Пилипа Орлика. Пилип Орлик очолив першу українську політичну еміграцію в Західній Європі і уряд в екзилі (еміграції).

Під час козацької ради 5 квітня було прийнято написаний ним документ "Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорізького" (пізніше цей документ отримав назву "Конституція Пилипа Орлика", або "Бендерська Конституція"). Основу "Пактів і конституції" становила угода між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу. Саме це відрізняло прийнятий документ від традиційних гетьманських статей, які грунтувалися на угодах між гетьманом і монархом-протектором. Уперше новообраний гетьман укладав зі своїми виборцями офіційну угоду, де чітко зазначалися умови, за яких він отримував владу.

Документ складався зі вступу й 16 статей. У ньому проголошувалася незалежність України від Московії та Речі Посполитої; обґрунтовувалася протекція шведського короля та союз з Кримським ханством; територія України визначалася Зборівським договором 1649 р.; козакам поверталися їхні традиційні території в Подніпров'ї; при гетьманові утворювалася Генеральна рада із законодавчою владою, яка складалася з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та з делегатів від запорожців; рада збиралася тричі на рік - на Різдво, Покрову, Великдень; справи про кривду гетьманову та провини старшини розглядав генеральний суд, до якого гетьман не мав права втручатися; державна скарбниця і майно підпорядковувалися генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначалися окремі землі; встановлювалася виборність полковників, сотників з наступним їх затвердженням гетьманом; спеціальна комісія мала здійснювати ревізію державних земель, якими користувалася старшина, а також повинностей населення; гетьман мав захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.

Таким чином, проголосивши фактично Україну незалежною республікою, "Конституція Пилипа Орлика" стала найвищим щаблем тогочасної політичної думки не тільки в Україні, а й взагалі в Європі. Жодна з країн на той час не мала подібних документів.

Конституція значно обмежувала права гетьмана, передбачала створення представницького органу — Генеральної Ради. У ній були закладені підвалини принципу розподілу виконавчої та судової влади, впроваджувалась виборність посад.

ВИВІД ПРАВ УКРАЇНИ

- істор. документ, політ, трактат гетьмана П. Орлика, написаний 1712 на захист нац.-державних прав укр. народу. У ньому вказується, що Україна з часів Б. Хмельницького є незалежним князівством. Переяславська угода 1654 між моск. царем Олексієм Михайловичем та укр. гетьманом Б. Хмельницьким, на думку автора, могла б відновити вольності і спокій в Україні, якби Росія не порушувала її. Далі П. Орлик наводить осн. положення договору між І. Мазепою і швед, королем Карлом XII (1709). Цей договір, за словами П. Орлика, було укладено з метою визволення України з рос. неволі. Відповідно до нього Україна мала стати самост. д-вою, яку Карл XII зобов'язувався обороняти. Україна ж зобов'язувалася видавати швед, війську платню, постачати харчі. Підтверджувалося також, що І. Мазепа — «законний князь України». Наприкінці «В. п. У.» автор застерігав, що коли Україні не буде надана незалежність, то вся Європа матиме небезпеку для своєї свободи від Росії. «В. п. У.» використовується як джерело для вивчення віт-чиз. історії державотворення.